Рішення № 103475343, 15.02.2022, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/6129/21

Провадження № 2/242/313/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Черкова В.Г., розглянувши цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», від імені якого виступає ВП «ВО ОКП «Донецьктеплокомуненерго» «Мирноградтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача.

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач ОСОБА_1 є власником майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 зареєстрована за зазначеною адресою. У зв`язку з неналежним виконанням обов`язків по сплаті послуг з теплопостачання за особовим рахунком № НОМЕР_1 , який відповідає квартирі АДРЕСА_2 , в період з 01.11.2004 р. по 31.08.2021 р. утворилась заборгованість у розмірі 80629,41 грн. Просить суд солідарно стягнути з відповідачів зазначену суму заборгованості, 3 % річних у розмірі 12127,66 грн., витрати від інфляційних процесів у розмірі 39772,17 грн. та судові витрати у розмірі 2270,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з позовними вимогами не згоден виходячи з наступного. Шлюб з ОСОБА_2 було розірвано в 2013 р., з цього часу вона не мешкає в квартирі та не користується послугами теплопостачання. Він договори на постачання теплової енергії в квартиру не укладав. Висновки позивача про самовільне відключення приборів опалення квартири від системи опалення з 22.09.2010 р. не відповідають дійсності, оскільки при придбанні даної квартири батареї були відсутні, попередній власник користувався електричним опаленням. Цей факт було досліджено в ухвалі суду від 25.05.2021 р. по справі № 242/371/21. Переобладнання системи опалення будинку не було допущено. 22.09.2010 р. звернувся до позивача із заявою про факт відсутності батарей центрального опалення. Послуги в квартиру не надаються, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Вимог щодо зобов`язання встановити у квартирі прибори для центрального опалення не висунуті. Також, позивачем пропущено строк звернення до суду із даними вимогами, передбачений ст.257 ЦК України.

Позивач надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що на підприємстві на ім`я відповідача ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , який відповідає квартирі АДРЕСА_2 . Оскільки квартира є невід`ємною частиною багатоквартирного житлового будинку, який приєднано до системи централізованого теплопостачання, відповідачі є користувачами теплової енергії, яку надає позивач, з моменту підключення житлового будинку до системи централізованого опалення, що підтверджується відповідними Актами. По квартирі за вказаною адресою не було надано жодних документів щодо внесення змін до особового рахунку, в тому числі, про відключення квартири від мереж опалення в установленому законом порядку. У житловому будинку не встановлено прилад обліку теплової енергії. Оплата послуг з теплопостачання здійснюється з моменту набуття права на квартиру, оскільки ця послуга надається незалежно від наявності мешканців у ній. 07.10.2010 р. контролером в присутності ОСОБА_1 складено Протокол про адміністративне правопорушення та Акт про самовільне переобладнання системи опалення, виписаний Припис про відновлення самовільно переобладнаної системи опалення, оскільки самовільне відключення від мереж централізованого опалення забороняється. ОСОБА_1 видано попередження про необхідність встановити прилади опалення, про що свідчить його особистий підпис. Отже, у позивача не має підстав для припинення нарахування за опалення по особовому рахунку № НОМЕР_1 . Відповідно до ст.215 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не є наслідком його недійсності, крім випадків, встановлених законом. Ст.1 ЗУ «Про захист прав споживачів» (в редакції закону від 01.12.2005 р.) визначено термін «договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами. Відповідачу щомісяця направлялась платіжна квитанція на оплату комунальних послуг з теплопостачання, в якій зазначено тариф, кількість спожитої теплової енергії, вартість до сплати за розрахунковий місяць та загальна заборгованість за теплову енергію по особовому рахунку. Відповідно до ч.7 ст.26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. було розроблено проект Договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, який укладається між ОКП «Донецьктеплокомуненерго» та кожним споживачем - фізичною особою (власником квартири або наймачем житлового приміщення у багатоквартирних будинках), що приєднані до теплових мереж виробничих одиниць та відокремлених підрозділів ОКП «Донецьктеплокомуненерго». Інформація про розміщення тексту договору на офіційному сайті ОКП «Донецьктеплокомуненерго» опублікована в газеті «Урядовий кур`єр» 03.03.2017 р. Також, інформація для ознайомлення споживачів з цим Договором розміщена у газеті «Родной город» № 11 від 17.03.2017 р., на офіційному сайті ОКП «Донецьктеплокомуненерго» hpp://kpdtke.com.ua; на інформаційному стенді «Куточок споживача» у приміщенні підприємства за адресами: м.Мирноград, мікр.Молодіжний,16а, та м.Селидове, БШС,9а. Таким чином, в спірний період між сторонами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання та користування тепловою енергією та доводи відповідача щодо відмови від оплати послуг з теплопостачання є некоректними і не ґрунтуються на нормах Закону. Оскільки позивач надає послугу відповідачу з теплопостачання (без укладення письмового договору), а відповідач користується відповідною послугою, то нарахування відповідачу за теплову енергію є правомірними, а позовні вимоги обгрунтованими. Позовна давність застосовується судом за заявою сторони, зробленою до ухвалення судового рішення. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заяви та клопотання сторін.

Відповідач ОСОБА_1 надав заяву про застосування строків позовної давності до позовних вимог.

Процесуальні дії у справі.

26.11.2021 р. судом зроблено запити щодо уточнення зареєстрованого місця проживання відповідачів, відповіді на які отримано 22.12.2021 р.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 23.12.2021 року провадження у зазначеній цивільній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та призначено судове засідання.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що позивач виробляє теплову енергію для забезпечення споживачів м. Селидове послугами з централізованого теплопостачання.

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

З особового рахунку № НОМЕР_1 вбачається, що за адресою відповідача: АДРЕСА_1 , вартість послуг з теплопостачання нараховується, однак оплачується несвоєчасно та не в повному розмірі, тому з 01.11.2004 р. по 31.08.2021 р. утворилась заборгованість у розмірі 80629,41 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що між ним та позивачем відсутні договірні відносини через відсутність письмового договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Відповідач ОСОБА_2 після розлучення у 2013 р. не мешкає в даній квартирі. В період з 22.09.2010 р. по теперішній час в квартирі опалення відсутнє з причини відсутності приладів опалювання. Також, просив застосувати до вимог позивача строк позовної давності.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем було розроблено договір у відповідності до «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення». Інформація про розміщення тексту договору на офіційному сайті ОКП «Донецьктеплокомуненерго» опублікована в газеті «Урядовий кур`єр» 03.03.2017 р. Також, інформація для ознайомлення споживачів з цим Договором розміщена у газеті «Родной город» № 11 від 17.03.2017 р., на офіційному сайті ОКП «Донецьктеплокомуненерго» hpp://kpdtke.com.ua; на інформаційному стенді «Куточок споживача» у приміщенні підприємства за адресами: м.Мирноград, мікр.Молодіжний,16а, та АДРЕСА_3 .

Відповідно до п.39, 40 Правил № 830 Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманих ним до укладення відповідного договору, на період тимчасової відсутності в житловому приміщенні споживача та інших осіб, а також, у разі самовільноо (без дотримання встановленої законодавством процедури) відключення (відокремлення) квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Згідно правової позиції, викладеної у постанові ВСУ від 30.10.2013 р. по справі № 6-59цс13 та постанові ВСУ від 20.04.2016 р. по справі № 6-2951цс15 споживач зобов`язний оплатити послугу, якщо він фактично користувався нею.

Таким чином, відсутність письмового договору не може бути підставою для звільнення споживача від оплати спожитих послуг.

Квартира відповідача знаходиться в багатоквартирному будинку, який приєднано до системи централізованого теплопостачання, тому вона є споживачем житлово-комунальних послуг та на ці відносини поширюється дія ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».

Законодавство, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяло відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживача від послуг централізованого постачання, проте не звільняло споживача від оплати послуг за опалення у разі самовільного від`єднання від системи теплопостачання. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснювалося лише у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

07.10.2010 р. контролером в присутності ОСОБА_1 було складено «Протокол про адміністративне правопорушення», «Акт о самовольном переоборудовании системы отопления», а також виписан «Протокол про відновлення самовільно переобладнаної системи опалення» - видано попередження про необхідність встановити прилади опалення в термін 10 днів з дня отримання припису, який було підписано останнім.

Доказів належного оформлення відключення від мереж централізованого опалення у квартирі відповідачами не надано.

Оскільки позивач до суду з вимогою про захист свого права звернувся 25.11.2021 року, а відповідач заявив клопотання про застосування строку позовної давності, то позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.11.2004 р. по 31.10.2018 р. включно, задоволенню не підлягають, у зв`язку із пропуском позивачем строків позовної давності.

Оскільки відповідачем ОСОБА_1 зазначено про не проживання відповідача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , у спірний період, що також не заперечується позивачем, яким у позовній заяві зазначено місце проживання відповідача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4 , суд вважає за необхідне у задоволені позовних вимог стосовно ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі, оскільки остання не мешкає у квартирі та не є споживачем наданих послуг за зазначеною адресою.

Таким чином, суд оцінивши представленні в силу ст. 81 ЦПК України докази, дослідивши матеріали справи, законодавство, що регулює дані правовідносини, дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за надану теплову енергію за період з 01.11.2018 р. по 31.08.2021 р. в сумі 28814,62 грн., 3 % річних у розмірі 1271,16 грн., інфляційних збитків у розмірі 2744,55 грн. та судового збору у розмірі 567,50 грн. пропорційно до задоволеної частини позовних вимог з відповідача ОСОБА_1 .

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 1 статті 6 Закону №2189-VIII встановлює, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. Частина 2 статті 6 Закону №2189-VIII передбачає, що виконавцями послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.

Згідно з п. 6 ст. 1 Закону індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Згідно п. 2 ч. 1 Закону №2189-VIII постачання теплової енергії відноситься до житлово-комунальних послуг.

Пункт 2 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Згідно ст. 19 Закону, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Згідно ст.20 Закону споживач зобов`язаний: 1) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; 2) своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини; 3) забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу; 4) за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини; 5) оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; 6) дотримуватися правил пожежної і газової безпеки, санітарних норм; 7) допускати у приміщення, будинки і споруди представників виконавця/виробника в порядку, визначеному законом і договором, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку; 8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;9) своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; 10) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

За ст. 29 Закону, договір на надання житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) з іншим виконавцем. Договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг. Процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Положення частин першої, другої і третьої цієї статті застосовуються і до односторонніх правочинів.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Також відповідно до ст. 630 ЦК України, договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку. Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 цьогоКодексу.

Відповідно до ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Також, згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Також відповідно до ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно ж ст.ст. 640-646 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.

Якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір одержано із запізненням, особа, яка зробила пропозицію, звільняється від відповідних зобов`язань. Якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено своєчасно, але одержано із запізненням, особа, яка зробила пропозицію укласти договір, звільняється від відповідних зобов`язань, якщо вона негайно повідомила особу, якій було направлено пропозицію, про одержання відповіді із запізненням. Відповідь, одержана із запізненням, є новою пропозицією. За згодою особи, яка зробила пропозицію, договір може вважатись укладеним незалежно від того, що відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено та (або) одержано із запізненням.

Відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

Також відповідно до ст. 648 ЦК України, зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Також вказаною постановою затверджено ТИПОВИЙ ДОГОВІР про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Аналізуючи вказані норми закону у контексті спірних правовідносин слід вказати, що надання послуг з теплопостачання у спірний період передбачено виключно на договірній основі. Проте договори про надання та отримання таких послуг укладаються відповідно до згаданих вимог закону не на індивідуальній основі з кожним споживачем з індивідуальними умовами, довільної форми, свобода ж договору у вказаних відносинах до певної міри врегульована законом та не є безмежною.

Так, відповідно до згаданих вимог закону виконавець зобов`язаний підготувати для кожного із споживачів індивідуальний договір (фактично договір приєднання) на основі типового договору та надіслати примірник такого договору споживачу для підписання. Споживач же зобов`язаний такий договір (на основі типового, який відповідає умовам типового та вимогам закону) підписати. Все таки законодавець надає певну свободу вибору для споживача з метою захисту його прав та інтересів надаючи споживачеві можливість не погоджуватися із надісланим договором, у випадку якщо такий не відповідає умовам типового. Надає можливість подавати свої заперечення, зауваження, тощо з цього приводу. Для цього споживачу надано місячний термін з дня внесення проекту договору. Крім цього, слід вважати, що будь-які претензії з приводу неотримання послуги, отримання послуг неналежної якості, не у повній мірі, тощо можуть бути подані відповідно до норм закону лише в межах укладеного договору, який знову ж повинен відповідати умовам типового.

Отримання ж пропозиції укласти договір (його проекту); ненадання жодних заперечень з приводу отриманого проекту договору у визначений законом строк; обов`язок споживача щодо укладення договору на основі типового; відсутність претензій, заперечень з приводу отримання послуг з теплопостачання, - відповідно до вказаних вище вимог закону, зокрема, ст. 642 ЦК України, слід вважати бездіяльністю, що свідчить про бажання та прийняття пропозиції укласти договір. Та вказане слід вважати виникненням між сторонами фактичних договірних стосунків на основі умов типового договору про надання послуг з централізованого опалення (теплопостачання) зі всіма наслідками договірних стосунків між сторонами, про які йшлося у вказаних нормах закону та йдеться в умовах надісланого договору на основі типового.

Відповідно до наведеного, у період відсутності договірних стосунків (зобов`язань) між сторонами, обов`язок доведення надання послуг з теплопостачання (централізованого опалення), надання таких відповідної кількості та якості, правильності нарахування заборгованості за надану послугу покладається на виконавця.

У випадку ж виникнення, наявності договірних стосунків між сторонами обов`язок доведення неотримання послуг, отримання послуг неналежної якості чи кількості, не у відповідності із умовами договору покладається на споживача, який наділений для цього відповідними засобами, а саме вправі повідомляти про це виконавця, у різних формах, складати відповідні акти-претензії, тощо.

Вказане також відповідає та не суперечить змісту правових позицій, викладених у Постановах Верховного Суду України за наслідками розгляду справ №6-110цс12 від 10.10.2012 року та 6-2951цс15 від 20.04.2016 року.

Відповідно до п.п.24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 (далі - Правила № 630, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Крім того, відповідно до пункту 39 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198 споживач має право, зокрема, вибирати теплопостачальну організацію, а також відмовитися від послуг теплопостачальної організації, про що попереджає письмово теплопостачальну організацію в строк, передбачений договором.

Одночасно, пунктом 30 Правил користування тепловою енергією передбачена можливість теплопостачальній організації частково або повністю припиняти постачання теплової енергії споживачеві.

При цьому, пункт 3 Правил користування тепловою енергією визначає, що будь-яка зміна проектного рішення теплопостачання об`єкта, виконана споживачем або будь-якою іншою організацією без погодження з теплопостачальною організацією є самовільним втручанням в діючі системи теплопостачання і тепло споживання, а споживач, відповідно до пункту 41 Правил користування тепловою енергією, несе відповідальність за самовільне переобладнання системи теплоспоживання.

З аналізу наведених норм слідує, що чинним законодавством передбачено право споживачів відмовитись від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Однак, п.26 Правил № 630 встановлено, що відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Відповідно до пункту 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

На виконання приписів пункту 25 указаних Правил, наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.12.2005р. за №1478/11758, затверджено Порядок відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, яким визначено процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку (секції, під`їзду) або його окремих приміщень при відмові споживачів від послуг централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - Порядок № 4).

У подальшому цей наказ втратив чинність згідно з пунктом 2 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019р. №169 «Про затвердження Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.08.2019р. за № 982/33953.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року № 169 до Порядку №4 були внесені зміни, загальний зміст яких зводиться до можливості відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води лише цілого житлового будинку, а не його окремих приміщень.

Процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку при відмові споживачів від послуг центрального опалення і гарячого водопостачання визначає Порядок №4 (п.1.1 Порядку № 4).

Відповідно до п.2.1 Порядку № 4 для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання. У заяві про відключення від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання власник (власники) будинку зазначає причини відключення. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.

Згідно пп.2.2.3 Порядку №4 якщо заявником є власник, наймач (орендар) окремого приміщення, Комісія має право не розглядати його заяву до прийняття рішення про відключення від мереж централізованого теплопостачання всього будинку. Про відмову у розгляді заяви Комісія повідомляє заявника у десятиденний строк.

Таким чином, Порядок №4 регулює процедуру розгляду заяв про відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води будинків в цілому. Водночас, можливість відключення окремих квартир від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не передбачено.

У випадку, коли заявником є власник окремого приміщення, комісія має право не розглядати його заяву про відключення від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання до прийняття рішення про відключення від мереж централізованого теплопостачання всього будинку, за наслідком чого приймається рішення про відмову у розгляді такої заяви, про що в десятиденний строк повідомляється заявник.

З урахуванням зазначеного, нормами чинного законодавства передбачена можливість відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не окремих квартир багатоквартирних будинків, а виключно багатоквартирних будинків в цілому з ініціативи усіх його власників.

Однак слід звернути увагу на те, що відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017р. № 2189-VIII, чинного з 10.12.2017 року, у багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не менш як половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, власники квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до таких мереж, не зобов`язані, але мають право виключно за власним рішенням у встановленому порядку відокремити (відключити) від них свою квартиру чи нежитлове приміщення та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.

Отже, за вимогами зазначеного Закону, який набрав чинності з 10.12.2017 року, можливе відключення квартири від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та влаштувати систему індивідуального теплопостачання якщо у багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не менш як половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.

Саме наявність цієї обставини - відключення не менше як половини квартир та нежитлових приміщень від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води - є і повинна бути визначальною для відповідача при прийнятті оскарженого рішення.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання , на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 68 ЖК України передбачає, що наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

За правилами ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Плата за теплову енергію, передбачена Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені Постановою КМУ від 21. 07. 2005 року № 630. (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 18 Правил № 630 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно п. 20 цих Правил плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів теплової енергії або затверджених нормативів споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо).

Згідно п. 21 Правила у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормами споживання з розрахунку за 1 кв. м (куб метр) опалювальної площі (об`єму) квартири та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно з законодавством.

Наявність у відповідачів заборгованості підтверджує невиконання ним обов`язків, передбачених п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення по своєчасній оплаті наданих послуг.

Відповідно до ст.ст.256,257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.ч. 1,5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч.ч. 3,4,5ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У відповідності зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Виходячи з вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача належить стягнути судові витрати.

На підставі вищевикладеного і керуючись ст. ст. 67, 68 ЖК, 15, 16, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 2, 11, 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», код ЄДРПОУ 03337119, юридична адреса: Донецька область. м.Краматорськ, провулок Земляний, 2, від імені якого виступає ВП «ВО ОКП «Донецьктеплокомуненерго» «Мирноградтепломережа», код ЄДРПОУ 38311229, юридична адреса: Донецька область. м.Мирноград, мікрорайон Молодіжний, 16А, до ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за теплову енергію в розмірі 28814 (двадцять вісім тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 62 коп., суму інфляційних витрат в розмірі 2744 (дві тисячі сімсот сорок чотири) грн. 55 коп., 3 % річних в сумі 1271 (одна тисяча двісті сімдесят одна) грн. 16 коп. та судові витрати в сумі 567 (п`ятсот шістдесят сім) грн.. 50 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України через суд першої інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено та підписано 15.02.2022 р.

Суддя