Рішення № 103474501, 22.02.2022, Станично-Луганський районний суд Луганської області

Справа № 430/1654/21

Провадження № 2/430/73/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року смт. Станиця Луганська

Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Попової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Романової М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Станично-Луганського районного суду Луганської області в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи ОСОБА_5 , Станично-Луганська державна нотаріальна контора, КП «Станично-Луганське БТІ», про визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи ОСОБА_5 , Станично-Луганська державна нотаріальна контора, КП «Станично-Луганське БТІ», про визнання права власності на нерухоме майно.

В обґрунтуванняпозову позивачемзазначено,що з лютого 1989 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було виділено для проживання домобудівлю АДРЕСА_1 .

07 червня 1993 року між ОСОБА_6 та ВО «Луганськтепловоз» було укладено договір купівлі продажу будинку АДРЕСА_1 .

Разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в зазначеній домобудівлі за усною домовленістю почали мешкати та були зареєстровані ОСОБА_1 з 10.12.1990 року з дружиною ОСОБА_5 з 05.09.1991 року, про що свідчить відповідна відмітка щодо реєстрації місця мешкання в їх паспортах.

ІНФОРМАЦІЯ_1 власниця будинку ОСОБА_6 померла.

Після смерті власниці право власності було зареєстровано за сином померлої ОСОБА_2 у розмірі Ѕ частки домоволодіння, як спадкоємцем після померлої ОСОБА_6 та за ОСОБА_7 на підставі рішення Станично-Луганського районного суду Луганської області від 31 січня 1995 року у розмірі Ѕ частки вищевказаного домоволодіння.

Позивачем ОСОБА_1 , в 1996 році, на підставі усної домовленості з ОСОБА_2 та ОСОБА_7 було придбано будинок АДРЕСА_1 , що складається (згідно з технічним паспортом) з: літ. А-1 житловий будинок, літ. а-веранда, літ. Б-сарай, літ. В сарай, літ. Д-сарай, літ. У-уборна. Під час придбання будинку між позивачем та ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які на той час були власниками домоволодіння, було складено розписку про отримання грошових коштів, однак дані документи були втрачені під час військових подій 2014 року.

В 1996 році на підставі складених розписок в сільській раді були внесені виправлення в технічний паспорт на будинок, де було вказано власником будинку ОСОБА_1 . Після цього у вказаній домобудівлі позивач ОСОБА_1 залишився проживати спільно з його дружиною ОСОБА_5 . Попередні власники ОСОБА_7 та ОСОБА_2 із домобудівлі за адресою: АДРЕСА_1 , виїхали.

Окрім технічного паспорту на будівлю жодних інших правовстановлюючих документів на будинок у попередних власників не було.

Після завершення активних бойових дій позивач почав збирати документи для оформлення належного йому домоволодіння, для цього позивачем було проведено нормативно-грошову оцінку будинку у 2018 році. Після цього він звернувся до МКП «БТІ», проте в нього заяву не прийняли оскільки в позивача були відсутні правовстановлюючі документи на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

З цією метою позивач почав розшукувати колишніх власників вказаного домоволодіння для досудового врегулювання спору та можливості зареєструвати своє право власності на домоволодіння у встановленому законом порядку, однак як з`ясувалось колишній власник ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть, а інший колишній власник ОСОБА_2 виїхав на постійне місце мешкання до Росії, будь які контакти з ним відсутні, встановити на даний час його фактичне місце проживання позивач самостійно не зміг. Після смерті ОСОБА_7 залишилась його дружина ОСОБА_9 (яка після цього повторно вступила у шлюб 19.10.2013 року з ОСОБА_10 та на даний час має прізвище « ОСОБА_11 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб) та донька ОСОБА_7 ОСОБА_4 , які після його смерті у спадщину не вступали та підтверджують факт продажу ОСОБА_7 та ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 спірного домоволодіння, про що свідчить їх заяви додані до позову.

На даний час окрім подання позовної заяви відсутні будь які можливості врегулювання даного спору, тому позивач вимушений звернутись до суду з даною заявою про визнання права власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнання за рішенням суду права власності на майно потрібно Позивачу для подальшого оформлення документів для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Ухвалою від 23.09.2021 року у справі № 430/1654/21 було відкрито провадження та ухвалою суду від 17.01.2022 року призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 28.01.2022 року, а також запропоновано відповідачам надати заперечення на позов.

Позивач у судове засідання не з`явився, до початку розгляду справи надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

На виконання ухвали відповідачами заперечення на позов надано не було. Від відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були подані заяви, в яких вони вимоги позову визнали в повному обсязі, а також підтвердили факт продажу домоволодіння позивачу ОСОБА_1 , також просили в своїх заявах позов задовольнити у повному обсязі, та розгляд справи проводити за їх відсутності. Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлявся шляхом розміщення оголошення на вебпорталі судової влади, що є належним повідомленням відповідача про час та дату розгляду справи.

Треті особи у судове засідання не з`явились, до початку розгляду справи по суті надали суду заяви про розгляд справи за відсутності їх представників, проти задоволення позовних вимог не заперечували.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів цивільної справи судом встановлено, що з лютого 1989 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було виділено для проживання домобудівлю АДРЕСА_1 .

07 червня 1993 року між ОСОБА_6 та ВО «Луганськтепловоз» було укладено договір купівлі продажу будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується копією зазначеного договору.

Разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в зазначеній домобудівлі за усною домовленістю почали мешкати та були зареєстровані ОСОБА_1 з 10.12.1990 року з дружиною ОСОБА_5 з 05.09.1991 року, про що свідчить відповідна відмітка щодо реєстрації місця мешкання в їх паспортах, копії яких позивачем були додані до позовної заяви.

ІНФОРМАЦІЯ_1 власниця будинку ОСОБА_6 померла, що підтверджується листом Станично-Луганського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Щастинському районі Луганської області № 1428/21.11-110 від 22.10.2021(вх.. № 7439/21-вх від 02.11.2021), згідно до якого в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, актовий запис про смерть ОСОБА_6 №32 складений 26.07.1994 року Нижньотеплівською сільською радою Станично-Луганського району Луганської області.

Після смерті власниці право власності було зареєстровано за сином померлої ОСОБА_2 у розмірі Ѕ частки домоволодіння, як спадкоємцем після померлої ОСОБА_6 та за ОСОБА_7 на підставі рішення Станично-Луганського районного суду Луганської області від 31 січня 1995 року у розмірі Ѕ частки вищевказаного домоволодіння(копія якого перебуває в матеріалах справи). Згідно з листом Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» № 172 від 04.10.2021 (вх..№6745 від 05.10.2021) право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 у розмірі Ѕ частки домоволодіння, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ААК № 833563 видане державним нотаріусом Станично-Луганської державної нотаріальної контори 24.02.1998, реєстр № 1-260, та за ОСОБА_7 на підставі рішення Станично-Луганського районного суду Луганської області від 31 січня 1995 року у розмірі Ѕ частки вищевказаного домоволодіння.

Позивачем ОСОБА_1 , в 1996 році, на підставі усної домовленості з ОСОБА_2 та ОСОБА_7 було придбано будинок АДРЕСА_1 , що складається (згідно з технічним паспортом) з: літ. А-1 житловий будинок, літ. а-веранда, літ. Б-сарай, літ. В сарай, літ. Д-сарай, літ. У-уборна. Під час придбання будинку між позивачем та ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які на той час були власниками домоволодіння, було складено розписку про отримання грошових коштів, однак як вказує позивач дані документи були втрачені під час військових подій 2014 року. В 1996 році на підставі складених розписок в сільській раді були внесені виправлення в технічний паспорт на будинок, де було вказано власником будинку ОСОБА_1 . Після цього у вказаній домобудівлі позивач ОСОБА_1 залишився проживати спільно з його дружиною ОСОБА_5 . Попередні власники ОСОБА_7 та ОСОБА_2 із домобудівлі за адресою: АДРЕСА_1 , виїхали. Зазначені обставини підтверджують та визнають в повному обсязі відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , окрім того ці обставини підтверджують також і свідки: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , та ОСОБА_14 , про що надали письмові пояснення, які перебувають в матеріалах справи.

В порядку досудового врегулювання спору, з метою проведення державної реєстрації домоволодіння позивач провів нормативно-грошову оцінку будинку у 2018 році. Також позивач звертався до МКП «БТІ», проте в позивача заяву про реєстрацію права власності не прийняли оскільки в позивача були відсутні правовстановлюючі документи на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Після чого позивач почав розшукувати колишніх власників вказаного домоволодіння для досудового врегулювання спору та можливості зареєструвати своє право власності на домоволодіння у встановленому законом порядку, однак як з`ясувалось колишній власник ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть, а інший колишній власник ОСОБА_2 виїхав на постійне місце мешкання до Росії, будь які контакти з ним відсутні, встановити на даний час його фактичне місце проживання позивач самостійно не зміг. Після смерті ОСОБА_7 залишилась його дружина ОСОБА_9 (яка після цього повторно вступила у шлюб 19.10.2013 року з ОСОБА_10 та на даний час має прізвище « ОСОБА_11 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб) та донька ОСОБА_7 ОСОБА_4 , які після його смерті у спадщину не вступали та підтверджують факт продажу ОСОБА_7 та ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 спірного домоволодіння, про що свідчить їх заяви додані до позову.

Згідно до листа Станично-Луганської державної нотаріальної контори від 01.10.2021 № 877/01-09 (вх..№6739 від 05.10.2021) копію спадкової справи після смерті ОСОБА_6 надати суду не можливо, оскільки архіви до 2000 року включно находяться на тимчасово неконтрольованій Україною території, а саме в м. Луганську.

Відповідно до листа Керівника Нижньотеплівської сільської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області Дмитра Кондратьєва № 838 від 06.09.2021(вх..№ 5796/21 від 08.09.2021) відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Станично-Луганським РВ УМВС 13.04.2006р., місце народження Російська Федерація, Тюменська область, Казанський район, с. Ільїне, який зареєстрований АДРЕСА_2 , на даний час мешкає в Російській Федерації з 2014 року.

Також деякі обставни, що викладені у позові, підтверджуються копією рішення Станично-Луганського районного суду від 31.05.1995 року № 2-57, та не потребують надання додаткових документальних підтверджень та не потребують доказування, відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, якою передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України,- кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України,- кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На даний час окрім подання позовної заяви відсутні будь які можливості врегулювання даного спору, тому позивач вимушений звернутись до суду з даною заявою про визнання права власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнання за рішенням суду права власності на майно потрібно Позивачу для подальшого оформлення документів для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи ОСОБА_5 , Станично-Луганська державна нотаріальна контора, КП «Станично-Луганське БТІ», про визнання права власності на нерухоме майно

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що даний спір виник виключно внаслідок дій позивача, яким судових витрат до відшкодування заявлено не було. Отже, стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача в даному випадку буде несправедливим.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 174, 175, 177, 258 ЦПК України, ст. 16, 328, 344, 392 ЦК України, Конституцією України, суд -

УХВА ЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи ОСОБА_5 , Станично-Луганська державна нотаріальна контора, КП «Станично-Луганське БТІ», про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , що складається (згідно з технічним паспортом) з: літ. А-1 житловий будинок, літ. а-веранда, літ. Б-сарай, літ. В сарай, літ. Д - сарай, літ. У- уборна.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Попова