Рішення № 103471062, 22.02.2022, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/3962/21

2/219/1955/2021

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.12.2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області

у складі судді Хомченко Л.І.

секретар Гаврилюк К.К.

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Бахмут позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 до Товариство з обмеженою відповідальністю « ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи на стороні відповідача Бахмутський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків),Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович ,адреса: 01001, м.Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5, гел.: (097) 440-99-82 про визнання виконавчого напису нотаріусу таким ,що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача посилаючись на те, що 20 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис № 21808 щодо стягнення з нього на користь відповідача заборгованості в розмірі 41904,83 грн. Після цього старшим державним виконавцем Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 04 березня 2021 року на підставі вказаного виконавчого напису № 21808 від 20 жовтня 2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 64731607 відносно нього щодо стягнення примусово вказаних фінансових коштів на користь відповідача. Про вказані обставини позивачу стало відомо лише наприкінці березня 2021 року, коли він отримав через пошту вказану постанову. Позивач звернувся через засоби зв`язку до відповідача та просив його надати письмові відомості щодо складу заборгованості, але відповідач рекомендував звернутися до суду за захистом своїх законних прав, письмові відомості стосовно стану заборгованості надасть лише суду. Він не визнає претензії відповідача, вважає їх безпідставними та такими, які можуть бути розглянуті тільки в судовому порядку, а не приватним нотаріусом. Вважає, що обов`язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису- є безспірність заборгованості. Однак вважає, що заборгованість у розмірі 41904,83 грн. не є безспірною. Просить позов задовольнити.

Позивач до судового засідання не з`явився ,про час та дату розгляду справи його було повідомлено належним чином , надав заяву про розгляд справи у його відсутність .

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про час та дату розгляду справи його було повідомлено належним чином .

Треті особи Бахмутський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович до судового засідання не з`явилися, про час та дату розгляду справи їх було повідомлено належним чином.

Дослідив матеріали справи суд встановив наступні обставини.

На підставі виконавчого напису № 21808 від 20 жовтня 2020 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. стягнено з позивача заборгованості у розмірі 41904,83 грн. на користь ТОВ "Фінпром маркет".

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюється законом України"Пронотаріат" та іншими актами законодавства України, в тому числі Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджено наказом Міністерстваюстиції України22.02.2012р.№ 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012р.за № 282/20595. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, згідно з п.19 ст. 34 Закону України "Про нотаріат". Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14Закону України"Пронотаріат" та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Статтею 88Закону України"Пронотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачом та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі Порядку) містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1,3 Глави 16 розділу II Порядку).

Згідно п.п.2,3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотеко держателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим , якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Таким чином, обов`язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису - є безспірність заборгованості.

Відповідачем не надано доказів того, що серед документів, які надавалися приватному нотаріусу для вчинення нотаріального напису, є документи, якими безспірно підтверджується сума заборгованості за кредитом.

Крім того, відсутні докази, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання.

Нотаріус не переконався у належному повідомленні боржника про суму заборгованості, що є однією з підстав для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Таким чином, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив нормиЗакону України «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Враховуючи, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимогЗакону "Про нотаріат"та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За таки обставин суд вважає, що заявлені вимоги слід задовольнити так як вони обґрунтовані вимогами діючого законодавства та знайшли своє підтвердження доказами у судовому засіданні.

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьоїстатті 133ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частинами першоючетвертоюстатті 137ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шостастатті 137 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини другоїстатті 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивстановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача - на користь позивача судовий збір в сумі 908 грн.

Керуючись ст.ст. 280-283 ЦПК України, ст.ст. 1, 39, 34, 88, 50 Закону України "Про нотаріат", п. 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд

ВИРІШИВ :

Визнати таким , що не підлягає виконанню виконавчий напис №21808 вчинений 20.10.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ,,Фінпроммаркет,, заборгованість у розмірі 41904 гривень 83 коп.

Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю ,,Фінпроммаркет,, на користь ОСОБА_2 за судові витрати 5908 гривень.

Рішення може бути оскаржене Донецького апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення .

Суддя Л.І. Хомченко