Рішення № 103460443, 02.02.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2022 року м. Київ № 640/19859/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шевченко Н.М.,

за участі секретаря судового засідання - Поліщук О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Експорт» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень,

за участі:

представника позивача - Осколкова І. Л.,

представника відповідача - Баладжаєва О. Ф.

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Експорт» (позивач, ТОВ «Юніверсал Експорт») звернулось із позовом до Головного управління ДПС у Київській області (відповідач, ГУ ДПС у Київській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00050300717 від 24.03.2021;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00050290717 від 24.03.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані формальними порушеннями порядку проведення перевірки, зокрема, несвоєчасного вручення наказу про її проведення, листа про призначення інвентаризації. Крім того, увага звертається на фактичному проведенні запрошеної інвентаризації, додатково зауважується на реальності господарський операцій із ТОВ «Віннер Ком», та на відсутності належних підтверджень зворотного.

У відзиві зазначено про дотримання порядку проведення перевірки, надсилання вимоги про проведення інвентаризації, наголошено на правильному з`ясуванні обставин, натомість, викладення висновків.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача наголошував на відсутності підстав для його задоволення, наполягав на відмові.

Вивчивши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Наказом № 70-п від 19.01.2021 призначено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Юніверсал Експорт» що до дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість.

Під час проведення заходу контролю, термін перевірки продовжувався з 26.01.2021 по 27.01.2021 наказом № 132-п від 22.01.2021 та з 28.01.2021 по 01.02.2021 наказом № 137-п від 27.01.2021.

Листом ГУ ДПС у Київській області від 28.01.2021 у позивача запрошені документи про проведені у 2020 році інвентаризації, заявлено про проведення інвентаризації в присутності представників ГУ ДПС у Київській області 28.01.2021 об 11:00.

У відповідь на згаданий лист ТОВ «Юніверсал Експорт» надало копії наказів, які стосуються проведення інвентаризацій у 2020 році, наказом № 2 від 28.01.2021 створено комісію для проведення інвентаризації ТМЦ. Доповідною запискою, адресованою Начальнику ГУ ДПС у Київській області останнього повідомлено про неможливість проведення інвентаризації у визначену дату, у зв`язку з відсутністю одного з членів комісії, запропоновано її проведення 01.02.2021.

Результати перевірки та виявлені порушення викладені в акті від 08.02.2021, за змістом розділу IV якого, зазначені наступні висновки (том 1, а. с. 68, 69).

Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, встановлено порушення ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ЕКСПОРТ»:

1. п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п.п. «а» п. 198.1 та абзаців першого і другого п. 198.3, п.п. «г» п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення за листопад 2020 на суму ПДВ 1 917 339 грн (рядок 19 Декларації) та заниження податку на додану вартість за листопад 2020 року на суму 8 150 320 грн.

2. п. 201 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ЕКСПОРТ» порушено граничили строк, передбачений для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У подальшому на адресу позивача направлені податкові повідомлення-рішення:

№ 00050300717 від 24.03.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 8 150 320,00 грн, та застосовані штрафні санкції в розмірі 815 032,00 грн (том 1, а. с. 20- 23);

№ 00050290717 від 24.03.2021, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1 917 339,00 грн (том 1 а. с. 25- 27).

Не погоджуючись зі згаданими рішеннями ТОВ «Юніверсал Експорт» звернулось із позовною заявою. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно з п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Як зазначає позивач, із наказом про проведення перевірки ознайомлено 19.01.2021, тобто, в день початку її проведення. У той же час, оскільки вид виїзної документальної перевірки передбачає фізичну присутність службових осіб контролюючого органу, фактично, необхідні документи були пред`явлені до початку її проведення.

При цьому, позивач не скористався регламентованим п. 81.1 ст. 81 ПК України правом на не допуск інспекторів, з огляду на що, не дотримання контролюючим органом строку ознайомлення платника податків зі змістом наказу, в даному випадку не є самостійною підставою для визнання результатів перевірки протиправними.

Що стосується змісту акту від 08.02.2021, викладені в ньому висновки ґрунтуються на встановленому факті відсутності товарно-матеріальних цінностей на складі підприємства, а також на нереальності господарських операцій з ТОВ «Віннер Ком», що призвело до завищення від`ємного значення та заниження ПДВ за листопад 2020 року.

Як зазначає позивач, із TOB «Віннер Ком» укладено наступні договори:

1. Договір про надання інформаційно-консультаційних послуг з питань комерційної діяльності від 21.08.2018 № 02-19.

Вартість послуг за вказаним Договором становить 276 000 грн, в тому числі ПДВ - 46 000 грн.

Господарські операції по вказаному Договору підтверджуються належним чином оформленим Актом наданих послуг № НП0000000054 від 22.02.2019 та бухгалтерською документацією, що засвідчує реальність отримання Позивачем послуг та реальність господарської операції в цілому.

2. Договір про надання юридичних послуг від 22.08.2018 № 03-19, згідно умов якого ТОВ «Віннер Ком» приймає зобов`язання надати юридичні послуги Позивачу.

Вартість послуг становить 156 000 грн, в тому числі ПДВ - 26 000 грн.

Господарські операції по вказаному Договору підтверджуються належним чином оформленим Актом наданих послуг № НП0000000055 від 22.02.2019 та бухгалтерською документацією, що засвідчує реальність отримання Позивачем послуг та реальність господарської операції в цілому.

3. Договір про надання інформаційно-консультаційних послуг з питань дослідження ринку від 21.02.2019 № 04-19 згідно умов якого ТОВ «Віннер Ком» зобов`язується надати Позивачу послуги з проведення маркетингових досліджень. Об`єктом маркетингових досліджень є холодоагенти.

Вартість послуг становить 168 000 грн, в тому числі ПДВ - 28 000 грн.

Господарські операції по вказаному Договору підтверджуються належним чином оформленим Актом наданих послуг № НП0000000056 від 22.02.2019 та бухгалтерською документацією, що засвідчує реальність отримання Позивачем послуг та реальність господарської операції в цілому.

Згадані позивачем первинні документи до матеріалів справи не надані, проте досліджувались контролюючим органом, позиція якого зосереджується в наступному.

Згідно інформаційних баз даних щодо вищезазначеного контрагента встановлено, що ТОВ «Віннер Ком» неодноразово змінювало податкову адресу та посадових осіб, які в свою чергу є посадовими особами інших підприємств; кількість працюючих складала З особи; податкову звітність щодо здійснення фінансово-господарської діяльності починаючи з червня 2019 року до контролюючого органу не подано.

Крім того, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ «Віннер Ком» критеріям ризиковості платника податку від 05.02.2020 за № 16081.

Також перевіркою було встановлено масову реєстрацію податкових накладних ТОВ «Віннер Ком» лютий 2019 року щодо надання консультаційних послуг підприємствам, які територіально віддалені один від одного (у тому числі по ТОВ «Юніверсал Експорт») при незначній кількості працюючих (3 особи).

Згідно бази даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) податковий кредит ТОВ «Віннер Ком» за відповідний період формувало за рахунок придбання товарів (послуг) з наступною номенклатурою: пляшок, роликів опорних, ремонтно-груповий комплект повітряного гвинта, послуги допоміжні, щодо різних об`єктів, пресформ, продуктів І харчування, напоїв, шроту соняшникового, добрив тощо, а надавало юридичні та інформаційно-консультаційні послуги.

Разом з тим, згідно бази даних Єдиного державного реєстру судових рішень, проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені, внесеного до ЄРДР за № 32019100000000291 від 04.04.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Так, досудовим розслідуванням встановлено ряд суб`єктів господарювання, які створені (придбані) невстановленими слідством особами з метою прикриття незаконної діяльності, в т. ч. ТОВ «Віннер Ком». У ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Віннер Ком» здійснено фінансово-господарські операції з метою штучного формування податкового кредиту та надання податкової вигоди платникам реального сектору економіки з податку на додану вартість.

Отже, на підставі зазначеного вище, контролюючим органом встановлено відсутність В реальності здійснення господарських операцій між ТОВ «Юніверсал Експорт» та ТОВ «Віннер Ком» за відповідний період, що призвело до завищення податкового кредиту на 100 000,00 грн.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначаються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з ч. 1 ст. 9 згаданого Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Із аналізу наведеної норми логічним є висновок про те, що первинні документи можуть визнаватись такими лише у випадку, якщо містять достовірну інформацію про господарську операцію, яка реально відбулась.

Надаючи оцінку викладеним відповідачем обставинам, слід звернути увагу на наступне.

Для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (ст. 83 ПК України).

Судом встановлено, що вирок стосовно директора або інших службових осіб ТОВ «Віннер Ком», станом на дату ухвалення даного рішення, не винесено.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст. 78 КАС України).

Логічно-зворотним є твердження про те, що не встановлення іншим судом обставин, зокрема, щодо вини особи у вчиненні злочину, не слугує підставою звільнення від доказування.

Іншими словами, лише висновки про наявність або відсутність складу злочину в діях певної особи, які викладаються у вироку суду, мають преюдиціальний характер для адміністративного суду та не вимагають доказування.

Таким чином, посилання на наявність досудового розслідування стосовно керівника контрагента платника податків, щодо якого не винесений вирок, в якому встановлена об`єктивна сторона злочину, є лише непрямим свідченням про обставини, які можуть стосуватись імовірних податкових порушень.

Стосовно неподання фінансової та податкової звітності ТОВ «Віннер Ком», варто зазначити, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкової звітності та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Наведений висновок неодноразово викладався Верховним Судом, зокрема, у постанові від 04.06.2020 у справі № 340/422/19.

Таким чином, сам по собі факт неналежної податкової поведінки контрагента не свідчить про те, що позивачу було це відомо та не формує складу податкового правопорушення у такого платника податків.

У той же час, судом враховується перебування директора ТОВ «Віннер Ком» керівником одночасно в 15 інших підприємствах, відсутність у товариства основних фондів, виробничих потужностей, матеріально-технологічної можливості, персоналу, встановленого факту надання послуг 97-ми покупцям на загальну суму 20 мільйонів гривень тощо.

Належна податкова обачність при виборі платниками податків контрагентів - це законна передумова отримання податкової вигоди. З цього правила випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності, якщо податковий орган під час перевірки доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності.

З урахуванням положень ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не з`ясування платником податків наявності кваліфікованих кадрів, та основних засобів для надання послуг або реалізації товарно-матеріальних цінностей зі сторони контрагента, з яким укладаються угоди та складаються інші первинні документи, може свідчити про наявність у такого платника умислу на безпідставне одержання податкової вигоди та тягнути за собою ризик настання негативних наслідків для такого платника, зокрема - неврахування для цілей податкового обліку господарських операцій, підтверджених документами, оформленими з порушенням приписів чинного законодавства.

Формально оформлені (складені) первинні документи та/або сплата грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідних товарів (робіт, послуг).

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити, зокрема, підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - змісту послуг, що надаються, умов перевезення, зберігання, постачання товарів тощо.

Згаданий висновок щодо належної обачності платника податків викладений та застосований Верховним Судом у постанові від 20.05.2021 у справі № 826/16627/18.

На підтвердження реальності наданих зі сторони ТОВ «Віннер Ком» послуг, позивачем до матеріалів справи надано результати їх виконання у вигляді аналітичних документів «Прогнозування тенденцій розвитку вітчизняного ринку холодоагентів на перспективу» (том 1, а. с. 70- 177), «Ринок холодоагентів. Дослідження світового ринку холодоагентів. Аналіз перспективи розвитку ринку холодоагентів в Україні» (том 1, а. с. 179 - том 2, а. с. 7).

Зі змісту згаданих аналітичних документів убачається дослідження, зокрема, перспектив розвитку ринку в контексті ретроспективного аналізу, який завершується 2016, подекуди - 2017 роками.

Тобто, надані ТОВ «Віннер Ком» аналітичні відомості, станом на дату надання послуг, є не актуальними. Крім того, більша частина викладеного тексту є запозиченою з відкритих джерел, зокрема, інтернет газети «Холодильщик», статті якої доступні за посиланням http://www.holodilshchik.ru/.

Наведене в сукупності свідчить про (1) не дотримання позивачем принципу належної обачності при виборі контрагента, тобто, не проведення дослідження щодо наявності основних засобів, кваліфікованого персоналу тощо, (2) нерелевантності результатів наданих зі сторони ТОВ «Віннер Ком» послуг, зокрема, брак актуальності та унікальності, що, за висновком суду, є достатніми свідченнями обізнаності позивача про поведінку контрагента та відсутності ділової мети у виконанні таких послуг.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 19 ПК України).

Резюмуючи викладене, суд погоджується із висновком контролюючого органу стосовно нереальності господарських операцій позивача із ТОВ «Віннер Ком», натомість, завищенням від`ємного значення ПДВ на 100 000,00 грн за листопад 2020 року.

Стосовно інвентаризації та виявленої відповідачем відсутності товарно-матеріальних цінностей на складах позивача.

Контролюючий орган в акті перевірки та відмовляючи у скасуванні оскаржуваних ППР зазначив, що ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ЕКСПОРТ» імпортує, шляхом ввезення на митну територію України хімічні сполуки, галогеновані, що використовуються в якості холодоагентів та для систем пожежогасіння, вологих серветок, рекламних пакетів з поліетилену, одноразових гігієнічних дитячих целюлозних підгузків, галогенідів неметалів, насичених хлорованих похідних ациклічних вуглеводнів, мийних засобів з дезінфікуючими властивостями згідно контрактів з постачальниками - нерезидентами.

На запит контролюючого органу від 22.01.2021 № 2 ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ЕКСПОРТ» було надано дані бухгалтерського обліку по рахунку 281 про залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 30.11.2020 та встановлено різні вартісні та кількісні показники ТМЦ, а саме в розрізі: оборотно-сальдової відомості - 48 453,87 тис. грн у кількості 1 044 687,08 кг; картки рахунку - 49 511,5 тис. грн у кількості 1 098 930,98 кг; оборотно-сальдових відомостей в розрізі по складах - 49 838,23 тис. грн.

Також, згідно аналізу податкової звітності додатково встановлено, що ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ЕКСПОРТ» відображено збільшення оборотних активів у групі «запаси» у кожному наступному звітному періоді, відповідно до Фінансової звітності малого підприємства з 2017 року.

Разом з тим, у ході проведення перевірки на запит контролюючого органу про надання інформації та документального підтвердження здійснення господарських операцій ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ЕКСПОРТ» до перевірки не надано документального підтвердження щодо складського обліку ТМЦ, в тому числі їх переміщення по складах (оприбуткування, переміщення, вибуття, повернення, заміна бракованого товару тощо), інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, відомості щодо посадових осіб, які несуть матеріальну відповідальність за ТМЦ.

Крім того, надані до перевірки сертифікати якості продукції складені на іноземній мові, у зв`язку з чим при перевірці неможливо визначити дані для ідентифікації та фактичних значень показників якості продукції виробника, отриманих в лабораторних випробувань, а також інформацію про їх відповідність вимогам нормативних документів та терміну зберігання. Також неможливо підтвердити наявність відмітки проходження перевірки відділом з контролю якості підприємства виробника на відповідність фактичних параметрів отриманих в результаті лабораторних випробувань нормативним документам (ДСТУ, ГОСТ, ТУ тощо).

Отже, з метою встановлення залишків ТМЦ директору ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ЕКСПОРТ» гр. Безкрилому А. В. було вручено вимогу від 28.01.2021 № 1130/6/10-36-07-18-07 щодо проведення інвентаризації фактично наявних основних засобів, ТМЦ, за всіма адресами їх розташування. Однак, скаржником, на виконання вимоги контролюючого органу не було надано результатів проведеної інвентаризації та відповідних пояснень щодо проведення інвентаризації ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ЕКСПОРТ».

Таким чином, зважаючи на невідповідність даних бухгалтерського обліку наданих до перевірки ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ЕКСПОРТ», відсутність проведення інвентаризації та документального підтвердження щодо її проведення, незабезпечення позивачем доступу до складів, контролюючим органом не підтверджено фактичну наявність ТМЦ; лишки або нестачі запасів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку; запаси, які частково втратили свою первісну якість, а також запаси, що не використовуються; активи, які не відповідають критеріям визнання.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Об`єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов`язковим згідно з законодавством.

Згідно з пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний: подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання;

Відповідно до пп. пп. 20.1.2, 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:

для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом;

вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

Наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 затверджено Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань (Положення № 879).

Пунктом 7 Розділу І Положення № 879 визначено, що проведення інвентаризації є обов`язковим, зокрема за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

За змістом п. 1 Розділу ІІ Положення № 879 у разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.

Відповідно до пп. «г», п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Проаналізувавши наведені норми, слід зазначити на релевантності посилань позивача на відсутності обов`язку її проведення із залученням службових осіб контролюючого органу, натомість, останні можуть бути присутніми в силу п. 1 Розділу ІІ Положення № 879, за їх згодою. При цьому, негативні наслідки у вигляді визнання ТМЦ використаними в не господарських операціях, настають лише у разі фактичного проведення інвентаризації.

Зі змісту листа відповідача від 28.01.2021 убачається прохання призначити інвентаризацію на 11:00 28.01.2021, при цьому, сторони погоджуються, що згаданий документ отриманий позивачем 28.01.2021.

Чинне податкове законодавство не визначає форми вимоги про проведення інвентаризації, водночас, оскільки такий документ визначає обов`язок конкретної особи вчинити дії, така вимога, за визначенням, є актом індивідуальної дії.

Між тим, у листі від 28.01.2021 викладено прохання провести інвентаризацію, тобто обов`язок її проведення викладений не імперативно, що позбавляє можливості однозначно тлумачити такий документ.

Не зважаючи на це, керівником ТОВ «Юніверсал Експорт» створено інвентаризаційну комісію у складі, зокрема, комірника Курбака А. В. , помічника директора Ткачова В. В..

За змістом наказу № 1 від 26.01.2021 Ткачов В. В. з 26.01.2021 на 4 дні відряджений до міста Одеси. За змістом доповідної записки, 29.01.2021 Курбаку А. П. дозволено залишити робоче місце раніше, через несприятливі погодні умови, проведення інвентаризації запропоновано на 01.02.2021.

Слід звернути увагу на відсутність жодних посилань контролюючого органу на зафіксований факт не допуску до складських приміщень, крім того, 29.01.2021 службовими особами відповідача складено акт обстеження приміщень, що пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, зокрема, складів, стосовно зовнішнього вигляду яких також зазначені зауваження, які не впливають на правильність декларування.

На підтвердження проведення інвентаризації 01.02.2021 (в межах строку проведення перевірки), позивачем надано копії інвентаризаційних описів № 1, № 2, № 3 від 01.02.2021 (том. 1 а. с. 43- 47), зміст яких підтверджує наявність ТМЦ на суму більшу, за задекларовану в листопаді 2020 року.

В контексті наведених обставин, слід констатувати допущення контролюючим органом поведінки, метою якої не є встановлення об`єктивних обставин, натомість притягнення до відповідальності за формальними ознаками.

Як вже зазначалось, наслідки у вигляді визнання ТМЦ використаними в не господарських операціях, у розумінні п. 198.5 ст. 198 ПК України, настають лише у разі фактичного її проведення. Таким чином, не проведення інвентаризації 28.01.2021 не свідчить про відсутність ТМЦ. Більш того, контролюючим органом не надано жодних пояснень щодо не явки 01.02.2021 на проведення інвентаризації, не зважаючи на те, що згадана дата охоплюється періодом проведення перевірки.

Згідно з ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням наведених норм, проведення платником податку на вимогу контролюючого органу під час проведення податкової перевірки інвентаризації товарів та складання відповідного акту є єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку

Згаданий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 06.02.2020 у справі № 807/1556/17.

Оскільки службові особи контролюючого органу не були присутніми під час проведення інвентаризації, натомість, не брали участь у складанні відповідного акту, нестача ТМЦ не підтверджується єдиним доказом, який може про неї свідчити, з огляду на що, контролюючим органом не доведено настання умов гіпотези абзацу 10 п. 198.5 ст. 198 ПК України.

Таким чином, слід резюмувати: (1) не виконання контролюючим органом всіх заходів щодо встановлення об`єктивних обставин, (2) довільне тлумачення відповідачем норм п. 198.5 ст. 198 ПК України, внаслідок чого формальне не проведення інвентаризації призвело до визнання ТМЦ невиявленими та нарахування значних сум в якості податкового зобов`язання та зменшення від`ємного значення ПДВ.

За ППР № 00050300717 від 24.03.2021 збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 8 150 320,00 грн, та застосовані штрафні санкції в розмірі 815 032,00 грн; ППР № 00050290717 від 24.03.2021 зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1 917 339,00 грн.

За висновком суду, викладений в акті перевірки факт відсутності ТМЦ на суму 49 838 295,90 грн встановлений не у спосіб, передбачений податковим законодавством та спростовується наданими позивачем документами, з огляду на що, висновок про заниження податкових зобов`язань з ПДВ на суму 9 967 659,17 грн є безпідставним.

В результаті встановлених судом обставин, з`ясовано, що відсутні передумови для збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на 8 150 320,00 грн та зменшення розміру від`ємного значення на 1 817 339,00 грн.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Оскільки передбачене згаданою нормою порушення спростоване дослідженими доказами, безпідставним є також застосування штрафу в розмірі 815 032,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов до висновку про недоведення відповідачем факту відсутності ТМЦ на складі позивача, при цьому, підтвердження обставин фіктивності господарських операції із ТОВ «Віннер Ком», з огляду на що, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Ціна даного спору становить 10 882 691,00 грн (8 150 320 + 815 032 + 1 917 339). Оскільки задоволенню підлягають позовні вимоги, ціною в 10 782 691,00 грн, що складає 99,08 %, відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають судові витрати у розмірі 22 491,16 грн (22700,00 * 99,08 %).

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241- 247, 250, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Експорт» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00050300717 від 24.03.2021.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00050290717 від 24.03.2021 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1 817 339,00 (один мільйон вісімсот сімнадцять тисяч триста тридцять дев`ять) гривень.

4. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

5. Стягнути витрати зі сплати судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Експорт» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області в розмірі 22 491,16 (двадцять дві тисячі чотириста дев`яносто одна) гривня 16 копійок.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Експорт» (вул. Машинобудівників, 1, смт Чабани, Київська обл, 08162, код ЄДРПОУ: 36302280).

Відповідач: Головне управління ДПС у Київській області (вул. Народного Ополчення, 5А, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ: 44096797).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко