Рішення № 103459514, 31.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

31 січня 2022 року справа №640/27122/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )доГоловного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС)провизнання протиправною та скасування податкової вимоги від 18 серпня 2020 року №74302-10В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність оскаржуваної податкової вимоги, мотивуючи позовні вимоги таким чином: податкова вимога стосується тих самих сум податку на доходи та військового збору, що подавались у податкових повідомленнях-рішеннях від 01 серпня 2018 року №№0088384202, 0088354202, 0088364202, 0088374202, що свідчить про притягнення позивача до подвійної відповідальності за одне і те саме правопорушення; у провадженні Верховного Суду перебуває скарга про оскарження дій ГУ ДПС за аналогічні порушення, що вказує на передчасність та непослідовність дій відповідача.

Крім того, позивач зазначає про безпідставність нарахування податку на доходи фізичних осіб, у зв`язку із тим, що прощена банком пеня від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання не є доходом платника податку та не підлягає оподаткуванню.

Ухвалою від 02 грудня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/27122/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про незгоду з позовними вимогами, зазначаючи про правомірність вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску та посилаючись на норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Зі змісту відзиву вбачається, що його мотиви не стосуються спірних правовідносин та не містить обставин прийняття оскаржуваної податкової вимоги від 18 серпня 2020 року №74302-10.

Ухвалою від 31 січня 2022 року Окружний адміністративний суд міста Києва замінив первісного відповідача - Головне управління ДПС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 44116011).

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Пункт 56.1 статті 56 Податкового кодексу України передбачає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до вимоги ГУ ДПС від 18 серпня 2020 року №74302-10 повідомлено ОСОБА_1 про те, що станом на 17 серпня 2020 року сума податкового боргу платника податків становить 144 707,39 грн., у тому числі: з податку на доходи фізичних осіб - 133 628,36 грн.; військовий збір - 11 079,03 грн.; попереджає, що на будь-яке майно платника податків поширюється право податкової застави та вимагає терміново сплатити суму податкового боргу.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як визначає пункт 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, підставою для формування податкової вимоги є наявність податкового боргу - несплата у встановлений строк платником податків суми узгодженого грошового зобов`язання.

На підставі наявних у справі доказів суд встановив, що підставою для прийняття оскаржуваної вимоги є податковий борг висновок відповідача про наявність у ОСОБА_1 податкового боргу, який виник у зв`язку із несплатою грошового зобов`язання, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДФС у м. Києві від 01 серпня 2018 року №№0088384202, 0088354202, 0088364202, 0088374202.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як встановлено у пункті 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Матеріали справи свідчать, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 01 серпня 2018 року №№0088384202, 0088354202, 0088364202, 0088374202 оскаржувались позивачем до суду і їх правомірність є предметом судового розгляду в адміністративній справі №640/18123/18.

Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року у справі №640/18123/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у задоволенні позову відмовлено повністю.

Вказане рішення залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року залишене без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_1 та витребувано справу із суду першої інстанції.

За правилами частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наведене свідчить, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року у справі №640/18123/18 про відмову у позові ОСОБА_1 набрало законної сили після прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року, тобто з наступного дня - 01 липня 2020 року.

Відповідно, з дня набрання судовим рішенням законної сили (01 липня 2020 року) грошове зобов`язання, визначене податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДФС у м. Києві від 01 серпня 2018 року №№0088384202, 0088354202, 0088364202, 0088374202, вважається узгодженим.

Доказів сплати згаданого грошового зобов`язання протягом 10 днів з дня його узгодження позивач до суду не надав, що є підставою вважати таке грошове зобов`язання податковим боргом та формування податкової вимоги на відповідну суму податкового боргу.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що податкова вимога є притягненням позивача до подвійної відповідальності за одне і те саме правопорушення, оскільки податкова вимога не визначає суми грошового зобов`язання, а є письмовою вимогою контролюючого органу погасити суму податкового боргу.

Посилання позивача на те, що у провадженні Верховного Суду перебуває скарга про оскарження дій ГУ ДПС за аналогічні порушення, є безпідставними, тому що це не має правового значення у межах спірних правовідносин за умови набрання рішенням законної сили у справі №640/18123/18 ще 01 липня 2020 року.

Також безпідставними є доводи позивача про незаконність нарахування податку на доходи фізичних осіб, оскільки правомірність нарахування податку на доходи фізичних осіб не є предметом цього спору і досліджена у межах справи №640/18123/18.

Враховуючи вищевикладене, податкова вимога ГУ ДПС від 18 серпня 2020 року №74302-10 прийнята правомірно, а позовні вимоги нормативно та документально не підтверджуються.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, оскаржувана вимога прийнята з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у свою чергу позивач не довів обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Оскільки у задоволенні адміністративного позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, Шолуденка, буд. 33/19; ідентифікаційний код 4314167).

Суддя В.А. Кузьменко