Рішення № 103459407, 31.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2022 року м. Київ № 640/2133/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.04.2020 №1214006-3313-2615, №1214009-3313-2615.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень, оскільки такі містять невірно обраховані до сплати суми земельного податку за 2020 рік. А саме при обрахунку податкових зобов`язань Головне управління ДПС у м. Києві помилково застосував ставку земельного податку 1% замість 0,03%, у відповідності до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і з борів у м. Києві» в редакції рішення Київської міської ради від 18.10.2018 №1910/5974, та з урахуванням цільового призначення земельних ділянок, що належать на праві власності позивачу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі №640/2133/21 за вказаним позовом та цю справи призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі представник відповідача подав до канцелярії суду відзив на позов, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог. Свої заперечення проти позову представник відповідача обґрунтував тим, що при обчисленні спірних сум земельного податку контролюючий орган врахував наступне: згідно з даними Державного земельного кадастру (інформація отримана шляхом авторизованого доступу до електронних систем АС Держгеокадастр) контролюючий орган встановив, що земельні ділянки з кадастровим №8000000000:75:740:0031 та №8000000000:75:740:0082 належать ОСОБА_1 на праві приватної власності. При цьому, згідно з витягів із технічної документації про нормативно грошову оцінки зазначених вище земельних ділянок від 19.02.2020 №2621/86-20 та №2543/86-20 цільове призначення зазначених земельних ділянок було внесене як «Для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва», що не відповідало Класифікації видів цільового призначення земель, а саме - « 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» (як про це зазначає позивач), та відповідно, нормативно грошова оцінка земельних ділянок складала 605 752,31 грн. та 3 028 761,54 грн. Таким чином, відповідно до примітки 2 2 до таблиці №1 додатка 3 до Рішення міської ради від 23.06.2011 №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і з борів у м. Києві» (у редакції рішення Київської міської ради від 18.10.2018 №1910/5974), застосуванню підлягала ставка податку в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки. Враховуючи наведене ГУ ДПС у м. Києві були сформовані податкові повідомлення-рішення від 01.04.2020 №1214009-3313-2615 на суму 6 057,52 грн. та №1214006-3313-2615 на суму 30 287,61 грн. по земельному податку з фізичних осіб. У контексті за наведеним представник відповідача також зазначив, що в ході аналізу даних Державного земельного кадастру ГУ ДПС у м. Києві було встановлено, що платник з метою внесення змін про види цільового призначення земельних ділянок подав заяви про внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру від 31.05.2020 №ЗВ-9200379522020 та №ЗВ-9200379532020. Внаслідок цього з 30.06.2020 змінено вид цільового призначення земельних ділянок з «Для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва» на « 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд присадибна ділянка)», що підтверджено витягами з Держаного земельного кадастру від 30.06.2020 №НВ-8001130812020 та №НВ-8001130762020, відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, внаслідок чого було змінено нормативну грошову оцінку земельних ділянок. Проте ОСОБА_1 не скористався правом на проведення звірки та перерахунку сум податку в порядку, передбаченому п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України, та не повідомив контролюючий орган щодо проведених змін. У зв`язку з цим в даному випадку можна стверджувати про те, що контролюючим органом на момент винесення податкових повідомлень-рішень від 01.04.2020 №1214009-3313- 2615 та №1214006-3313-2615 земельний податок було розраховано з дотриманням вимог законодавства, відповідно до даних Державного земельного кадастру.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що за даними долучених позивачем до матеріалів справи витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний №1579270198 від 28.02.2019, №155810302 від 11.02.2019) за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстровані 28.02.2019 та 11.02.2019 відповідно на праві приватної власності наступні земельні ділянки:

- земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:740:0031 площею 0,02 га, та з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)»;

- земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:740:0082 площею 0,1 га, та з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».

01.04.2020 ГУ ДПС у м. Києві згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 286.5 ст. 286 цього ж Кодексу, прийняло наступні податкові повідомлення-рішення форми «Ф»:

- №1214006-3313-2615, яким визначило позивачу до сплати суму податкового зобов`язання за платежем «земельний податок з фізичних осіб» за 2020 рік у розмірі 30 287,61 грн.;

- №1214009-3313-2615, яким визначило позивачу до сплати суму податкового зобов`язання за платежем «земельний податок з фізичних осіб» за 2020 рік у розмірі 6 057,52 грн. Як вбачається з розрахунків сум податкових зобов`язань на звороті зазначених податкових повідомлень-рішень, об`єктами оподаткування визначені земельні ділянки площами 0,1 га та 0,02 га, що знаходяться за адресами: м. Київ, Житомирське шосе, 19 км, діл. 9-б та діл. 9-а (первинна профспілкова організація ТОВ «Енергоресурс»). Податкові зобов`язання розраховані контролюючим органом виходячи зі ставки податку 1% від нормативної грошової оцінки таких земельних ділянок, а саме: 3 028 761,54 грн. і 605 752,31 грн.

Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із цим позовом до суду. При цьому, за змістом тексту позовної заяви позивачем не заперечується та обставина, що спірні суми земельного податку були визначені контролюючим органом щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:75:740:0031 і 8000000000:75:740:0082.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), а справляння плати за землю розділом XII «Податок на майно» Податкового кодексу України (далі - ПК України).

За приписами ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до Закону.

Так, відповідно до ст.ст. 269, 270 ПК України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об`єктом оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно із пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України, земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

За змістом норм ст.ст. 269 - 271 розд. XII ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), та землекористувачі.

Об`єктами оподаткування, зокрема є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Базою оподаткування є:

- нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

- площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з п. 274.1 ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Пунктом 286.1 статті 286 ПК України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу (абз. 1 п. 286.5 ст. 286 ПК України).

Відповідно абз. 1 п. 284.1 ст. 284 ПК України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

У свою чергу нормами п. 12.3. ст. 12 ПК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Пунктами 1 та 3 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти сільського, селищного, міського голови, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади.

Так, рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів» затверджене Положення про плату за землю в місті Києві (Додаток 3). В Таблиці 1 до Додатку 3 зазначеного Рішення встановлені ставки земельного податку

За змістом п. 3.1 вказаного Положення (у редакції рішення Київської міської ради від 18.10.2018 №1910/5974) базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Положенням.

Згідно з п. 11.1 Положення підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Крім того, п. 3 Рішення №242/5629 Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було доручено надавати органам державної фіскальної служби інформацію (дані) з міського земельного кадастру про земельні ділянки для адміністрування плати за землю в м. Києві.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель. Зокрема, розділом ІІ визначено, землі житлової забудови (землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва): 02.01 - Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); 02.02 - Для колективного житлового будівництва; 02.03 - Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку; 02.04 - Для будівництва і обслуговування будівель тимчасового проживання; 02.05 - Для будівництва індивідуальних гаражів; 02.06 - Для колективного гаражного будівництва; 02.07 - Для іншої житлової забудови; 02.08 - Для цілей підрозділів 02.01 - 02.07, 02.09, 02.10 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду; 02.09 - Для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови; 02.10 - Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури.

Як вбачається з поданих представником відповідачем до матеріалів справи витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 31.01.2019 та 19.02.2020, виданих Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві на запити ГУ ДПС у м. Києві, та використаних контролюючим органом для визначення спірних сум податку, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: м. Київ, Святошинський р-н, Житомирське шосе, 19 км, діл. 9-а (первинна профспілкова організація ТОВ «Енергоресурс»), площею 0,02 га, кадастровий номер ділянки: 8000000000:75:740:0031, категорія земель «Землі житлової та громадської забудови», цільове призначення земельної ділянки «Для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва» складає - 605 752,31 грн., а нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: м. Київ, Святошинський р-н, Житомирське шосе, 19 км, діл. 9-б (первинна профспілкова організація ТОВ «Енергоресурс»), площею 0,1 га, кадастровий номер ділянки: 8000000000:75:740:0082, категорія земель «Землі житлової та громадської забудови», цільове призначення земельної ділянки «Для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва» складає - 3 028 761,54 грн.

В подальшому, наприкінці червня 2020 року до Державного земельного кадастру були внесені зміни до відомостей про код цільового призначення зазначених земельних ділянок, а саме код цільового призначення наведений як « 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», що відповідає за затвердженій наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 Класифікації видів цільового призначення земель. Наведена обставина підтверджується поданими представником до матеріалів справи копіям витягів з Державного земельного кадастру про відповідні земельні ділянки за №НВ-8001130762020 і №НВ-8001130812020, сформованими 30.06.2020 на запити ОСОБА_1 від 31.05.2020, та копіями роздруківок електронних заяв ОСОБА_1 про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, поданих ОСОБА_1 31.05.2020 до державного кадастрового реєстратора, та позивачем в ході судового розгляду справи не заперечувалася.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що станом на час здійснення ГУ ДПС у м. Києві розрахунку нарахування позивачу до сплати сум земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік вид цільового призначення земельних ділянок позивача з кадастровими номерами 8000000000:75:740:0031 та 8000000000:75:740:0082, сформульований у відповідності до затвердженої Класифікації видів цільового призначення земель, не був внесений до Державного земельного кадастру.

Відповідно до прим. 2 до таблиці № 1 додатка 3 до Рішення №242/5629 (у редакції рішення Київської міської ради від 18.10.2018 № 1910/5974, яке застосовується з 1 січня 2019 року) якщо вид цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему від 23 липня 2010 року № 548, не внесено до Державного земельного кадастру, то застосовується ставка у відсотках від нормативної грошової оцінки відповідно до цієї таблиці, але не менше 1 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Наведене дає суду підстави для висновку, що оскільки вид цільового призначення згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель земельних ділянок позивача у період з 01.01.2020 по 30.06.2020 не був внесений до Державного земельного кадастру, а нормативна грошова оцінка земельних ділянок позивача складала 605 752,31 грн. і 3 028 761,54 грн., то відповідачем обґрунтовано проведено розрахунок податкового зобов`язання на 2020 рік із застосування ставки податку 1% за за період з 01.01.2020 по 29.06.2020.

Поряд з цим, суд встановив, а сторони не довели суду протилежного, що з дати внесення змін до Державного земельного кадастру (тобто, з 30.06.2020), та із врахуванням п. 286.1 ст. 286 ПК України, контролюючим органом для визначення сум земельного податку, що його мав сплатити позивач за період з 30.06.2020 по 31.12.2020, мала застосовуватись ставка податку 0,03% згідно з таблиці №1 до додатка 3 Положення про плату за землю в місті Києві, затвердженого Рішенням №242/5629.

Так, відповідно до абз. 1 п. 286.5 ст. 286 ПК України, платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо: розміру площі земельної ділянки; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

Водночас в абз. 2 цього ж пункту ст. 286 ПК України визначено, що у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним.

Так, згідно долучених представником відповідача до матеріалів справи витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровими номерами 8000000000:75:740:0031 та 8000000000:75:740:0082, сформованими 26.01.2021 на запити ОСОБА_1 , нормативна грошова оцінка земельних ділянок за наслідками внесення до Державного земельного кадастру описаних вище змін про код цільового призначення земельної ділянки, становила: 197 958,27 грн. і 989 791,35 грн. відповідно.

За змістом наведених представником відповідача в тексті відзиву розрахунків сум земельного податку, що їх мав сплатити ОСОБА_1 з огляду на обставину зміни починаючи з 30.06.2020 обсягу бази оподаткування (а саме нормативної грошової оцінки та ставки податку) зафіксовані в оспорюваних податкових повідомленнях-рішеннях суми податкових зобов`язання за 2020 рік мали бути перераховані та складати:

(605 752,31*1 %)* 181/366+( 197 958,27*0,03%)* 185/366 = 3 025,86 грн.

(3 028 761,54* 1%)*181/366+(989 791,35*0,03%)* 185/366 = 15 128,39 грн.,

де: 605 752,31 грн. та 3 028 761,54 грн. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки (у період до 30.06.2020); 197 958,27 грн. та 989 791,35 грн. - нормативна грошова оцінка ж земельної ділянки (у період починаючи з 30.06.2020); 1% - ставка податку, що застосовується для обрахунку податку у період до 30.06.2020; 0,03% - ставка податку, що застосовується для обрахунку податку у період починаючи з 30.06.2020; 181 - кількість днів за період з 01.01.2020 по 29.06.2020; 185 - кількість днів за період з 30.06.2020 до 31.12.2020; 366 - загальна кількість днів у 2020 році.

За змістом норм абз. 5 і 6 п. 286.5 ст. 286 ПК України у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок.

Платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо: розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 та 281.5 цієї статті; розміру ставки земельного податку; нарахованої суми плати за землю.

Водночас в абз. 7 п. 286.5 ст. 286 ПК України визначено, що у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Аналіз наведеної норми ст. 286 ПК України дає суду підстави для висновку, що у випадку встановлення контролюючим органом розбіжності (-стей) у відомостях, що були враховані при обрахунку фізичній особі земельного податку, то контролюючий орган зобов`язаний провести перерахунок попередньо нарахованої суми податку виходячи з достовірних та актуальних даних щодо бази оподаткування.

Як свідчать наявні у справі матеріали ГУ ДПС у м. Києві перерахунок сум земельного податку за 2020 рік, що їх мав сплатити ОСОБА_1 за період з 30.06.2020 по 31.12.2020 не проводили.

З огляду на наведене та враховуючи обсяг встановлених в ході розгляду цієї справи обставин суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень від 01.04.2020 №1214006-3313-2615, №1214009-3313-2615 в частині нарахованих сум податкового зобов`язання за період з 30.06.2020 по 31.12.2020.

Згідно з нормами ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Згідно з ч. 1 і 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Наявною у матеріалах справи копією квитанції від 29.01.2021 №0.0.1996648785.1 підтверджено, що за цим позовом ОСОБА_1 сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн.

Враховуючи наведене та обсяг задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві судових витрат у розмірі 454,00 грн.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 01.04.2020 за №1214006-3313-2615 в частині нарахованого податкового зобов`язання в сумі 15 159,22 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 01.04.2020 за №1214009-3313-2615 в частині нарахованого податкового зобов`язання в сумі 3 031,66 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) документально підтверджені судові витрати у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок