Ухвала суду № 103459406, 31.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення заяви

31 січня 2022 року м. Київ № 640/3574/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., об 11:42 ознайомившись із матеріалами заяви

Головного управління ДПС у м. Києвідо Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК Інвест»про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна латника податків,-В С Т А Н О В И В:

28.01.2022 о 13:26 Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР ВП: 44116011) в порядку ст. 283 КАС України звернулося до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК Інвест» (код ЄДР: 35946820), застосованого рішенням керівника контролюючого органу від 26.01.2022.

Ухвалою від 28.01.2022 заяву ГУ ДПС у м. Києві залишено без руху та надано строк до 31.01.2022 до 10 год. 00 хв. для усунення недоліків заяви, шляхом надання суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2481,00 грн.

31.01.2022 о 08 год. 23 хв. канцелярією суду зареєстровано заяву ГУ ДПС у м. Києві про усунення недоліків, в якій представник позивача просить суд відстрочити сплату судового збору до винесення рішення по суті.

В обґрунтування даної заяви представник позивача посилаючись на ст. 8 Закону України «Про судовий збір» зазначив, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Додає, що контролюючі органи зобов`язані здійснювати всі заходи щодо виконання покладених функцій та повноважень, в тому числі звернення до суду з позовами, апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, прийнятих не на користь органів ДПС, у зв`язку з обмеженим фінансуванням, шляхом подання. клопотань про звільнення від сплати судового збору, а у випадках відмови у їх задоволенні, шляхом подання клопотань про відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк.

За твердженням представника позивача, у цій ситуації також необхідно враховувати право сторони на судовий захист та оскарження судового рішення, адже, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених законом, згідно норм Кодексу адміністративного судочинства України мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Пояснює, що для проведення видатків по даній категорії заборгованості у контролюючого органу існує цільовий рахунок (за КЕКВ 2800).

Разом з тим, заявник звертає увагу суду на те, що враховуючи те, що бюджетний 2022 рік тільки почався на рахунках ГУ ДПС у м. Києві, станом на дату звернення до суду та станом на дату написання заяви, недостатньо коштів для проведення операцій по сплаті судового збору по даній справі, у зв`язку з чим податковий орган просить відстрочити сплату судового збору.

Вирішуючи по суті заяву про усунення недоліків заяви та відстрочення сплати судового збору, суддя виходить з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, якою також є звернення податкового органу в порядку ст. 283 КАС України.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд: у постанові від 20.11.2019 у справі № 640/9566/19, від 14.11.2019 у справі №1.380.2019.002906, в ухвалі від 14 січня 2019 року у справі № 640/20001/18.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Разом з тим, в силу вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір», Державна податкова служба України та її відокремлені підрозділи не є суб`єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо можливості відстрочення або розстрочення його сплати, звільнення від його сплати.

Отже, з урахуванням наведеного, суддя вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 11.10.2021 у справі № 160/1208/20 (провадження № К/9901/33370/21), від 02.11.2021 у справі № 640/6329/19 (провадження (№ К/9901/36685/21), від 21.12.2021 у справі № 640/3999/19 (провадження № К/9901/46335/21).

Відтак, заява представника ГУ ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору від 31.01.2022 задоволенню не підлягаю.

Водночас, оскільки судовий збір не сплачено та відмовлено судом у відстроченні його сплати, до даної ситуації підлягає застосуванню правило ч. 3 ст. 283 КАС України відповідно до якого невиконання вимог суду щодо усунення недоліків в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.

Крім того, як вже було зазначено вище судом, до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна латника податків заявник звернувся 28.01.2022 о 13:26 год.

Відповідно пункту 2 частини 1 статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Приписами частини 2 статті 283 КАС України, зокрема, передбачено, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано у разі, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (п. 94.1, п/п. 94.2.3. ПК України).

У взаємозв`язку з наведеним, слід зазначити, що відповідно до ч. 5 ст. 270 КАС України днем подання позовної заяви, у т.ч. в порядку ст. 283 КАС України, є день її надходження до відповідного суду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 270 КАС України, на обчислення строків, встановлених, зокрема ст. 283 цього Кодексу, не поширюються правила частин ч.ч. 2-10 ст. 120 цього Кодексу, у т.ч. не поширюються і положення ч. 6 ст. 120 КАС України відповідно до яких - якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.

Строки подання позовних заяв, встановлені у справах, визначених ст. 270 КАС України, тобто і у справах, передбачених ст. 283 КАС України, не може бути поновлено.

Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду (ч. 5 ст. 270 КАС України).

Також, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Такі ж наслідки застосовуються і відповідно до п. 9. ч. 4 ст. 169 КАС України у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу

У даному випадку, обставини не допуску до перевірки, що зумовлює звернення заявника до суду із зазначеною заявою, мали місце 26.01.2022, рішення про застосування адміністративного арешту активів прийнято 26.01.2022 о 16:45, а відтак заявник звернувся до суду 28.01.2022 з порушенням встановленого ч. 2 ст. 283 КАС України строку, який в силу наведених вище вимог КАС України не може бути поновлений.

Між тим, оскільки порушення у вигляді несплати судового збору є первинним за хронологією перевірки судом дотримання вимог, передбачених ч. 1 ст. 171 КАС України, заява підлягає поверненню заявнику на підставі ч. 3 ст. 283 КАС України.

Керуючись ст. ст. 169, 283, 270, 241-243, 248, 250, 272 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Головному управління ДПС у м. Києві у задоволенні заяви від 31.01.2022 про відстрочення сплати судового збору.

2. Заяву Головного управління ДПС у м. Києві про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків повернути.

3. Копію ухвали надіслати заявнику.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про повернення заяви заявникові може бути оскаржена. Відповідно до ч. 8 ст. 283 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Зважаючи на затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, апеляційні скарги в електронній формі подаються безпосередньо до апеляційного суду.

Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59 «Перехідні положення»).

Суддя О.А. Кармазін