Рішення № 103459055, 28.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2022 року м. Київ № 640/22160/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

15.09.2020 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - ГУ ПФУ), в якій просить:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1;

- зобов`язати ГУ ПФУ призначити та виплатити йому пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 з зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи: з 04.09.1981 по 22.10.1981, з 23.10.1981 по 15.12.1981, з 15.03.1982 по 06.10.1982, 13.10.1982 по 03.11.1984, з 05.03.1985 по 04.07.1985, з 22.07.1985 по 12.05.1987, 27.01.1992 по 09.02.1992, з 10.02.1992 по 18.07.1992.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що позивачем надано пенсійному органу достатні документи для прийняття рішення про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, а відтак вважає відмову відповідача протиправною.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 представник відповідача посилаючись, зокрема, на положення частини третьої статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 1058-IV), пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), зазначає, що підприємства, де позивач набув пільговий стаж, розташовані на території, яка тимчасово не контролюється українською владою, а за записами трудової книжки неможливо визначити періоди зайнятості повний робочий день на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, при цьому позивачем не надано будь-яких довідок про пільговий характер роботи та умови праці.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 24.07.2020 звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1, додавши до заяви копію паспорта громадянина України, копію реєстраційного номера облікової картки платника податків; копію трудової книжки НОМЕР_1 , копію військового квитка, копію диплома, копії довідок про заробітну плату від 03.12.2019 за період страхового стажу до 01.07.2000, уточнюючу довідку за період роботи з 27.05.1987 по 20.01.1992 матросом та машиністом рибомучної установки на судах морського риболовного флоту та інші довідки за цей період роботи.

Рішенням ГУ ПФУ від 31.07.2020 № 104050001347 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV з мотивів того, що за записами його трудової книжки не можливо визначити періоди зайнятості повний робочий день на роботах, що дають право на призначення такої пенсії, а заявником не надано будь-яких довідок про пільговий характер роботи та умови праці. В індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 відсутня інформація про спеціальний стаж. При цьому, за наданими позивачем документами, ГУ ПФУ визначило, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 37 років 4 місяці 25 днів.

Також судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 , позивач у період з 04.09.1981 по 22.10.1981 - прийнятий на Шахту імені газети «Ізвєстія» учнем електрослюсаря підземного з повним робочим днем (запис 4); з 23.10.1981 по 15.12.1981 - переведений електрослюсарем підземним з повним робочим днем на цій же шахті (запис 5); з 15.03.1982 по 06.10.1982 - прийнятий на Шахту «Краснокутская» п/о «Донбасантрацит» електрослюсарем підземним з повним робочим днем (запис 7), 13.10.1982 по 03.11.1984 служба в рядах Радянської армії, з 05.03.1985 по 04.07.1985 - навчання в Середньому професійному технічному училищі № 36 по спеціальності - машиніст електровоза (запис № 12), з 22.07.1985 по 12.05.1987 - прийнятий на Шахту «Краснокутская» п/о «Донбасантрацит» підземним машиністом електровоза з повним робочим днем під землею (запис № 14); з 27.01.1992 по 09.02.1992 - прийнятий в Червонолуцьке Шахтостройуправління № 1 треста Антрацитвуглестрой» підземним електрослюсарем з повним підземним робочим днем (запис 23), з 10.02.1992 по 18.07.1992 - - переведений горним майстром з повним підземним робочим днем (запис 24).

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, а також із незарахуванням до пільгового стажу періодів роботи: з 04.09.1981 по 22.10.1981, з 23.10.1981 по 15.12.1981, з 15.03.1982 по 06.10.1982, 13.10.1982 по 03.11.1984, з 05.03.1985 по 04.07.1985 , з 22.07.1985 по 12.05.1987, 27.01.1992 по 09.02.1992, з 10.02.1992 по 18.07.1992, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються, зокрема, Конституцією України, Законом №1058-IV, Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) та Порядком №637.

Так, відповідно до частини третьої статті 114 Закону № №1058-IV Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

На реалізацію вказаної норми Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затвердив Порядок № 637.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій. У довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, та результати проведення атестації робочих місць на підприємстві.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно із пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що у трудовій книжці позивача містяться записи про роботу повний робочий день під землею з 04.09.1981 по 22.10.1981 учнем електрослюсаря підземного з повним робочим днем; з 23.10.1981 по 15.12.1981 - електрослюсарем підземним з повним робочим днем на Шахті імені газети «Ізвєстія»; з 15.03.1982 по 06.10.1982 електрослюсарем підземним з повним робочим днем на Шахті «Краснокутская» п/о «Донбасантрацит», з 22.07.1985 по 12.05.1987 - підземним машиністом електровоза з повним робочим днем під землею на Шахті «Краснокутская» п/о «Донбасантрацит»; з 27.01.1992 по 09.02.1992 - підземним електрослюсарем з повним підземним робочим днем та з 10.02.1992 по 18.07.1992 - горним майстром з повним підземним робочим днем в Червонолуцькому Шахтостройуправління № 1 треста Антрацитвуглестрой зазначені посади відповідають списку №1, відповідач неправомірно відмовив зарахувати в пільговий стаж позивача ці періоди роботи.

При цьому, відмова відповідача у врахуванні зазначених періодів зводиться до того, що підприємства, де позивач набув пільговий стаж, розташовані на території, яка тимчасово не контролюється українською владою, а за записами трудової книжки неможливо визначити періоди зайнятості повний робочий день на цих.

Разом з цим такі твердження не заслуговують на увагу, оскільки судом встановлена повна відповідність та можливість визначення пільгових періодів роботи позивача, оскільки трудова книжка має всі необхідні для цього записи.

При цьому, суд враховує висновки Верховного Суду у постановах від 26.03.2020 №264/2643/17 і від 29.04.2020 №591/1841/17, у яких суд зазначив, що вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо неможливості неприйняття пільгових довідок <...>, через те, що вони видані підприємством, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, оскільки факт непереміщення підприємства на територію, підконтрольну українській владі, не впливає на право на пенсійне забезпечення позивача. Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення. Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Також суд враховує правовий висновок Великої Палата Верховного Суду, викладений у постанові від 19.02.2020 у справі 520/15025/16-а, згідно із яким, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Щодо періодів з 13.10.1982 по 03.11.1984 служба в рядах Радянської армії та з 05.03.1985 по 04.07.1985 - навчання в Середньому професійному технічному училищі № 36 по спеціальності - машиніст електровоза, які позивач просить зарахувати до пільгового стажу, суд зазначає, що перелік видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначено в статті 56 Закону № 1788-XII, за правилами пунктів «в» та «д» частини третьої якої, до стажу роботи зараховується також військова служба та навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

При цьому можливість зарахування часу навчання та військової служби до трудового стажу, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, передбачена лише щодо професійно-технічних навчальних закладів (стаття 38 Закону України від 10.02.1998 № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту», стаття 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Аналіз наведених норм права та враховуючи обставини справи, а також усталену практику Верховного Суду щодо зарахування часу навчання та військової служби до трудового стажу, свідчить про можливість зарахування позивачу у пільговий стаж періодів з 13.10.1982 по 03.11.1984 служба в рядах Радянської армії та з 05.03.1985 по 04.07.1985 - навчання в Середньому професійному технічному училищі № 36.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість оспорюваного рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 від 31.07.2020 № 104050001347.

Позивачем не заявлена вимога про визнання вказаного рішення протиправним і його скасування, однак, за обставин цієї справи, суд дійшов висновку про наявність передбачених частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для виходу за межі позовних вимог у цій частині.

Розглядаючи вимогу про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1, суд дійшов висновку про відсутність підстав для цього, оскільки неврахування відповідачем поданих позивачем документів та відсутність їх належної оцінки відповідачем без наведення мотивів незарахування до пільгового стажу того чи іншого періоду не дозволяє суду дійти однозначного і переконливого висновку про наявність чи відсутність у позивача необхідного пільгового стажу.

При цьому повноваження щодо вирішення питання про розрахунок та зарахування до пільгового стажу певних періодів, у тому числі, щодо тих періодів стосовно яких виник спір у цій справі, а також про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, в даному випадку належать до дискреційних повноважень ГУ ПФУ. Суд, в свою чергу, не може перебирати на себе дискреційні повноваження цього органу в частині призначення пенсії позивачу.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин і з метою захисту права позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах суд дійшов висновку про вихід за межі позовних вимог і зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 24.07.2020 з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

Враховуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з виходом за межі позовних вимог. В свою чергу відповідачем не надано суду жодних належних і допустимих у розумінні статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України доказів, які б підтверджували правомірність прийняття оскаржуваного рішення.

Згідно вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції про сплату від 14.09.2020 №0.0.1834032865.1 позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплатив судовий збір у розмірі 2522, 40 грн.

Таким чином поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягає сума у розмірі 2522, 40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити та вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 31.07.2020 № 104050001347 «Про відмову у призначенні пенсії за віком».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.07.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні про можливість зарахування періодів роботи ОСОБА_1 до пільгового стажу періодів: з 04.09.1981 по 22.10.1981, з 23.10.1981 по 15.12.1981, з 15.03.1982 по 06.10.1982, 13.10.1982 по 03.11.1984, з 05.03.1985 по 04.07.1985 , з 22.07.1985 по 12.05.1987, 27.01.1992 по 09.02.1992, з 10.02.1992 по 18.07.1992.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2522, 40 грн згідно із квитанцією від 14.09.2020 №0.0.1834032865.1.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження юридичної особи: 04071, місто Київ, вулиця Ярославська, будинок 40; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України: 22933548).

Суддя О.М. Чудак