Ухвала суду № 103458402, 16.02.2022, Приморський районний суд м. Одеси

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

УХВАЛА

16 лютого 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Русєвої А.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Романюка П.С.,

прокурора Атаманенко І.В.

представника потерпілої особи Кирилова Ю.В.

захисника Бабкова О.В.

обвинуваченої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальні акти у кримінальних провадженнях №12021162510000469 від 20.04.2021 року, №12021168500000550 від 06.07.2021 року, №12021162510001402 від 25.10.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , -

встановив:

Під головуванням судді Приморського районного суду м. Одеси Русєвої А.С. здійснюється підготовче провадження за обвинувальними актами у кримінальних провадженнях №12021162510000469 від 20.04.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України та №12021162510001402 від 25.10.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.357 КК України.

Крім того, в провадження судді Русєвої А.С. суддею Приморського районного суду м. Одеси Коваленко В.М. для вирішення питання про об`єднання в одне провадження передане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 №12021168500000550 від 06.07.2021 року за ч.2 ст.185 КК України.

В судовому засіданні сторони кримінального провадження висловили думку про необхідність об`єднання вказаних кримінальних проваджень в одне.

Під час підготовчого судового засідання прокурор вважала за можливе призначити судовий розгляд даних кримінальних проваджень та підтримала клопотання про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в обґрунтування чого прокурор зазначила, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 під час досудового розслідування не зникли та існувати не перестали, просила визначити розмір застави, як альтернативного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим своїх обов`язків.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник Бабков О.В. не заперечували проти призначення судового розгляду давних кримінальних проваджень. Проти задоволення клопотання прокурора про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою, сторона захисту заперечувала та обвинувачена й її захисник просили обрати ОСОБА_1 запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, оскільки у останньої на утриманні перебувають неповнолітні діти ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник потерпілого Кирилов Ю.В. підтримав клопотання прокурора, не заперечував проти призначення судового розгляду даних кримінальних проваджень.

Потерпілі у вказаних кримінальних провадженнях будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. При цьому, потерпіла ОСОБА_4 надала до суду заяву, в якій просить провести розгляд справи без її участі.

Суд, з урахуванням думки учасників судового провадження, вважає за можливе провести підготовче судове засідання за відсутності потерпілих.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, приходить наступних висновків.

Відповідно до ст.334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу. У разі якщо на розгляд місцевого суду надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання.

Частиною 1 статті 217 КПК України визначено, що у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднанні матеріали досудових розслідувань щодо однієї особи, підозрюваної у вчинені кількох кримінальних правопорушень

Таким чином, з метою дотримання засад кримінального провадження, визначених ст.ст.7, 9 КПК України, а також ст.ст.217, 334 КПК України, враховуючи, що в провадженні Приморського районного суду м. Одеси на стадії підготовчого провадження перебувають кримінальні провадження №12021162510000469 від 20.04.2021 року, №12021168500000550 від 06.07.2021 року, №12021162510001402 від 25.10.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , суд вважає, що вказані кримінальні провадження підлягають об`єднанню в одне.

Розглядаючи питання щодо призначення судового розгляду даних кримінальних проваджень за обвинуваченням ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Під час проведення підготовчого судового засідання судом не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьоїстатті 314 КПК України.

Згідно з наданими до суду обвинувальними актами, складеними слідчим відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для закриття провадження або повернення обвинувальних актів прокурору не встановлено.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження щодо можливості призначення кримінальних проваджень до судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе закінчити підготовче судове провадження та призначити судовий розгляд.

Розглядаючи клопотання прокурора про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Питання, які суд повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, визначені змістом ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд, відповідно до вимог ст.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд враховує засаду верховенства права, закріплену у ст.8 КПК України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд, ЄСПЛ), яка у відповідності до вимог ч.2 зазначеної статті підлягає обов`язковому застосуванню під час кримінального провадження.

Так, у п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», N 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

Суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій ОСОБА_1 у разі визнання її винуватою у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вона обвинувачується, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років; вік та стан здоров`я обвинуваченої, щодо якої відсутні відомості, які б перешкоджали триманню її під вартою; те, що вона має зареєстроване місце проживання, та не мала до затримання постійного місця роботи; те, що обвинувачена ОСОБА_1 продовжує протиправну поведінку, що в свою чергу, на даній стадії кримінального провадження, може свідчити про вчинення спроб ухилитись від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Таким чином, вказані обставини свідчать, що наявні достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, на даний час не зникли, оскільки є підстави вважати, що на даний час обвинувачена ОСОБА_1 перебуваючи на волі може переховатися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, що було доведено прокурором в судовому засіданні та не спростовано стороною захисту.

При цьому судом не приймаються до уваги твердження захисника Бабкова О.В. та обвинуваченої ОСОБА_1 про наявність у неї неповнолітніх дітей на утриманні, оскільки існування таких обставин, на переконання суду, в даному конкретному випадку, з урахуванням тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_1 в разі визнання її винуватою у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, не буде виступати таким беззаперечним стримуючим фактором задля спростування існування ризику ухилення обвинуваченої від суду, вчинення нових кримінальних правопорушень.

Вищезазначені обставини кримінального провадження свідчать про те, що на даній стадії кримінального провадження справжній інтерес суспільства у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб та інтересів правосуддя, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права обвинуваченої ОСОБА_1 на свободу.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи ОСОБА_1 , того, що судовий розгляд у даному кримінальному провадженні ще не розпочатий та існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які були доведені прокурором, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів на даний час не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_1 та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне обрати відносно обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів.

Разом із тим, суд враховує, що доцільність подальшого тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_1 буде перевірена судом через нетривалий час, у тому числі вона може бути перевірена за клопотанням сторони захисту.

Вирішуючи у відповідності до положень ч.4 ст.183 КПК України питання про можливість застосування до обвинуваченої ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, суд враховує наступне.

У відповідності до вимог ч.ч. 4, 5 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, визначається від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд вважає, що розмір застави повинен відповідати тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , та тим ступенем довіри щодо належної процесуальної поведінки обвинуваченої.

З урахуванням наведеного, враховуючи майновий стан обвинуваченої, яка офіційно не працює, однак, за її твердженням, має рідних та цивільного чоловіка, на утриманні двох неповнолітніх дітей, чого не оспорювалось та не спростовувалось прокурором, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, у розмірі, визначеному п.1 ч.5 ст.182 КПК України, який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Вирішуючи питання про прийняття до провадження цивільний позов ТОВ «РУШ» до обвинуваченої ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає, що подана позовна заява відповідає вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з чим може прийнята до провадження для її розгляду в рамках даного кримінального провадження, а ТОВ «РУШ» слід визнати позивачем за цивільним позовом, а обвинувачену ОСОБА_1 відповідачем за цивільним позовом ТОВ «РУШ».

Керуючись ст. ст.314-316, 369-372 КПК України, суд

постановив:

Обвинувальні акти у кримінальних провадженнях №12021162510000469 від 20.04.2021 року, №12021168500000550 від 06.07.2021 року, №12021162510001402 від 25.10.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , об`єднати в одне провадження, присвоївши кримінальному провадженню єдиний унікальний номер 522/13309/21, провадження 1-кп/522/831/22.

Призначити судовийрозгляд обвинувальних актіву кримінальнихпровадженнях №12021162510000469 від20.04.2021року,№12021168500000550від 06.07.2021року,№12021162510001402 від25.10.2021року,за обвинуваченням ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань №106 Приморського районного суду м. Одеси за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 33 на 09:30 год. 25 лютого 2022 року.

Судовий розгляд в об`єднаному кримінальному провадженні здійснювати одноособово.

В судове засідання викликати сторони кримінального провадження.

Забезпечення явки свідків кримінального провадження покласти на прокурора..

Клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси Іванової Н.Л., задовольнити.

Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 16 квітня 2022 року.

Визначити обвинуваченій ОСОБА_1 розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 5 (п`ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 12405 (дванадцять тисяч чотириста п`ять) гривень.

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.

Обвинувачена ОСОБА_1 звільняється з-під варти після внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачена ОСОБА_1 , вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави зобов`язати обвинувачену ОСОБА_1 після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою до суду, яким розглядається кримінальне провадження, протягом дії запобіжного заходу у виді застави.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_1 , обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована та/або проживає без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, контактних номерів мобільного телефону;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченій наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомленою, не з`явиться до суду без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали суду в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та покладених на обвинувачену обов`язків, в разі внесення застави, становить до 16 квітня 2022 року, включно.

Прийняти до провадження цивільний позов ТОВ «РУШ» до обвинуваченої ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Визнати ТОВ «РУШ» позивачем за цивільним позовом, а обвинувачену ОСОБА_1 відповідачем за цивільним позовом потерпілого.

Вручити копію цивільного позову ТОВ «РУШ» відповідачу ОСОБА_1 та надати строк для подання відзиву на позов до 25 лютого 2022 року.

Ухвала вчастині застосуваннязапобіжного заходуу видітримання підвартою підлягає негайномувиконанню післяїї оголошеннята може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченою, яка тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 21 лютого 2022 року о 09:00 годині в залі судового засідання Приморського районного суду м. Одеси №106.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва

Єдиний унікальний номер справи: №522/13309/21

Номер провадження № 1-кп/ 522/831/22

Головуючий суддя Русєва А.С.