Ухвала суду № 103452347, 21.02.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/25528/21

УХВАЛА

21 лютого 2022 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради про:

визнання протиправною бездіяльність Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , який має статус учасника бойових дій, недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;

зобов`язання Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року, вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року, ОСОБА_1 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви по адміністративній справі №420/25528/21. Встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви три дні з дня отримання копії ухвали про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви позивачем.

Суд зазначає, що серед причин залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху був, зокрема, пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Суд зауважує, що з позовною заявою до Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 щодо здійснення перерахунку разової грошової допомоги за 2020 рік (отриманої позивачем 29.05.2020 року) звернувся 10.12.2021 року, тобто з пропуском встановленого законодавством строку.

11 лютого 2022 року, через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду, від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду (вх.№8911/22), яка була передана судді Балан Я.В. після виходу з відпустки.

В обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду з позовною заявою, ОСОБА_1 зазначив, що про порушення його прав він дізнався лише отримавши відповідь від Департамента праці та соціальної політики на його заяву щодо здійснення перерахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік. Крім того, позивач посилався на юридичну необізнаність та опікування хворих, літніх батьків.

Оцінюючи поважність зазначених позивачем підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду та тривалого зволікання з пред`явленням позову, суд зазначає наступне.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною 1 статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина 1 статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Питання застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у соціальних спорах було предметом розгляду Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі № 240/12017/19 (постанова від 31 березня 2021 року), в якій Суд дійшов наступних висновків.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Відтак, з дня отримання коштів, позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо розміру грошової допомоги звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від органу відповіді на подану нею заяву.

Відповідно до статті 17-1 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту №3551-XII від 22.10.1993 року (далі Закон №3551-XII) особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Тобто, Законом №3551-XII встановлено розумний строк для звернення до органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги для отримання її доплати, у разі якщо виплату не здійснено або здійснено у розмірі меншому ніж встановлено Законом.

При цьому, суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 року розглядаючи справу №607/7919/17 зазначив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата оспорюваної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Як наслідок, суд Касаційної інстанції дійшов висновку, що перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.

Стосовно посилань ОСОБА_1 , що про порушення його прав він дізнався лише отримавши листа від Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради у відповідь на його заяву від 28.09.2021 року, суд зауважує, що отримання позивачем листа відповідача не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Крім того, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою у рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах по справам №260/611/21 від 11 листопада 2021 року та №420/13948/20 від 07 лютого 2022 року.

У свою чергу, посилання позивача на юридичну необізнаність судом до уваги не приймаються, оскільки це не є непереборною обставиною, яка пов`язана з дійсними істотними труднощами у реалізації права звернення до суду

Не заслуговують на увагу і доводи позивача про тривале лікування батька та матері, та їх опікування, оскільки відсутній причино-наслідковий зв`язок між хворобою батьків та реалізацією позивачем права на оскарження бездіяльності відповідача.

Крім того, суд зауважує, що позивачем надані виписка з медичної картки батька за період з 23.12.2019 року по 03.01.2020 року та виписка з медичної картки матері за період з 11.04.2020 року по 24.04.2020 року, тобто за період ще до отримання позивачем щорічної грошової дороги за 2020 рік (29.05.2020 року).

Також, з наданих позивачем доказів до заяви про поновлення пропущеного строку з позовною заявою вбачається, що мати позивача померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у той час як з позовною заявою до Одеського окружного адміністративного суду позивач звернувся лише 10 грудня 2021 року.

Щодо надання позивачем виписки з його медичної карти суд зауважує, що надані позивачем лікарняні виписки свідчать про те, що хоч позивач і дійсно часто перебував на стаціонарному лікуванні, проте таке лікування в більшості випадків продовжувалось не більше тижня та не було постійним. Крім того, відбувалось ще у червні 2020 року.

Суд критично ставиться також і до посилань позивача на постійне перебування у відрядженнях, оскільки КАС України передбачено можливість подання позовної заяви до адміністративного суду як у письмовій, так і в електронній формах. При цьому, у електронній формі позов може бути поданий з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Отже, позивач мав змогу подати позов в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи перебуваючи у відрядженні.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши зазначені позивачем підстави для поновлення пропущеного строку звернення з позовною заявою до адміністративного суду, суд дійшов висновку, що вказані ОСОБА_1 обставини не є поважними та такими, які б пояснювали тривале зволікання з пред`явленням позову.

Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви ОСОБА_1 у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду у відповідності до частини 2 статті 123 КАС України.

Керуючись статтями 120, 121, 122, 123, 169, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради (65074, м. Одеса, вул. Косовська 2-Д, код ЄДРПОУ 36290160) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду у порядку, передбаченому законом.

Копію ухвали разом з адміністративним позовом та всіма доданими до нього матеріалами надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили у порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЯрослава БАЛАН