Рішення № 103451735, 18.02.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/14827/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2022 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -

в с т а н о в и в :

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 13.04.2021 № Ф-2424-51 ГУ ДПС у Львівській області про визначення ОСОБА_1 заборгованості в сумі 38 038, 74 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликаючись на ст. 102 ПК України зазначає, що нарахування ЄСВ у 2018 році становлять 9 828, 72 грн., у 2019 році - 11 016, 72 грн., у 2020 року - 12 468, 72 грн., що у загальній сумі становить 33 314, 16 грн. З урахуванням дати складання вимоги, на думку позивача нарахування ЄСВ можливе лише з квітня 2018 року. Таким чином, позивач вказує, що сума у даній вимозі не відповідає дійсності та може становити не більше 28 216,98 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Ухвалою суду від 19.11.2021 допущено заміну первісного відповідача у справі Головне управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43143039) його правонаступником Головним управлінням ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090).

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена Наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015р. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 Закону № 2464-VI). Таким чином, з позиції відповідача посилання позивача на норми ПК України, зокрема ст.102 ПК України, є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства. Відповідач зазначив, що згідно реєстраційних даних, які додаються до даного відзиву на позовну заяву, вбачається, що ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) з 31.08.2010р. перебуває на обліку в ГУ ДПС у Львівській області (Залізничний район м. Львова) як фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність. Крім цього. Позивач 21.10.2014р. включений в реєстр платників ЄСВ. Інформація щодо припинення чи зупинення незалежної професійної діяльності - відсутня. Оскаржувана вимога від 13.04.2021р., сформована контролюючим органом, внаслідок наявності у позивача недоїмки та штрафних санкцій зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Крім того, відповідач вказує, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. З урахуванням наведеного, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно реєстраційних даних, які додаються до даного відзиву на позовну заяву, вбачається, що ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) з 31.08.2010р. перебуває на обліку в ГУ ДПС у Львівській області (Залізничний район м. Львова) як фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність. Крім цього. Позивач 21.10.2014р. включений в реєстр платників ЄСВ. Інформація щодо припинення чи зупинення незалежної професійної діяльності - відсутня.

13.04.2021 Головним управлінням ДПС у Львівській області сформована податкова вимога № Ф-2424-21 , якою ОСОБА_2 визначена сума податкового боргу з ЄСВ у розмірі 38038,74 грн.

Позивач оскаржив вказану податкову вимогу до ДПС України.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 24.05.2021 №11526/6/99-00-06-02-01-06 скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.04.2021 №Ф-2424-51 без змін.

З копії облікової картки платника податків, судом встановлено, що у ОСОБА_2 згідно інтегрованої картки платника податків обліковується борг по ЄСВ в сумі 38038,74 грн.

Не погоджуючись із сформованою відповідачем податковою вимогою в від 13.04.2021 №Ф-2424-51, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджені Законом України від 14 січня 1998 року №16/98-ВР відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян в Україні.

Частиною першою статті 7 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначені особи, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, а частиною другою цієї статті встановлено, що перелік, доповнення та уточнення кола осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, а також конкретних видів загальнообов`язкового державного соціального страхування, до яких належать особи, визначаються законами України за видами.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена Наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015р.

Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

Цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску: платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску: розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (частина друга статті 2 Закону № 2464-VI).

Отже, покликання позивача на норми ПК України, зокрема ст.102 ПК України, є необґрунтованими та такими, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідно до пункту 5 частини першої ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, або особи які провадять релігійну (місіонерську) діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, базою нарахування єдиного внеску є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону N 2464 в редакції Закону України від 06 грудня 2016 року N 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України").

Відповідно до норм частини п`ятої ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок для платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22 відс. згідно з визначеної у ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Згідно ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону N 2464. зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

За не нарахування платником єдиного внеску або не сплату чи несвоєчасну сплату платником єдиного внеску, податковим органом, на виконання вимог Закону України №2464, застосовуються до платника єдиного внеску штрафні санкції.

Загальні правила подання звітності визначені Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. № 435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 р. за № 460/26905.

Відповідно до п. 4 розділу III Порядку № 435 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт один раз на рік до 01 травня року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою № Д5 згідно з додатком 5 до Порядку № 435.

Отже, протягом 2017 - 2020 рр. особа, яка провадила незалежну професійну діяльність та не отримувала дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року від такої діяльності, зобов`язані визначити базу нарахування єдиного внеску. Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

При цьому відповідно до п. 13 розділу II Порядку № 435 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов`язані подавати самі за себе Звіт незалежно від того, чи ведуть вони таку діяльність.

Судом встановлено, що згідно реєстраційних даних ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) з 31.08.2010р. перебуває на обліку в ГУ ДПС у Львівській області (Залізничний район м. Львова) як фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність. Крім цього, позивач 21.10.2014р. включений в реєстр платників ЄСВ. Інформація щодо припинення чи зупинення незалежної професійної діяльності - відсутня.

13.04.2021 Головним управлінням ДПС у Львівській області сформована податкова вимога № Ф-2424-21 , якою ОСОБА_2 визначена сума податкового боргу з ЄСВ у розмірі 38038,74 грн.

Згідно інтегрованих карток платника заборгованість позивача із сплати єдиного соціального внеску станом на 31.03.2021р. становить 38 038,74 грн., а саме недоїмка в розмірі 37 188,74 грн. (сума недоїмка за 2017р. - 8 448,00 грн, « 2018р. - 9 828,72 грн, 2019р. - 11016,72 грн., 2020р. - 9 595,30 грн. мінус сплата проведена 15.10.2020р. в розмірі 1 700,00 грн.), та штраф у розмірі 850,00 грн., який виник на підставі рішення №0020325113 від 22.03.2019р. про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої ЗУ №2464, Головне управління ДПС у Львівській області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-2424-51 на суму 38 038,74грн., яку надіслано позивачу.

Відповідно до п 3 Розділу VI Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена Наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015р. (надалі Інструкція №449) органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органамидоходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Згідно п.1 Розділу VI Інструкція №449 - до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки).

При цьому, частиною 16 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску (ч. 4 ст. 25 Закону N 2464).

Відповідно до розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Оскільки, згідно інтегрованих карток платника, заборгованість ОСОБА_1 , із сплати єдиного соціального внеску станом на 31.03.2021р. становить 38 038,74 грн., Головне управління ДПС у Львівській області сформувало позивачу податкову вимогу за №Ф-2424-51 на суму 38 038,74 грн.

Отже, в ході розгляду справи позивачем зазначені доводи податкового органу не спростовані, належних та допустимих доказів в обґрунтування протиправності оскаржуваної вимоги податкового органу позивачем до матеріалів справи не надано, а судом самостійно таких не встановлено.

Таким чином, позивачем не доведено неправомірність формування податковим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ та нарахування єдиного соціального внеску, оскільки строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується, а тому покликання позивача на ст. 102 ПК України не спростовують висновків суду по справі.

З позиції суду, протиправності оскаржуваної у даній справі вимоги податкового органу - судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

вирішив:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Грень Н.М.