Ухвала суду № 103451297, 21.02.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 лютого 2022 року м. Київ № 320/2522/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

до суду звернувся ОСОБА_1 (код: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код: 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 74% до 70% від сум грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 74% грошового забезпечення згідно зі ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII та постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", визначеного станом на 01.03.2018, з врахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.01.2018;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 74% від суми грошового забезпечення на підставі довідки Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 29.10.2021 №13367/1;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 74% від суми грошового забезпечення на підставі довідки Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 29.10.2021 №13367/1, з урахуванням 100% суми підвищення без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником) 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 1 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Так, в силу приписів статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Пов`язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються пов`язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.

Метою об`єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Щодо пов`язаності вимог підставами виникнення і поданими доказами, слід враховувати, що у відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як вбачається із заявлених позивачем вимог, ним оскаржуються дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 74% до 70% від сум грошового забезпечення, після проведеного пенсійним органом перерахунку пенсії у квітні 2018 року, а також дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 29.10.2021 №13367/1.

Поряд з цим, аналізуючи зміст позовної заяви та додані до неї документи, суд наголошує, що підстави позову є різними, індивідуальними.

Предметом даної позовної заяви є об`єднані вимоги, які мають самостійні предмети та обсяги доказування, що також супроводжуються різними доказами та підставами їх виникнення.

В свою чергу, відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Таким чином, оскільки позивачем у даній позовній заяві об`єднано вимоги, які за заявленим предметом та підставами не можуть бути розглянуті одночасно, суд не вбачає наявності підстав для відкриття провадження у справі, оскільки зазначені недоліки позовної заяви свідчать про її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що допущене позивачем порушення не є формальним, оскільки фактично унеможливлює розгляд справи за вимогами, не пов`язаними між собою підставою їх виникнення та відповідними доказами.

Разом з цим, суд звертає увагу, що відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

При цьому, суд звертає увагу на те, що вимоги Закону України "Про судовий збір" про сплату судового збору за кожну вимогу немайнового характеру у разі об`єднання в позовній заяві двох і більше вимог немайнового характеру є імперативними.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2022 року, становить 2481,00 грн.

Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу, враховуючи кількість наразі заявлених ним взаємопов`язаних вимог немайнового характеру, слід було сплатити судовий збір у розмірі 1984,80 грн. (2481,00 грн. х 0,4 х 2).

Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази про сплату позивачем визначеної вище суми судового збору за реквізитами Київського окружного адміністративного суду.

Також суд зазначає, що згідно частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).

Тобто, якщо предметом адміністративної справи є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність.

Так, заявлені позивачем вимоги в межах даного позову звернуті до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, адресою місцезнаходження якого є: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16.

При цьому, позивачем долучено до матеріалів справи копію довідки садівничого товариства "Темп" (код: 20620225) від 23.12.2021 №453 про те, що ОСОБА_1 є членом останнього, має садовий наділ загальною площею 0,11 га та садовий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_3 , де проживає без реєстрації з 09.05.2017.

Отже, матеріали справи не містять будь-яких доказів щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) позивача, як того вимагають положення процесуального Закону.

В свою чергу, матеріали справи не містять жодних доказів на користь підтвердження наявності у позивача відповідного права власності на вказані вище об`єкти нерухомого майна.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207 затверджено Правила реєстрація місця проживання, які визначають механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів.

Згідно з пункту 9 цих Правил відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Відповідно, з урахуванням викладено, зважаючи на відсутність в матеріалах справи належних доказів щодо зареєстрованого місця проживання позивача, суд вбачає за необхідне зобов`язати останнього надати суду такі докази, якими зокрема можуть бути завірені копії сторінок паспорт громадянина України.

Як підсумок суд робить висновок, що зазначені вище обставини за сукупністю вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Відповідно до частини 1, частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки позивачем не наведено пояснень, які б свідчили, що заявлені вимоги пов`язані між собою підставами виникнення або поданими доказами, позивач не заявив клопотання щодо необхідності об`єднання заявлених вимог в одне провадження, а наявні у позовній заяві обставини за своїм змістом фактично містять обґрунтування вимог за окремими позовами, а також приймаючи до уваги, що розмір сплаченого позивачем судового збору не відповідає законодавчо встановленому, та враховуючи відсутність в матеріалах справи належних доказів щодо зареєстрованого місця проживання позивача, на виконання вимог Кодексу адміністративного судочинства України, з метою дотримання розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, дотримання принципу рівності перед законом і судом, що відповідає міжнародним стандартам, зокрема частині 1 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, суд вважає за доцільне залишити позовну заяву без руху та надати позивачеві час на усунення її недоліків шляхом подання до суду:

- належних та допустимих доказів, які містять відомості щодо зареєстрованого місця проживання позивача, в тому числі завірених копій всіх сторінок паспорта громадянина України - позивача;

- уточненої позовної заяви приведеною у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, із заявленими вимогами, що мають єдині підстави виникнення та доказування яких спирається на однакові докази, або подати до суду два окремих позови у загальному порядку та у відповідності до визначеного позивачем предмета спору;

- у випадку подання уточненої позовної заяви приведеною у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, тобто із заявленими вимогами, що мають єдині підстави виникнення та доказування, доказів сплати (доплати) судового збору у встановленому розмірі згідно кількості заявлених позивачем взаємопов`язаних вимог немайнового характеру.

Наразі суд позбавлений можливості встановити конкретний розмір такої сплати, оскільки такий розмір залежатиме від кількості взаємопов`язаних позовних вимог.

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.