Ухвала суду № 103451218, 21.02.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 лютого 2022 року м. Київ № 320/2159/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасуванні рішення і зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

до суду звернулась ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ: 22933548, адреса: вул. Андрія Саєнка, буд. 10, м. Фастів, Київська область, 08500), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №103650005063 про відмову у призначенні пенсії за віком від 24.03.2021 та від 28.04.2021;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи: з 15.01.1969 по 12.01.1970, з 20.03.1970 по 01.08.1970 в Художньо-виробничому комбінаті АТО; з 05.01.1971 по 01.09.2006 в колгоспі С. Азандаряна Шаумянського району (з 1997 колгосп перейменовано - Виробничий кооператив сільгосппродукція "Наірі");

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити та здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 01.02.2021.

Дана позовна заява отримана судом 24.01.2022, зареєстрована у ком`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" Київського окружного адміністративного суду 09.02.2022 та передана 15.02.2022 судді Панченко Н.Д. для подальшого розгляду, про що Відділом документального забезпечення і контролю Київського окружного адміністративного суду складено акт від 15.02.2022.

Позов мотивовано тим, що за твердженням позивача, відповідач протиправно відмовив позивачеві у призначенні пенсії за віком.

Відповідно до вимог частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. У частині 2 цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивачем оскаржуються рішення пенсійного органу від 24.03.2021 та від 28.04.2021.

При цьому, згідно змісту викладеного у мотивувальній частині позову, після прийняття відповідачем рішення від 24.03.2021 про відмову у призначенні пенсії за віком, не погоджуючись з останнім позивач 22.04.2021 зверталась до відповідача з вимогою надати роз`яснення щодо причин такої відмови, на що у відповідь отримала рішення від 28.04.2021.

В свою чергу, до суду з даним адміністративним позовом позивач звернулась 20.01.2022, про що свідчить відмітка служби поштового зв`язку на відправленні, яким позовна заява разом з додатками була надіслана на адресу суду, а отже з пропуском встановленого Кодексом адміністративного судочинства України шестимісячного строку.

Суд звертає увагу позивача, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо дати отримання позивачем вищевказаних рішень відповідача, а відтак суд наразі обраховує відповідний строк, встановлений ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, саме з дати прийняття відповідачем спірних рішень.

Щодо строків звернення до суду, позивачем із посиланням на висновки Верховного Суду по справі №815/460/18 наголошено на тому, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.

Суд зазначає, що відповідні висновки були наведені зокрема у постанові Верховного Суду від 24.11.2020 та які стосувалися саме порушення пенсійним органом законодавства щодо виплати, а не призначення пенсії за минулий час.

Однак, у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 по справі №240/12017/19, Судова плата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступила від раніше викладених висновків щодо необмеженості строку на звернення до суду у справах, пов`язаними із пенсійними виплатами, та із посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а зазначила, що необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії має місце лише за наявності відповідних умов, а саме: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

Разом з тим, суд знову звертає увагу позивача, що предметом даного позову є рішення пенсійного органу про відмову у призначенні позивачеві пенсії за віком, а отже цей спір не пов`язаний із пенсійними виплатами за минулий час.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких пояснень та доказів на підтвердження наявності певних обставин, що об`єктивно заважали позивачеві звернутись до суду за захистом своїх прав у встановлений Законом строк, після отримання (ознайомлення) із оскаржуваними рішеннями відповідача про відмову у призначенні пенсії. Також, матеріали справи не містять заяви про поновлення пропущеного строку, із зазначеннями таких причин, підтверджених належними доказами.

Згідно частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зазначає, що позивачем не надано належних доказів щодо дотримання ним строку звернення до суду, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України та не надано обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами на її підтвердження.

Згідно частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно частини 1, частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Як наслідок, приймаючи до уваги вищевикладене, суддя вважає за необхідне залишити позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом, з обґрунтуванням наявності поважних причин його пропуску, підтверджених належними та допустимими доказами або привести прохальну частину позовної заяви у відповідність до положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 5, 20, 25, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасуванні рішення і зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.