Ухвала суду № 103445142, 21.02.2022, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа 712/1839/22

Провадження № 1-кс/712/904/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2022 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

слідчого судді Романенко В.А.

при секретарі Назаренко М.О.

за участю прокурора Мартинюка М.П.

слідчого Сторожук Л.І.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Андріяш Р.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,-

В С Т А Н ОВ И В:

Слідчий в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області майора юстиції Сторожук Леонід Ігорович, за погодженням начальника відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Черкаської обласної прокуратури Мартинюка М.П., звернувся із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без можливості внесення застави відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Клопотання мотивується тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Черкаси, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, непрацюючий, на утриманні осіб не має, раніше судимий за ч. 3 ст. 309 КК України вирок Придніпровського районного суду м.Черкаси від 24.02.2020 справа №711/141/20, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , діючи умисно, незаконно, з корисливих мотивів, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, незаконно, за попередньою змовою з групою невстановлених осіб, за невстановлених обставин придбав та зберігав з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонений PVP, у великих розмірах, за наступних обставин.

У ході проведення обшуку з 22 години 53 хвилин 18.02.2022 до 01 години 38 хвилин 19.02.2022 за адресою: АДРЕСА_1 , слідчим слідчого відділу УСБУ в Черкаській області виявлено та вилучено тридцять сім полімерних згортків (закладок) білого кольору в кожному з яких міститься пакетик із зіп-застібкою, з кристалічною речовиною білого кольору всередині. За результатами проведеної хімічної експертизи Черкаським НДЕКЦ МВС України по 10 згорткам, встановлено, що в них міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонений PVP загальною масою 2,46 г, що згідно з Таблицею невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом МОЗ України №188 від 01.08.2000 є великим розміром.

Тим самим, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, у великих розмірах, вчиненні за попередньою змовою групою осіб.

19.02.2022 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

19.02.2022 ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В матеріалах кримінального провадження мається достатньо фактичних даних для обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, які містяться у протоколах слідчих дій та інших документах:

- протоколі обшуку від 18-19.02.2022 за адресою: АДРЕСА_1 , згідно даних якого під час проведення обшуку за участі ОСОБА_1 , у нього було вилучено тридцять сім полімерних згортків (закладок) білого кольору в кожному з яких міститься пакетик із зіп-застібкою, з кристалічною речовиною білого кольору всередині;

- висновку експерта Черкаського НДЕКЦ МВС України в Черкаській області №СЕ-19/124-22/1650-НЗПРАП від 19.02.2022 по 10 згорткам, встановлено, що в них міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонений PVP загальною масою 5,4733 грам, що згідно з Таблицею невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом МОЗ України №188 від 01.08.2000 є великим розміром;

- інших зібраних в кримінальному провадженні доказах.

На даний час є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 знаходячись на волі буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та експерта з метою схилити їх до дачі неправдивих показів та необ`єктивного висновку, може знищити речові докази.

Зазначені ризики існують, так як ОСОБА_1 , за декілька годин до затримання розміщував по м. Черкаси так звані «закладки» з наркотичними засобами та психотропними речовинами, які на даний час вилучені частково, частина з них, ще не виявлена та не вилучена. Також, ОСОБА_1 має непогашену судимість за ч. 3 ст. 309 КК України, підозрюється у вчиненні в період іспитового строку нового тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, не працює, не має постійного джерела доходів у зв`язку з чим знаходячись на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, у вказаному кримінальному провадженні не затримані інші співучасники злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , а тому перебуваючи на волі останні можуть спілкуватися між собою та вживати спільних заходів спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного розслідування кримінального правопорушення.

Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Більш м`який запобіжний захід окрім як тримання під вартою не здатен забезпечити виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків та запобігти вищевказаним ризикам.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Разом з цим, при обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, вважає за доцільне, з урахуванням виключних обставин кримінального провадження, визначити підозрюваному заставу, яка буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у останнього бажання перешкоджати у кримінальному провадженні, в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 191440,00 грн.

В даному випадку застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчинення тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків.

Крім того, орган досудового розслідування вважає за необхідне покласти на підозрюваного ряд обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого;

- повідомляти слідчого чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задоволити.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив суд застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, а в разі застосування запобіжного заходу визначити мінімальний розмір застави, оскільки підозрюваний офіційно не працевлаштований, а проживає з матір`ю, яка отримує не велику заробітну плату. Вину визнає частково.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника, вину визнає в частково.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчинення іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжний заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вирішуючи клопотання слідчого, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. Рішенням ЄСПЛ «Сельчук проти Туреччини» визначено, що попередня судимість може бути підставою ризику вчинення нових правопорушень.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не в праві вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точку зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нею обмежувального заходу, то з огляду на наведені дані у клопотанні та в матеріалах долучених до нього та дослідивши кримінальне провадження є всі підстави вважати про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 у кримінальному правопорушенні.

Відповідно дочастини 1ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою не повинен перевищувати шістдесяти днів.

Вирішуючи клопотання слідчого, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

З клопотання вбачається, що із наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження, наведені у ньому ризики, як мета обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного є такими, що виправдовують його застосування, зокрема слідчий вказує, що ОСОБА_1 знаходячись на волі буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та експерта з метою схилити їх до дачі неправдивих показів та необ`єктивного висновку, може знищити речові докази.

Зазначені ризики існують, так як ОСОБА_1 , за декілька годин до затримання розміщував по м. Черкаси так звані «закладки» з наркотичними засобами та психотропними речовинами, які на даний час вилучені частково, частина з них, ще не виявлена та не вилучена.

Також, вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнаний винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правовопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. Відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 2 роки не вчинить новогу злочу з покладенням на нього обов`язків відповідно до ст. 76 КК України. Ухвалою від 11 лютого 2021 року ПРидніпровським районним судом м. Черкаси в зв`язку із свідомо порушенням ОСОБА_1 виконання покладених на нього судом обов`якзків засуджений напрвленний для відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Строк покарання обчислюється з дати затримання засудженного під варту.

Крім того, у вказаному кримінальному провадженні не затримані інші співучасники злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , а тому перебуваючи на волі останні можуть спілкуватися між собою та вживати спільних заходів спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного розслідування кримінального правопорушення.

Таким чином, на даний час існують, передбаченіст. 177 КПК України ризики, оскільки з урахуванням в сукупності обставин відповідно дост. 178 КПК України: ОСОБА_1 не має жодних соціальних зав`язків, не має місця роботи і місця навчання на території України; у підозрюваного відсутні будь-які джерела доходу, у зв`язку з чим у сукупності суворістю можливого покарання дає підстави дійти висновку про наявність ризику ухилення від органів досудового розслідування, прокуратури чи суду.

Попередня поведінка дає підстави припускати що підозрюваний немає наміру зупинятися, на шлях виправлення невстав.

Зі слів підозрюваного він не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, що дає підстави вважати, що дана особа немає стійких соціальних зв`язків.

Враховуючи суспільно небезпечний характер діянь, направлені на вчинення незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, в особливо великих розмірах, з метою припинення злочинної діяльності та забезпечення належної поведінки виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому що застосування більш м`якого запобіжного заходу, непов`язаного з ізоляцією особи від суспільства є неспіврозмірною з характером вчинення даною особою кримінального правопорушення.

Ураховуючи обґрунтованупідозру увчиненні підозрюванимкримінального правопорушення,а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжувати злочинну діяльність, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, захист інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, слідчий суддя приходить до висновку про застосування запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини, зокрема у викладених рішеннях по справах «Калашников проти Росії», «Томазі проти Франції» та інших, роз`яснив, що сама по собі тяжкість злочину згідно повідомлення особі про підозру, не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Причетність ОСОБА_1 , до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності, а саме: протоколом обшуку від 18-19.02.2022 за адресою: АДРЕСА_1 , згідно даних якого під час проведення обшуку за участі ОСОБА_1 , у нього було вилучено тридцять сім полімерних згортків (закладок) білого кольору в кожному з яких міститься пакетик із зіп-застібкою, з кристалічною речовиною білого кольору всередині;

- висновком експерта Черкаського НДЕКЦ МВС України в Черкаській області №СЕ-19/124-22/1650-НЗПРАП від 19.02.2022 по 10 згорткам, встановлено, що в них міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонений PVP загальною масою 5,4733 грам, що згідно з Таблицею невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом МОЗ України №188 від 01.08.2000 є великим розміром, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Жоден менш обтяжливий запобіжний захід у виді домашнього арешту чи особистого зобов`язання, враховуючи поведінку підозрюваного, не дозволить мінімізувати вищевказані ризики, особливо на такому етапі досудового розслідування, який потребує проведення значної кількості слідчо-розшукових дій.

За роз`ясненнями п.п. 3, 13 постанови Пленуму Верховного Суду № 4 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року №10 та від 24 жовтня 2008 року №15), взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв`язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинувачуваним процесуальних обов`язків, і його належної поведінки; обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Вирішуючи дане питання, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред`явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом лише при обранні запобіжного заходу і відповідно до п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованості підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості.

Суспільний інтерес в даному конкретному випадку полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статі.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи,підозрюваної чиобвинуваченої увчиненні тяжкогозлочину,-від двадцятидо вісімдесятирозмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб.

Враховуючи норму статті 182 КПК України, суд приходить до висновку визначити розмір застави підозрюваному ОСОБА_1 , 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що передбачає п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

В даному випадку застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчинення тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків.

В рішенні від 12 березня 2009 року в справі «Олександр Макаров проти Росії» №152117/07 Європейський суд вказав, що «… сума застави повинна оцінуватися головним чином по відношенню заінтересованої особи, його активів… іншими словами, ступенем впевненості, яка можлива в тому, що перспектива втрати забезпечення у випадку його неявки в суд послужить достатнім фактором, виключаючи з його сторони будь-яке бажання зникнути».

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183-184, 186, 193-194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області майора юстиції Сторожука Леоніда Ігоровича, за погодженням начальника відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Черкаської обласної прокуратури Мартинюка М.П., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 19 квітня 2022 року, включно.

Строк тримання під вартою обчислювати з 19 лютого 2022 року.

Визначити розмір застави 80 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 198480 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) та у разі внесення якої покласти зобов`язання на нього:

-прибуватидо слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого;

- повідомляти слідчого чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає направленню до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор».

Виконання ухвали покласти на Управління Служби безпеки України в Черкаській області.

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному після її оголошення, слідчому для виконання та прокурору для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.А. Романенко