Рішення № 103443097, 27.01.2022, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/3766/19

Провадження № 2/488/91/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27.01.2022 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Чернявської Я.А.,

за участю секретаря судового засідання - Маснюк М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі засідань суду справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Корабельний районний у місті Миколаєві відділ державної реєстрації актів цивільного стану, про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

10.09.2019 позивач ОСОБА_3 звернулася в Корабельний районний суд м. Миколаєва з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , в якому просила суд визнати ОСОБА_2 батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим внести зміни до актового запису про народження дитини шляхом виключення відомостей про батька " ОСОБА_5 " та внесення в графу "Батько" відомостей про відповідача ОСОБА_2 , залишивши без зміни прізвище, ім`я по-батькові ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також позивач просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно до повноліття дитини.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, що з 11.08.2014 р. вони з відповідачем почали проживати однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, вести спільне господарство.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача від відповідача ОСОБА_2 народилася донька ОСОБА_4 .

На момент народження спільної дитини, стосунки між сторонами погіршились, у зв`язку з чим відповідач відмовився подавати спільну заяву до органів ДРАЦС про походження дитини та реєстрацію її народження.

Оскільки біологічний батько дитини ОСОБА_2 до органів ДРАЦС не подав заяву про її народження, відомості про батька в актовому записі про народження доньки ОСОБА_4 були записані згідно з заявою матері дитини на підставі ст. 135 СК України.

Після народження дитини відповідач забрав позивача разом з дитиною з пологового будинку, придбав дитячий візок для доньки. Будь-якої іншої допомоги на утримання дитини відповідач не надавав. Фактичні шлюбні відносини між сторонами припинилися у зв`язку із самоусуненням ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків.

На сьогодні відповідач не цікавиться своєю дитиною, її долею та станом здоров`я, матеріальної допомоги на утримання доньки не надає.

Посилаючись на вказані обставини, а також неможливість вирішення питання про визнання батьківства у досудовому порядку, позивач була змушена звернутися в суд з даним позовом.

Ухвалою суду від 24.09.2019 року відкрито загальне позовне провадження, копії ухвали направлені сторонам по справі. Відповідачу запропоновано подати відзив в строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження та позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача - адвокат Іванова Т.В. надала заяву, в якій просила проводити розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, був вчасно та належним чином повідомлений про місце розгляду справи. У своїх заявах, поданих через канцелярію суду 02.11.2020 р. і 17.09.2021 р., просив перенести слухання у даній цивільній справі на невизначений термін допоки не буде оголошено про офіційне припинення пандемії коронавірусної хвороби в країні.

У своєму відзиві на позовну заяву заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що твердження позивача не відповідають дійсним обставинам справи, так як сторони з самого початку свого знайомства перебували у звичайних дружніх відносинах, спілкувались один з одним та інколи проводили разом час як друзі, але ніколи спільно не мали планів на подальше життя, не мали спільних намірів народжувати дітей та взагалі ніколи не відносилися один до одного як чоловік і дружина. Більше того, сторони ніколи не проживали разом однією сім`єю, як про те вказує позивач, не мали спільного сімейного бюджету, прав та обов`язків подружжя, оскільки не дивлячись на перебування у дружніх стосунках, в ході спілкування виявилося, що їм було важко знайти спільну мову та порозумітись між собою через різність характерів, поглядів на життя та неможливість дійти компромісу при спілкуванні, що виключало можливість їх спільного проживання, тим паче, в якості сім`ї.

Доводи позивача про те, що відповідач є батьком дитини - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , не можуть заслуговувати на увагу, так як сторони перебували лише у дружніх відносинах, відносин як у чоловіка і жінки у них не було.

Він знав про вагітність позивача, але від кого вона завагітніла йому вона не повідомляла. Відповідач надавав позивачу лише дружню допомогу під час її вагітності та пологів, за необхідності.

У своєму відзиві відповідач не заперечував проти призначення по справі судової молекулярно-генетичної експертизи, не погоджувався лише з запропонованою позивачем експертною установою та не заперечував проведення такої експертизи у Миколаївському науково-дослідному експертному криміналістичному центрі МВС України.

За відсутності належних доказів щодо підтвердження його батьківства, відповідач не вважає себе зобов`язаним сплачувати аліменти на утримання доньки позивача. Зазначив, що на тепер він не працює, є особою малозабезпеченою, не має стабільних доходів.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за відсутності представника відділу ДРАЦС, заперечень щодо розгляду справ не мав.

Ухвалою суду від 13.01.2021 р. було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу з метою встановлення батьківства ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_4 , 2015 року народження.

24.06.2021 р. КУ "Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи" повернуло цивільну справу на адресу суду без виконання у зв`язку з неодноразовим неприбуттям відповідача ОСОБА_2 до Одеського обласного бюро СМЕ для одночасного відбору біологічних зразків та неможливістю виконання експертизи.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач ОСОБА_3 народила дитину - доньку ОСОБА_4 . Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції 23.10.2015 р., матір`ю дитини записана ОСОБА_3 , з якою проживає дитина. Батьком дитини записаний ОСОБА_5 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, 23.10.2015 р. була здійснена реєстрація актового запису про народження ОСОБА_4 згідно з ч. 1 ст. 135 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Суд не знаходить поважних причин, які б перешкоджали відповідачу з`явитися для відбору зразків крові, а тому дійшов висновку про його ухилення від прийняття участі в призначеній судово-генетичній експертизі, що позбавило позивача надати суду докази з приводу визначення кровної спорідненості між відповідачем та малолітньою дитиною.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Факт доведеності батьківства відповідача щодо малолітнього підтверджується наданими позивачем доказами проведення сумісного часу дитини з відповідачем (CD-диск з зображеннями відповідача разом з дитиною - а.с. 12) та письмовими поясненнями позивача, викладеними у позовній заяві, у яких вона зазначила, що з 11 серпня 2014 року проживала однією сім`єю без державної реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 . Сторони вели спільне господарство та підтримували сімейно-шлюбні відносини.

Натомість відповідач належних і допустимих доказів на спростування зазначених позивачем обставин не надав. При цьому суд враховує, що відповідачу достеменно було відомо про предмет спору у цій справі. Проте він жодного разу не з`явився у судове засідання, хоча декілька разів з`являвся до суду аби надати заяви про перенесення розгляду справи, посилаючись на наявну епідеміологічну ситуацію в країні.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Власне на реалізацію положення Конституції і передбачено визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, оскільки гарантується дитині батьківство, незалежно від того, в шлюбі перебувають її батьки чи ні.

Відповідно до статті 128 СК України визнання батьківства за рішенням суду відбувається за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до роз`яснень, наданих у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2008 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до статей 213, 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

У разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно до ст. 146 ЦПК України може визнати факт, для з`ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дітей; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини права на утримання, яке кореспондується із конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок доказування та подання доказів, встановлений ст. 81 ЦПК України, в якій зазначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки під час розгляду справи було доведено, що відповідач ОСОБА_2 є біологічним батьком народженої у позивача ОСОБА_3 доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і відповідач як батько, який згідно з чинним законодавством зобов`язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття, належним чином не виконує зазначеного обов`язку.

Оскільки судово-генетична експертиза у цій справі не проведена з вини відповідача та її неможливо провести за його відсутності, суд визнає факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, а саме, доведеність факту батьківства відповідача щодо малолітньої дитини. Отже необхідно зобов`язати орган ДРАЦС внести зміни до актового запису про народження дитини, записавши батьком відповідача. При цьому прізвище, ім`я та по батькові дитини, його дату та місце народження та відомості про матір залишити без змін.

Виходячи із загальних засад справедливості цивільного судочинства та необхідності захисту інтересів дитини, при визначенні розміру аліментів суд враховує усі істотні обставини справи та вбачає за необхідне стягнути із відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 10 вересня 2019 року (день звернення до суду з позовом) і до досягнення дитиною повноліття.

Визначаючи мінімальний розмір аліментів на одну дитину не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд враховує інтереси дитини та відповідні вимоги ч. 2 ст. 182 СК України, згідно з якими такий мінімальний розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

На підставі ст. 430 ЦПК України вбачається за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми стягнення аліментів за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України враховуючи, що позивач була звільнена від сплати судового збору за подання позову за вимогою про стягнення аліментів, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 768,40 грн, визначеному на момент звернення позивача до суду.

Крім того, під час звернення до суду з даним позовом, позивачем ОСОБА_3 був сплачений судовий збір за вимогою про визнання батьківства в сумі 768,40 грн., який також належить стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 430 ЦПК України, ст.ст. 56, 84, 113, 160, 161, 180, 182-184, 191 СК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Корабельний районний у місті Миколаєві відділ державної реєстрації актів цивільного стану, про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця місті Миколаєва Миколаївської області, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести зміни до актового запису про народження № 638, зареєстрованого Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції 23.10.2015 року, про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , шляхом виключення відомостей про батька: " ОСОБА_5 " та внесення в графу: "батько" відомостей про: " ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець міста Миколаєва Миколаївської області", при цьому залишивши без змін прізвище, ім`я по-батькові дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця місті Миколаєва Миколаївської області, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 10.09.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця місті Миколаєва Миколаївської області, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця місті Миколаєва Миколаївської області, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн.

На підставі п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення суду в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця місті Миколаєва Миколаївської області, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Третя особа - Корабельний районний у місті Миколаєві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ: 23038206, адреса: м. Миколаїв, пр. Богоявленський, 340/2.

Суддя: Я.А. Чернявська