Рішення № 103440467, 14.02.2022, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2702/20

Провадження № 2/202/62/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Кухтіна Г.О.

за участю секретаря - Калантаєнка Д.В.

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради про стягнення збитків,-

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

У травні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, про стягнення збитків.

В обґрунтування позову зазначив, що листом від 12 червня 2019 року за вих. № 10/15-282 департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради звернувся до ОСОБА_2 з пропозицією укласти договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра по об`єкту: «Капітальний ремонт торговельного павільйону» за адресою: АДРЕСА_1 , який ОСОБА_2 прийнято в експлуатацію декларацією від 13 вересня 2018 року № ДП 141182560355. До теперішнього часу договір не укладено, кошти пайової участі у сумі 11 456,40 грн. не сплачено. На офіційному сайті державної архітектурно-будівельної інспекції України (http://dabi.gov.ua) міститься інформація, що з 13 вересня 2018 року зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 141182560355 «Капітальний ремонт торговельного павільйону» за адресою: АДРЕСА_1 », замовником якого є ОСОБА_2 . Отже під час реєстрації зазначеної декларації саме у замовника (забудовника) виник обов`язок звернутись не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника до органу місцевого самоврядування за укладенням договору про пайову участь та сплатити пайовий внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури. Так як датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката, відтак момент виникнення спірних правовідносин припадає на дату реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Бездіяльність забудовника (відповідача), полягає в ухиленні від укладання договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра, порушуються права та інтереси територіальної громади міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради, на отримання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, які мають використовуватися для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпра, у зв`язку з чим виникла необхідність звернення до суду із зазначеним позовом. Враховуючи зазначене, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь Дніпровської міської ради збитки (упущену вигоду) у сумі 11 456,40 грн. та судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

Повністю заперечуючи проти заявлених вимог відповідач надав письмовий відзив за змістом якого суду зазначив, що із змісту декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 13 вересня 2018 року вбачається, що він здійснював капітальний ремонт торговельного павільйону та не був замовником будівництва, у зв`язку із чим відповідач вважав, що у нього відсутні підстави для укладання договорів з позивачем пайової участі. Також відповідач вказав, що хоча він і здійснював роботи з капітального ремонту, проте таким ремонтом не проведено забудову земельної ділянки, а відтак у спірних правовідносинах відповідач не належить до осіб, які мають намір щодо забудови земельної ділянки, оскільки виконання робіт з капітального ремонту приналежному йому нерухомого майна не передбачає здійснення забудови земельної ділянки.

Додатково відповідач у судовому засіданні зазначив, що земельна ділянка на якій знаходиться павільйон перебуває у власності обласної ради.

ІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Рішенням Дніпровської міської ради від 21 березня 2007 року № 6/11 було затверджено Порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 29 липня 2011 року № 5/14 затверджено Порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська, зі змінами.

Порядок № 5/14 містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску. Вказаний Порядок був прийнятий та оприлюднений Дніпровською міською радою на виконання вимог ст. 22 Закону України «Про інформацію» у встановленому порядку, а саме на офіційному веб-сайті Дніпровської міської ради (https://dniprorada.gov.ua) та у газеті «Наше місто», тому відповідно до норм ч. 1 ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є нормативно-правовим актом, обов`язковим до виконання на території м. Дніпро.

Листом від 12 червня 2019 року за вих. № 10/15-282 департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради звернувся до ОСОБА_2 з пропозицією укласти договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра по об`єкту: «Капітальний ремонт торговельного павільйону» за адресою: АДРЕСА_1 , який ОСОБА_2 прийнято в експлуатацію декларацією від 13 вересня 2018 року № ДП 141182560355.

Величина пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра (розмір збитків) по об`єкту складає: 11 456,40 грн.

13 вересня 2018 року зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 141182560355 «Капітальний ремонт торговельного павільйону» за адресою: АДРЕСА_1 », замовником якого є ОСОБА_2

ІІІ. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Упущена вигода це доход або прибуток, який міг би одержати суб`єкт зовнішньоекономічної діяльності в разі здійснення зовнішньоекономічної операції і який він не одержав внаслідок дії обставин, що не залежать від нього, якщо розмір його передбачуваного доходу або прибутку можна обґрунтувати.

Враховуючи норми ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України, на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання. При цьому кредитор повинен не лише точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально.

При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином.

Крім того, законодавець встановлює, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Частина 2 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначає зобов`язання взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Згідно з наведеними в ст. 1 вказаного Закону термінами, замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву; територія - частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси; об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до ст. 26 зазначеного Закону забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Відповідно забудова земельної ділянки полягає у створенні на земельній ділянці об`єктів будівництва, тобто розташування на певній території, яка відноситься до відання органу місцевого самоврядування, будівель чи споруд. Здійснення ж капітального ремонту чи реконструкції об`єкту будівництва, що не пов`язано зі зміною площі чи конфігурації об`єкту по відношенню до земельної ділянки, не свідчить про забудову земельної ділянки, оскільки об`єкт будівництва вже створений.

Орган місцевого самоврядування або його виконавчий орган, який наділений відповідними повноваженнями, відповідно до встановленого згідно з Законом порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту, у своєму рішенні щодо надання замовнику будівництва містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, що перебуває у володінні чи користуванні такого замовника, або у рішенні про відведення замовнику будівництва відповідної земельної ділянки під забудову в обов`язковому порядку обумовлює питання відносно зобов`язань такого замовника щодо пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту. Обумовлення органом місцевого самоврядування або його виконавчим органом у своєму рішенні щодо надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки чи відведення земельної ділянки під забудову є офіційним повідомленням замовника будівництва про настання у нього зобов`язання фінансового характеру в частині сплати відповідної величини коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту та договірних зобов`язань в частині дотримання визначених у рішенні строків укладення договору пайової участі.

Слід зазначити, що позивачем не викладено обставин щодо надання відповідачу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки чи відведення земельної ділянки під забудову і чи існує необхідність в цьому у разі здійснення капітального ремонту, що не пов`язаний з зайняттям земельної ділянки.

Також, позивачем не обґрунтовано ні наміру забудови, ні фактичної забудови земельної ділянки внаслідок спірного капітального ремонту, зокрема, з посиланням на фактичні обставини.

Отже, звернувшись до суду у 2020 році із вказаними позовними вимогами до відповідача, позивач Дніпровська міська рада посилалася на те, що об`єкт було введено в експлуатацію, але пайовий внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра не був сплачений, що призвело до неотримання міським бюджетом коштів та просила суд стягнути з відповідача на користь Дніпровської міської ради збитки (упущену вигоду) у сумі 11 456,40 коп. та судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Слід зазначити, позивач, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки відповідача; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності.

У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані.

Також позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Слід зазначити договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури між сторонами укладено не було.

Таким чином, позивачем не доведено того, що кошти у розмірі 11 456,40 коп. є збитками, що спричинила відповідач Дніпровській міській раді. Не доведено неправомірність дій відповідача, що призвели до позбавлення можливості отримати прибуток.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-4, 10, 12, 13, 31, 76-89, 95, 141, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ: 265105514) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), третя особа: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ: 40506253) про стягнення збитків.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Повний текст рішення виготовлено 21 лютого 2022 року.

Суддя Г.О. Кухтін