Рішення № 103431174, 21.02.2022, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/5176/21

Провадження № 2/591/453/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2022 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Сидоренко А.П.

з участю секретаря судового засідання - Чмуневич М.О.,

представників позивача - Романенка Є.О., ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Романенка Євгена Олександровича до Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з позовом про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії та свої вимоги мотивує тим, що 24 листопада 2017 року в місці видачі платіжних карток (універмаг «Київ» м. Суми) працівник ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» ОСОБА_2 надала для підписання позивачу, сформовану в односторонньому порядку відповідачем, Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (в подальшому Анкета-заява) і своїм підписом підтвердила, що надані клієнтом документи перевірено в його присутності на чинність (дійсність) та наведені вище копії відповідають оригіналу.

Після підписання позивачем Анкети-заяви, позивач отримав платіжну картку.

Введення на всій території України карантину призвело до значного погіршення фінансового стану позивача і він, 22 грудня 2020 року звернувся до відповідача з заявою: скасувати нараховані під час дії карантину відсотки по кредиту та провести реструктуризацію заборгованості по отриманому кредиту і, для встановлення реальної заборгованості, попросив надати відповідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» (далі Закон), інформацію по кредиту.

Відповідач надав відповідь за №40381 від 30 грудня 2020 року, якою відмовив позивачу в його зверненні і наданні інформації, посилаючись на банківську таємницю.

На повторне звернення позивача відповідач надав відповідь за №40765 від 18 лютого 2021 року, якою відмовив позивачу у всіх його проханнях, пославшись на банківську таємницю.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач вказує, що відповідач має право і можливість надавати позивачу інформацію, яка містить банківську таємницю виходячи з наступного:

- позивач надав дозвіл на надання даних, що складають банківську таємницю будь-яким третім особам (пункт 10 Анкети-заяви).

- відповідач має можливість надавати позивачу інформацію, яка містить банківську таємницю, через Мобільний додаток, який встановлений в телефоні позивача і доступ до неї має позивач після того, як пройде ідентифікацію електронним цифровим підписом, а тому відмова відповідача в наданні інформації позивачу з посиланням на банківську таємницю є неправомірною дією, яка призвела до обмеження позивача в отриманні відповіді на звернення і в повному і рівному доступі до інформації по кредиту.

Відповідач порушив: ч. 1 ст. 11 Закону, якою визначено обов`язковість надання банками інформації по кредиту споживачу, п. 7) ст. 56 закону України «Про байки і банківську діяльність», якою встановлено, що банки зобов`язані на вимогу клієнта надати інформацію, обов`язковість надання якої передбачена законом і п. 1)ст. 62 цього закону, а також ст. 15 і ст. 19 закону України «Про звернення громадян».

Просить суд звернути увагу на те, що зміст анкети-заяви порушує чинне законодавство України, і не зважаючи на те, що позивач самостійно розрахував суму фактично взятого ним кредиту та керуючись ч. 1 ст. 16 Закону, повністю сплатив його відповідачу (2743,87 грн. пл. дорученням №2 від 4.03.21 року, 37000,00 грн. пл. доруч. №3 від 5.03.21 року та 262,69 грн. пл. доруч. №4 від 25 червня 2021року), відповідач продовжує щомісяця неправомірно нараховувати відсотки на штучно сформований ним кредит, додає їх до цього кредиту і знову нараховує відсотки, що є порушенням ч. 3 ст. 16 Закону.

Анкета-заява в частині Умов і Правил надання банківських послуг разом з Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (далі Умови і Правила надання банківських послуг) є недійсною, тому що Умови і Правила надання банківських послуг не були надані позивачу, він з ними не ознайомлений і їх не підписував, а тому їх не можна розцінювати як частину договору про надання банківських послуг шляхом підписання сторонами Анкети-заяви.

Позивачу в мобільному додатку для ознайомлення були надані «Умови обслуговування рахунків фізичної особи», які затверджені 07 листопада 2017 року рішенням правління ПАТ «Універсал Банк» і в зв`язку з тим, що вони становлять значний за обсягом документ, який потребує як значного часу, так і знань, позивач не зміг вивчити і зрозуміти до кінця, що це за «Умови обслуговування рахунків фізичної засоби» і яке відношення вони мають до Умов і Правил надання банківських послуг, вказаних в Анкеті-заяві і чому вони повністю залежать від волевиявлення відповідача, який може в односторонньому порядку вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування та замінювати їх на нові редакції взагалі.

Тому Анкета-заява в частині Умов і Правил надання банківських послуг, з якими позивач не ознайомлений, їх не підписував і не визнає є, відповідно статті 215 ЦК України, недійсною і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Позивач отримав платіжну картку з встановленим кредитним лімітом в невідомому розмірі вказаному в невідомому додатку, оскільки в 1 абз. Анкети-заяви вказано: «... встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов». Що за додаток і до якого Договору невідомо.

У анкеті-заяві не зазначено розміру кредиту, строк, на який надається кредит, відсоткової ставки, розміру процентів за користуванням кредитом, що є порушенням 3), п. 5) та п. 8) ч. 1 ст. 12 Закону. Отже позивач і відповідач не обумовили у письмовому вигляді ціну кредитного договору у формі розміру кредиту, сплати процентів за користування коштами кредитного ліміту.

Виходячи зі змісту ст. 638, ч. 1 ст. 1054 ЦК України, сторони не досягай згоди щодо істотних умов Кредитного договору, а отже договір не був укладений.

Відповідно ч. 5 ст. 12 Закону Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним і, відповідно статті 215 ЦК України є недійсним і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Безпідставне збільшення відповідачем розміру дозволеного кредитного ліміту в односторонньому порядку до 70000 грн., без повідомлення позивача і без оцінки його кредитоспроможності є неправомірним.

Анкета-заява в частині списання коштів з усіх рахунків позивача без його дозволу для погашення будь-яких інших його грошових зобов`язань... (абз. 2 п. 10 Анкети-заяви) є недійсною, тому що обмежує право позивача на отримання кредиту тільки для своїх споживчих потреб надане йому п. 11 ч.1 ст. 1 Закону і порушує право позивача надане йому ч. 6 ст. 12 Закону не платити будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.

Частиною 5 ст. 12 Закону визначено: «Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними», а тому Анкета-заява в частині списання коштів з усіх рахунків позивача без його дозволу для погашення будь-яких інших його грошових зобов`язань... відповідно ч. 5 ст. 12 Закону є нікчемною і, згідно ст. 215 ЦКУ, є недійсною і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Тому, списання відповідачем відсотків за рахунок кредитного ліміту є неправомірним і призводить до штучного збільшення заборгованості позивачу.

Наданий позивачу кредитний ліміт це кошти відповідача, а позивач має право отримати ці кошти у межах встановленого кредитного ліміту (п. 5 ч. 1 Закону) тільки для споживчих потреб (п. 11 ч.1 ст. 1 Закону), а не для оплати відсотків.

Відповідач, з наданого позивачу кредитного ліміту, кожного місяця свавільно бере кошти, збільшуючи позивачу суму кредиту, і сплачує нараховані позивачу за кредит відсотки, називаючи це «списанням» і не розділяє «тіло» кредиту і суму нарахованих відсотків, все йде загальною сумою на яку кожного місяця нараховуються відсотки.

Вказані дії відповідача, на думку позивача, неправомірні.

Відповідач неправомірно нараховує відсотки на раніше нараховані відсотки за користування позивачем кредитом і штучно збільшує заборгованість по кредиту.

За лютий місяць 2021 року відповідач нараховував відсотки на загальну суму кредиту в розмірі 70519,95 грн. (70000 грн. кредитний ліміт + 519,95 грн. відсотки).

Нараховані відсотки в розмірі 2012,36 грн. (вказано в деталізації списань за кредитом за лютий 2021 року) відповідач 1 березня 2021 року додав до суми загального кредиту: 70519,95 грн. + 2012,36 грн.= 72532,31 грн.,

І в березні місяці 2021 року відповідач нараховує відсотки вже на загальну кредитну заборгованість разом з відсотками в розмірі 72532,31 грн., де 70000 грн. кредитні кошти, а 2532,31 грн. це сума нарахованих і доданих до суми кредиту відсотків.

Посилаючись на вказані обставини, просить суд визнати неправомірними дії АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» в відмові надати відповідь на звернення ОСОБА_1 провести реструктуризацію боргу і скасувати нараховані під час дії карантину відсотки та надати інформацію по заборгованості за користування коштами кредитного ліміту згідно Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 24 листопада 2017 року;

визнати неправомірним завищене нарахування АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» відсотків ОСОБА_1 за користування коштами кредитного ліміту згідно Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 24 листопада 2017 року;

визнати неправомірним збільшення АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» в односторонньому порядку кредитного ліміту наданого ОСОБА_1 згідно Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 24 листопада 2017 року;

визнати неправомірним списання АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» в односторонньому порядку нарахованих відсотків за рахунок коштів кредитного ліміту наданих ОСОБА_1 згідно Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 24 листопада 2017 року;

визнати неправомірним нарахування АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» відсотків ОСОБА_1 на вже нарахований розмір відсотків за користування коштами кредитного ліміту наданого ОСОБА_1 згідно Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 24 листопада 2017 року;

скасувати неправомірно нараховані відсотки ОСОБА_1 за користування коштами кредитного ліміту згідно Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 24 листопада 2017 року та стягнути понесені судові витрати по справі.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 29 липня 2021 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, та призначено судове засідання на 15 листопада 2021 року, о 14 год.00 хв.

25 серпня 2021року до суду від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що враховуючи вимоги Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених Постановою Правління Національного банку України № 267 від 14 липня 2006 року, письмовий запит (дозвіл) фізичної особи - клієнта банку підписується цією особою. Її підпис засвідчується підписом керівника банку чи вповноваженою ним особою або нотаріально. Тобто, для отримання інформації, що містить банківську таємницю визначено чіткий порядок.

ОСОБА_1 як клієнт при зверненні до Банку на отримання інформації, що становить банківську таємницю не виконав умови щодо оформлення свого запиту та порядку подання такого звернення. Навіть при повторному зверненні позивачем було проігноровано вищевказані вимоги.

З огляду на законодавчо встановлені вимоги до оформлення письмового дозволу клієнта Банку на розголошення банківської таємниці, АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» був вимушений повідомити про можливість надання запитуваної інформації тільки після отримання належно оформлених документів, які відповідатимуть нормам чинного Законодавства України.

На переконання відповідача у справі, дії Банку у цьому виправдані та такі, що підтверджуються вимогою закону. Така поведінка відповідача навпаки була покликана на захист прав та інтересів клієнта. За таких обставин, Банк вважає твердження щодо протиправності поведінки відповідача з боку ОСОБА_1 надуманими та непідтвердженими доказами.

Доводи позивача про порушення його права на отримання інформації у цьому випадку суперечать фактичним обставинам справи. Оскільки реакція Банку в даному випадку на звернення позивача залежала від його дій щодо належного оформлення свого запиту.

Позивач сам наголошує на тому, що 24.11.2017 року дійсно звертався за оформленням платіжної картки monobank. Банк також підтверджує, що ОСОБА_1 спочатку зробив заявку на отримання платіжної картки. Після проходження відповідної процедури перевірки документів заявка була погоджена.

Так, відпочатку потенційним клієнтом надається номер мобільного телефону. Всі подальші дії, здійснюються у вже завантаженому мобільному додатку особою, яка звернулася за оформленням платіжної картки. У даному випадку позивачем - ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 3 Анкети-Заяви до Договору про надання банківських послуг, підписанням цього Договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг. Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та тримала їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

ОСОБА_1 на дату підписання 24.11.2017 року Анкети-заяви вже отримав у мобільному додатку Умови і Правила, Тарифи із повною інформацією щодо надання банківських послуг за цим продуктом і був з такими документами ознайомлений, мав такі примірники. Не здійснивши дій у мобільному додатку щодо ознайомлення із документами (отриманими примірниками) він не міг технічно натиснути кнопку «Далі» і перейти до наступної дії (опції у мобільному додатку).

Також, у п.6 Анкети-Заяви, ОСОБА_1 як клієнт засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем на відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення дій згідно з Договором.

Відповідно до п.п.6.1., 6.2. п.6 «Основні положення» Розділу І «Загальні умови» Умов і правил Банк та Клієнт погодили, що всі правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися Сторонами або кожною стороною окремо з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП) у мобільному додатку. Електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.

Твердження позивача з приводу того, що він навіть не знає назви мобільного додатку, не отримав примірники документів, які вказано у п.3 Анкети-Заяви, і що він фактично не ознайомлений із повного інформацію в межах Договору, який уклав із Банком, не відповідає дійсності і є технічно неможливим, зважаючи на послідовність дій.

Після вивчення змісту Умов і Правил тощо та натискання кнопки «Далі», наступним кроком є заклик до дії «фотографування паспорту та ІПН». Після чого, особа фотографує паспорт та ІПН у мобільному додатку.

Наступним є заклик до дії «Виберіть доставлення картки працівником банку або виберіть її в найближчій точці видачі. Це безкоштовно» (роздруківки із сайту щодо вказаного алгоритму дій додаються разом із порядком дій в додатку).

Отже, ОСОБА_1 пройшов відповідну перевірку поданих документів, завантажив мобільний додаток «monobank» та пройшов процедуру ознайомлення із умовами у повному обсязі, вибрав спосіб доставки і Банком було підготовлено для підпису Анкету-заяву та заплановано на 24 листопада 2017 року видачу платіжної картки.

Сам позивач за змістом позову наголошує, що він та АТ «Універсал Банк» уклали договір, позивач отримав платіжну картку та користувався коштами в межах кредитного ліміту та взагалі банківськими послугами в межах договору. Банк також підтверджує ці обставини. Таким чином, факт отримання платіжної картки позивачем і користування ним грошовими коштами в межах кредитного ліміту для власних потреб не потребує доказуванню в силу приписів ч.1 ст.82 ЦПК України.

Отже, 24 листопада 2017 року між ПАТ «Універсал Банк» (на сьогодні - АТ «Універсал Банк») та ОСОБА_1 шляхом підписання останнім Анкети-заяви було укладено Договір про надання банківських послуг.

Як вбачається вже зі змісту такої Анкети-заяви в ній містяться дані юридичної особи - ПАТ «Універсал Банк» та підписанта з боку Банку, а також дані клієнта - ОСОБА_1 з його власноручним підписом. Тобто, як до так і на момент укладення договору позивач мав інформацію, що він укладає Договір із відповідачем, що це продукт (послуга) саме відповідача. А також, при інсталяції мобільного додатку у назві такого значиться «monobank», тому твердження про нібито невідомий додаток з боку позивача на погляд Банку є неспроможними та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Підписана клієнтом Анкета-заява є підтвердженням укладення Договору. Копію анкети-заяви позивачем подано до суду в якості доказу самостійно. Банк зі свого боку підтверджує факт підписання обома сторонами такого документу та надає оригінал документу (за ухвалою суду про витребування доказів).

Відповідно до п.п. 2.3. п.2 «Основні положення» Розділу І «Загальні умови» Умов і правил, своїм підписом на Анкеті-Заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного Договору клієнт ознайомився з текстом розділів, пунктів, підпунктів цих Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, Паспорту споживчого кредиту, Прогнозованого графіку щомісячних платежів та усіма умовами інших частин Договору, повністю зрозумів їхній зміст та погоджується з викладеним.

Відповідно до п.п. 2.11. п.2 Основні положення Розділу І «Загальні умови» Умов і правил, клієнт, уклавши Договір, шляхом підписання Анкети-заяви, підтверджує, що Клієнт до укладення ним Договору був ознайомлений в електронній/письмовій формі з інформацією щодо умов кредитування та орієнтовної загальної вартості кредиту тощо, як це вимагає законодавство про споживче кредитування, та отримав відповідні документи від Банку і погоджується з ними.

Отже, 24 листопада 2017 року, позивач власноруч підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, отримав повну інформацію щодо банківських послуг та примірники Договору.

Сторони у цій справі досягли згоди по всім умовам, погодили їх та підтвердили своє волевиявлення підписами: як фізично на анкеті-заяві, так і у мобільному додатку через використання позивачем електронного підпису. З 24 листопада 2017 року позивач як клієнт Банку користувався банківськими дугами у межах продукту «monobank», що сам підтверджує за змістом позову. Договір є укладеним та виконувався обома сторонами.

Пунктом 5.9 Розділу ІІ Загальних умов випуску та обслуговування Платіжних карток Умов і правил сторонами погоджено, що на суму наданого Кредиту Банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту за фактично витрачені в рахунок Кредиту кошти з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в Тарифах. Також процентна ставка за Кредитом на календарний місяць, наступний за звітним, вказується Банком у мобільному додатку. Нарахування відсотків здійснюється в останній календарний день звітного місяця.

Отже, сторони при укладенні договору визначили та погодили саме такий порядок надання та обслуговування кредиту як вказано вище.

Нарахування процентів у випадку із позивачем - клієнтом ОСОБА_1 здійснено відповідно до умов укладеного Договору.

Натомість, закон не зобов`язує сторону у зобов`язаннях проводити реструктуризацію. Це право кредитора. Правових підстав для зобов`язання зміни умов договору чи вчинення дій Банку щодо реструктуризації боргу в данному випадку не має. Позивач зі свого боку суду не доводить зворотнього.

За обставинами справи Банк не допускав істотного порушення Договору, а позивач не доводить суду належними та достатніми доказами, що таке істотне порушення відбулося.

Позивач стверджує, що йому не було надано Анкети-заяви з додатками до нього, проте зазначене не відповідає дійсності, оскільки примірник Анкети-заяви було надано позивачу. Вказане доводиться наявністю копії такої Анкети-заяви як додатку до позовної заяви позивача. Щодо додатків, то слід зазначити, що Анкета-заява не містить додатків, вона є лише частиною Договору про надання банківських послуг. Інші документи Договору про надання банківських послуг були надані позивачу в електронному вигляді через мобільний додаток, про що було зазначено вище.

Посилаючись на вказані обставини, просить суд відмовити в задоволенні позову (а.с.44-58).

27 серпня 2021 року від представника позивача - адвоката Романенка Є.О. надійшла відповідь на відзив, в якій вказує на те, що заявою від 22 грудня 2020 року позивач просив відповідача скасувати нараховані під час дії карантину відсотки по кредиту та провести реструктуризацію кредиту, що відповідно ст. 60 закону України «Про банки та банківську діяльність» не відноситься до банківської таємниці, але Відповідач порушив ст. 15 і ст. 19 закону України «Про звернення громадян» не розглянув і не прийняв рішення по вказаних питаннях і не надав відповіді (у листі відповіді за №40381 від 30.12.2020 року ці питання проігноровані).

Вказані неправомірні дії Відповідача призвели до обмеження Позивача в повному і рівному доступі до інформації по кредиту. У відзиві відповідач не спростував вказані докази.

Щодо укладання Договору про надання банківських послуг вказує на те, що відповідач порушив ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» (далі Закон) і не передав позивачу оригіналу примірнику Анкети-заяви з Умовами і Правилами надання банківських послуг разом з Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (далі Умови і Правила надання банківських послуг), що належить Позивачу. Цією нормою Закону визначено, що обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

У відзиві відповідач не надав Доказів, що оригінал примірнику Анкети-заяви з Умовами і Правилами надання банківських послуг були передані Позивачу, а навпаки, у відзиві Відповідач наголошує, що позивачу в мобільному додатку було надано для ознайомлення Умови обслуговування рахунків фізичної особи (в подальшому Умови обслуговування рахунків), і що всі нарахування по кредиту для позивача були зроблені на підставі Умов обслуговування рахунків. Але Умови обслуговування рахунків призначені для укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб.

Тобто Відповідач ввів Позивача в оману і надав йому для ознайомлення Умови обслуговування рахунків, а не Умови і Правила надання банківських послуг.

В зв`язку з тим що Умови обслуговування рахунків, які були надані Позивачу для ознайомлення, становлять значний за обсягом документ та потребує як значного часу, так і знань, Позивач не зміг вивчити і зрозуміти до кінця, що це за Умови. Крім того до вказаних Умов Відповідач вносить в односторонньому порядку зміни. Умови обслуговування рахунків, які Відповідач вважає частиною Договору про надання банківських послуг і які він надав до суду, втратили чинність при прийнятті нової редакції «Умов і Правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів», які затверджені Протоколом №44 від 31.10.2018 року і набули чинності 01.11.2018 року. Про зміни в односторонньому порядку Умов та Правил Відповідач Позивача не повідомив і з текстом не ознайомив.

Тому Анкета-заява в частині Умов і Правил надання банківських послуг, з якими Позивач не ознайомлений, їх не отримав і не підписав, а тому і не визнає є, відповідно статті 215 ЦК України, недійсною і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Просить суд звернути увагу, що позивач отримав платіжну картку з встановленим кредитним лімітом в невідомому розмірі і у відзиві відповідач не надав доказів, в якому розмірі надавався кредит позивачу.

У Анкеті-заяві не зазначено розміру кредиту, строк, на який надається кредит, відсоткової ставки, розміру процентів за користуванням кредитом, що є порушенням п. 3), п. 5) та п. 8) ч. 1 ст. 12 Закону. Отже Позивач і Відповідач не обумовили у письмовому вигляді ціну кредитного договору у формі розміру кредиту, сплати процентів за користування коштами кредитного ліміту.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту зазначає, що анкета-заява в частині змін умов договору в односторонньому порядку (ч. 3 Анкети- заяви) є нікчемною відповідно вимог ч. 7 ст. 12 Закону і, згідно статті 215 ЦКУ є недійсною і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, а тому збільшення Відповідачем розміру дозволеного кредитного ліміту є неправомірним.

Зважаючи на положення ч. 2 ст. 14 ЦК України (Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї), вважає помилковим висновок відповідача про те що, сплачуючи кошти за товари, позивач визнав факт зміни істотних умов договору, а саме факт зміни кредитного ліміту.

Посилаючись на зазначене, просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (а.с.132-134).

07 вересня 2021 року від представника АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с.141-151).

15 листопада 2021 року у зв`язку з тим, що на 15-00 год призначено невідкладну справу про продовження строку затримання у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, та у зв`язку з необхідністю витребувати додаткові докази, розгляд справи відкладено до 09 лютого 2022 року.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Позивач та представник відповідача, належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилися.

Вислухавши думку представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України встановлює обов`язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи 24 листопада 2017 року ПАТ «Універсал Банк», який в подальшому перейменовано в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 підписали анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, згідно якої позивач погоджується з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого він підтверджує і зобов`язується виконувати його умови (п. 2) (а.с.5).

Згідно п. 3 Анкети-заяви підписанням цього договору позивач підтверджує, що він ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірник у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, позивач беззастережно погоджується з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погоджується з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє позивача шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.

За умовами п. 10 Анкети-заяви підписуючи дану Анкету-заяву, позивач надає Банку згоду на обробку (в тому числі, але не виключно на збереження та передачу) ним будь-яким третім особам всіх персональних даних, конфіденційної інформації та даних, що складають банківську таємницю, що отримуються Банком в процесі виконання договору, з метою та на умовах, встановлених у Договорі.

22 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з заявою, в якій просив надати йому в паперовій формі детальний акт звірки взаємних розрахунків по отриманому ним кредиту; надати розрахунок нарахування і погашення відсотків за весь час користування кредитом; скасувати нараховані під час дії карантину відсотки по кредиту; надати банківську виписку про рух коштів по його поточному рахунку № НОМЕР_1 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»; провести реструктуризацію кредиту (а.с.6).

30 грудня 2020 року АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надало відповідь на адресу ОСОБА_1 за №40381 від 30 грудня 2020 року, в якій зазначається, що АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» неухильно дотримується карантинних заходів, що були запроваджені Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу санкція за порушення зобов`язань за кредитом, якою за визначенням ст. 549 ЦК України є неустойка (штраф, пеня), а також збільшена відсоткова ставка, що виникнуть у клієнта внаслідок невиконання зобов`язань у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяцями (включно), в якому завершується дія карантину, на підставі п. 6 розділу IV (Прикінцеві положення) Закону України «Про споживче кредитування» не буде застосовуватися Банком за кредитними договорами.

Вказано, що на сьогодні при наданні банківських послуг клієнту Банк неухильно дотримується зазначеної норми та не нараховує неустойку та відсотки за збільшеною відсотковою ставкою за кредитом в результаті простроченої заборгованості, що виникає у зазначений у Законі період.

Щодо запиту на отримання детального розрахунку заборгованості та виписки про рух коштів та пропозицій від банку по врегулюванню заборгованості, звертається увага, що відповідно до статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» дана інформація є банківською таємницею.

Порядок та обсяги розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, визначений ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відповідно до якої інформація щодо фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, може бути розкритою банком з письмового дозволу відповідної фізичної особи.

Позивачу роз`яснено можливість звернутися до будь-якого відділення АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», пройти ідентифікацію та подати до Банку відповідну згоду про розкриття з запитом відповідної інформації, а також отримати детальну відповідь каналами дистанційного обслуговування (а.с.7).

22 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «УНІВЕРСАЛ-БАНК» з заявою, в якій просив надати йому в письмовій формі детальний акт звірки взаємних розрахунків по отриманому ним кредиту, з виділенням заборгованості по «тілу» кредиту і нарахувань по кредиту; надати розрахунок нарахування і погашення відсотків за весь час користування кредитом; надати будь-які інші платежі, застосовані до проведених ним операцій за рахунком, а також іншу інформацію, надання якої передбачено Законом України «Про споживче кредитування», іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (а.с. 8).

На вказане звернення позивача АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надав відповідь за №40765 від 18 лютого 2021 року, в якій, посилаючись на норми ч. 1 ст. 1076 ЦК України, п. 1 ст. 60, ст. 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 3.1. Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, що затверджені Постановою НБУ №267 від 14 липня 2006 року, повідомив, що для отримання запитуваної інформації, що містить банківську таємницю, прохання відвідати одне із відділень АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» для подальшої ідентифікації як клієнта банку та написання заяви по суті питання. Також роз`яснено можливість надіслати нотаріально посвідчений запит або заяву, яка підписана ЕЦП позивача. Також вказано, що станом на сьогоднішній день банк не має правових підстав надати інформацію, що міститься у запиті позивача (а.с.9).

Відповідно до частини другої статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно з частиною першою статті 5, частиною другою статті 7 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами (частини перша, третя статті 21 Закону України «Про інформацію»).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації» таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю. Порядок доступу до таємної інформації регулюється цим Законом та спеціальними законами.

Згідно з частинами першою, другою статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема є: відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; фінансово-економічний стан клієнтів; інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності.

Банки зобов`язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю (пункт 1 частини першої статті 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи.

Згідно з п.п. 1,2 пункту 3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління НБУ від 14 липня 2016 року № 267 банк розкриває інформацію, що становить банківську таємницю, на письмовий запит власника або з його письмового дозволу в обсязі, визначеному в такому письмовому запиті або дозволі.

Письмовий запит та/або дозвіл клієнта до банку про розкриття інформації, що становить банківську таємницю і власником якої є такий клієнт, письмовий запит бенефіціара за рахунком умовного зберігання (ескроу) та операцій за ним, письмовий запит обтяжувача щодо залишку коштів на банківському рахунку, майнові права на кошти на якому є предметом обтяження, складається за довільною формою в паперовому або електронному вигляді.

Письмовий запит (дозвіл) фізичної особи - клієнта банку, письмовий запит фізичної особи-бенефіціара та/або обтяжувача підписується:

1) у паперовому вигляді цією особою. Її власноручний підпис засвідчується підписом керівника банку чи уповноваженою ним особою або нотаріально;

2) в електронному вигляді в порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Національного банку з питань застосування цифрового власноручного підпису, електронного підпису в банківській системі України.

Враховуючи зазначені вимоги законодавства, АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» правомірно відмовило позивачу в наданні відомостей, які стосуються клієнта банку, оскільки його запит не містив дозволу на розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, з огляду на відсутність засвідчення підпису керівника банку чи уповноваженою ним особою або нотаріального засвідчення зазначеного запиту.

Таким чином вимоги заявленого позову про визнання неправомірними дій відповідача в відмові надати відповідь на звернення позивача не підлягають задоволенню.

Що стосується інших позовних вимог, суд керується правовим висновком зазначеним в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц, в якому вказане наступне.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, відповідно до викладеної у позові вимоги, який не суперечить закону.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 вказано, що «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав».

Згідно статті 16 ЦК України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусового виконання обов`язку в натурі; зміни правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та іншими способами відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до частини першої та другої статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Аналіз частини другої статті 14 ЦК України свідчить, що критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта.

Тлумачення статей 14, 16 ЦК України дозволяє зробити висновок, що не є ефективним способом захисту визнання неправомірними дії в частині не зарахування чергових платежів, зобов`язання зарахувати перераховані щомісячні платежі, скасування та списання безнадійної заборгованості, зобов`язання скасувати суму пені, заборона здійснювати подальше нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором, зобов`язання вчинити дії із скасування нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, зобов`язання скасувати незаконно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну здійснену оплату, оскільки не передбачають відповідного обов`язку іншого суб`єкта цивільного правовідношення та не забезпечують відновлення прав особи, що заявляє такі вимоги.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірним завищене нарахування відсотків за користування коштами кредитного ліміту згідно Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 24 листопада 2017 року, визнання неправомірним збільшення в односторонньому порядку кредитного ліміту наданого позивачу згідно цієї Анкети-заяви, визнання неправомірним списання в односторонньому порядку нарахованих відсотків за рахунок коштів кредитного ліміту, визнання неправомірним нарахування відсотків на вже нарахований розмір відсотків за користування коштами кредитного ліміту, скасування неправомірно нарахованих відсотків за користування коштами кредитного ліміту задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

Відповідач: Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», місцезнаходження м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352.

Повне судове рішення виготовлене 21 лютого 2022 року.

Суддя А.П.Сидоренко