Ухвала суду № 103430369, 03.02.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 лютого 2022 рокуСправа №160/24985/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретарі за участю: представників сторін Юхно І.В. Шевченко І.Є. не з`явились розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

09.12.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ № 44 від 28 жовтня 2021 року Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) учасників справи; призначено справу до розгляду в судовому засіданні 11.01.2022 о 10:00 год.; витребувати від Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України для залучення до матеріалів справи належним чином засвідчені копії: наказу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції № 44 від 28 жовтня 2021 року або витягу з нього в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з доказами ознайомлення/вручення позивачу; всіх документів, на підставі яких прийнятий оскаржуваний наказ, в тому числі, але не виключно: наказу від 30.08.2021 №312 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», матеріалів службового розслідування тощо; матеріалів особової справи ОСОБА_1 та встановлено строк для їх подання до 10.01.2022 року.

Про відкриття провадження сторони повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи. Копія ухвали від 14.12.2021 разом з матеріалами адміністративного позову направлена на електронну адресу відповідача 21.12.2021, тобто строк на подання відзиву до 05.01.2021.

11.01.2022 у судове засідання відповідач не з`явився, про причини неявки суду не повідомив станом на 11.01.2022 правом на подання відзиву не скористався, витребувані судом докази від відповідача не надходили.

У судовому засіданні 11.01.2022 за участю позивача, судом було ініційоване питання про повторне витребування доказів. Позивач проти повторного витребування судом доказів не заперечував.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 відкладено судове засідання у справі №160/24985/21 до 25 січня 2022 року о 14:30 год., повторно витребувано від відповідача додаткові докази у справі та встановлено строк для їх подання до 24.01.20222.

Повістка про виклик направлена відповідачу засобами телекомунікаційного зв`язку 11.01.2022, а копія ухвали про повторне витребування 17.01.2022, що підтверджується матеріалами справи.

21.01.2022 від Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні, а також клопотання про надання додаткового строку на виконання ухвали суду від 11.01.2022.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідачем зазначено, що працівниками відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління здійснюється пошук матеріалів службового розслідування відносно позивача серед великого обсягу документів. Тобто, Управлінням вживаються всі можливі заходи з метою надання суду витребуваних матеріалів.

25.01.2022 на виконання ухвали суду від відповідача надійшли копії матеріалів службового розслідування відносно позивача.

У судовому засіданні 25.01.2022 за участю позивача та представника відповідача судом прийнято до розгляду відзив на позов та докази на виконання ухвали суду від 11.01.2022. З метою забезпечення права позивача ознайомитись з відзивом на позов судом оголошено перерву у судовому засіданні до 03.02.2022 об 11:00 год.

02.02.2022 засобами телекомунікаційного зв`язку до суду надійшла скан-копія клопотання відповідача про проведення розгляду справи за відсутності представника Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (не скріплено електронним підписом. Разом із тим, у електронному листі повідомлено, що оригінал додатково направляється до суду засобами поштового зв`язку.

03.02.2022 у судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи.

В силу частини 1 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі наведених норм, суд вважає за необхідне проводити розгляд справи без участі сторін.

У судовому засідання судом ініційовано питання щодо строку звернення до суду, вирішуючи яке суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 5 наведеної статті передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У пункті 17 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно з інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 40108866) є органом державної влади.

Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За приписами частини 6 зазначеної статті якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Аналіз наведених норм та обставин дозволяє зробити висновок про те, що оскільки до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани під час проходження публічної служби, то для звернення до суду у справі щодо питань проходження такої служби встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В ході судового розгляду встановлено, що пунктом 2 наказу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції від 28 жовтня 2021 року № 44 «Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення» за учинення дисциплінарного проступку, що полягає у порушенні вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону, абзацу другого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за № 1576/29706, пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від № 1026, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за № 28/32999, та виразився у не здійсненні включення портативного відеореєстратора з моменту початку виконання службових обов`язків, при спілкуванні з водієм ОСОБА_2 19.08.2021, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» застосовано до інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону №3 УПП в Дніпропетровській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про оскарження вказаного наказу 09.12.2021, зазначивши в тексті позовної заяви, що з копією наказ про застосування дисциплінарних стягнень №44 від 28.10.2021 року ознайомлений 18.11.2021, про що зроблено письмову відмітку на наказі, який відсутній у позивача та знаходить у відповідача.

Проте, наданими відповідачем до матеріалів справи копіями матеріалами службового розслідування відносно позивача підтверджено, що 28.10.2021 позивач ознайомився з вищевказаним наказом, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 на доданій до наказу сторінці «Внутрішні візи».

Тобто, саме з 29.10.2021 у позивача розпочався перебіг місячного строку на звернення до суду з адміністративним позов щодо оскарження наказу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції від 28 жовтня 2021 року № 44 в частині, що стосується позивача. Разом із цим, суд звертає увагу, що адміністративний позов поданий до суду лише 09.12.2021, тобто з порушенням місячного строку звернення до суду, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів оскаржуваним наказом.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що ЄСПЛ сформовано правозастосовчу практику, відповідно до якої право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (зокрема, рішення у справах «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії», «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії», «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії») , яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV є джерелом права під час розгляду справ судом.

Суд також наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Верховний Суд щодо строків звернення до суду з позовом неодноразово вказував (зокрема, постанова від 15 квітня 2020 року у справі № 15/2973/18, постанова від 22 квітня 2020 року у справі № 811/1664/18), що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Наведений висновок узгоджується з неодноразово викладеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема у постановах від 31.03.2021 по справі № 240/12017/19 та від 14.07.2021 у справі № 560/964/17.

Суд також вважає звернути увагу позивача на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.10.2020 у справі №9901/33/20 сформувала правовий висновок щодо професійного досвіду, відповідно до якого: «До того ж Велика Палата Верховного Суду враховує, що, обіймаючи посаду судді окружного адміністративного суду, позивачка мала достатній життєвий і професійний досвід, значну юридичну обізнаність, досвід правотлумачення та правозастосування, а тому повинна була знати про встановлений процесуальним законом місячний строк звернення до суду за захистом порушеного права з дня, коли вона дізналася про порушення своїх прав».

На переконання суду, вказаний висновок є релевантним до спірних правовідносин, оскільки позивач по справі має достатній життєвий і професійний досвід (з листопада 2015 року, тобто більше 6 років роботи в лавах Національної поліції), значну юридичну обізнаність (має вище юридичну світу) для того, щоб передбачати наслідки ознайомлення із наказом про застосування дисциплінарного стягнення та початок з наступного дня місячного строку на судове оскарження такого наказу, у випадку незгоди позивача з таким наказом.

Положеннями частини 13 статті 171 КАС України встановлено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 160,161цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 120, 122, 123, 160, 161, 171, 248, 256 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу в адміністративній справі №160/24985/21 залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.

Роз`яснити позивачу що, відповідно доабзацу 2 частини 3Прикінцевих положень КАС Українисуд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача для виконання, відповідачу до відома.

Роз`яснити позивачеві, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Юхно