Рішення № 103429947, 27.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2022 року м. Київ № 640/28446/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справуза позовом:ОСОБА_1 до: Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)про:визнання неправомірними дій та скасування постанови,-ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 до 23.10.2018) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01001, м. Київ, провулок Музейний, 2-Д, код ЄДР: 43315602), в якому, з урахуванням уточнення (т.1, а.с. 24), просить суд:

1) визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Огібеніна Леоніда Ігоровича, які полягають у винесенні постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 209949,84 грн. в рамках виконавчого провадження № 32524423;

2) скасувати постанову про стягнення з ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) виконавчого збору в розмірі 209949,84 грн. від 22.09.2021 (виконавче провадження № 32524423).

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне.

29.04.2011 Подільським районним судом міста Києва було ухвалено рішення у цивільній справі, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» 189592 (сто вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто два) доларів 38 центів США заборгованість по основному боргу, 54775 (п`ятдесят чотири тисячі сімсот сімдесят п`ять) дол. 22 центи США заборгованість по відсоткам за кредитним договором від 3 серпня 2006 року № 67- 06-И/09, укладеного між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси та кредит».

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» 142672 (сто сорок дві тисячі шістсот сімдесят два) дол. 83 центи США заборгованість по основному боргу, 42288 (сорок дві тисячі двісті вісімдесят вісім) дол. 39 центів США заборгованість по відсоткам за кредитним договором від 26 квітня 2007 року № 108-07- Ип/09, укладеного між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси та кредит».

03.02.2012 Подільським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 2-321/11 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Фінанси і Кредит" заборгованості за кредитними договорами.

14.05.2012 за даним виконавчим листом було відкрито виконавче провадження № 32524423.

23.08.2019 між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» було укладено договір про відступлення прав вимоги.

Відповідно до п. 2 цього Договору, новий кредитор в день укладення цього договору набуває усі права кредитора за основними договорами.

04.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу права вимоги № 04052020, відповідно до якого останній перейшло право вимоги, а саме: права грошової вимоги до боржника ОСОБА_2 та поручителів - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому, щодо погашення (сплати) заборгованості, а також сплати інших платежів.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 15.02.2021 постановлено замінити сторону виконавчого провадження - стягувана: ПАТ «Банк» «Фінансти та Кредит» його правонаступником - ОСОБА_4 .

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Огібеніна Л.І. від 22.09.2021 повернуто виконавчий лист стягувану на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Також 22.09.2021 було винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 209 949,84 грн., яка за висновком позивача, є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки лише у разі фактичного виконання виконавчого документа майнового характеру у повному обсязі або частково державному виконавцю виплачується винагорода у відсотковому співвідношенні від стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувану за виконавчим документом, якщо за таким виконавчим документом стягнуто виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення.

Відтак позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позиція відповідача.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Зазначив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві та Київській області перебувало виконавче провадження № 32524423, відкрите на підставі постанови від 14.05.2012 з примусового виконання виконавчого листа №2-321/11, виданого 03.02.2012 Подільським районним судом міста Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» 142 672 (сто сорок дві тисячі шістсот сімдесят два) дол. 83 центи США заборгованості по основному боргу, 42288 (сорок дві тисячі двісті вісімдесят вісім) дол. 39 центів США заборгованості по відсоткам за кредитним договором від 26 квітня 2007 року № 108-07-Ип/09, укладеного між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит». Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» по 566 (п`ятсот шістдесят шість) грн. 67 коп. судового збору з кожного та по 40 (сорок) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 620 081,53 грн. за кредитним договором від 26 квітня 2007 року № 108-07-Ип/09. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» 850,00 грн. - державного мита та 120,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Державний виконавець наголошує, що в межах вищезазначеного виконавчого провадження державним виконавцем застосовано заходи примусового виконання рішення, а саме: з метою забезпечення виконання рішення суду 05.06.2012 накладено арешт на майно боржника.

Пояснює, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва №2-321/11 від 15 лютого 2021 замінено сторону виконавчого провадження - стягувана: публічне акціонерне товариство «Банк Фінанси та Кредит» його правонаступником - ОСОБА_4 . Державним виконавцем відділу 10.06.2021, керуючись абзацом 1 частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження.

В подальшому до Відділу надійшла заява стягувача ОСОБА_4 від 30.06.2021 про повернення виконавчого документа без виконання у відповідності до вимог пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Представник відповідача додає, що при примусовому виконанні виконавчого листа №2-321/11 виданого 03.02.2012 Подільським районним судом м. Києва борг не стягнуто.

При цьому, представник зауважує, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувану, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

22.09.2021 в межах вказаного виконавчого провадження прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувану на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

В той же час, представник виконавчої служби зауважує, що згідно з частиною 3 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1,2,4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

За твердженням представника відповідача, 10% відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню за виконавчим документом становить 209949 грн. 84 коп.

Наголошує, що під час примусового виконання рішення згідно даного виконавчого листа до Державного бюджету України виконавчий збір не стягнуто, у зв`язку з чим, 22.09.2021 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) прийнято постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 209 949 грн. 84 коп.

Додає, що виконавчий збір в сумі 209 949 грн. 84 коп. виведено в окреме виконавче провадження, що відповідає вимогам частини 3 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Підсумовуючи викладене, представник відповідача наголошує, що державний виконавець під час вчинення виконавчих дій в ході примусового виконання вищевказаного виконавчого документа не було допущено жодних порушень і протиправних дій, які б впливали на права боржника.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою судді від 27.10.2021 відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, оскільки за висновком суду у позові ставилось питання належності виконання рішення місцевого загального суду у цивільній справі.

Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.10.2021, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою судді від 21.12.2021 позовну заяву було залишено без руху як таку, що подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України та встановлено строк для їх усунення. В межах встановленого судом строку недоліки позовної заяви позивачем усунуто.

Ухвалою судді від 11.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справи. Розгляд справи призначено на 27.01.2022, про що сторони повідомлені належним чином в порядку, визначеному ст. 268 КАС України.

У судове засідання 27.01.2022 відповідач в судове засідання не з`явилися що, однак, в силу ч. 3 ст. 268 КАС України не є перешкодою для розгляду справи по суті.

За результатами доповіді представника позивача (адвокат зубко А.О.) та розгляду справи, розгляд справи продовжено в порядку письмового провадження.

Встановлені судом обставини.

Судом встановлено, що 29.04.2011 Подільським районним судом міста Києва було ухвалено рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» 189592 (сто вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто два) дол. 38 центів США заборгованість по основному боргу, 54775 (п`ятдесят чотири тисячі сімсот сімдесят п`ять) дол. 22 центи США заборгованість по відсоткам за кредитним договором від 3 серпня 2006 року № 67- 06-И/09, укладеного між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси та кредит».

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» 142672 (сто сорок дві тисячі шістсот сімдесят два) дол. 83 центи США заборгованість по основному боргу, 42288 (сорок дві тисячі двісті вісімдесят вісім) дол. 39 центів США заборгованість по відсоткам за кредитним договором від 26 квітня 2007 року № 108-07- Ип/09, укладеного між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси та кредит».

03.02.2012 Подільським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 2-321/11 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Фінанси і Кредит" заборгованості за кредитними договорами.

14.05.2012 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у місті Києві Пацуріною О.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 32524423.

05.06.2012 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у місті Києві Пацуріною О.В. прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 .

Також, 05.06.2012 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у місті Києві Пацуріною О.В. прийнято вимогу, якою головний державний виконавець вимагав повідомити та направити на адресу виконавчої служби відомості про всі рахунки в банківських установах, які належать ОСОБА_1 , відомості про наявність нерухомого майна у ОСОБА_1 , відомості щодо наявності у власності ОСОБА_1 цінних паперів, відомості щодо наявності або відсутності у власності ОСОБА_1 спільної приватної власності, чи будь-якої іншої форми власності у м. Києві земельної ділянки, відомості щодо наявності або відсутності у власності ОСОБА_1 зареєстрованих транспортних засобів.

Крім того, 18.10.2012 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у місті Києві Пацуріною О.В. прийнято вимогу, якою державний виконавець вимагає БТІ м. Києва повідомити про наявність нерухомого майна за ОСОБА_1 .

Також, 06.11.2019 головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ в м. Києві зобов`язано Вулаха Михайла Миколайовича з`явитися до державного виконавця 13.11.2019 о 15:30 за адресою: 03056, м. Київ, вул. Виборзька, 32 щодо сплати боргу за виконавчим документом.

10.06.2021 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Огрібеним Леонідом Івановичем прийнято постанову ВП № 32524423 про заміну сторони виконавчого провадження, якою здійснено заміну стягувача з ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» його правонаступником - ОСОБА_4 .

07.07.2021 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла заява стягувача ОСОБА_4 про повернення виконавчого листа, в якій посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» просила повернути стягувачу виконавчий лист Подільського районного суду м. Києва від 03.02.2012 № 2-321/11 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фінанси і Кредит» заборгованості за кредитним договором.

На підставі вказаної заяви, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Огрібеним Леонідом Івановичем прийнято постанову від 22.09.2021 ВП № 32524423 про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» ((том 1 а.с. 181).

Того ж дня, 22.09.2021 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Огрібеним Леонідом Івановичем також прийнято постанову ВП № 32524423 про стягнення виконавчого збору у розмірі 209949,84 грн. (том 1 а.с. 183) на підставі ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з тим, позивач вважаючи постанову від 22.09.2021 ВП № 32524423 про стягнення виконавчого збору у розмірі 209949,84 грн. протиправною, звернуся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перш за все слід зазначити, що відповідно до п. 7 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» (№ 1404-VIII від 2 червня 2016) після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону (№ 1404-VIII).

Тобто, після набрання чинності цим Законом до процесуальних дій та рішень в раках вищезгаданого виконавчого провадження, у т.ч. щодо питання повернення виконавчого документу та процесуальних наслідків таких дій, застосовуються правила, встановлені Законом № 1404-VIII.

Так, відповідно до п. 1 ч. ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Аналогічні приписи містяться в Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерством юстиції України від 02.04.2012 №512/5 .

Станом на час ухвалення оскаржуваної постанови частиною 2 статті 29 Закону № 1404-VIII передбачалося, що виконавчий збір виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відтак, проаналізувавши зазначені вище норми Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, ч. 3 ст. 40 у взаємозв`язку з положеннями ч. 2 ст. 27 Закону, у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку про обов`язок державного виконання при поверненні виконавчого документу стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винести постанову про стягнення виконавчого збору, у разі не стягнення такої суми виконавчого збору раніше.

Як вже було встановлено судом, виконавчий лист Подільського районного суду м. Києва від 03.02.2012 № 2-321/11 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фінанси і Кредит» заборгованості за кредитним договором, повернуто стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавчий збір до прийняття спірної постанови не стягувався.

Суд звертає увагу заявника на те, що у відповідності до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови, вказана норма передбачала та передбачає, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню.

За своєю природою виконавчий збір є державним збором (платою) за процедуру примусового виконання рішення, яке розпочинається з відкриттям виконавчого провадження.

Таке правове регулювання (в редакції Закону України від 03.07.2018 № 2475-VIII) не є погіршенням стану боржника (позивача), оскільки станом на дату відкриття виконавчого провадження 14.05.2012 (т.1, а.с. 147-148) діяло по суті те саме за змістом правове регулювання щодо правил стягнення виконавчого збору та його розміру в редакції ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 606-XIV від 21.04.1999), а саме: «з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню» та, відповідно, позивач мав розраховувати, що вказані правила будуть до нього застосовані, про що він був попереджений у постанові державного виконавця від 14.05.2012 з прийняттям якої розпочалося примусове виконання виконавчого документу.

При цьому, як видно з матеріалів виконавчого провадження № 32524423 починаючи з 2012 року державними виконавцями вчинялися дії щодо стягнення з боржника суми заборгованості, але без позитивного результату.

Відтак, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача щодо винесення постанови від 22.09.2021 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 32524423, зокрема, з ОСОБА_1 у розмірі 209949,84 грн. та, як наслідок і правомірність самої постанови від 22.09.2021 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 32524423 з ОСОБА_1 у розмірі 209949,84 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, а також виходячи із заявлених вимог та підстав позову, суд приходить до висновку, що в порядку виконання обов`язку, визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги та, враховуючи положення ч. 2 ст. 77 КАС України, судом не встановлено порушень прав чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин з боку відповідача.

Доводи позивача, що викладені у позовній заяві, як підстава для задоволення позовних вимог, спростовуються висновками суду, викладеними у даному рішенні.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, § 2 («Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ») Глави 11 («Особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ»), ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ) відмовити повністю.

Відповідно до ч. 6 ст.287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення та оскаржені у порядку, передбаченому ст.ст. 292, 293, 296, 297 КАС України.

Зважаючи на затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, апеляційні скарги в електронній формі подаються безпосередньо до апеляційного суду.

Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59 «Перехідні положення»).

Суддя О.А. Кармазін