Рішення № 103429454, 26.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2022 року м. Київ № 640/24141/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вовка П.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНДБАР» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНДБАР» (далі також - ТОВ «БРЕНДБАР», позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач) в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 06 липня 2021 року № 00507490702, № 00507450702, від 06 травня 2021 року № 00341680702.

Ухвалою суду від 31 серпня 2021 року було відкрито провадження в даній справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.

Незгода з наведеними відповідачем аргументами була висловлена позивачем у наданій суду відповіді на відзив.

У судове засідання 25 січня 2022 року належним чином повідомлені представники сторін не прибули. При цьому, позивачем повторно подано клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з перебуванням на лікарняному.

Відповідно до п. 2 ч. 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що представником позивача неодноразово подавались клопотання про відкладення розгляду даної справи та беручи до уваги його належне повідомлення про дату, час та місце судових засідань у справі, з метою недопущення порушення строків її розгляду, суд дійшов висновку про можливість переходу в письмове провадження (ч. 9 статті 205 КАС України).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 16 березня 2020 року по 17 березня 2020 року, з 10 лютого 2021 року по 19 лютого 2021 року та з 22 лютого 2021 року по 26 лютого 2021 року ГУ ДПС у м. Києві було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «БРЕНДБАР» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, валютного - за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 24 травня 2016 року по 31 грудня 2019 року, іншого законодавства за відповідний період.

За результатами перевірки ГУ ДПС у м. Києві складено акт перевірки №20931/26-15-07-02-04-17/40504937 від 15 березня 2021 року, в якому встановлено наступні порушення, які були допущені платником, а саме:

1) п. 44.1 статті 44 та п. 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 812 653 грн.;

2) п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 319 419, 00 грн., та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 552 083, 00 грн.

15 квітня 2021 року позивач подав до ГУ ДПС у м. Києві заперечення до акту перевірки. За результатами розгляду таких заперечень висновки викладені в акті про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «БРЕНДБАР» № 20931/26-15- 07-02-04-17/40504937 від 15 березня 2021 року залишено без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі проведеної перевірки відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення від 06 травня 2021 року:

- № 00341580702 та розрахунок податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій застосованих до ТОВ «БРЕНДБАР» в розмірі 4 765 817, 00 грн., з яких на 3 812 653, 00 грн. збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств (код платежу 11021000) та 953 164, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 00341640702 та розрахунок податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій застосованих до ТОВ «БРЕНДБАР» в розмірі 1 649 274, 00 грн., з яких на 1 319 419, 00 грн. збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14060100) та 329 855, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 00341680702 та розрахунок розміру зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість та штрафних санкцій (штрафу) застосованих до ТОВ «БРЕНДБАР» в розмірі 552 083, 00 грн.

- № 00341710702 та розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних застосованих до ТОВ «БРЕНДБАР» в розмірі 122, 49 грн.

За результатами розгляду скарги платника, ДПС України було прийнято рішення про часткове задоволення скарги та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 травня 2021 року № 00341580702 та № 00341640702 в частині застосування штрафних санкцій, а податкове повідомлення-рішення від 06 травня 2021 року № 00341680702 залишено без змін.

На підставі прийнятого ДПС України рішення про результати розгляду скарги в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 06 травня 2021 року № 00341580702 та № 00341640702 ГУ ДПС у м. Києві прийнято нові податкові повідомлення-рішення від 06 липня 2021 року № 00507450702 на суму 1 451 361, 00 грн. та № 00507490702 на суму 4 193 918, 00 грн.

Не погоджуючись з такими податковими повідомленнями-рішеннями відповідача від 06 липня 2021 року № 00507490702, № 00507450702 та від 06 травня 2021 року №00341680702, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме згідно з даними акту перевірки позивача, підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень стали наступні висновки відповідача в розрізі контрагентів позивача:

1. Перевіркою повноти і своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по взаєморозрахункам ТОВ «БРЕНДБАР» та ТОВ «ПП «АВАНГАРД» (договір постави продукції № 0108/1 від 01 серпня 2017 року) за перевіряємий період встановлено, що ТОВ «ПП «АВАНГАРД» має недостатню чисельність персоналу для фактичного здійснення задекларованих операцій, податковою не встановлено походження товару та відповідно на думку ГУ ДПС у м. Києві не підтверджено постачання ТОВ «ПП «АВАНГАРД» на ТОВ «БРЕНДБАР» супровідними документами.

2. По взаємовідносинам ТОВ «БРЕНДБАР» з ФОП ОСОБА_1 (договір про надання послуг із дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки № 01-06/17 від 01 червня 2017 року) встановлено, що в наданих платником актах передачі-приймання наданих послуг не зазначено конкретний перелік послуг та в чому виражено їх результат. ТОВ «БРЕНДБАР» не доведено безпосереднього зв`язку таких витрат на збут з господарською діяльністю.

3. По взаємовідносинам ТОВ «БРЕНДБАР» з ФОП ОСОБА_2 (договір про надання послуг із дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки № 010617/1 від 01 червня 2017 року) встановлено, що в наданих платником актах передачі-приймання наданих послуг не зазначено конкретний перелік послуг та в чому виражено їх результат. ТОВ «БРЕНДБАР» не доведено безпосереднього зв`язку таких витрат на збут з господарською діяльністю.

4. По взаємовідносинам ТОВ «БРЕНДБАР» з ФОП ОСОБА_3 (договір про надання послуг із дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки № 01-07/17 від 03 липня 2017 року) встановлено, що в наданих платником актах передачі-приймання наданих послуг не зазначено конкретний перелік послуг та в чому виражено їх результат. ТОВ «БРЕНДБАР» не доведено безпосереднього зв`язку таких витрат на збут з господарською діяльністю, зазначено, що встановлено факт пов`язаності посадової особи платника та ФОП ОСОБА_3 .

5. По взаємовідносинам ТОВ «БРЕНДБАР» з ФОП ОСОБА_4 (договір №02/01-1 від 02 січня 2019 року з надання послуг внутрішнього аудиту) встановлено, що в наданих платником актах передачі-приймання наданих послуг не зазначено конкретний перелік послуг та в чому виражено їх результат. ТОВ «БРЕНДБАР» не доведено безпосереднього зв`язку таких витрат на збут з господарською діяльністю.

6. По взаємовідносинам ТОВ «БРЕНДБАР» з ФОП ОСОБА_5 (договір №2017-1 від 01 червня 2017 року про перевезення вантажів автомобільним транспортом) не надано підтверджуючих документів, не зрозуміло які саме послуги остання надавала товариству, тобто не доведено та документально не підтверджено здійснення взаємовідносин між ТОВ «БРЕНДБАР» та ФОП ОСОБА_5 .

7. По взаємовідносинам ТОВ «БРЕНДБАР» з ТОВ «Юстофін» (договір про надання юридичних послуг № 01/12-18 від 01 грудня 2018 року) не надано документів про фактично надані послуги, неподанням контрагентом звітності за формою 20-ОПП, неподанням іншої податкової звітності таким контрагентом, що свідчить про неможливість здійснення господарських операцій між ТОВ «БРЕНДБАР» та зазначеним контрагентом.

8. По взаємовідносинам ТОВ «БРЕНДБАР» з ТОВ «КОРНЕЛ АЛЬЯНС» (договір надання послуг по проведенню інвентаризації складу, архівування та сортування первинних документів № 05/11-А від 05 листопада 2018 року, договір ведення кадрового обліку № 26/12-КО від 26 грудня 2018 року) не надано документів про фактично надані послуги, неподанням контрагентом звітності за формою 20-ОПП, що свідчить про неможливість здійснення господарських операцій між ТОВ «БРЕНДБАР» та зазначеним контрагентом.

9. По взаємовідносинам ТОВ «БРЕНДБАР» з ТОВ «ОРІЄНТ СТАНДАРТ» (договір № 22 від 22 квітня 2018 року про надання послуг з виготовлення вивіски, договір № 8 від 19 березня 2018 року про надання фотопослуг, договір № 3 від 28 лютого 2018 року про надання послуг з розробки брендбуку) не надано документів про фактично надані послуги, неподанням контрагентом звітності за формою 20-ОПП, відсутність персоналу, що свідчить про неможливість здійснення господарських операцій між ТОВ «БРЕНДБАР» та зазначеним контрагентом.

Крім цього в акті перевірки наявні посилання щодо наявності інформації в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) щодо встановлених фактів непричетності директора та засновника даного контрагента до ведення господарської діяльності.

10. По взаємовідносинам ТОВ «БРЕНДБАР» з ТОВ «ЕКРОН-ІНФО» (договір №33 від 04 червня 2018 року про розробку банерів, договір № 5 від 22 січня 2018 про розробку пляшок та етикеток) не надано документів про фактично надані послуги, неподанням контрагентом звітністю за формою 20-ОПП, неподанням іншої податкової звітності таким контрагентом, що свідчить про неможливість здійснення господарських операцій між ТОВ «БРЕНДБАР» та зазначеним контрагентом.

11. По взаємовідносинам ТОВ «БРЕНДБАР» з ТОВ «АЛЬФОРНО ГРУПП» (договір на вантажно-розвантажувальні роботи від 02 грудня 2019 року, договір з надання маркетингових послуг від 01 листопада 2019 року) не надано документів про фактично надані послуги, неподанням контрагентом звітності за формою 20-ОПП, відсутністю в ЄРПН інформації щодо придбання таким контрагентом будь-яких послуг, необхідних для провадження господарської діяльності, в ЄРПН зареєстровано податкові накладні з номенклатурою, щодо якої не підтверджено походження товару (робіт, послуг) по ланцюгу постачання, що свідчить про неможливість здійснення господарських операцій між ТОВ «БРЕНДБАР» та зазначеним контрагентом.

12.По взаємовідносинам ТОВ «БРЕНДБАР» з ТОВ «ПРОТЕКТОРТОРГ» (договір на вантажно-розвантажувальні роботи від 01 жовтня 2019 року, договір з надання маркетингових послуг від 01 жовтня 2019 року) не надано документів про фактично надані послуги, неподанням контрагентом звітності за формою 20-ОПП, наявністю у контрагента в штаті лише 4 працівників, в ЄРПН зареєстровано податкові накладні з номенклатурою, щодо якої не підтверджено походження товару (робіт, послуг) по ланцюгу постачання, що свідчить про неможливість здійснення господарських операцій між ТОВ «БРЕНДБАР» та зазначеним контрагентом.

Крім цього в акті перевірки наявні посилання щодо наявності інформації в ЄДРСР щодо відібрання у працівника даного контрагента пояснення, який повідомив, що не має ніякого відношення до даного товариства.

13. По взаємовідносинам ТОВ «БРЕНДБАР» з ТОВ «ТОТАЛГРУП» (договір з надання маркетингових послуг від 01 серпня 2019 року, договір з надання маркетингових послуг від 01 серпня 2019 року, договір поставки товарів від 01 серпня 2019 року) не надано документів про фактично надані послуги, неподанням контрагентом звітності за формою 20-ОПП, іншої податкової звітності крім декларації за серпень, вересень 2019 року, яка подана з 0 показниками та не містить переліку контрагентів, в ЄРПН за серпень, вересень 2019 року зареєстровано податкові накладні з номенклатурою, щодо якої не підтверджено походження товару (робіт, послуг) по ланцюгу постачання, що свідчить про неможливість здійснення господарських операцій між ТОВ «БРЕНДБАР» та зазначеним контрагентом.

14. По взаємовідносинам ТОВ «БРЕНДБАР» з ТОВ «СОЛЬВАДОР» (договір №01-07/01 від 01 липня 2019 року про надання послуг з інвентаризації на складі, договір № 01-07/02 про надання послуг по розробці макетів банеру, розробці меню та ребрендингу від 01 липня 2019 року, договір з надання маркетингових послуг від 01 липня 2019 року) не надано документів про фактично надані послуги, звітність за формою 20-ОПП подано, але встановлено невідповідність даних, що містяться у базах даних ІС «Податковий блок» та ЄРПН, наявністю у контрагента в штаті лише 4 працівників, в ЄРПН за серпень-вересень 2019 року зареєстровано податкові накладні з номенклатурою, щодо якої не підтверджено походження товару (робіт, послуг) по ланцюгу постачання, що свідчить про неможливість здійснення господарських операцій між ТОВ «БРЕНДБАР» та зазначеним контрагентом.

Крім цього в акті перевірки наявні посилання щодо наявності інформації в ЄДРСР щодо встановлених фактів, що групою осіб незаконно використовувались реквізити підприємств з ознаками фіктивності та транзитності, серед яких і зазначений контрагент.

15. По взаємовідносинам ТОВ «БРЕНДБАР» з ТОВ «КВАДРУМ ЕЛІТ» (договір від 01 травня 2019 року про надання послуг зі здійснення консультування щодо участі у виставці та маркетингу стенду замовника, договір від 03 червня 2019 року про надання послуг з розробки авторських коктейлів, договір від 03 червня 2019 року про надання послуг по розробці макетів та дизайну, договір від 03 червня 2019 року з поставки товарів) не надано документів про фактично надані послуги, звітність за формою 20-ОПП подано, але встановлено невідповідність даних, що містяться у базах даних ІС «Податковий блок» та ЄРПН, в ЄРІІН за червень-липень 2019 року зареєстровано податкові накладні з номенклатурою, щодо якої не підтверджено походження товару (робіт, послуг) по ланцюгу постачання, що начебто свідчить про неможливість здійснення господарських операцій між ТОВ «БРЕНДБАР» та зазначеним контрагентом.

Крім цього в акті перевірки наявні посилання щодо наявності інформації в ЄДРСР щодо встановлених фактів, невстановлені особи протягом 2019 року внесли в документи, які подаються для державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдиві відомості відносно суб`єктів господарювання, серед яких і зазначений контрагент.

16. По взаємовідносинам ТОВ «БРЕНДБАР» з ТОВ «НОТНА» (договір поставки товарів від 01 жовтня 2019 року, договір надання послуг субпідряду від 30 серпня 2019 року) не надано документів про фактично надані послуги, чисельність працюючих у контрагента в вересні-грудні 2019 року - 1 особа, з лютого 2020 року контрагент звітності до ДПС не подає, в ЄРПН за вересень-грудень 2019 року зареєстровано податкові накладні з номенклатурою, щодо якої не підтверджено походження товару (робіт, послуг) по ланцюгу постачання, що свідчить про неможливість здійснення господарських операцій між ТОВ «БРЕНДБАР» та зазначеним контрагентом.

17. По взаємовідносинам ТОВ «БРЕНДБАР» з ТОВ «ЕКСІМА-ОПТ ЛТД» (договір на вантажно-розвантажувальні роботи від 01 серпня 2019 року) не надано документів про фактично надані послуги, контрагентом 20-ОПП не подано, що свідчить про відсутність у контрагента об`єктів оподаткування, в ЄРПН за вересень 2019 року зареєстровано податкові накладні з номенклатурою, щодо якої не підтверджено походження товару (робіт, послуг) по ланцюгу постачання, що свідчить про неможливість здійснення господарських операцій між ТОВ «БРЕНДБАР» та зазначеним контрагентом.

18. По взаємовідносинам ТОВ «БРЕНДБАР» з ТОВ «ПЛАТІНУМ Л.Т.Д.» (договір про надання послуг з прибирання приміщень № 21/12-1 від 21 грудня 2018 року) не надано документів про фактично надані послуги, у контрагента працює 2 особи, з липня 2019 року контрагент не звітує, що свідчить про неможливість здійснення господарських операцій між ТОВ «БРЕНДБАР» та зазначеним контрагентом.

19. По взаємовідносинам ТОВ «БРЕНДБАР» з ТОВ «МОНФОРТ» (договір на вантажно-розвантажувальні роботи від 18 грудня 2018 року № 18/12-ВРР, договір № 8 від 22 січня 2018 року щодо надання послуг з розроблення рецептур, договір № 15 від 12 березня 2018 року щодо надання послуг з розробки дизайну етикеток, договір від 30 липня 2019 року № 02/07 ВА про надання послуг з внутрішнього аудиту бухгалтерських документів) не надано документів про фактично надані послуги, встановлена відсутність у контрагента оренди офісного приміщення, кількість працюючих - 1 особа, що свідчить про неможливість здійснення господарських операцій між ТОВ «БРЕНДБАР» та зазначеним контрагентом.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно з п. 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти зазначені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо не зазначено іншого), для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 134.1 статті 134 ПК України, об`єктом оподаткування є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

дохід за договорами страхування, визначений згідно з підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 цього Кодексу;

дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу, з джерелом походження з України;

дохід суб`єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.8 статті 141 цього Кодексу;

дохід операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.5 статті 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

При цьому, за правилами п. 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків

Відповідно до ч. 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

Таким чином, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

При вирішенні адміністративної справи № 809/1337/17 (постанова від 04 вересня 2018 року) Верховним Судом було сформовану обов`язкову для врахування судами правову позицію, згідно з якою презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку. За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником-платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 статті 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг). Оцінюючи докази, надані сторонами, суди повинні мати на увазі, що сам факт наявності у позивача податкових накладних та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах, а також те, що для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Так, з метою підтвердження реальності господарських операцій, що мали місце з його контрагентом, позивачем було надано суду копії відповідних документів, у тому числі первинних, а саме: договорів щодо здійснених поставок товарів та наданих послуг, податкових та видаткових накладних, актів виконаних робіт, рахунків на оплату, платіжних доручень, товарно-транспортних накладних, звітів по реалізації продукції торгової марки «БРЕНДБАР», сертифікатів, макетів та ескізів продукції, що реалізується позивачем та були надані йому вказаними вище контрагентами на підставі укладених договорів, актів контрольної перевірки інвентаризації цінностей, договорів оренди та суборенди нежитлових приміщень та додатків до них.

Між тим, суд зазначає, що окремі з наданих документів не відповідають вказаним вище обов`язковим вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, зокрема: переважна частина видаткових накладних не містить відомостей про посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Крім того, видаткові накладні не містять інформації щодо дати та номеру довіреності відповідальної за приймання товару особи, хоча такі реквізити передбачені в самою формою накладних.

Таким чином, надані позивачем документи з зазначеними вище недоліками, суд не вважає первинними документами в розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Крім того, матеріали справи не містять доказів здійснення оплати позивачем отриманих товарів та послуг від наступних контрагентів: ТОВ «КВАДРУМ ЕЛІТ», ТОВ «ТОТАЛГРУП», ТОВ «Юстофін», ТОВ «ПРОТЕКТОРТОРГ», ТОВ «ОРІЄНТ СТАНДАРТ», ТОВ «ПЛАТІНУМ Л.Т.Д.», ТОВ «МОНФОРТ», ТОВ «АЛЬФОРНО ГРУПП» (відсутня оплата за актом виконаних робіт № 673), ТОВ «НОТНА» та ТОВ «ЕКСІМА-ОПТ ЛТД».

Отже, матеріали справи не містять у повній мірі доказів виконання сторонами своїх зобов`язань за договорами, укладеними між позивачем та його контрагентами

Сукупність наведених обставин не дає змогу встановити суду реальний характер господарських зобов`язань, що за словами позивача мали місце між ним та його контрагентами, обставин їх дійсного виконання.

На підставі наведеного вище, суд констатує відсутність належного документального підтвердження, а, як наслідок, і реального характеру виконання зазначених господарських зобов`язань між позивачем та його контрагентом.

Водночас, з урахуванням наведених положень законодавства, вбачається, що за відсутності факту придбання товарів/послуг або в разі якщо придбані товари/послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат підприємства та податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Враховуючи все зазначене вище, обґрунтованими є викладені відповідачем в акті перевірки позивача висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

А як наслідок, правомірними та такими, що не підлягають скасуванню, є оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача, що ґрунтуються на зазначених висновках акту перевірки.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, доходить висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення відповідають наведеним у ч. 2 статті 2 КАС України критеріям.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНДБАР» (02125, місто Київ, вулиця Старосільська, будинок 1У; код ЄДРПОУ 40504937) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Суддя П.В. Вовк