Рішення № 103424238, 16.02.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року м. Кропивницький cправа №340/259/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) доВідділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) (54020, м. Миколаїв, проспект Миру, буд. 46/1, код ЄДРПОУ - 43315529)провизнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), щодо відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі виконавчого листа виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом 05.01.2021 року у справі №340/4381/20;

- зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) відкрити виконавче провадження за заявою ОСОБА_1 від 02.12.2021 року про примусове виконання рішення на підставі виконавчого листа виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом 05.01.2021 року у справі №340/4381/20;

- зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) відкрити виконавче провадження за заявою ОСОБА_1 від 02.12.2021 року про примусове виконання рішення на підставі виконавчого листа виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом 05.01.2021 року у справі №340/4381/20.

ІІ. виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі виконавчого листа виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом 05.01.2021 року у справі №340/4381/20, тому звернувся з позовом до суду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити з підстав викладених в ньому. Крім того зазначав, що виконавчий документ був пред`явлений не за підвідомчістю виконання рішення. Відповідач вважає, що Миколаївський зональний відділ Військової служби, відповідно до положень чинного законодавства, не є територіальними органом центральних органів виконавчої влади або їх структурним підрозділом. Боржник зазначений у виконавчому листі виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом 05.01.2021 року у справі №340/4381/20 не відноситься до переліку боржників та сум стягнень по рішенням, що підлягають виконанню відділами примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України.

ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 року відкрите спрощене позовне провадження у справі з повідомлення (викликом) сторін та проведення судового засідання 16.02.2022 року.

Про дату, час та місце розгляду справи, учасники справи повідомлені у відповідності до процесуальних приписів Кодексу адміністративного судочинства України.

В судове засідання представники сторін не прибули; позивачем та представником відповідача подано до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі.

Враховуючи, заявлені клопотання учасників справи про подальший розгляд справи у письмовому провадженні та не прибуття в судове засідання представників суд на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

08.12.2021 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі-Відділ) на примусове виконання надійшов виконавчий лист виданий 05.01.2021 Кіровоградським окружним адміністративним судом по справі №340/4381/20, про «Зобов`язати Миколаївський зональний відділ Військової служби правопорядку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.08.2017 року включно».

10.12.2021 року державним виконавцем Відділу керуючись положеннями п.10 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято рішення №15472 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, про що 10.12.2021 винесено відповідне повідомлення (а.с.14).

Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 10.12.2021 мотивовано державним виконавцем, тим що, відповідно до положень ст.1 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних силах України», військова служба правопорядку - спеціальне правоохоронне формування у складі Збройних Сил України.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про збройні сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Відповідно до інформації що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, МИКОЛАЇВСЬКИЙ ЗАНАЛЬНИЙ ВІДДІЛ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ПРАВОПОРЯДКУ є державною організацією (установою, закладом).

Відповідно до положень ст. 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. МИКОЛАЇВСЬКИЙ ЗОНАЛЬНИЙ ВІДДІЛ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ПРАВОПОРЯДКУ, відповідно до положень чинного законодавства, не є територіальними органом центральних органів виконавчої влади або їх структурним підрозділом.

Отже, виконавчий документ був пред`явлений не за підвідомчістю виконання рішення. Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, боржник та сума стягнення за виконавчим документом не відноситься до переліку боржників та сум стягнень по рішенням, що підлягають виконанню відділами примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусово

Разом з тим, відомості про ОСОБА_2 зазначені у єдиному реєстру боржників , тому позивач звернення до суду з даним адміністративним позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Суд зазначає, що статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Закону України №1404-VIII від 02.06.2016 року Про виконавче провадження (далі Закон України №1404-VIII), відповідно до ст.1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини другої статті 17 Закону № 606-XIV визначено, що виконавчі листи, що видаються судами віднесено до виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Закону № 606-XIV, державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Закону № 606-XIV у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 606-XIV виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Згідно зі частин першої, другої статті 25 Закону № 606-ХІV, державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Досліджуючи спірні правовідносини судом встановлено, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Миколаївський зональний відділ Військової служби правопорядку є державною організацією, заснованою Міністерством оборони України.

При цьому, відповідно до ст.1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №671 від 26 листопада 2014 року, є центральним органом виконавчої влади та військового управління і головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, до якої входять Збройні Сили України та Державна спеціальна служба транспорту.

Приписами статті 1 Закону України «Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України» визначено, що військова служба правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) - спеціальне правоохоронне формування у складі Збройних Сил України, призначене для забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, у військових навчальних закладах, установах та організаціях (далі - військові частини), військових містечках, на вулицях і в громадських місцях; для запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у Збройних Силах України, їх припинення; для захисту життя, здоров`я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов`язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил України, а також для захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших протиправних посягань, а так само для участі у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об`єктах.

Відповідно до ч.4,5 ст.5 Закону №3099-111, Служба правопорядку створюється на базі відповідних структурних підрозділів і служб Міністерства оборони України, функції яких цим Законом покладені на Службу правопорядку.

Служба правопорядку складається з органів управління, підрозділів і навчального центру. Зокрема до органів управління Служби правопорядку входять: головне управління Служби правопорядку, Центральне управління Служби правопорядку по місту Києву і Київській області та територіальні управлінь Служби правопорядку, зональні відділи (відділення) Служби правопорядку.

Крім того, відповідно до Закону України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України", до статті 3 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України та з метою вдосконалення діяльності Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у зв`язку з проведенням організаційних заходів, Міністерства оборони України 12.05.2016 № 253 затверджено Зони діяльності органів управління та підрозділів Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Так, зоною діяльності Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку визначено Миколаївську та Кіровоградську області.

З аналізу вищезазначених норм судом вбачається, що зональні відділи (відділення) є найнижчою ланкою у системі органів управління Служби правопорядку, а тому Миколаївське зональне відділ Військової служби правопорядку фактично є територіальним підрозділом органу державної виконавчої влади, який здійснює свою діяльність, як структурний підрозділ Південного територіального управління Військової служби правопорядку у Миколаївській та Кіровоградській областях відповідно до структури розподілу.

Разом з цим, ч.4 розділу І «Загальні положення» Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністра юстиції України №515/5 від 02.04.2012 року, визначено, що відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими:

-боржниками є Апарат Верховної Ради України, Офіс Президента України, Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Офіс Генерального прокурора, обласні прокуратури, Національне антикорупційне бюро України, Вища рада правосуддя, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи, а також розташовані у місті Києві територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;

-сума зобов`язання становить п`ятдесят та більше мільйонів гривень чи еквівалентну суму в іноземній валюті або двадцять п`ять та більше мільйонів гривень чи еквівалентну суму в іноземній валюті, якщо місцем виконання рішення є місто Київ.

Відділу примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими:

-боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, окружні прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи.

Зважаючи на викладене, виконавчий документ у якому боржником визначено Миколаївське зональне відділ Військової служби правопорядку підвідомче Відділу примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України.

Основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння їм у реалізації процесуальних прав.

Примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа є завершальною стадією процесу захисту невизнаних, оспорюваних або порушених прав, свобод та інтересів осіб. Тому виконавче провадження загалом спрямоване на відновлення прав стягувача. Однак це не повинно зменшувати процесуальних прав боржника. Тим більше, що засадою виконавчого провадження є принцип верховенство права, який своєю чергою складається з таких стрижневих елементів як заборона свавільності та рівність перед законом.

У світлі рішень Європейського суд з прав людини "Сутяжник проти Росії", "Салов проти України" надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, які мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд, заведено називати "правовим пуризмом".

Також відсутність прямої вказівки у Законі України "Про виконавче провадження" на обов`язок виконавця перевіряти статус боржника - не повинна слугувати підґрунтям для формального здійснення владних повноважень.

Так, Закон України "Про виконавче провадження" надає виконавцю право одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм і вчинення дій є проявом переваги форми над змістом та здатне підважити засади виконавчого провадження й призвести до його несправедливості в цілому.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 08.09.2021 р. у справі №826/7243/17.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача, що полягають у винесенні повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 10.12.2021 року №15472, та про скасування повідомлення відповідача про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 05.01.2021 року №340/4381/20, належить задовольнити.

Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача відкрити виконавче провадження за заявою про примусове виконання від 18.03.2021 року № 1400-0802-8/18845 за виконавчим листом від 18.10.2012 року у справі № 2а-4131/12/1470.

Так, відповідач не встановлював відсутність інших підстав для повернення виконавчого документа, передбачених ч. 4 ст. 4 Закону № 1404, зокрема, в частині строків пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.

VI. Судові витрати.

Розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України не здійснюється.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 143, 242-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), що полягають у винесенні повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 10.12.2021 року №15472 .

Скасувати повідомлення Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 10.12.2021 року №15472.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук