Рішення № 103420948, 20.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2022 року м. Київ № 640/35007/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Лисун А.А., представника позивача Щепанського А.М., у відсутність представників відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Міністерства внутрішніх справ України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною, скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Міністерство внутрішніх справ України звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій, з урахуванням уточнень, просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Сніжинського Т.Є. від 09.11.2021 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн у виконавчому провадженні №65354725;

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Сніжинського Т.Є. щодо не закінчення виконавчого провадження №65354725;

- зобов`язати державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження №65354725 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на відсутність підстав у державного виконавця для прийняття постанови про накладення штрафу від 09.11.2021, оскільки позивачем самостійно 02.11.2021 виконано рішення суду в повному обсязі, про що повідомлено листом від 18.11.2021. Крім того, ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі №360/4670/20 Міністерство внутрішніх справ України оскаржило в апеляційному порядку, з огляду на що 25.11.2021 Першим апеляційним адміністративним судом відкрито провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 КАС України. Призначено судове засідання на 20.01.2022. Вказаною ухвалою зобов`язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №65354725.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому здійснено посилання на відсутність підстав для задоволення позову. Зазначено, що ними правомірно прийнято оскаржувану постанову, оскільки на момент її винесення ухвала Луганського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі №360/4670/20, якою роз`яснено резолютивну частину рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 у цій же справі, набрала законної сили та була врахована державним виконавцем.

На виконання вимог ухвали суду від 12.01.2021 відповідачем надіслані матеріали виконавчого провадження № 65354725.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та наданих у справу доказів.

Представники відповідача в засідання не прибули, причини неявки не повідомили.

Отже суд, дослідивши матеріали справи, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, встановив наступне.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2021 у справі №360/4670/20 позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у складанні та неподання до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19.11.2019, що враховується для перерахунку пенсії з 01.12.2019, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 19.11.2019, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 .

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок гривень) 80 копійок.

Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинським Тарасом Євгенійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №65354725 від 07.05.2021, якою зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 19.11.2019, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 .

Листом від 19.05.2021 №21799/22-2021 Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2021 у справі №360/4670/20 Головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області направлено довідку про розмір грошового забезпечення від 19.05.2019 №22/6-2038 ОСОБА_1 для проведення з 01.12.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.

Про це повідомлено Старшому державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинському Т.Є. листом від 03.06.2021, який отриманий відповідачем лише 10.06.2021, та висловлено в листі прохання закінчити виконавче провадження №65354725 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

В той же час, 03.06.2021 Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинським Т.Є. винесено вимогу до Міністерства внутрішніх справ України повідомити про стан виконання рішення суду та заходи, які вжиті на його виконання та посадових осіб, які винні у його невиконанні.

Будучи обізнаним із виданою Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України довідкою, ОСОБА_1 18.06.2021 до відповідача подано заяву, у якій висловлено незгоду із змістом довідки.

Відповідно, 08.07.2021 державним виконавцем у виконавчому провадженні №65354725 складено вимогу в якій виконавець вимагав повідомити причини неврахування в довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 19.05.2021 №22/602038 надбавок та додаткових видів грошового забезпечення.

Позивачем вимога отримана 20.07.2021 та вже 26.07.2021 на її виконання надано пояснення у яких повідомлено про правомірність складових у виданій довідці та в чергове висловлено прохання закінчити виконавче провадження у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду.

У зв`язку із ситуацією, яка склалася у виконавчому провадженні №65354725, Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до Луганського окружного адміністративного суду подано заяву про роз`яснення рішення від 16.03.2021 у справі №360/4670/20.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 заяву виконавця задоволено. Роз`яснено резолютивну частину рішення суду, яку слід розуміти, так:

зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19.11.2019 з усіма складовими, які мав ОСОБА_1 на час звільнення з органів внутрішніх справ та призначення пенсії: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 40 %, середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці, у тому числі: робота з таємними виробами, носіями, документами 20 %; надбавка за інформаційно-аналітичне забезпечення 50 %; надбавка за особливо важливі завдання 100 %, премія 105 %, що не суперечить вимогам статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".

Належним чином засвідчену копію ухвали суду відповідачем отримано 13.10.2021 й 22.10.2021 Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинським Т.Є. на її підставі прийнято постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних й вимогу про повідомлення відповідачем стану виконання рішення суду.

09.11.2021 Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України Сніжинським Т.Є. винесено постанову, якою за невиконання рішення суду без поважних причин накладено на Міністерство внутрішніх справ України штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн.

В свою чергу, Міністерство внутрішніх справ України отримавши вимогу державного виконавця від 22.10.2021 лише 10.11.2021, листом від 18.11.2021 надано пояснення, де повідомлено про те, що із урахуванням зазначених змін Департаментом персоналу підготовлено та направлено листом від 02.11.2021 №49949/22-2021 уточнену довідку про розмір грошового забезпечення від 01.11.2021 №22/6-6333у, тим самим виконано рішення суду в повному обсязі.

При цьому також повідомлено, що ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 про роз`яснення судового рішення ними отримано 11.10.2021 та вже 23.10.2021 її оскаржено в апеляційному порядку. Шостим апеляційним адміністративним судом 25.11.2021 відкрито апеляційне провадження в адміністративній справі №360/4670/20.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою про накладення штрафу та бездіяльністю щодо незакінчення виконавчого провадження, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VIII).

Згідно з частиною першою статті 1 Законом України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регламентовано положеннями статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", згідно частини першої якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини другої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною першої статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення). У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду - тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 по справі № 0840/3476/18, від 19.09.2019 по справі №686/22631/17 та від 07.11.2019 по справі №420/70/19.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 09.11.2021 №65354725 за невиконання рішення суду без поважних причин накладено на боржника штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн. Зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Однак, у матеріалах справи містяться листи Міністерства внутрішніх справ України, відповідно до яких позивач повідомляв про виконання рішення суду, повідомляв про направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області довідок та відповідно просив закрити провадження у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду.

Окрім того, позивач повідомляв і про відкриття апеляційного провадження у справі №360/4670/20, по якій видано виконавчий лист №360/4670/20 від 27.04.2021.

Дослідивши зазначені документи та обставини справи в цілому, суд дійшов висновку, що позивачем вчинялись активні дії з метою виконання рішення суду, що підтверджується вищенаведеними долученими до матеріалів справи та виконавчого провадження документами, які державним виконавцем до уваги не взяті.

Тобто, на думку суду, зазначені дії позивача свідчать про вжиття передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів, спрямованих на повідомлення державного виконавця про виконання рішення суду.

Однак, відповідачем проігноровані листи та повідомлення позивача.

Так, надіславши вимогу від 22.10.2021 боржнику, відповідачем не перевірено чи вручено її Міністерству внутрішніх справ України, не отримано від Міністерства відповідних пояснень та вже 09.11.2021 винесено постанову про накладення штрафу.

В той же час, позивачем даний документ отримано 10.11.2021, тобто вже після прийняття оскарженого у даній справі рішення.

Таким чином, по-перше, відповідачем не забезпечено стороні виконавчого провадження можливість надати письмові пояснення з відповідно підтверджуючими їх доказами щодо виконання рішення суду.

По-друге, не враховано, що 01.11.2021 Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України підготовлено уточнену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 №22/6-6333у та листом від 02.11.2021 №49949/22-2021 вже надіслано її до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

По-третє, станом на дату винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу, ухвала Луганського окружного адміністративного суду від 30.09.2021, якою заяву Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про роз`яснення судового рішення задоволено, - законної сили не набрала.

Отже, на підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що оскаржувану постанову, винесену в межах виконавчого провадження №65354725 прийнято з порушенням принципу об`єктивності.

Як наслідок, вимоги позивача про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Сніжинського Т.Є. від 09.11.2021 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн у виконавчому провадженні №65354725 є обґрунтованими.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність державного виконавця Сніжинського Т.Є. щодо не закінчення виконавчого провадження №65354725 та зобов`язання державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження №65354725 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», то суд вважає їх передчасними та такими що не підлягають задоволенню, оскільки станом на час розгляду даної справи ухвала Луганського окружного адміністративного суду від 30.09.2021, якою, зокрема, роз`яснено резолютивну частину рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 № 360/4670/20 яке підлягає виконанню боржником, законної сили не набрала.

Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх часткового задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, суд вважає, що правильним буде визначення розміру компенсації позивачу судових витрат зі сплати судового збору виходячи з кількості задоволених позовних вимог. А саме, повернення позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень 2270 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Міністерства внутрішніх справ України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною, скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Т.Є. від 09.11.2021 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн у виконавчому провадженні №65354725.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Міністерства внутрішніх справ України витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 гривень.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 287, 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач - Міністерство внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00032684).

Відповідач - Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00015622).

Повний текст рішення складено й проголошено в удовому засіданні 20.01.2022.

Суддя О.М. Чудак