Рішення № 103420523, 21.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2022 року м. Київ № 640/19024/21

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Міністерства оборони України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання незаконними дій, скасування постанови.

Міністерство оборони України звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання незаконними дій державного виконавця відділу примусового рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. та скасування постанови відділу ДВС у виконавчому провадженні №65267996 про накладання штрафу в розмірі 5100,00 грн. від 15.06.2021.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

Судом ухвалено здійснювати судовий розгляд справи без проведення судового засідання з урахуванням карантинних заходів запроваджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Сторони заперечень з цього приводу не висловили.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки позивачем було виконано рішення суду в повному обсязі. Вказано, що на виконання рішення суду Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, розглянуті документи ОСОБА_1 та прийнято рішення про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь відсотка втрати працездатності (18.02.2015) в сумі 365400,00 грн. та здійснено виплату в сумі 352611,00 грн. з урахуванням раніше виплаченої допомоги в розмірі 12789,00 грн., зазначене рішення було оформлене протоколом від 13.05.2021 №73. Звернуто увагу, що відділ ДВС був повідомлений про прийняте рішення та необхідність закінчення виконавчого провадження у зв`язку повним фактичним виконанням рішення суду заявою про закінчення виконавчого провадження від 20.05.2021 № 248/4284.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечено та вказано, що 10.06.2021 від стягувача до державного виконавця надійшла заява про невиконання рішення суду, тому 15.06.2021 державним виконавцем за невиконання рішення суду винесено постанову про накладення штрафу на Міністерство оборони України у розмірі 5100,00 грн. У вказаній постанові державним виконавцем були зазначені обставини, згідно з якими відсутні підстави вважати виконання Міністерством оборони України рішення суду. Відповідач вважає, що державним виконавцем не порушено вимоги Закону України "Про виконавче провадження", тому підстави для визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу відсутні. До відзиву додано матеріали виконавчого провадження №65267996.

Дослідивши письмові докази, суд установив.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 в адміністративній справі №420/3406/20 та прийнято постанову про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 : визнано протиправним та скасовано пункт 10 рішення Міністерства оборони України про відмову позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю II групи з 23 грудня 2019 року внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини; зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку зі встановленням інвалідності II групи в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, з урахуванням виплаченої раніше суми одноразової грошової допомоги.

З метою примусового виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 видано виконавчий лист від 02.12.2020 №420/3406/20.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 23.04.2021 відкрито виконавче провадження №65267996 з примусового виконання виконавчого листа №420/3406/20, виданого 02.12.2020 Одеським окружним адміністративним судом.

Згідно з матеріалами виконавчого провадження №65267996, доданими представником відповідача, листом відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 23.04.2021 №20.1/В-7/6526/7996 Міністерству оборони України направлено постанову від 23.04.2021 про відкриття виконавчого провадження №65267996 (додаток на 1 аркуші).

У матеріалах виконавчого провадження №65267996 міститься заява Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 07.05.2021 №248/3879 (на №65267996 від 23.04.2021), адресована відділу примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Департаменту юридичного забезпечення Міністерства оборони України, про відкладення виконавчого провадження на підставі статті 32 Закону України "Про виконавче провадження". Оскільки виконавче провадження знаходиться на опрацюванні, Міністерством оборони вживаються заходи щодо підготовки необхідних документів для подання їх Комісії Міністерства оборони України про розгляд питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.

Вказана заява отримана Міністерством юстиції України 13.05.20201 вх. №12481-26-21, відділом примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву отримано 18.05.2021 вх. №11551.

До позову додано заяву Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 20.05.2021 №248/4284 (на №65267996 від 23.04.2021), адресовану відділу примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Департаменту юридичного заяву (на №6794/с від 29.04.2921), про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі судового рішення. В заяві вказано про надіслання додатку на трьох аркушах.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається про отримання зазначеної заяви з додатками Міністерством юстиції України 21.05.2021, відповідачем - 25.05.2021 вх. №12252.

До заяви додано витяг з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 13.05.2021 №73, відповідно до якого: скасовано пункт 10 протоколу засідання Комісії від 21.02.2020 №28; призначено одноразову грошову допомогу підполковнику у відставці ОСОБА_1 (Одеський ОТЦКСП), якому 08.06.2015 під час первинного огляду органами МСЕК установлено 15 % втрати працездатності внаслідок травми, пов`язаної з захистом Батьківщини, що сталася 18.02.2015 (довідка МСЕК від 08.06.2015 серія 10 ААА №013851), 23.12.2019 під час огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок травми, пов`язаної з захистом Батьківщини (довідка МСЕК від 23.12.2019 серія 12 ААБ №718509), у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь відсотка втрати працездатності (18.02.2015) у сумі 365400,00 та вирішено здійснити виплату з урахуванням раніше виплаченої допомоги (12789,00 грн.) у сумі 352611,00 грн.

Листом від 19.05.2021 №248/393 Департамент фінансів Міністерства оборони України повідомив помічника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України - начальника фінансового-економічного управління, що військовій частині А0105 переказано кошти КЕКВ 2730 КВ 010 КПКВ 2101020 у сумі 1.397.912,00 грн. для проведення виплати одноразової грошової допомоги (на виконання судових рішень), у тому числі ОСОБА_1 в розмірі 352611,00 грн.

Листом від 07.06.2021 ОСОБА_1 повідомив відділ примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про невиконання боржником рішення суду. Зі змісту заяви вбачається, що станом на 07.06.2021 не виплачено 210900,00 грн. Стягувачем у заяві здійснено розрахунок розміру одноразової грошової допомоги, виходячи з 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року (01.01.2019), який дорівнював 1921,00 грн. Відповідно, за підрахунками стягувача, розмір одноразової допомоги повинен становити 576300,00 грн., тому виплаті підлягає 563511,00 грн. з урахуванням раніше виплаченої допомоги в розмірі 12789,00 грн. Станом на час подання заяви про невиконання рішення суду від 07.06.2021 стягувачу виплачено 352611,00 грн.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 15.06.2021 у виконавчому провадженні №65267996 накладено штраф на боржника - Міністерство оборони України за невиконання без поважних причин рішення суду у встановлений термін в розмірі 5100,00 грн. Підставою для накладення штрафу зазначено виплату одноразової грошової допомоги в розмірі, що не відповідає пункту 6 "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

Постанова надіслана листом від 15.06.2021 №201/В-765267996.

Вважаючи дії державного виконавця та постанову про накладання штрафу від 15.06.2021 у виконавчому провадженні №65267996 протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Процедура здійснення примусового виконання судового рішення, підстави накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, Закон №1404-VІІІ).

Відповідно до статті 63 Закону №1404-VІІІ: за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (частина перша); в разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з частиною першою статті 75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Судом установлено, що заявою від 20.05.2021 №248/4284 Департамент фінансів Міністерства оборони України повідомив відділ примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про виконання в повному обсязі рішення суду, оскільки відповідно до протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 13.05.2021 №73 стягувачу ОСОБА_1 призначено одноразову грошову допомогу внаслідок встановлення довідкою МСЕК від 23.12.2019 серія 12 ААБ №718509 ІІ групи інвалідності в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту протоколу Комісії від 13.05.2021 №73 убачається, що 300-кратний розмір одноразової грошової допомоги визначено в сумі 365400,00 грн., який розраховано з розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року, коли вперше було встановлено інвалідність, тобто 18.02.2015 (довідка МСЕК від 08.06.2015 серія 10 ААА №013851 про втрату 15 % працездатності внаслідок травми, пов`язаної з захистом Батьківщини, що сталася 18.02.2015). З урахуванням раніше виплаченої одноразової грошової допомоги в розмірі 12789,00 грн., виплаті підлягало 352611,00 грн.

Заява з протоколом Комісії Міністерством юстиції України отримано 21.05.2021, а відділом примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву 25.05.2021, що підтверджується відповідними відмітками про отримання вхідної кореспонденції на заяві.

Як уже вказувалось судом, з урахуванням листа стягувача від 07.06.2021 про те, що внаслідок встановлення ІІ інвалідності та на виконання судового рішення йому мала бути нарахована одноразова грошова допомога в розмірі 576300,00 грн. з розрахунку 300-кратного 1921,00 грн. прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб станом на 01.01.2019, відповідно з урахуванням раніше виплаченої допомоги в розмірі 12789,00 грн. виплаті підлягала сума 563511,00 грн. Однак станом на 07.06.2021 виплачено лише 352611,00 грн., відповідно судове рішення не виконано в частині виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 210900,00 грн.

Підставою для накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. згідно з оскаржуваною постановою від 15.06.2021 у виконавчому провадженні №65267996 слугував висновок державного виконавця про протиправність дій боржника щодо виплати присудженої судом одноразової грошової допомоги в розмірі, що не відповідає пункту 6 "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 25.12.2013 №975.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку зі встановленням інвалідності II групи у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, з урахуванням виплаченої раніше суми одноразової грошової допомоги.

У позовній заяві представником позивача наголошено про обґрунтованість здійснення розрахунку 300-кратного розміру одноразової грошової допомоги позивачу, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на час первинного встановлення ступеня відсотка втрати працездатності згідно з довідкою довідка МСЕК від 08.06.2015 серії 10 ААА №013851, тобто станом на 01.01.2015.

Отже, для вирішення спору суду необхідно визначити розмір "300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, з урахуванням виплаченої раніше суми одноразової грошової допомоги", яка визначено судовим рішенням.

Під час розгляду адміністративної справи судом не встановлено ухвалення судових рішень щодо роз`яснення чи встановлення порядку, способу виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 №80-VIII з 01.01.2015 установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1218,00грн.

Законом України "Про Державний бюджет на 2019 рік" від 23.11.2018 №2629-VIII з 01.01.2019 установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1921,00 грн.

Судом вказувалось, що боржником 300-кратний розмір одноразової допомоги розрахований з встановленого законом прожиткового мінімуму станом на час первинного визначення стягувачу ступеня втрати працездатності - 01.01.2015 (довідка МСЕК від 08.06.2015 серія 10 ААА №013851). Натомість зміст листа стягувача про невиконання судового рішення від 07.06.2021 та оскаржувана постанова від 15.06.2021 у виконавчому провадженні №65267996 дають підстави для висновку, що розрахунок 300-кратного розміру одноразової допомоги повинен здійснюватися з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на час встановлення особі ІІ групи інвалідності відповідно до довідки МСЕК від 23.12.2019 серія 12 ААБ №718509, тобто станом на 01.01.2019.

Відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (у редакції, чинній на час встановлення стягувачу ІІ групи інвалідності) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі <…> 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи.

Статтею 16-3 цього Закону визначено: якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється (пункт 4); порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України

За змістом наведених норм, в разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи йому призначається і виплачується грошова допомога в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

При цьому наведеними нормами не передбачено особливостей визначення прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на початок календарного року як розрахункової величини в разі встановлення особі ІІ групи інвалідності за результатами повторного огляду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 затверджено "Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", відповідно до якого днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності; у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії (абзаци третій-четвертий пункту 3).

Надаючи тлумачення наведеним нормам, Верховний Суд у постанові від 06.10.2021 справа №814/2283/16 висловив правову позицію, за якою станом на час подання особою заяви про виплату одноразової грошової допомоги визначено, що моментом виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, яке діяло на момент первинного встановлення інвалідності.

Наведений підхід застосовується Верховним Судом послідовно. Наприклад, у постанові від 22.03.2019 справа №2340/2993/18 зазначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги безпосередньо пов`язане з датою встановлення інвалідності та, відповідно, визначається положенням законодавства, яке було чинним саме на той момент, та встановлювало, зокрема, порядок отримання та розмір такої допомоги. Наступна зміна законодавства не впливає на порядок отримання, розмір допомоги тощо, і це відповідає принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права, та, відповідно, не призводить до ситуації, за якої особа, якій встановлена інвалідність, у подальшому внаслідок внесення змін до законодавства не втратить таке право взагалі або їй буде зменшено розмір відповідної допомоги.

Згідно з абзацом третім підпункту 1 пункту 6 "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи (абзац третій підпункту 1 пункту 6).

З урахуванням наведених правових позицій Верховного Суду, 300-кратний розмір прожиткового мінімуму повинен розраховуватись з розміру такого прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше позивачу встановлено ступінь втрати працездатності, тобто станом 01.01.2015 у розмірі 1218,00 грн.

Отже, 300-кратний розмір одноразової допомоги внаслідок установлення позивачу ІІ групи інвалідності становить 365400,00 грн., що відповідає нарахованому боржником розміру згідно з протоколом Комісії від 13.05.2021 №73.

Та обставина, що стягувачу первинно було встановлено відсоток втрати працездатності, а не інвалідність, не спростовує вказаного висновку суду та не суперечить наведеній правовій позиції Верховного Суду.

У постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 зобов`язано виплатити одноразову грошову допомогу з урахуванням виплаченої раніше суми одноразової грошової допомоги.

Як убачається зі місту протоколу Комісії від 13.05.2021 №73 та листа стягувача від 07.06.2021 попередній розмір одноразової грошової допомоги становив 12789,00 грн.

Відтак стягувачу необхідно було виплатити 352611,00 грн. одноразової грошової допомоги в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, з урахуванням виплаченої раніше суми одноразової грошової допомоги, внаслідок встановлення йому ІІ групи інвалідності.

Судом установлено, що про виплату вказаної суми державному виконавцю було відомо 25.05.2021, коли отримано заяву Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 20.05.2021 №248/4284 (на №65267996 від 23.04.2021) про виконання рішення суду з копією протоколу Комісії від 13.05.2021 №73.

Враховуючи наведені висновки, суд погоджується з доводами представника позивача про необґрунтованість оскаржуваної постанови від 15.06.2021 у виконавчому провадженні №65267996 про накладання на Міністерство оборони України штрафу в розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду, оскільки судове рішення було виконано. Суд ураховує, що згідно з оскаржуваною постановою державним виконавцем зроблено висновок про виплату одноразової допомоги в меншому розмірі, водночас виплата стягувачу 352611,00 грн. не заперечувалась. Відсутні відповідні доводи й у відзиві.

Оскільки, за висновком суду, оскаржувана постанова від 15.06.2021 у виконавчому провадженні №65267996 є протиправною, тому підлягають задоволенню позовні вимоги в частині скасування цієї постанови.

Представником позивача заявлено вимогу про визнання протиправними дій державного виконавця. В позовній заяві підставою такої вимоги визначено відсутність повноважень у державного виконавця надавати тлумачення чинному законодавству.

Відповідно статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша); під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (пункти 1, 10, 16 частини третьої).

На думку суду, виконання державним виконавцем своїх повноважень для забезпечення виконання рішення суду полягає, в тому числі, в перевірці належного виконання боржником такого рішення. При цьому з метою з`ясування питання про належне виконання судового рішення суду державний виконавець уповноважений звертатись до суду з заявою про роз`яснення рішення суду.

У спорі, що розглядається постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку зі встановленням інвалідності II групи у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. Тобто, судовим рішенням конкретного розміру одноразової грошової допомоги встановлено не було. Водночас, вирішуючи питання про розрахункову величину, з якої має розраховуватись 300-кратний розмір присудженої грошової допомоги, судом проаналізовано правове регулювання з урахуванням практики Верховного Суду, що свідчить про те, що правові норми, якими врегульовані спірні відносини не є однозначними, зокрема, щодо встановлення розрахункової величини, з якої має розраховуватись одноразова грошова допомога в разі встановлення інвалідності підчас повторного огляду особи, коли при первинному огляді було ступінь втрати працездатності.

На думку суду, отримавши лист стягувача про виконання судового рішення боржником не в повному обсязі, державний виконавець з метою з`ясування обґрунтованості заяви боржника про виконання рішення в повному обсязі міг звернутись до відповідного суду з заяву про роз`яснення судового рішення у відповідній частині. Водночас висновок державного виконавця в оскаржуваній постанові про невідповідність здійсненого боржником розрахунку вимогам пункту 6 "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" не є свідченням його недобросовісності, упередженості. В даному випадку такий висновок державного виконавця розцінюється судом як помилковий.

На підставі наведеного, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання незаконними дій державного виконавця. Належним та достатнім способом захисту позивача є визнання протиправним та скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до частини третьої статті Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4540,00 грн (платіжні доручення від 07.07.2021 №248/522 та від 21.07.2021 №248/606) за одну вимогу немайнового та одну вимогу майнового характеру.

Оскільки позов задоволено в частині майнової вимоги, то на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу від 15.06.2021 у виконавчому провадженні №65267996.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути на користь Міністерства оборони України за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України судовий збір в сумі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Позивач - Міністерство оборони України (ідентифікаційний код 00034022, місцезнаходження: 03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6).

Відповідач - Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код юридичної особи 00015622, місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Городецького, будинок 13).

Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Судові рішення за наслідками розгляду судом першої інстанції справи, визначеної статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя В.А. Донець