Рішення № 103420396, 14.02.2022, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2022 року м. Чернігів Справа № 620/201/22

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКлопота С.Л.,

за участю секретаряШевченко А.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Поліської К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними дії, стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та просить:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області.

2. Стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за період затримки виплати заробітної плати за період з 01.12.2021 по 03.12.2021 та грошової компенсації за 41 добу невикористаної відпустки за 2021 рік у розмірі - 3176,7 грн.

3. Зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку терміном 3 доби за фактично відпрацьований час у 2015 році у розмірі 1905,9 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що не виплата середнього заробітку за період затримки виплати заробітної плати за період з 01.12.2021 по 03.12.2021 та грошової компенсації за 41 добу невикористаної відпустки за 2021 рік у розмірі - 3176,7 грн., а також не нарахування та не виплатита грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку терміном 3 доби за фактично відпрацьований час у 2015 році порушують права, трудові та соціальні гарантії позивача.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 09.02.1998 по 06.11.2015 позивач проходив службу в органах внутрішніх справ МВС України.

З 07.11.2015 прийнятий на службу до Національної поліції і проходив подальшу службу в ГУНП в Чернігівській області по день звільнення.

03.12.2021 позивач був звільнений зі служби в Національній поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» в зв`язку з наявною вислугою років для призначення відповідної пенсії.

На день звільнення зі служби в Національній поліції, а саме 03.12.2021, позивачу не було виплачена заробітна плата та грошова компенсація за 41 добу невикористаної відпустки за фактично відпрацьований час у 2021 році.

Також йому не була нарахована і виплачена грошова компенсація за невикористану щорічну відпустку терміном 3 доби за фактично відпрацьований час в Національній поліції України у 2015 році.

Фактичний розрахунок з позивачем був проведений 08.12.2021, в частині виплати заробітної плати за період з 01.12.2021 по 03.12.2021 та грошової компенсації за 41 добу невикористаної відпустки за 2021 рік на суму 24736 грн 85 коп.

Виплата грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку терміном 3 доби за фактично відпрацьований час у 2015 році на час подання позову нарахована та виплачена позивачу не була.

Вважаючи такі дії незаконними, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Щодо вимоги позивача визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області, суд зазначає наступне.

Оскільки позивач не зазначив які саме дії відповідача він просить визнати незаконними, суд вважає за необхідне, у задоволенні позову, в цій частині, відмовити.

Щодо вимоги стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за період затримки виплати заробітної плати за період з 01.12.2021 по 03.12.2021 та грошової компенсації за 41 добу невикористаної відпустки за 2021 рік у розмірі - 3176,7 грн., суд зазначає наступне.

Згідно поданих суду доказів, встановлено, що днем звільнення позивача було 03.12.2021.

Від так, обов`язок проведення остаточного розрахунку, в тому числі і не виплаченої заробітної плати та грошової компенсації за 41 добу невикористаної відпустки за 2021 рік, виник у відповідача саме 03.12.2021.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для стягнення на його користь середнього заробітку за період затримки виплати заробітної плати за період з 01.12.2021 по 03.12.2021.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку терміном 3 доби за фактично відпрацьований час у 2015 році у розмірі 1905,9 грн., суд зазначає наступне.

З поданих суду доказів вбачається, що, на момент звільнення зі служби, позивачем не було використано щорічну відпустку терміном 3 доби за фактично відпрацьований час у 2015 році.

Спеціальними нормами, що регулюють порядок проходження служби співробітників Національної поліції, як то Закон України «Про Національну поліцію», Порядок № 260, тощо, не врегульовано порядок виплати грошової компенсації за не використані дні основної відпустки за минулі роки.

На думку суду, у даному випадку необхідно керуватись загальними нормами Закону України «Про відпустки»

Згідно положення частини 1 статті 24 Закону України «Про відпустки», у разі звільнення працівника, йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, в тому числі і за минулі роки.

За таких підстав судом встановлено, що відповідач не правомірно не нарахував і не виплатив позивачу грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку терміном 3 доби за фактично відпрацьований час у 2015 році

З поданих суду доказів вбачається, що середньоденне грошове утримання позивача, на момент його звільнення зі служби, становило 635.35 грн.

635.35 * 3 = 1906.05 грн.

Від так, відповідача необхідно зобов`язати виплатити позивачу саме цю суму грошової компенсації.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.

Підстави для повернення судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (просп.Перемоги, буд.74, м.Чернігів,14000) про визнання протиправними дії, стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку терміном 3 доби за фактично відпрацьований час у 2015 році у розмірі 1906,5 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 18 лютого 2022 року.

Суддя С.Л. Клопот