Рішення № 103418057, 18.02.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2022 р. № 400/7518/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Державної служби України з безпеки на транспорті, пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 01135, про:визнання незаконним та скасування наказу від 19.08.2021 № 178-Д,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати незаконним та скасувати наказ Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі Укртрансбезпека або відповідач) від 19.08.2021 № 178-Д.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 , зокрема, вказав, що в процесі розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна комісія не взяла до уваги пояснення позивача та не довела вчинення ОСОБА_1 протиправних винних дій. Також позивач зазначив, що він не був ознайомлений з посадовою інструкцією заступника начальника Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, тому відповідач не мав права кваліфікувати невиконання вимог цієї інструкції як дисциплінарний проступок позивача.

Укртрансбезпека позов заперечила, зазначила у відзиві (арк. 98-110) про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та про дотримання відповідної процедури.

Правом подати відповідь на відзив позивач не скористався.

В судовому засіданні позивач вимоги адміністративного позову підтримав, представник Служби, яка брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, просила у позові відмовити.

Як встановлено судом, наказом Укртрансбезпеки від 16.12.2015 № 208-к (арк. 119) ОСОБА_1 був призначений з 17.12.2015 на послу головного спеціаліста відділу державного контролю та наляду за безпекою на водному транспорту Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (надалі Управління) за переведенням з Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті.

Наказом Укртрансбезпеки від 13.12.2017 № 2459-К (арк. 118) ОСОБА_1 був призначений з 15.12.2017 на посаду начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на водному транспорті Управління.

Наказом Укртрансбезпеки від 12.11.2018 № 2502-К (арк. 118) ОСОБА_1 був переведений з 19.11.2018 на посаду начальника відділу надання адміністративних послуг Управління.

Наказом Укртрансбезпеки від 18.06.2020 № 805-к (арк. 117) ОСОБА_1 був переведений з 19.06.2020 на посаду завідувача сектору надання адміністративних послуг Управління.

Наказом Укртрансбезпеки від 08.12.2020 № 2052-к (арк. 120) на ОСОБА_1 , з 08.12.2020 на період до призначення в установленому порядку заступника начальника Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки начальника відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Миколаївській області, було покладено виконання обовязків заступника начальника Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки начальника відділу державного контролю за безпекою на транспорту у Миколаївській області. Цей наказ був виданий, в тому числі, на підставі згоди позивача (арк. 121) та втратив чинність відповідно до наказу Укртрансбезпеки від 05.02.2021 № 181-к (арк. 119).

Відповідно до оформленого 12.01.2021 Укртрансбезпекою посвідчення на проведення планової перевірки (№ 350/3.2/14-21, арк. 15), з 18.01.2021 по 29.01.2021 завідувач сектору надання адміністративних послуг у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Корніло О.В. і старший державний інспектор відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Гнатів Олег Володимирович були уповноважені на здійснення планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Алан-Техно». Предметом перевірки у посвідченні вказано додержання «… ліцензіатом вимог законодавства у сфері провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом за переліком питань, визначеним в уніфікованій формі акта …».

29.01.2021 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 склали акт № 034/20/2021 «Про ненадання органу ліцензуванням ліцензіатом документів, інформації про предмет перевірки на письмову вимогу органу ліцензування під час проведення перевірки органом ліцензування за додержанням ліцензіатом Ліцензійних умов проведення господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом» (надалі Акт, арк. 112-113).

В Акті вказано, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 встановили «… факт ненадання з боку ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛАН-ТЕХНО» копій відповідних документів … на письмовий запит посадових осіб Укртрансбезпеки від 28.01.2021 року № 6902/20.4/24-21 28.01.2021 року посадовими особами Укртрансбезпеки було підготовлено письмовий запит до ТОВ «АЛАН-ТЕХНО» стосовно надання ліцензіатом відповідних копій документів в рамках проведення планового заходу. По прибуттю до місця провадження діяльності ТОВ «АЛАН-ТЕХНО» за адресою … посадовим особам Укртрансбезпеки представником підприємства-ліцензіата було відмовлено у доступі, заступником директора ОСОБА_3 не забезпечено надання відповідної інформації …».

На підставі Акта 04.02.2021 Укртрансбезпека наказом № 41 «Про прийняття рішення щодо анулювання ліцензії на підставі Акту» (арк. 256-257) анулювала видану ТОВ «Алан-Техно» у 2012 році ліцензію на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезено пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

03.06.2021 Миколаївський окружний адміністративний суд прийняв рішення у справі № 400/892/21 (надалі Рішення, арк. 60-67), яким задовольнив адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алан-Техно» до Укртрансбезпеки про визнання протиправним та скасування наказу Укртрансбезпеки від 04.02.2021 № 41.

Відповідно до викладеного у Рішенні, суд, зокрема, дійшов висновку, що «… всупереч вимогам діючого законодавства, а саме Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», 29.01.2021 року перевіряючі не з`явились до суб`єкта перевірки, не надали запит про надання документів та копії актів перевірки для ознайомлення … 29.01.2021 посадовими особами міжрегіонального управління Укртрансбезпеки був протиправно складений Акт № 03/20/2021 про ненадання органу ліцензування ліцензіатом документів, інформації про предмет перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування під час проведення перевірки органом ліцензування за додержанням ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом і не дотримано вимог щодо необхідності надання можливості ознайомитись зі складеним актом Позивача <Товариство з обмеженою відповідальністю «Алан-Техно»> за відсутності підстав, що унеможливлюють це зробити (відмова від ознайомлення і т.п.), тому є протиправним та підлягає скасуванню Наказ № 41, згідно якого дійшов висновку щодо анулювання ліцензії Позивачу на підставі Акту від 29.01.2021 №03/02/2021 …».

У червні 2021 року посадові особи Укртрансбезпеки, відповідно до наказу від 31.05.2021 № 359 «Про проведення позапланової перевірки», провели позапланову перевірку службової діяльності Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, результати якої виклали у «Висновку позапланової перевірки» від 11.06.2021 (арк. 22-50). На стор. 17 вказаного «Висновку», зокрема, вказано, що у діях/бездіяльності «… завідувача сектору надання адміністративних послуг у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Олександра Корніла, на той час виконуючого обов`язків заступника начальника Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки начальника відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Миколаївській області вбачаються об`єктивні ознаки істотного дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6, 7, 9 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» у вигляді порушення Присяги державного службовця, а також допущення у своїй службовій діяльності дій, що шкодять авторитету державної служби, при цьому перевищив службові повноваження, а також можливо використовував повноваження в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб, чим допущено порушення підпунктів 1, 6, 7, 8 частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», вимог положень Правил внутрішнього службового розпорядку для державних службовців Державної служби України з безпеки на транспорті, затверджених наказом Укртрансбезпеки від 01.07.2016 № 36 (зі змінами), а також пунктів 1, 2, 3, 4, 7, 10 посадової інструкції заступника начальника Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки начальника відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Миколаївській області, затвердженої 15.10.2020 керівником Укртрансбезпеки, та пунктів 1, 5, 8 посадової інструкції завідувача сектору надання адміністративних послуг у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, затвердженої 15.10.2020 керівником Укртрансбезпеки …».

В якості підстав для таких тверджень на стор. 3 «Висновку» зазначено, що «… у ході вибіркового вивчення сформованих матеріалів виявлено можливі неправомірні дії у службовій діяльності завідувача сектору надання адміністративних послуг у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління ОСОБА_4 , на той час виконуючого обов`язків заступника начальника Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки начальника відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Миколаївській області … при прийнятті необґрунтованих рішень у вигляді приписів щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт, однак при цьому об`єктивно існували підстави для застосування адміністративно-господарських штрафів. Зокрема, за результатами розгляду справ за актами проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.12.2020 № 258327, від 10.12.2020 № 258326, від 10.12.2020 № 258325, від 10.12.2020 № 258321, від 17.12.2020 № 258268, виконуючим обов`язків заступника начальника … Олександром Корніло винесено приписи щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 06.01.2021 № 0145914, від 06.01.2021 № 0145191, від 06.01.2021 № 0145192, від 06.01.2021 № 0145193, від 14.01.2021 № 0145209 …».

Також, на стор. 12-16 «Висновку» наведена інформація з Рішення.

11.06.2021 голова комісії, що провела позапланову перевірку службової діяльності Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, - начальник Управління внутрішньої безпеки Укртрансбезпеки звернувся до Голови Укртрансбезпеки із службовою запискою (№ 40748/6.1/18-21, арк. 136), до якої додав «Висновок».

23.06.2021 Голова Укртрансбезпеки, на підставі вказаної службової записки, видав наказ № 142-Д «Про порушення дисциплінарного провадження» (арк. 122-124). Згідно з цим наказом, було порушено дисциплінарне провадження стосовно позивача, утворено дисциплінарну комісію, яка мала сформувати дисциплінарну справу з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для його порушення, визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку, розглянути дисциплінарну справу у встановлені законодавством строки, за результатами розгляду дисциплінарної справи внести пропозицію (подання) Голові Укртрансбезпеки для прийняття рішення відповідно до положень статті 77 Закону України «Про державну службу».

02.07.2021 голова дисциплінарної комісії звернувся до начальника Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки і до позивача з листом «Щодо надання інформації», в якому просив забезпечити надання у визначені строки: характеристики позивача та інших відомостей, що його характеризують; пояснень безпосереднього керівника позивача і пояснень позивача з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснень інших осіб, яким відомі обставини, що стали підставою для порушення дисциплінарного провадження стосовно позивача (за наявності). Цим листом (№ 428/ДК/21, арк. 168-169) позивач також був запрошений до участі у засіданні дисциплінарної комісії, що мало відбутись 09.07.2021.

Відповідні документи (в тому числі пояснення позивача) були надані дисциплінарній комісії 08.07.2021 (арк. 170-179).

Строки здійснення дисциплінарного провадження та формування дисциплінарної справи були продовжені наказом Голови Укртрансбезпеки від 09.07.2021 № 159-Д (арк. 125).

10.08.2021 голова дисциплінарної комісії направив Голові Укртрансбезпеки матеріали сформованої дисциплінарної справи і подання дисциплінарної комісії від 10.08.2021 (арк. 128-135).

У поданні дисциплінарна комісія, зокрема, навела факти, що підтверджують вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку (незаконне винесення приписів щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт за наявності підстав для застосування адміністративно-господарських штрафів та протиправне складення Акта); встановила ступінь вини позивача; визначила характер дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, настання тяжких наслідків; дійшла висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 15 частини другої статті 65 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (надалі Закон № 889); рекомендувала оголосити позивачу догану.

Суд зауважив, що у поданні дисциплінарна комісія помилково зазначила, що датою Акта є 19.01.2021, при тому, що датою Акта є 29.01.2021.

19.08.2021 Голова Укртрансбезпеки видав наказ № 178-Д «Про застосування дисциплінарного стягнення» (надалі Наказ, арк. 126-127). Суд зауважив, що у Наказі, як і поданні дисциплінарної комісії помилково зазначено, що датою Акта є 19.01.2021, при тому, що датою Акта є 29.01.2021.

Відповідач подав суду наказ від 05.11.2021 № 236-Д «Про внесення зміни до наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 19 серпня 2021 року № 178-Д» (арк. 213), зміст якого полягає у зазначенні правильної дати Акта.

Крім того, у Наказі зазначено, що підставою для порушення дисциплінарного стягнення була службова записка начальника Управління внутрішньої безпеки Укртрансбезпеки від 11.04.2021 № 40748/6.1/18-21, при тому, що датою цієї службової записки, як вказано вище, є 11.06.2021.

Ця обставина, на думку суду, не впливає на оцінку правомірності Наказу.

Наказом, правомірність якого є предметом розгляду у справі, до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Відповідач подав суду копії актів проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.12.2020 № 258325 (арк. 235), від 10.12.2020 № 258326 (арк. 237), від 10.12.2020 № 258327 (арк. 239), від 10.12.2020 № 258321 (арк. 241), від 17.12.2020 № 258268 (арк. 243) та складених позивачем за результатами їх розгляду приписів щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 06.01.2021 № 0145192 (арк. 234), від 06.01.2021 № 0145191 (арк. 236), від 06.01.2021 № 0145194 (арк. 238), від 06.01.2021 № 0145193 (арк. 240), від 14.01.2021 № 0145209 (арк. 242), надалі Акти перевірки та Приписи відповідно. Приписи від 06.01.2021 були винесені фізичній особі підприємцю ОСОБА_5 , Припис від 14.01.2021 Приватному підприємству «ІДЕАЛ».

В Актах перевірки від 10.12.2020 вказані порушення, відповідальність за які встановлена частиною першою статті 60 (у редакції, чинній станом на грудень 2020 року) Закону України від 05.04.2001 № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (надалі Закон № 2344), - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (абзац чотирнадцятий) та перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (абзац п`ятнадцятий).

У Приписах позивач вказав, що водії транспортних засобів здійснювали перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень (на осі) «… без дозволу на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, чим порушено вимоги Постанови КМУ від 27 червня 2007 р. № 869 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», п. 22.5. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 …», тому запропонував вказаним вище суб`єктам господарювання негайно вжити заходів до усунення виявлених порушень. Правовою підставою для винесення приписів зазначений Закон України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (надалі Закон № 877).

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Доводи позивача щодо того, що у Висновку викладені лише припущення щодо неправомірних дій ОСОБА_1 , а також щодо того, що Висновком не встановлено вини державного службовця у вчиненні дисциплінарного проступку, суд відхилив.

Як вказано вище, викладені у Висновку результати позапланової перевірки службової діяльності Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, а не підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Встановлення факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку та вини позивача (необхідні умови для застосування дисциплінарного стягнення, як вказано у частині другій статті 74 Закону № 889) є результатом дисциплінарного провадження.

Відповідно до частини першої статті 64 Закону № 889, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною першою статті 65 Закону № 889 встановлено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з частиною другою статті 74 Закону № 889, дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Виходячи з цієї норми, державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, якщо він діяв у стані крайньої потреби або необхідної оборони, в інших випадках вина державного службовця презюмується.

Інформації про наявність обставин, які виключають вину в діях позивача, матеріали справи не містять.

У позові ОСОБА_1 вказав, що «… повноваження проводити ліцензійні перевірки, у порушенні порядку проведення якої мене звинувачено …» не передбачені його посадовою інструкцією.

Суд ці доводи відхилив з огляду на таке.

У частині першій статті 62 Закону № 889 зазначено, що державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також:

1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця;

2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців;

3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 889, державний службовець зобов`язаний:

1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;

3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина;

4) з повагою ставитися до державних символів України;

5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації;

6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;

7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення);

8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;

9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;

10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби;

11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності;

12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню;

13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Таким чином, обов`язки позивача як державного службовця не обмежуються положеннями відповідної посадової інструкції.

У розділі 3 («Основні посадові обов`язки») посадової інструкції завідувача сектору надання адміністративних послуг у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (арк. 57-59) відсутній пункт про проведення ОСОБА_1 перевірок додержання ліцензіатами вимог законодавства у сфері провадження відповідної господарської діяльності (перевезення), проте у пункті 8 вказано про його обов`язок з виконання в межах компетенції інших функції (не перелічених у пунктах 1-7) відповідно до доручень керівництва Укртрансбезпеки та безпосереднього керівника, а у пункті 1 зазначено, що позивач здійснює керівництво та організацію роботу сектору в тому числі: забезпечення виконання завдань і функцій, покладених на сектор; забезпечення виконання плану роботу сектору; розподіл обов`язків між працівниками сектору з визначенням ступеня їх відповідальності.

При цьому, метою посади позивача у зазначеній посадові інструкції вказано: «Організація та забезпечення реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування та залізничному транспорті, організація та забезпечення в межах повноважень надання в передбачених законом випадках адміністративних послуг, виконання завдань, визначених Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» у сфері автомобільного та залізничного транспорту на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць».

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Позивач не надав доказів на спростування встановлених Рішенням обставин оформлення Акта.

Щодо винесення ОСОБА_1 (на той час начальником відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки) Приписів суд зазначив таке.

Відповідно до статті 6 Закону № 2344, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти.

Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Акти перевірки (від 10.12.2020 та від 17.12.2021) були складені за результатами рейдових перевірок, проведення яких врегульовано затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 «Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» (надалі Порядок № 1567).

Частиною першою статті 60 Закону № 2344 встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частина третя стаття 60 Закону № 2344).

Згідно з пунктами 21, 25, 26, 27, 31 Порядку № 1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

За результатами розгляду справи про порушення керівник органу державного контролю або його заступник за наявності підстав виносить припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт.

Виходячи з цього, позивач як посадова особа Укртрансбезпеки, яка розглядала справи про порушення, був зобов`язаний (за наявності відповідних підстав) винести постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу та приписи щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт.

Правом винесення припису про усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт замість винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу посадова особа органу державного контролю не наділена.

Позивач зазначив, що «… дисциплінарною комісією не було враховано факт не ознайомлення мене із посадовими обов`язками заступника начальника Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки-начальник відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Миколаївській області, навпаки порушення пунктів даної службової інструкції було зазначене в якості складової дисциплінарного проступку …».

Суд зауважив, що, згідно з текстом Наказу, у діях позивача відповідач не встановив факту порушення положень службової інструкції.

Крім того, поведінка посадової особи органу державного контролю на автомобільному транспорті при проведенні перевірки, оформленні результатів перевірки та застосуванні адміністративно-господарських штрафів, як вказано вище, визначена на законодавчому рівні.

У поясненнях, що їх подав позивач до дисциплінарної комісії, та зміст яких наведений у позові, ОСОБА_1 зазначив, що Приписи були винесені «… оскільки законодавцем не визначена процедура отримання дозволу на осьове перевантаження при перевезенні неподільного вантажу, також, з метою зменшення ризику оскарження рішень у судовому порядку що тягне за собою стягнення коштів судового збору та витрат на правову допомогу з Державної служби України з безпеки на транспорті …».

З цього приводу суд зазначив, що відповідними поясненнями позивач заперечив наявність вказаних в Актах перевірки порушень, відповідно, й підстав для винесення Приписів.

Суд встановив, що вид дисциплінарного стягнення (частина третя статті 66 Закону № 889) відповідає визначеному відповідачем дисциплінарному проступку (пункт 15 частини другої статті 65 Закону № 889); дисциплінарне провадження було порушено, а дисциплінарне стягнення було застосовано належним суб`єктом (стаття 68 Закону № 889); докази, які б свідчили про порушення відповідачем порядку здійснення дисциплінарного провадження, відсутні; рішення про накладення дисциплінарного провадження було прийнято з дотриманням встановленого строку (частина перша статті 77 Закону № 889); визначеного частиною третьою статті 65 Закону № 889 строку, протягом якого позивач міг бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, відповідач не порушив.

Проте, на думку суду, Наказ підлягає визнанню протиправним та скасуванню з таких підстав.

Частиною другою статті 77 Закону № 889 встановлено, що у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Таким чином, для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності суб`єкт призначення має не лише встановити у діях (бездіяльності) ознаки дисциплінарного проступку, а й правильно його кваліфікувати.

І у поданні дисциплінарної комісії, і у Наказі, вказано про вчинення позивачем «… дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 15 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», тобто прийняття державним службовцем рішень, що суперечать закону…».

Проте, відповідно до пункту 15 частини другої статті 65 Закону, дисциплінарним проступком є «прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу».

Виходячи зі змісту цієї норми, встановлення (в тому числі рішенням суду) факту прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону, не є достатнім для того, щоб цей дисциплінарний проступок був кваліфікований за пунктом 15 частини другої статті 65 Закону № 889, оскільки обов`язковою умовою в даному випадку є наявність винесеної судом щодо цього рішення окремої ухвали.

За наявною у суду інформацією, окрему ухвалу у справі № 400/892/21 не було винесено.

Оскільки доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 15 частини другої статті 65 Закону № 889, відповідач не подав, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати виданий 19.08.2021 головою Державної служби України з безпеки на транспорті наказ № 178-Д «Про застосування дисциплінарного стягнення». 3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код: 39816845) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 908 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна