Ухвала суду № 103415511, 15.02.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року Справа № 804/8142/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

04.12.2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0017751304 від 17.11.2017 року.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0017741304 від 17.11.2017 року.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0017731304 від 17.11.2017 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2018 року у справі №804/8142/17 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2018 року - без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.03.2020 року у справі №804/8142/17 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018 року - без змін.

19.11.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у якій просить:

1) Переглянути рішення від 11.05.2018 року справа №804/8142/17 Дніпропетровського окружного адміністративного суду за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень, яким суд вирішив у задоволені позовних вимог відмовити;

2) Постановити нове рішення про задоволення вимог ОСОБА_1 , визнавши протиправними та скасувати:

- повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 17.11.2017 року за №0017731304, відповідно до якого на підставі Акту від 24.10.2017 року за вих. №17833/04-36-1304, встановлено порушення абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України та застосовано штрафні санкції на підставі абз. 2 п. 123.1 ст. 123 роз. 2 Податкового кодексу України за №2755Л/І від 02.12.2010 року у зв`язку з цим згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та абз. 2 п. 123.1 ст. 123 роз. 2, абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 58.3 ст. 58, п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України за №2755-VІ від 02.12.2010 року, збільшено грошове зобов`язання за платежем податок за доходи фізичних осіб, за результатами річного декларування в розмірі 305413,21 грн. та штраф в розмірі 76353,30 грн.;

- повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 17.11.2017 року за №0017741304, відповідно до якого на підставі Акту від 24.10.2017 року за вих. №17833/04-36-1304, встановлено порушення п.п. 1.2 п. 1.3 п. 16 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України за №2755-УІ від 02.12.2010 року та застосовано штрафні санкції на підставі абз. 2 п. 123.1 ст. 123 роз. 2 Податкового кодексу України за №2755-УІ від 02.12.2010 року у зв`язку з цим згідно п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та абз. 2 п. 123.1 ст. 123 роз. 2, пп. 1.2 п. 1.3 п. 16 підрозділу 10 розділу XX , п. 58.3 ст. 58, п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України за №2755-УІ від 02.12.2010 року, збільшено грошове зобов`язання за платежем Військовий збір 11011000 в розмірі 22951,61 грн. та штраф в розмірі 5373,92 грн.;

- повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 17.11.2017 року за №0017751304 відповідно до якого нараховано штраф у розмірі 170,00 гривен.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що відповідно до ч.3 ст.361 Кодексу адміністративного судочинства України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи. Заявник зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реструктуризації зобов`язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб» від 13.04.2021 року №1383-ІХ внесено до Податкового кодексу України в підпункт 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 наступне положення: «и) заборгованість фізичної особи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем після здійснення згідно із статтею 36 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо законом або договором передбачено, що після завершення такого позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником - фізичною особою основного зобов`язання є недійсними». Враховуючи зазначене заявник вважає, що наданий період часу Верховна Рада України внесла зміни до Податкового Кодексу щодо визначення наступненого: не є додатковим благом основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Відповідно дана обставина скасовує відповідальність ОСОБА_1 , так як податкові зобов`язання виникли саме внаслідок врегулювання заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, забезпеченого згідно договору іпотеки №42.02-11/46/1 від 31.01.2007 року, іпотекою житлової нерухомості, борг за яким прощено (анульовано) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 року заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

16.12.2021 року заявником подано клопотання про долучення доказів, яким усунено недоліки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 року призначено заяву до розгляду в судовому засіданні на 11.01.2022 року.

11.01.2022 року представником відповідача подані заперечення на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. В обґрунтування заперечень зазначено, що на момент винесення податкових повідомлень-рішень від 17.11.2017 року №0017731304, №0017741304, №0017751304 та розгляду адміністративної справи №804/8142/17 підлягав застосуванню закон, чинний на час вчинення процесуальної дії, розгляду та вирішення справи. Зазначив, що правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень підтверджена судами апеляційної та касаційної інстанції.

11.01.2022 року в судове засідання з`явилась представник відповідача, яка надала пояснення по справі та просила відмовити у задоволенні заяви.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.

Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

У зв`язку з неявкою представника заявника, повідомленого належним чином про розгляд заяви, судом ухвалено на місці подальший розгляд заяви здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та заяви, судом встановлено наступне.

Підстави для відкриття провадження за нововиявленими обставинами визначені статтею 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2018 року у справі №804/8142/17 встановлено, що ПАТ «Укрсоцбанк» прийнято рішення про анулювання боргу ОСОБА_1 у розмірі 66655,98 доларів США (що еквівалентно 1530111,05 грн.), про що укладено договір про внесення змін №4 до договору кредиту №42.07-07/026 від 31.01.2007 року. Прощена сума валютного кредиту є додатковим благом та доходом платника податків.

Станом на момент прийняття судом рішення, діяла редакція пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України (редакція від 19.04.2018 року), відповідно до якої до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Станом на момент розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами діє редакція пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, введена в дію Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реструктуризації зобов`язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб» №1383-ІХ від 13.04.2021року, відповідно до якої до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

У рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп, від 9 лютого 1999 року №1-рп/99, від 5 квітня 2001 року №3-рп/2001, від 13 березня 2012 року №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Отже, приписи ст.58 Конституції України вирішують питання про дію нормативно-правового акта у часі у тому випадку, якщо правовідносини розпочалися до набрання чинності акта, а закінчилися під час дії (набрання чинності) новоприйнятим нормативно-правовим актом, який по-іншому регулює такі правовідносини, а також, якщо правовідносини виникли під час дії нормативно-правового акта, але закінчилися після того, як відповідний акт втратив чинність.

Окремо слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях погоджується з наявністю широких меж національних органів влади у регулюванні податків та зборів, якщо вони, очевидно, не позбавлені розумних підстав; суд також погоджується з можливістю ретроспективних змін до законодавства, згідно з яким, у виняткових випадках, на платників податків покладаються додаткові обов`язки по їх оплаті.

Як зазначено у рішенні у справі N.K.M. v. Hungary (заява №66529/11, п.51), оподаткування зі зворотною дією у часі може застосовуватися в основному для усунення технічних недоліків закону, зокрема, коли така міра врешті решт виправдовується міркуваннями публічного інтересу.

При цьому, прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реструктуризації зобов`язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб» №1383-ІХ від 13.04.2021 року не може розглядатися, як «усунення технічних недоліків закону», а отже, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Суд враховує, що податкові повідомлення-рішення, які позивач просить переглянути, були прийняті 17.11.2017 року та є узгодженими з моменту прийняття Третім апеляційним адміністративним судом постанови 13.12.2018 року, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2018 року без змін.

Правомірність вказаних податкових повідомлень-рішень підтверджена, також, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.03.2020 року.

Отже, з 13.12.2018 року оскаржувані податкові повідомлення-рішення є узгодженими, та не підлягають перегляду за нововиявленими обставинами у зв`язку зі змінами в законодавстві, оскільки є обов`язковими до виконання заявником.

Застосування відповідної норми податкового законодавства у її ретроспективі є можливим лише до моменту набуття відповідним (оспорюваним) грошовим зобов`язанням платника (штрафом) правового статусу узгодженого.

При цьому, поняття зазначеного статусу в даному випадку підлягає більш конкретизованому тлумаченню, аніж в розумінні пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, та полягає у тому, що грошове зобов`язання вважається неузгодженим протягом усієї процедури судового оскарження (без обмеження в суді якої інстанції знаходиться спір).

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.07.2020 у справі №640/5138/19.

З огляду на наведені правові норми в їх сукупності, приймаючи до уваги, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2018 року набрало законної 13.12.2018 року, а отже є обов`язковим до виконання, у позивача з цієї дати виник обов`язок сплати грошових зобов`язань, які визначені у вищевказаних податкових повідомленнях-рішеннях, які є узгодженими відповідно до абз.1, 4 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд вважає, що оскільки станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реструктуризації зобов`язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб» №1383-ІХ від 13.04.2021 року визначені податкові повідомлення-рішення є узгодженими в силу прямої норми Податкового кодексу України.

Крім того, Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реструктуризації зобов`язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб» №1383-ІХ від 13.04.2021року не містить ретроспективну дію в часі стосовно норм, щодо яких внесено зміни.

Враховуючи викладене, суд робить висновок, що заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у справі №804/8142/17 за нововиявленими обставинами є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтею 369 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст.241, 248, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у справі №804/8142/17 за нововиявленими обставинами за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський