Ухвала суду № 103412697, 18.02.2022, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2702/22

Провадження № 1-кс/344/1162/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2022 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Кіндратишин Л.Р., з участю секретаря судового засідання Литвин Х.В., прокурора Богачка О.О., слідчого Демушка В.С., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Остяка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції Демушка Віталія Сергійовича про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021090000000484 від 30.08.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Семенки Немирівського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, який проходить військову службу за контрактом в Збройних Силах України у військові частині А1349, -

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий Демушко В.С., за погодженням прокурора Богачка О.О., звернувся з вказаним клопотанням, в якому просить обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.

В обґрунтування клопотання вказано про те, що ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, в складі організованої групи, з відома та згоди її організатора ОСОБА_2 та учасників організованої групи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , будучи об`єднаним з останніми єдиним злочинним корисливим умислом, направленим на незаконне збагачення шляхом вимагання грошових коштів з погрозою застосування насильства, в період часу з 07.04.2021 по 15.04.2021 стежив за ОСОБА_5 , детально вивчав його особу, фізичні та психологічні якості, тип поведінки, коло спілкування, місця перебування та проживання, спосіб пересування, встановлював його матеріальне становище, можливість протидіяти їх злочинним діям та перебування його під охороною інших осіб, взяв участь у виконанні спільного злочинного плану організованої групи, на виконання якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 15.04.2021 близько 17 год. 30 хв., перебуваючи поблизу буд. АДРЕСА_2 , де проживав ОСОБА_5 , з відома та згоди інших учасників організованої групи, почали вимагати в ОСОБА_5 передачу ним на їх користь грошових кошів в сумі 16000 гривень, погрожуючи потерпілому застосуванням насильства, а саме нанесенням тілесних ушкоджень, а також за вказівкою організатора групи ОСОБА_2 , з відома та згоди іншого учасника даної групи ОСОБА_3 , перебуваючи з ОСОБА_4 15.04.2021 близько 19 год. 00 хв. поблизу цього ж будинку буд. АДРЕСА_2 , продовжили пред`явлення аналогічних вимог ОСОБА_5 щодо передачі ним на їх користь грошових коштів в сумі 16000 гривень, з погрозою застосування насильства, а саме нанесення тілесних ушкоджень, а також за вказівкою організатора групи ОСОБА_2 , з відома та згоди інших учасників даної групи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , 16.04.2021 о 23 год. 27 хв., перебуваючи на території військової частини А1349 (м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 119-А), з метою доведення спільного з останніми злочинного умислу до кінця, передав свій мобільний телефон ОСОБА_5 , в якого ОСОБА_2 під час розмови за допомогою мобільного зв`язку, в черговий раз продовжив вимагати передачу потерпілим на їх користь грошових коштів в сумі 16000 гривень, з погрозою застосування насильства, а саме нанесення тілесних ушкоджень, у зв`язку із чим ОСОБА_5 , 17.04.2021 близько 09 год. 00 хв., сприймаючи зазначені погрози реальними, усвідомлюючи, що у випадку ігнорування висунутих йому вимог щодо передачі грошових коштів, небезпека застосування насильства щодо нього може стати дійсною, перебуваючи на території парку ім. Т. Шевченка, що знаходиться між вулицями Гетьмана Мазепи та Чорновола у м. Івано-Франківську, передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 16 000 гривень, якими організатор групи та її учасники розпорядилися на власний розсуд.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1 .

14.02.2022 ОСОБА_1 в порядку п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених в ньому, просив клопотання задоволити.Зазначив, що у разі якщо слідчий суддя дійде переконання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, таке слід здійснювати на гауптвахті Ужгородського зонально відділу Військової служби правопорядку в Збройних Силах України, оскільки в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12 на даний час утримуються інші підозрювані по даному кримінальному провадженні, та є ризик незаконного впливу підозрюваних та узгодження їх позиції.

Слідчий підтримав клопотання. Просив врахувати те, що підозрюваний не має постійного місця проживання.

Захисник у судовому засіданні заперечив проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказав, що його підзахисний добре характеризується, зокрема потерпілим, про що свідчить характеристика. Просить обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника, просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Зазначив, що отримує заробітну плату у розмірі 10 700 грн. Має батьків, які отримують мінімальну заробітну плату, та двох сестер.

Крім того вказав, що бажає і надалі нести військову службу, оскільки в Україні на даний час нестабільна ситуація.

Заслухавши учасників розгляду, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчим відділом СУ ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021090000000484 від 30.08.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

14.02.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів, які містяться в: протоколі допиту потерпілого ОСОБА_5 від 17.05.2021, протоколах впізнання осіб за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_5 , протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 17.02.2022.

Разом з тим слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Тому, на підставі оцінки сукупності отриманих доказів, слідчим суддею визначено, що причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Слідчий суддя вважає, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення такого злочину. Окрім цього, ОСОБА_1 усвідомлює, що санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років із конфіскацією майна, у зв`язку із чим у будь який час може покинути місце свого постійного перебування (проживання), тим же самим переховуватись від органів досудового розслідування та суду за скоєне ним кримінальне правопорушення. Також слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведено можливість підозрюваного незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки йому відомі їхні анкетні дані.

Так, одного лише твердження, прохання сторони захисту обрати інший більш м`який запобіжний захід - особисте зобов`язання, не достатньо для переконання, що він буде дотримуватися відповідних процесуальних обов`язків за наявності загрози у покаранні за вчинення кримінального правопорушення.

Поряд з цим, не ставлячи під сумнів довіру, на яку заслуговує особа, яка звертається з проханням, слідчий суддя зазначає, що з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування такого запобіжного заходу на даній стадії кримінального провадження відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу.

З цих же підстав доводи захисту про відсутність підстав для обрання запобіжного у виді тримання під вартою суд вважає спростованими.

Згідно п.36 рішення у справі «Москаленко проти України» від 20.05.2010 року (заява №37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (п.58 рішення від 04 жовтня 2005 року у справі «Бекчиєв проти Молдови, заява №9190/03).

При цьому слідчий суддя, бере до уваги, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, те, що наявні стійкі соціальні зв`язки, раніше не судимий, проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України у військовій частині А1349. Разом з тим слідчий суддя критично оцінює характеристику надану стороною захисту, оскільки така видана 09.06.2020 ТВО командира технічної роти батальйону аеродромно-технічного забезпечення військової частини А1349 лейтенантом ОСОБА_6 , який на даний час є потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Слідчим суддею береться до уваги ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , що зумовлений корисливими спонуканнями, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, враховуючи вище зазначені ризики і наявність обґрунтованої підозри, те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, є військовослужбовцем Збройних Сил України за контрактом, дії ОСОБА_1 , які йому інкримінуються, в очах громадськості сприяє формуванню негативної суспільної думки щодо авторитету держави та Збройних Сил України, застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Разом з тим згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна.

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , а інкриміноване кримінальне правопорушення, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати до ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 56 днів, з урахуванням строку досудового розслідування, з визначенням застави – 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження. А розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні і стимулюватиме його подальшу поведінку.

За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-194, 196-197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання задоволити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 56 днів, тобто до 14 квітня 2022 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду, а тримання його під вартою здійснювати на гауптвахті Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку в Збройних Силах України (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Артилерійська, 1с).

Строк тримання під вартою рахувати з 18 лютого 2022 року.

Строк дії ухвали до 14 квітня 2022 року включно (в межах строку досудового розслідування).

Визначити заставу у вигляді 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 372 150 ( триста сімдесят дві тисячі сто п`ятдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265). У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки на строк до 14 квітня 2022 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними ( обвинуваченими), свідками та потерпілим;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб, родичів.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції Демушка Віталія Сергійовича.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 18 лютого 2022 року.

Слідчий суддя

Івано-Франківського міського суду Леся КІНДРАТИШИН