Рішення № 103411960, 03.02.2022, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/546/20

Провадження № 2/175/155/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Новік Л.М.

за участю секретаря - Варави О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Слобожанське Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» про стягнення недоплаченої суми виплати страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року позивачка звернулася до суду із позовом до відповідача, у якому просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати у розмірі 135980,97 грн., три проценти річних у розмірі 15339,37 грн. за порушення грошового зобов`язання за договором страхування засобів наземного транспорту №530531628 від 08 жовтня 2007 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 08 жовтня 2007 року між ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», правонаступником якого є ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» та нею був укладений договір №530531628 страхування засобів наземного транспорту автомобіля «MitsubishiPajero» д.н.з. НОМЕР_1 , який належав на праві власності ОСОБА_2 02 січня 2008 року на автошляху с. Перше Травня - Любимівка Дніпропетровського району Дніпропетровській області ОСОБА_2 рухаючись на автомобілі «Mitsubishi Pajero» д.н.з. НОМЕР_1 не впорався з керуванням, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортнапригода іданий автомобільбуло пошкоджено. 04 січня 2008 року, в установлені договором строк позивачка повідомила страхову компанію про настання страхового випадку та 23 травня 2008 року подала пакет необхідних документів. Однак ПрАТ "АСК "ІНГО УКРАЇНА" відмовило у виплаті страхового відшкодування. Оскільки позивачка не погодилася із рішенням страховика, вона була змушена звернутися до суду Так, рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровській області від 13 серпня 2015 року по справі №175/5441/14-ц позов було задоволено частково та стягнуто з ПрАТ "АСК "ІНГО УКРАЇНА" на користь позивачки страхове відшкодування у розмірі 122 620,92 грн. за договором страхування засобів наземного транспорту від 08 жовтня 2007 року. Постановою Верховного суду від 24 жовтня 2018 року рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення страхового відшкодування у розмірі 122 620,92 грн. залишено в силі. Також, цією постановою з ПрАТ "АСК "ІНГО УКРАЇНА" на користь позивачки за період з вересня 2008 року по жовтень 2014 року було стягнуто пеню в розмірі 12 262,09 грн., 3% річних - 23 281,17 грн. та інфляційні втрати - 76 822,00 грн. Між тим, тільки 02 січня 2019 р. ПрАТ "АСК "ІНГО УКРАЇНА" сплатило позивачці страхове відшкодування в сумі 122 620,92 грн. (платіжне доручення №НSАВІ1222102D8) та суму пені, 3% річних та інфляційні втрати в розмірі 122365,26 грн. (платіжне доручення №НSАВІ1214102Е0). Таким чином, позивачка вважає, що відповідач ухилився від здійснення страхових виплат за пошкоджений автомобіль, оскільки своєчасно не здійснив виплату, чим порушив умови договору страхування, а тому з нього за період з 01 листопада 2014 року по 01 січня 2019 року підлягають стягненню інфляційні втрати та 3% річних, розмір яких становить 151320,34 коп.

Представник позивача ОСОБА_3 до початку судового засідання надала заяву в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, прохає слухати справу у її відсутність та відсутність позивача.

Надала відповідь на відзив відповідача у якому зазначила, що відповідачем сума страховоговідшкодування,не булавиплачена своєчасно,а томувона перетвориласяна борг,який підлягаєвідповідно до625ЦК Україниіндексації,з врахуванняміндексу інфляціїта трьох процентів річних за весь часпрострочення домоменту,коли боржникфактично розрахувавсяз кредитором.Також,вказує,що відповідачсплатив сумустрахового відшкодуваннялише 02січня 2019року,тому з`явиласякінцева дата,від якоївона змоглаостаточно розрахувати інфляційні збільшення суми боргу (інфляційні втрати). Твердження відповідача, що він вже виплатив позивачці інфляційні витрати та три процента річних необгрунтовані, оскільки період нарахування пені, 3% річної інфляційні витрати, згідно постанови Верховного суду від 24 жовтня 2018 року по справі №175/5441/14-ц становив з 01.09.2008по 31.10.2014,в тойчас яку цьомупозові вказаноінший період,а саме01.11.2014до 01.01.2019.Окрім того,відповідачу відзивістверджує,що строкпозовної давностісплив,проте,позивачка заперечує,оскільки відповіднодо п.5ч.1ст.268 ЦК України,на вимогустрахувальника (застрахованоїособи)до страховкипро здійсненнястрахової виплати(страховоговідшкодування) позовна давність не поширюється.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у зв`язку з технічною не можливістю провести засідання в режимі відеоконференції.

08 квітня 2020 року представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, у якому просив застосувати строк позовної давності щодо вимог позивачки та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що страховий випадок настав 02 січня 2018 року, тобто з даного моменту позивачка дізналася про факт порушення права, тоді як, до суду вона звернулася 17 лютого 2020 року, що є порушенням строку позовної давності. Також представник відповідача зазначив, що позивачка могла перерахувати розмір 3% річних та інфляційних нарахувань під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій, однак не зробила цього. Водночас представник відповідача вважає, що підстав для застосування п.5 ч.1 ст. 268 ЦК України немає, оскільки позивачка звертається про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, а не про стягнення страхового відшкодування, так як сума страхового відшкодування була вже виплачена.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247ЦПК Українибез фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

Статтею 263 ЦПК Українипередбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями12,13 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимогстатей 76-79 ЦПК Українидоказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 08 жовтня 2007 року між ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», правонаступником якого є ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №530531628 страхування засобів наземного транспорту автомобіля «MitsubishiPajero» державний номерний знак НОМЕР_1 , який належав на праві власності ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2015 року у справі №2-175/5441/14-ц задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», третя особа: ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про захист прав споживача та стягнення сум за договірними зобов`язаннями. Стягнуто з ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 122620 грн. 92 коп. за договором страхування засобів наземного транспорту №530531628 від 08 жовтня 2007 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вказаним рішенням встановлено, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2021 року встановлено розмір матеріального збитку нанесеного власнику автомобіля «Mitsubishi Pajero», д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті ДТП, без врахування втрат товарної якості у розмірі 122620 грн. 92 коп.

Постановою Верховного суду від 24 жовтня 2018 року у справі №175/5441/14-ц, провадження №61-6339св18 рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської областівід 13 серпня 2015 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2016 року в частині вирішення позовних вимогпро стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річнихскасувано та ухвалено в цій частині нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», треті особи: ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 12 262,09 грн., 3 % річних - 23 281,17 грн. та інфляційні втрати - 76 822 грн. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», треті особи: ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», про стягнення інфляційних втрат відмовлено. Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2016 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення страхового відшкодування скасовано, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2015 року в цій частині залишено в силі.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 02 січня 2019 р. ПрАТ «АСК «Інго Україна», відповідно до платіжного доручення №НSАВІ1214102ЕО від 14 грудня 2018 року, було здійснено виплату пені, 3 % річних та інфляційні втрати в розмірі 122 365,26 грн.

02 січня 2019 року ПрАТ «АСК «Інго Україна», відповідно до платіжного доручення №НSАВІ1222102D8 від 22 грудня 2018 року, було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 122620,92 грн.

Частиною 2ст. 625 ЦК Українивизначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В пункті 4 постанови пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» Положеннястатті 625 ЦК не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов`язанням, яке виникає з договірних зобов`язань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК)

Пунктом 21 постанови визначено, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст.526, ч.2 ст.625 ЦК).

Таким чином, оскільки ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» своєчасно не здійснило страхові виплати за пошкоджений автомобіль, суд вважає за доцільне за період з 01 листопада 2014 року по 01 січня 2019 року стягнути з ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» на користь позивачки 15339,37 грн. - три відсотки річних, 151320,34 грн.- інфляційні втрати.

За умовами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідача ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» на користь держави підлягає до стягнення 908,00 грн. судового збору, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору під час звернення до суду з позовною заявою на підставі ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Керуючись ст.ст.16,22,526,625 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 82, 106, 141, 247 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» про стягнення недоплаченої суми виплати страхового відшкодуваннязадовольнити.

Стягнути зПриватного акціонерноготовариства «Акціонернастрахова компанія «ІнгоУкраїна» (кодЄДРПОУ16285602)на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати 135980,97 грн., три проценти річних 15339,37 грн. за порушення грошового зобов`язання за договором страхування засобів наземного транспорту №530531628 від 08 жовтня 2007 року.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (код ЄДРПОУ16285602) на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду може бути подано апеляційну скаргу.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Новік