Ухвала суду № 103409999, 17.02.2022, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальнийномер 448/192/22

Провадження № 2/448/231/22

У Х В А Л А

Іменем України

17.02.2022 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, старший державний виконавець Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) Ціжман Олена Станіславівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, старший державний виконавець Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) Ціжман Олена Станіславівна, на предмет визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису №2369 виданого 22.01.2020р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., про стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» боргу в сумі 16627,78грн.

Разом із позовною заявою, позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом №2369, виданим 22.01.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. про стягнення з неї (позивачки ОСОБА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості на суму 16627,78гривень.

В обґрунтування заяви вказує на те, що старшим державним виконавцем Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) Ціжман О.С. на підставі виконавчого напису №2369, виданого 22.01.2020 року було відкрито виконавче провадження №66494997. Зазначає, що вважає даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки вона (позивачка) не укладала жодного письмового договору із відповідачем та не отримувала жодного документу від банківської установи та відповідача щодо відступлення прав вимог. Крім того, вважає, що виконавчий напис №2369, виданий 22.01.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. всупереч нормам законодавства, ст.18 ЦК України, п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року №1172. Вказує, що на даний момент виконавчий напис є чинним та винесено постанови про стягнення з неї (позивачки) суми коштів, яку вона реально не повинна сплачувати відповідачу та іншим особам, що фактично її позбавляє права власності на частину її доходів, можливості придбання ліків, їжі, сплати комунальних платежів. Тобто, у разі задоволення її (позивачки) позовних вимог, якщо спірний виконавчий напис буде примусово виконано, вона змушена буде звертатися до суду із новим позовом про повернення стягнутого за виконавчим написом, що призведе до додаткових витрат. А, невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить, або навіть унеможливить ефективний захист та поновлення її порушених прав, за захистом яких вона звернулася до суду.

Дослідивши подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Згідно норм ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно довимогч.1-3ст.150ЦПКУкраїни,позовзабезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арештунаактиви,якієпредметом спору,чиіншіактиви відповідача,яківідповідаютьїх вартості,усправахпро визнаннянеобґрунтованимиактивівта їхстягненнявдохід держави; забороноювчинятипевнідії; встановленнямобов`язкувчинитипевні дії,уразіякщо спірвиникізсімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягненнянапідставівиконавчого документа,якийоскаржуєтьсяборжником усудовомупорядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морськогосудна,щоздійснюєтьсядля забезпеченняморськоївимоги; іншимизаходамиувипадках,передбаченихзаконами,атакожміжнародними договорами,згоданаобов`язковість якихнаданаВерховноюРадою України. Судможезастосуватикілька видівзабезпеченняпозову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно із ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову за висновками Верховного Суду України в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника), через що заходи забезпечення мають гарантувати можливість ефективної реалізації на практиці вимоги позивача на випадок розв`язання спору на його користь.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, на що звертав увагу судів Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову». Згідно з роз`ясненням п.10 зазначеної Постанови, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

При цьому процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.

Згідно зі ст.87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до ст.50 Закону України "Про нотаріат", нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Так, заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що предметом позову є оскарження виконавчого напису №2369 від 22.01.2020 року, а примусове стягнення за спірним виконавчим написом може призвести до незаконного стягнення з позивачки грошових коштів.

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, враховуючи, що позивачка оскаржує виконавчий напис в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, через те, що вважає, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства, - існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті (шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом, яким стягнуто з позивачки заборгованість за кредитом на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами») може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивачки (у разі задоволення позову), за захистом яких вона звернулась до суду.

Адже у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи виконавцем буде примусово стягнуто грошові кошти, то позивачка не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за її позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки.

У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі №910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, оцінивши обґрунтованість доводів позивачки та встановивши безпосередній зв`язок між конкретними заходами забезпечення позову та предметом позову, з огляду на положення статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає подану позивачкою заяву про забезпечення позову обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Таким чином, задоволення вимоги позивачки ОСОБА_1 про зупинення стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису нотаріуса є підставою для припинення виконавцем вчинення будь-яких дій щодо його виконання.

Підстав для обов`язкового надання зустрічного забезпечення позивачкою, яка має постійну реєстрацію місця проживання в Україні, за ч.3 ст.154 ЦПК України на момент постановлення цієї ухвали суд не вбачає, а із забезпеченням позову пов`язані ризики неотримання виконання за грошовими зобов`язаннями, потенційні збитки від яких підлягають попередньому доведенню відповідачем, внаслідок чого надання зустрічного забезпечення наразі недоцільне.

Керуючись ст.ст.13, 81, 149, 150, 153, 258-261, 353-355 ЦПК України ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, старший державний виконавець Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) Ціжман Олена Станіславівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити, забезпечивши позов без вжиття заходів зустрічного забезпечення.

Зупинити стягнення, що проводиться на підставі виконавчого напису, вчиненого 22 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, зареєстрованого в реєстрі за №2369, за яким стягується заборгованість із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» в розмірі 16627,78 грн., до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №448/192/22.

Копію ухвали направити для виконання старшому державному виконавцю Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) Ціжман Олені Станіславівні.

Копію ухвали направити для відома заявниці ОСОБА_1 , відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Гуревічову О.М.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», місцезнаходження: 08200, м.Ірпінь, вул.Стельмаха, 9а, офіс 203, код ЄДРПОУ 35017877.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Мала Житомирська, 6/5.

Третя особа: старший державний виконавець Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) Ціжман Олена Станіславівна, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Яворівського району Львівської області.

Суддя Ю.В. Кічак