Рішення № 103404322, 18.02.2022, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/1393/21

Провадження № 2/282/26/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2022 року

смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді - Носача В.М.,

за участюсекретаря судовогозасідання Поварчук Н.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник: ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Любарської селищної ради про визнання права власності на майно за набувальною давністю,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач вказує на те, що до травня 2008 року вона проживала в с. Гринівці, Любарського району в чужих людей і була в пошуку для себе житла. З інформації Малобраталівської сільської ради їй стало відомо, що є пустуючий житловий будинок в с. Малий Браталів, Любарського району. За погодженням вищезазначеного органу місцевого самоврядування позивачка отримала дозвіл на проживання в ньому. Крім того, позивачка, як володілець даного житлового будинку була запевнена у тому, що на це майно для проживання не претендують інші особи і вона отримала його за таких обставин.

З часу проживання в даному житловому будинку вона і зареєструвалась за даною адресою АДРЕСА_1 .

З дня реєстрації місця проживання, тобто з 16.05.2008 і по даний час, тобто повних 12 років 7 місяців, позивачка безперервно проживала в АДРЕСА_1 в домогосподарстві ОСОБА_4 , користується даним житловим будинком, добросовісно та відкрито володіє ним, оплачує комунальні послуги за світло, обробляє земельну ділянку, оплачує земельний податок за користування земельною ділянкою, здійснює поточні ремонти житлового будинку з господарськими будівлями, що стверджується довідкою Мотовилівського старостинського округу №11 від 11.01.2020 року. Дане нерухоме майно не має власника.

Факт проживання та відкрите володіння даним майном погоджене з Малобраталівською сільською радою Любарського району на сьогоднішній день Мотовилівський старостинський округ Любарської селищної ради Житомирського району, і в свою чергу органом місцевого самоврядування позивачку і її брата ОСОБА_5 згідно записів у по господарських книгах 2011-2021 роки внесено як членів даного домогосподарства в АДРЕСА_1 . Строк володіння даним майном знають всі жителі с. Малий Браталів Житомирського району, оскільки попередньо запитували у місцевих жителів про житло та в подальшому розповсюдилась інформація по селу про її проживання в АДРЕСА_1 з дозволу органу місцевого самоврядування за вказаною адресою.

Згідно довідки КП «Бердичівського міжміського бюро технічної інвентаризації» №138 від 26.01.2021 вбачається, що житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 , станом на 31.12.2012 право власності не зареєстроване, право установчі документи не оформлені.

У відповідності до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №240420717 від 14.01.2021, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 відомості відсутні.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 - яка стала головою двору, що стверджується випискою з по господарської книги Малобраталівської сільської ради особовий рахунок № НОМЕР_1 за 1991-2005 роки та свідоцтвом про смерть.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 відкривалась, що стверджується Витягом зі Спадкового реєстру №67182603 від 08.11.2021.

Згідно з записами в по господарській книзі Малобраталівської сільської ради Любарського району на 2005-2021 роки, номер об`єкта по господарського обліку 0154-1 головою двору значиться ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає у житловому будинку 1960 року забудови який знаходиться в АДРЕСА_1 .

На підставі рішення виконавчого комітету Малобраталівської сільської ради від 18 серпня 1993 року ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку 0, 47 га в тому числі 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель. За даними органу місцевого самоврядування, зазначений будинок до самочинно збудованого не відноситься.

Саме тому, позивачка просить суд постановити рішення про визнання за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці 0,25 га., для ОЖБ та прилеглою земельною ділянкою 0,22 га., для ОСГ за набувальною давністю.

Представник позивача у підготовче засідання на розгляд справи не з`явився, але подав заяву про розгляд справи у його відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач ОСОБА_3 , у підготовче засідання не з`явився, але у матеріалах справи міститься його заява про визнання позовних вимог. Підготовче засідання просить проводити за його відсутності.

Представник Любарської селищної ради у підготовче засідання на розгляд справи не з`явився, в наявній в матеріалах справи довідці проти задоволення заявлених позовних вимог не заперечує та просить справу слухати у його відсутності.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Рішенням виконавчого комітету Малобраталівської сільської ради від 18.08.1993 ОСОБА_4 безоплатно у приватну власність було передано ділянку розміром 0,25 га., для будівництва та обслуговування житлового будинку та земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства розміром 0,22 га.

Згідно записів по господарських книг Малобраталівської сільської ради за 1991-1995 роки, 1996-2000 роки, 2001-2005 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , головою домогосподарства АДРЕСА_1 значиться ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно записів по господарської книги за 2005-2010 роки, 2011-2015 роки, 2016-2023 роки, головою домогосподарства значиться ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно довідки Мотовилівського старостинського округу Житомирського району Житомирської області № 11 від 11.01.2020 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно з 16.05.2008 року по даний час безперервно проживає в домогосподарстві ОСОБА_4 , добросовісно користується житловим будинком з господарськими будівлями, оплачує комунальні послуги, обробляє земельну ділянку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Колодяжне, Романівського району Житомирської області померла ОСОБА_4 , актовий запис № 3, свідоцтво серії НОМЕР_4 .

Із матеріалів спадкової справи № 122, заведеної 23 липня 2010 року Романівською державною нотаріальною конторою по смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 вбачається, що остання залишила заповіт на належне їй майно на ім`я ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . ОСОБА_3 у встановлений законом строк подав заяву про прийняття спадщини, ОСОБА_6 у встановлений законом строк подав заяву про відмову у прийнятті спадщини. Відомості про наявність інших спадкоємців ОСОБА_4 , у спадковій справі відсутні.

ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Колодяжне, Романівського району Житомирської області помер ОСОБА_6 , актовий запис № 13, свідоцтво серії НОМЕР_5 .

Відповідно до паспорта громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_6 , остання з 16.05.2008 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки Бердичівського міжміського бюро технічної інвентаризації № 138 від 26.01.2021 на житловий будинок АДРЕСА_1 станом на 31.12.2012 року право власності не зареєстровано.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 240420717 від 14.01.2021 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , не зареєстровано.

Відповідно до ст. 346 ЦК України, однією з підстав припинення права власності є смерть власника, а відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п. 11, 13, 14 Постанови ПВС суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014 року, ураховуючи положенняпункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦКпро те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положеньстатей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Виходячи зі змістучастини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

У п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», зазначено, що право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач з 2008 року проживала у житловому будинку ОСОБА_4 , після її смерті у 2010 році продовжувала відкрито користуватись житловим будинком АДРЕСА_1 , який за матеріалами Малобраталівської сільської ради рахувався за ОСОБА_4 і на даний час позивачка понад 10 років відкрито володіє даним житловим будинком, відповідачі по справі подали заяви про визнання позовних вимог, та таке визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку, що наявні всі підстави для задоволення даної позовної заяви в повному обсязі.

Керуючись ст. 200, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, ст. 25, 30, 328, 344, 346, 376 ЦК України, п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року, п. 11, 13, 14 Постанови ПВС суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судовупрактику всправах прозахист прававласності таінших речовихправ» №5від 07.02.2014року, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянкою України, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці 0,25 га., для ОЖБ та прилеглою земельною ділянкою 0,22 га. для ОСГ за набувальною давністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддя В.М. Носач