Рішення № 103403960, 10.02.2022, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/444/21

Провадження № 2/192/16/22

РІШЕННЯ

Іменем України

10 лютого 2022 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Стрельникова О.О.

за участю: секретаря судового засідання - Тищенко Ю.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Пантилеєнко З.С.,

відповідачки - ОСОБА_2 ,

представника відповідачки - адвоката Мулька А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , органи місцевого самоврядування залучені судом - орган опіки та піклування виконавчого комітету Солонянської селищної ради, орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він з відповідачкою перебував у шлюбі. Від шлюбу вони мають двох малолітніх дітей - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідачка разом з дітьми в березні 2020 року переїхала жити до своїх батьків за адресою: АДРЕСА_1 .

Спочатку між сторонами була домовленість, що оскільки в країні оголошено карантин, відповідачка разом з дітьми поїде проживати до своїх батьків, які проживають в приватному будинку, і де діти могли перебувати більше на свіжому повітрі і мали меншу ймовірність захворіти. Позивач неодноразово намагався домовитись з відповідачкою щодо проживання старшого сина ОСОБА_10 з батьком, оскільки на це є ряд вагомих причин, проте відповідачка так і не надала згоди на проживання старшого сина з позивачем, дитина пішла у дитячий садок у смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області.

Позивач любить свого сина і спроможний забезпечити його всім необхідним. Він має нормований робочий день, самостійні доходи, місце проживання, позитивно характеризується за місцем роботи, постійно слідкує за станом здоров`я дітей, їх розвитком, у них з сином психологічний контакт, прив`язаність один до одного, у них утворився стійкий емоційно-психологічний контакт. З моменту, коли сторони стали проживати окремо позивач постійно допомагає матеріально відповідачці, допомагає вирішувати питання відносно здоров`я дітей. Даниїл перебуває на обліку у нефролога та уролога з хронічним пілонефрітом та хворобою нейросенсерної туговухості 2 ступеня праворуч та ліворуч.

Позивач вважає, що в інтересах дитини необхідно визначити місце проживання сина ОСОБА_10 з батьком, оскільки дитина постійно проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_2 та знаходиться на його утриманні. Визначення місця проживання дитини з батьком в м. Дніпрі, буде мати наслідком щоденний нагляд та піклування про неї з боку батька, оскільки позивачка не може на даний момент приділити уваги дитині, оскільки в неї на руках зростає молодший син, садок, який відвідував ОСОБА_10 розташований поруч з місцем мешкання позивача, і графік роботи позивача дозволяє йому відводити дитину до садочку. Позивач має можливість та наміри привозити дитину до смт Солоне у вихідні дні, щоб він проводив час з матір`ю, дідусем та бабусею, при цьому в місті Дніпро наявні гуртки та секції , є кращі умови ніж в селищі Солоне, для забезпечення всебічного та гармонійного розвитку дитини, розвитку її здібностей, при цьому постійний нагляд лікаря сурдолога за дитиною в селище Солоне забезпечити неможливо, і тому вважає, що місце проживання дитини слід визначити з ним за адресою: АДРЕСА_2 .

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з підстав викладених в позовній заяві і просили його задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували з підстав викладених у відзиві.

30 квітня 2021 року відповідачка надала відзив, згідно якого в задоволені позову просила відмовити, оскільки відповідачка є гарною матір`ю, належно виконує свої батьківські обов`язки, при цьому у дитини за місцем проживання відповідачки є всі умови для нормального проживання та виховування, дитина відвідує дитячий садок за місцем мешкання відповідачки, разом з відповідачкою і сином ОСОБА_10 проживає ще молодший брат ОСОБА_10 , і тому проживання окремо від брата, може призвести до порушення сталих сімейних зв`язків (Т. 1 а.с. 77-80).

01 червня 2021 року позивач подав відповідь на відзив, згідно якого зазначив, що відповідачка не звертає уваги на те, що лікувальні заклади, які відвідує дитина, знаходяться на відстані 40 км від місця мешкання відповідачки, забезпечення відвідування лікарів завжди покладається на позивача, що значно ускладнює весь процес та займає багато часу. Відповідачка забороняє позивачу залишати дитину в себе переночувати, не залишає ОСОБА_10 з позивачем наодинці, більш ніж на кілька годин, тому коли треба здійснити виїзд у Дніпро до лікаря, вони завжди їдуть усією сім`єю і беруть з собою молодшого сина ОСОБА_11 , що не дозволяє приділити належну увагу стану здоров`я ОСОБА_10 . Незважаючи на наявність постійної роботи, позивач має змогу знайти час на лікування сина та перебування з ним у стаціонарі необхідний період. Як батько малолітнього сина ОСОБА_8 , позивач усвідомлює свою особисту відповідальність за виховання та піклування про дитину, створення для неї належних соціально-побутових умов проживання, збереження психічного та фізичного здоров`я духовного та розумового розвитку і що особливо важливо, дуже розуміє його психологічний та емоційний стан бо теж має аналогічні проблеми зі слухом і на власному життєвому досвіді і своїм прикладом може допомогти дитині бути соціально адаптованій та вести повноцінний спосіб життя (Т. 1 а.с. 117-118).

Треті особи, які про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

Суд, заслухавши сторони, показання свідків, дослідивши письмові докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, при цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано і є батьками малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з березня 2020 року з відповідачкою за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач проживає окремо від відповідачки та малолітніх дітей за адресою: АДРЕСА_2 . Також судом встановлено, що сторони належним чином виконують свої батьківські обов`язки, позивач надає в добровільному порядку матеріальну допомогу відповідачці на утримання дітей.

Дані обставини сторонами визнаються і не оспорюються, і тому у відповідність до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню.

Також судом встановлено, що відповідно до довідки наданою Приватним підприємством «ВІКТОР І СИНИ» від 25 серпня 2020 року №0000000006, ОСОБА_1 з 14 серпня 2001 року працює в ПП «ВІКТОР І СИНИ» на посаді слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів, і за період з 01 лютого 2020 року по 31 серпня 2020 року його дохід склав 29918 грн. 61 коп. (Т. 1 а.с. 14).

Згідно характеристики наданої ПП «ВІКТОР І СИНИ» від 25 серпня 2020 року, ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем роботи (Т.1 а.с. 15).

Відповідно до характеристики від 26 серпня 2020 року наданої КЗО «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №26 комбінованого типу» Дніпровської міської ради, позивач показав себе зразковим батьком, регулярно приводив і забирав дитину із садка і постійно цікавився життям і поведінкою цієї дитини в групі. Так само він брав посильну участь в обговоренні та вирішенні поточних питань як групи, так і садка (Т. 1 а.с. 16).

Як вбачається з інформації КЗО «Солонянській дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу «Золотий півник» Солонянської селищної ради Дніпропетровської області» від 29 грудня 2020 року - ОСОБА_12 відвідує садок з 01 вересня 2020 року регулярно, адаптаційний період до режиму дитячого садка пройшов в середній формі, контакт з дорослими встановлюється переважно легко, з дітьми спілкується, словниковий запас дитини відповідає віку, на заняттях пізнавальний інтерес стійкий, поведінка стійка, навички самообслуговування сформовані частково (Т. 1 а.с. 17).

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого наданої КНП «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Дніпровської міської ради від 13 листопада 2020 року, у ОСОБА_1 встановлено діагноз - двостороння проміжна сенсоневральна туговухість ІV ступеню зліва, справа глухота, а також псоріаз, перебуває на Д обліку у міського сурдолога з 1991 року, на Д обліку у дерматолога (Т. 1 а.с. 22).

Відповідно до фототаблиць доданих до позову, на даних фототаблицях зображені сторони та особисто позивач з малолітнім ОСОБА_13 1 а.с. 43-45).

Згідно до психолого-педагогічної характеристики на вихованця середньої групи ДНЗ «Золотий півник» ОСОБА_8 станом на 29 квітня 2021 року, дитина фізично розвивається добре, навички самообслуговування сформовані відповідно до його віку, підтримує порядок у своїй шафочці для речей, ящику стола, з легкістю переходить від одного центру до іншого найчастіше буває в будівельному центрі. Дитина виправна, енергійна, любить займатись хореографії, відвідує гурток з англійської мови, систематично займається з вчителем-логопедом, бере активну участь, у різноманітних іграх, вправах, під час занять уважний, любить допомагати, інтерес стійкий, не відволікається, програму даної групи засвоює добре, правильно відрізняє і називає спектральні кольори, але ще помиляється в розрізнені їх відтінків, зазнає труднощів у запам`ятовуванні цифр, орієнтуванні у просторі. Добре розрізняє геометричні фігури, має повний обсяг загальних знань, любить різні заняття, активний (із задоволенням відвідує музичні та рухливі заняття, любить прогулянку) (Т. 1 а.с. 83).

Відповідно до висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини від 05 жовтня 2020 року № ІРЦ-85095/2020/169941 Комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Солонянської селищної ради відносно ОСОБА_8 , дитина має особливі освітні потреби, особа яка має порушення слуху, рекомендовано: освітній процес здійснювати відповідно до базового компоненту дошкільної освіти та програми розвитку дітей дошкільного віку зі зниженим слухом «Стежки у світ» (Наказ МОН України від 12 квітня 2013 року № 1/11-6942), корекційно-розвиткові заняття з вчителем-логопедом, індивідуальний план не потребує, повторно психолого-педагогічна оцінка запланована перед початком навчання в початковій ланці освіти (Т. 1 а.с. 84-86).

Згідно акту обстеження помешкання від 27 квітня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 проживає з матір`ю ОСОБА_2 , умови проживання задовільні, ОСОБА_8 має окрему, обладнану усім необхідним кімнату (Т. 1 а.с. 88).

Відповідно до характеристики на ОСОБА_2 , наданої депутатом Солонянської селищної ради, вона характеризується позитивно (Т. 1 а.с. 89).

Згідно реєстраційного посвідчення житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_14 , батькові відповідачки (Т. 1 а.с. 112).

Як вбачається з виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого) наданого КП «ДОДКЛ» ДОР від 25 лютого 2021 року, у ОСОБА_8 встановлена двобічна сенсоневральна туговухість, період загострення, слух з незначним покращенням, на аудіограмі: двобічне враження звукосприймаючого апарату слухового аналізатора, двобічна сенсоневральна туговухість ІІ ступеня (Т. 1 а.с. 120-121)

Відповідно до наданої відповіді ПП «ВІКТОР І СИНИ» від 05 травня 2021 року, позивач має тривалість робочого часу 40 годин на тиждень і працює на посаді слюсар з ремонту колісних транспортних засобів (а.с. 124).

Згідно висновку затвердженого рішенням виконавчого комітету Солонянської селищної ради №98 від 27 травня 2021 року, враховуючи рекомендації комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Солонянської селищної ради від 14 травня 2021 року, виконавчий комітет Солонянської селищної ради вважає недоцільним визначення проживання малолітнього ОСОБА_8 з батьком ОСОБА_1 (Т. 1 а.с. 135-139).

Відповідно до психологічного висновку спеціаліста від 29 червня 2021 року наданого позивачем, надано рекомендації такого змісту: обом батькам скласти угоду про участь у вихованні та спілкуванні з дитиною, щоб уникнути психотравмуючої ситуації та не нанести шкоду здоров`ю хлопчика. Вказана домовленість, може бути досягнута усно або закріплена письмово шляхом укладення відповідного договору, детально обговорити можливість зустрічей і спілкування батька з дитиною, так як батько має право брати участь у вихованні та житті своїх дітей рівно стільки, скільки і мати (Т. 1 а.с. 183-189).

Згідно консультативного висновку від 09 серпня 2021 року, огляд дитячого невролога, у ОСОБА_8 , встановлено діагноз астено-невротичний с-м, нейросенсорна туговухість 2-3 ст. двухстороння, надано рекомендації: індивідуальна форма навчання у спеціалізованому закладі в зв`язку з порушенням слуху, супровід асистента дитини (Т. 1 а.с. 198).

Відповідно до довідки учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов`язкового медичного профілактичного огляду від 09 березня 2021 року, у ОСОБА_8 встановлено діагноз - двустороння нейросенсорна туговухість, лівосторонній обструктивний мегауретер ДЖВП по гипотонич. типу (Т. 1 а.с. 203).

Як вбачається зі свідоцтва про право власності на житло від 24 листопада 1998 року квартира за адресою:АДРЕСА_2 , належить на праві спільної сумісної власності: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , загальна площа квартири 45,9 кв.м (Т. 1 а.с. 209).

Відповідно до технічного паспорту на квартиру за адресою:АДРЕСА_2 , вона складається з двох кімнат, жилою площею 10,6 кв.м та 17,2 кв.м (Т. 1 а.с. 210-211).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав суду, що знає позивача тривалий термін, оскільки вони разом з ним працюють на одному підприємстві, позивач є гарним працівником, сумлінно ставиться до виконання своїх посадових обов`язків, користується повагою керівництва, турбується про своїх дітей.

Допитана свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показала, що позивач є гарним батьком.

З`ясувавши наведені суду сторонами обставини, та оцінивши докази надані сторонами на підтвердження таких обставин, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли спірні правовідносини, щодо визначення місця проживання їх спільної дитини.

При цьому суд зазначає про такі норми права які регулюють дані спірні правовідносини.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до положень ст. 157 СК Українипитання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (стаття 141 СК України).

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками в супереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

При вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати. Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б якнайкращим інтересам дитини. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Згідно із ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Нормами ст. 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) зазначено, що «тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».

Враховуючи зазначені норми права, суд погоджується з висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Солонянської селищної ради №98 від 27 травня 2021 року і вважає, що виходячи з інтересів дитини ОСОБА_8 , який на даний час є малолітнім, віком 6 років, має гарні відносини, як з матір`ю так і з батьком, не виражає певної прихильності до одного з батьків, при цьому проживає і виховується з малолітнім братом ОСОБА_11 , умови проживання з матір`ю задовільні, умови проживання у батька також задовільні, стан отримання освіти та виховання в закладі освіти задовільний, батьки належним чином виконують своїх батьківські обов`язки, тому підстав для визначення місця проживання дитини з батьком немає.

Батько дитини, який безумовно відіграє важливу роль у її житті, має право та обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, стан її розвитку, незалежно від того, з ким вона буде проживати. Визначення місця проживання дитини з однім із батьків не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків.

При цьому суд вважає, що зміна місця проживання дитини на інше на даному етапі розвитку призведе до погіршення психічного стану здоров`я дитини, розриву його тісного зв`язку з молодшим братом, і не буде відповідати інтересам дитини.

Суд критично ставиться до доводів позивача, що оскільки позивачка мешкає в селищі міського типу, а позивач у місті, тому проживання дитини з позивачем надасть можливість дитині відвідувати більшу кількість гуртків та інших навчальних закладів, оскільки позивач не довів суду, що дитина на даний час не отримує належного виховання та навчання за інтересами за місцем проживання відповідачки, а також те, що на даний час дитина відчуває якісь обмеження в розвитку її особистих якостей.

Також суд відхиляє доводи позивача в частині того, що оскільки дитина має хворобу слуху, яку також має і позивач, і тому він достовірно знає, про те, що дитина повинна навчатись у спеціальному навчальному закладі для осіб з вадами слуху, оскільки під час судового розгляду достовірно встановлено, що дитина хоч і має хворобу слуху, перебуває на обліку у лікарів з цією хворобою, але при цьому відвідує дошкільний навчальний заклад, позитивно характеризується в ньому і здобуває належну дошкільну освіту на належному рівні, з врахуванням її потреб, і будь-яких затримань в розвитку дитина не спостерігається.

При цьому окрім рекомендації лікаря невролога, інші лікарі та працівники освітніх закладів, а також мати не вбачають підстав для поміщення дитини до спеціального навчального закладу і вбачають в такому поміщенні на даній стадії розвитку дитини шкоду її інтересам.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач не довів суду належними та допустимими доказами свої позовні вимоги і тому в задоволені позову слід відмовити за недоведеністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, у зв`язку із відмовою в задоволені позову судові витрати по справі слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, ст.ст. 157, 160, 161 СК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволені позову ОСОБА_1 , який мешкає: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 до ОСОБА_2 , яка мешкає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , треті особи - ОСОБА_3 , яка мешкає: АДРЕСА_2 , серія та номер паспорту НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , який мешкає: АДРЕСА_2 , серія та номер паспорту НОМЕР_4 , ОСОБА_5 , яка мешкає: АДРЕСА_2 , серія та номер паспорту НОМЕР_5 , ОСОБА_6 , який мешкає: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , ОСОБА_7 , яка мешкає: АДРЕСА_4 , серія та номер паспорту НОМЕР_7 , органи місцевого самоврядування залучені судом - орган опіки та піклування виконавчого комітету Солонянської селищної ради, який розташований: смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, вул. Гагаріна, буд. 7, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04339652, орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, який розташований: м. Дніпро, пр. Пушкіна, буд. 65, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 44209446, про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком - відмовити.

Судові витрати по справі покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 18 лютого 2022 року.

Головуючий: суддя Стрельников О.О.