Рішення № 103395326, 10.02.2022, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 2/582/18/22

Справа № 582/848/21

Копія

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2022 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді -Яковенко Н.М.,

за участю секретаря - Ярмоленко А.І.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому засіданні в залі суду в смт. Недригайлів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів та позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом в інтересах позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_3 , та просить суд стягнути із відповідача на користь позивача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період із 01.12.2017 по 23.09.2021 у розмірі 89331 грн 65 коп., та позбавити відповідача ОСОБА_3 батьківських прав щодо його малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 та представник ОСОБА_2 у судове засідання не прибули, останній подав до суду заяву, у якій просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а розгляд справи проводити без участі його та позивача, та не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 60).

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не прибув, у відповідності до ст. 128 ч. 11 ЦПК України є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду та не направив суду заяви про розгляд справи без його участі.

Представник органу опіки та піклування Коропської селищної ради Чернігівської області у судове засідання не з`явився, направив до суду заяву, у якій просить судове засідання провести без участі представника, позов підтримує повністю (а.с. 73).

Розгляд справи проведено у відповідності до вимог статті 280 ЦПК України у зв`язку з неявкою належним чином повідомленого відповідача, який про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, справу розглянуто без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час спільного проживання сторін, народилася дочка ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 10).

Рішенням Коропського районного суду Чернігівської області від 05 лютого 2018 року, ухваленим в справі № 735/1382/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , стягнуто із ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 листопада 2017 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 13).

Рішення набрало законної сили 07 березня 2018 року та на його виконання 07 лютого 2018 року був виданий виконавчий лист (а.с. 14).

Пред`явивши виконавчого листа до виконання, 24 квітня 2018 року Сосницьким районним відділом державної виконавчої служби ГТУЮ в Чернігівській області було відкрито виконавче провадження про примусове виконання рішення суду про стягнення аліментів (а.с. 15).

Починаючи з червня 2018 року, всупереч рішенню суду, ОСОБА_3 повністю припинив сплачувати аліменти на утримання дочки, що підтверджується довідками державної виконавчої служби (а.с.16-17).

Оскільки ОСОБА_3 ухиляється від добровільної сплати аліментів, ухвалою Сосницького районного суду Чернігівської області від 27.12.2019 задоволено подання Сосницького районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Чернігівській області про оголошення в розшук боржника ОСОБА_3 (а.с. 19-20).

На даний час виконавчий лист перебуває на виконанні Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Киівської області.

З розрахунку, складеного державним виконавцем цього ж відділу ДВС, вбачається, що за виконавчим листом № 735/1382/1718, виданим 07 лютого 2018 року Коропським районним судом Чернігівської області, заборгованість ОСОБА_3 по аліментам станом на 01.08.2021 складає 94506 грн (а.с. 18).

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до ч. 1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України та ст. 196СК України неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов`язання, що має на меті сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки

Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покласти таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках неустойка стягується за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, під час вирішення питання про стягнення пені за прострочення сплати аліментів боржником, необхідно брати до уваги фактичні обставини, що зумовили виникнення заборгованості, можливість та обізнаність боржника про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення, участь боржника у вихованні дитини, що сприятиме його обізнаності щодо потреб дитини, пов`язаних з її матеріальним забезпеченням.

Обов`язок утримувати дитину не залежить від звернення до суду, адже відповідач був обізнаний про свій обов`язок щомісячно сплачувати аліменти на дитину, тому повинен був прийняти міри для своєчасного перерахування аліментів.

Зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів, суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Пеня на заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, а навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %. Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості. У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Така правова позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 03.04.2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18), від 19 вересня 2019 року у справі №235/4359/16-ц (провадження №61-31462св18).

Визначаючи розмір пені за прострочення сплати аліментів, суд керується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, виконаним державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Киівської області.

Беручи до уваги, той факт, що прострочення сплати аліментів за кожен місяць окремо за якими заборгував відповідач, а це період часу з грудня 2017 року по серпень 2021 року, до дня пред`явлення позову, минуло більше одного року, а тому сума розрахованої пені очевидно буде більшою за саму заборгованість.

Разом з цим, згідно статті 196 СК України, сума пені не може бути більшою 100% від заборгованості, а тому необхідно проводити розрахунок пені за прострочення зі сплати аліментів, починаючи з червня 2021 року, як про це вказала ОСОБА_1 у позовній вимозі.

Суд визначає нарахування неустойки (пені) за червень-серпень 2021 року наступним чином:

Позов пред`явлено до суду 23.09.2021.

За червень 2021 року: 3669,75 (сума нарахованих і несплачених аліментів) х 1% (0,01) х 84 дні = 3082,59 грн.

За липень 2021 року: 3669,75 х 1% х 53 дні = 1944,97 грн.

За серпень 2021 року: 3669,75 х 1% х 22 дні = 807,34 грн.

Загальна заборгованість пені за червень-серпень складає 5834,90 грн.

Разом з цим, загальна заборгованість пені за період з грудня 2017 року по травень 2021 року складає 83496,75 грн, тобто дорівнює 100% заборгованості по сплаті аліментів.

Таким чином, загальна заборгованість пені з грудня 2017 року по серпень 2021 року складає 89331,65 грн.

Свого розрахунку відповідач у справі суду не надав, розрахунок позивача не спростував.

З урахуванням того, що відповідачем не надано суду доказів того, що заборгованість по аліментам виникла не з його вини, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на її користь неустойки в сумі 89331,65 грн, тобто в межах заявлених нею вимог.

Також, суд стягує з відповідача судовий збір в сумі 840,80 грн на користь держави, оскільки позивач звільнена від сплати цих сум.

Крім того, позивачем заявлена вимога про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Органом опіки та піклування Коропської селищної ради Чернігівської області 02.02.2022 за № 250/01-32 надано суду висновок, затверджений рішенням виконавчого комітету від 27.01.2022 № 15, про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до його малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому зазначено, що остання з серпня 2021 року проживає зі своєю бабусею ОСОБА_5 , 1977 року народження, за адресою: АДРЕСА_1 . Зі слів ОСОБА_5 , мати дитини, ОСОБА_1 , 1997 року народження, знаходиться на тимчасових заробітках за кордоном. 21.01.2022 проведено обстеження умов проживання родини ОСОБА_5 . Умови проживання добрі. Дитина забезпечена всім необхідним для проживання, виховання та розвитку. За час перебування у бабусі, батько жодного разу не відвідав дитину і не зателефонував, не цікавиться її життям та здоров`ям, не допомагає у вихованні, не забезпечує необхідними продуктами харчування, одягом, іграшками, не проявляє ніякої батьківської турботи (а.с. 73-75).

Статтею 150 СК України передбачений обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

У відповідності до п.2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Пунктом 16 Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Приймаючи до уваги викладене, а саме, те, що відповідач не цікавиться своєю дитиною, не спілкується з нею, не надає матеріальної допомоги на її утримання, що, на думку суду, свідчить про байдуже ставлення відповідача до дочки та ухилення його від виконання своїх обов`язків по її вихованню, його слід позбавити батьківських прав відносно дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в повній мірі буде відповідати інтересам дитини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів та позбавлення батьківських прав задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_3 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягуються на підставі рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 05.02.2018, за період із 01 грудня 2017 по 23 вересня 2021 у розмірі 89331 грн 65 коп.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав стосовно малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду скарги.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення, до Сумського апеляційного суду у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 18 лютого 2022 року.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя : Н. М. Яковенко