Рішення № 103393457, 01.02.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/23656/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Лидер» до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарських штрафу № 312799 від 04.10.21.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при здійсненні габаритно-вагового контролю було допущено численні порушення чинного законодавства, вагові параметри автомобіля визначено невірно, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів складено безпідставно, а постанова Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу є протиправною. Щотижневий графік проведення перевірок Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки затверджено неуповноваженою особою, а тому перевірка у визначених таким графіком місцях здійснення габаритно-вагового контролю проводилася незаконно. З талону зважувального засобу вбачається, що зважування здійснювалось на вагах з № 2055, талон не містить підписів ні особи, яка проводила зважування, ні водія автомобіля, який було зважено. Загальний вигляд наданого талона дає підстави для висновку, що за відсутності у ньому підписів особи, яка проводила зважування (відповідно до пункту 4.1.7 ДСТУ така особа повинна нести відповідальність за його зміст), водія (який би підтвердив або мотивовано заперечував, що саме такі параметри було отримано при зважуванні) та іншої інформації (відбитків печаток чи штампів - за наявності, марки, моделі та реєстраційного номера вагового пристрою та іншої інформації, передбаченої пунктом 3.5 ДСТУ) такому талону його автором/створювачем не надано юридичної сили документа. Інші докази - акт № 0061509 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 17.08.2021, довідка № 0080343 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 17.08.2021 та акт № 295706 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 17.08.2021 є похідними, оскільки їх складено на підставі даних (вагових параметрів), зазначених у вищевказаному талоні. Жодний із зазначених документів не підписаний водієм транспортного засобу, якому вказані документи на підпис ніхто не надавав, а запис в актах про те, що водій відмовився їх підписати, ніким те засвідчений. Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише "Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі М 218-02071168-459:2006", проте вказана Методика не розповсюджується на транспортні засоби з рідким та сипучим вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на осі транспортного засобу в русі; в довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю вказано фактичні осьові навантаження окремо на 4 осі, що відповідають тим, які зазначено в талоні зважування: 6,7 / 4,97 / 11,44 / 112,62 тонн, що свідчить про те, що особа, яка здійснювала габаритно-ваговий контроль, вважала всі осі автомобіля одиночними. В акті № 0061509 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів у пункті 10 зазначено лише нормативне та фактичне осьові навантаження на одну першу вісь, що не відповідає ні конструкції автомобіля, ні даним, що містяться в талоні та довідці. Маса автомобіля складає 14 тон і він перевозив щебінь вагою 23,5 тон, що в сукупності складає 37,5 тон, в той час як відповідачем внаслідок неправильного зважування визначено меншу загальну масу автомобіля 34,73 тони. Похибка у 7,98 % свідчить про неправильне визначення загальної маси автомобіля та навантажень на його окремі осі.

Ухвалою судді від 01.12.21 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ст. 262 КАС України.

Відзив на адміністративний позов від відповідача до суду не надійшов, у зв`язку із чим справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на підставі направлення на рейдову перевірку від 13.09.2021 № 001518, співробітниками Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 17.08.2021 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, зокрема, т/з Renault Kerax 420.33, д/н НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , що належить ДП «Лидер» та був під керуванням водія ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт № 295706 від 17.08.2021.

Перевіркою за місцем: Миколаївська область, автомобільна дорога, Н-24 Благовіщенське-Миколаїв, 210 км + 840 м, встановлено порушення вагових обмежень, а саме: здвоєна вісь 23,06 т: згідно накладної на вантаж: відпущено ТОВ «ПГК», одержано ДП «Лидер», вантаж: щебінь, відповідальність за що передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: абз. 16 перевищення встановлених вантажно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу; перевищення складає здвоєна вісь 44,80%.

На підставі вищезазначеного акту Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 312799 від 04.10.2021, відповідно до якої з ДП «ЛИДЕР» відповідно до ч.1 абз.16 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» стягнуто адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000 грн.

Не погодившись із застосованим адміністративно-господарським штрафом, позивач звернувся за судовим захистом із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає зазначену постанову необґрунтованою, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567), згідно з пунктами 3, 4 якого державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до п.12 та 13 Порядку № 1567, рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

З наявної в матеріалах справи копії щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки у період з 16.08.2021 по 23.08.2021, вбачається, що останній затверджений заступником начальника Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, що суперечить вищенаведеним положенням Порядку № 1567 та свідчить про те, що графік рейдових перевірок складено та затверджено неуповноваженою особою.

Вирішуючи спір, суд враховує, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункт 73).

Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

У постанові Верховного Суду від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16 наголошено, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

Суд у цій справі також враховує, що відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 року, верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема в закони, які за змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. При цьому справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Отже, ця юридична позиція Конституційного Суду України поширюється і на необхідність врегулювання органами публічної влади «правової процедури», яка визначає критерії справедливого ставлення органів публічної влади до особи.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 5-р/2019, Конституція України містить низку фундаментальних положень щодо здійснення державної влади, передбачених статтями 3, 5, 6, 8, 19 Основного Закону.

Названі конституційні приписи перебувають у взаємозв`язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов`язують наділених державною владою суб`єктів діяти виключно відповідно до усталених Конституцією України цілей їх утворення.

Тому, коли йдеться про реалізацію компетенції у межах дискреції суб`єктом владних повноважень, такі суб`єкти зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Установлена правова процедура як складова частина принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права.

Принцип легітимних очікувань виражає ідею, що органи публічної влади повинні не лише додержуватися приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань. Згідно з доктриною легітимних очікувань - ті хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинне відчувати краху надій щодо своїх легітимних очікувань (пункт 61 коментаря до документа Венеційської комісії «Мірило правовладдя» (2017 року), який ухвалено Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні (Венеція, 11-12 березня 2016 року)).

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина друга статті 3 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При оскарженні рішення підконтрольний суб`єкт не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність такого рішення.

Таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу. Якщо ж суд визнає, що встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване рішення, є достатніми для висновку про протиправність рішення, необхідність перевірки суті конкретного порушення як підстави для донарахування суми штрафу - відсутня.

Крім того, невиконання вимог щодо підстав та умов здійснення перевірки призводить до визнання такої перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Вищезазначені обставини свідчать на користь висновку про неправомірний характер проведеного Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки контрольного заходу та, відповідно, незаконність прийнятої за його результатами постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу. Отже зазначені обставини є достатніми для висновку про неправомірність прийнятого за наслідками такої перевірки рішення, а тому необхідність перевірки суті порушень відсутня.

Проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова прийнята Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки з попереднім порушенням порядку призначення та проведення контрольного заходу, у зв`язку із чим адміністративний позов підлягає до задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Лидер» (65496, Одеська область, Овідіопольський район, Таїровська селищна рада, вул. Вільямса академіка, 93; ЄДРПОУ 34168990) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4; ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарських штрафу № 312799 від 04.10.21.

Стягнути з бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на користь Дочірнього підприємства «Лидер» судовий збір в розмірі 2270 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

СуддяІ.В. Завальнюк