Рішення № 103393456, 31.01.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/21166/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря с/з - Сініцина А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-УКРСТРОЙ» (65012, м. Одеса, вул. Французький б-р, 17-А) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-УКРСТРОЙ» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 00247400705 від 05.10.2021, яким ТОВ «ЮГ-УКРСТРОЙ» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1 475 000, 00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 368 750, 00 грн.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача. За результатами перевірки складено акт, яким встановлено порушення. На підставі зазначеного акту перевірки, позивач отримав податкове повідомлення-рішення, яким встановлено порушення п.44.1 ст. 44 п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п.123.2 ст.123 Податкового кодексу України, яким ТОВ «ЮГ-УКPСТРОЙ» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1 475 000, 00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 368 750, 00 грн.

Позивач не погоджується з даним податковим повідомленням-рішенням №00247400705 від 05.10.2021 року, вважає його незаконним, та такими, що прийняте на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 26.08.2021 року №17996/15-32-07-04-37224235, а отже є таким, що підлягає скасуванню.

01.12.2021 року за вх. № ЕП/34229/21 від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що перевіркою встановлені численні факти неможливості здійснення ТОВ «Спецбудтехніка-1» робіт з монтажу витяжних вентиляторів за адресою: м. Одеса, Французський бульвар, 49/51, що вказані в Акті приймання-передачі виконаних будівельних робіт (за формою КБ - 2в) за березень 2020 року б/д №1 за квітень 2020 року б/д №1, у зв`язку з не виконанням умов за трудовими ресурсами, матеріальними витратами, не відомо, яким чином здійснювалась поставка матеріалів Підряднику, де матеріали зберігались, хто несе відповідальність за охорону матеріалів на об`єкті, відсутня інформація щодо наявності зазначених матеріалів у Замовника, у зв`язку з чим не встановлено походження витратних матеріалів, невідповідність зарплати поданим звітам, не встановлено кому передано в подальшому дані роботи, так як в Актах приймання-передачі виконаних будівельних робіт (за Формою КБ - 2в) відсутня інформація щодо субпідрядників, тощо. Даний акт не відображає реального здійснення операцій, тобто є недостовірним та не підтверджує здійснення господарської операції. Документи не відповідають дійсності. Існує превалювання форми над суттю та економічним змістом. Отже, у зв`язку не підтвердженням фактичного отримання вищеперелічених робіт та послуг ТОВ «ЮГ-УКРСТРОЙ» від контрагента-постачальника ТОВ «Спецбудтехніка-1» в сумі 7375000 грн., не підтверджено податковий кредиту розмірі 1475000 грн. При залученні даного контрагента було враховано його можливість здійснювати обумовлені договором роботи відповідно КВЕД, наявність ліцензії. При цьому, в період проведення перевірки в актах приймання-передачі виконаних будівельних робіт (за формою КБ - 2в), які надано до перевірки відсутня інформація щодо виконання, робіт з залученням субпідрядних організацій. Отже, виходячи з вищенаведеного, ТОВ «ЮГ-УКРСТРОЙ» неправомірно перенесено Інформацію зі складених первинних документів до облікових регістрів, а з них - до Декларацій з ПДВ. На порушення п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, ТОВ «ЮГ-УКРСТРОЙ» необґрунтовано внесено записи в облікові регістри, які мають проводитись на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Відповідні складені документи не можуть за змістом п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України вважатися первинними документами для підтвердження даних податкового обліку. Враховуючи вищевикладене, та зважаючи на те, що ТОВ «ЮГ-УКРСТРОЙ» безпідставно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість перевіреного періоду за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Спецбудтехніка-1», код за ЄДРЦОУ 40515713, завищено податковий кредит на загальну суму 1 475 000 грн.

Заяви чи клопотання від сторін.

03.12.2021 року за вх. №ЕП/34692/21 до суду надійшла заява від представника відповідача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою ПЗ ЕаsуСоn.

07.12.2021 року за вх. №ЕП/35083/21 від представника позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання за відсутності представника.

23.12.2021 року за вх. №73285/21 від представника ГУ ДПС в Одеській області надійшло клопотання про закриття підготовчого провадження по справі та призначення справи до судового розгляду по суті.

28.12.2021 року за вх. №74206/21 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Процесуальні дії вчинені судом.

Ухвалою суду від 18.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено підготовче засідання на 08 грудня 2021 року об 11.00 год.

08.12.2021 року розгляд справи відкладено на 22.12.2021 року о 12.30 год.

Ухвалою суду 08.12.2021 року допущено участь сторін по справі в судовому засіданні в режимі відеоконференції щодо розгляду адміністративної справи № 420/21166/21 з використанням власних технічних засобів за допомогою ПЗ ЕаsуСоn та призначено проведення судового засідання для розгляду справи в режимі відеоконференції на 23.12.2021 року о 12.30 год.

23.12.2021 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.01.2022 року о 12.00 год.

20.01.2022 року в судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

Представник відповідача заперечував проти задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні 20.01.2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду про задоволення адміністративного позову.

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ-УКРСТРОЙ» (далі - ТОВ «ЮГ-УКРСТРОЙ»), код ЄДРПОУ 37224235, зареєстроване Юридичним департаментом Одеської міської ради 19.08.2010 року, номер запису: 15561020000039802. Основним видом діяльності якого є (КВЕД 41.10) організація будівництва будівель.

В період з 28.07.2021 року по 17.08.2021 року згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 77.1 статті 77 ПК України, на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 07.07.2021 року №4704-п та направлень на перевірку №9440/15-32-07-05, №9442/15-32-07-05, №9444/15-32-07-05, №9446/15-32-07-05, №9448/15-32-07-05, №9449/15-32-07-05, проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "ЮГ-УКРСТРОЙ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 31.03.2021 роки.

Згідно висновків Акту перевірки від 26.08.2021 року №17996/15-32-07-04-37224235 встановлено порушення ТОВ «ЮГ-УКРСТРОЙ»:

- п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, п.44.1 ст. 44 п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 1 475 000 грн., у тому числі: січень 2020 - на 658333 грн., лютий 2020 на 258333 грн., травень 2020 на 186666 грн., червень 2020 на 53333 грн., липень 2020 на 318335 грн.

- п.49.18 ст.49 Податкового кодексу не надано звіт форми 20-ОПП «Відомості про об`єкти оподаткування платника податків» за період 2018, 2019, 2020.

- п. 46.1. п. 46.5. ст. 46 п. 49.2. ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), Наказу Міністерства фінансів України N 897 від 20.10.2015 Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, із змінами і доповненнями, в результаті чого ТОВ «ЮГ-УКPСТРОЙ» до контролюючого органу не подано Додатки РІ до податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за 2018,2019, 2020.

- порушення постанови Правління Національного банку України від 25.11.2016 № 407 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06 червня 2013 року № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» вимог п.6 розділу II Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України 29.12.2017р. №148 із змінами та доповненнями, а саме, встановлено порушення граничних обмежень розрахунків готівкою у касі підприємства із фізичною особою протягом одного дня.

16.09.2021 року позивач надав заперечення на акт перевірки від 26.08.2021 року № №17996/15-32-07-04-37224235.

Листом від 30.09.2021 року №12723/КПР/15-32-07-05-08 ГУ ДПС в Одеській області розглянувши заперечення на акт перевірки, повідомив позивача про залишення висновків акту перевірки без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі Акту перевірки ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 00247400705 від 05.10.2021 року, яким ТОВ «ЮГ-УКРСТРОЙ» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1 475 000, 00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 368 750, 00 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі по тексту також - ПК України).

За нормами п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, передбачено, що податковий кредит - це сума, на яку платник, податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких ( митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У пункті 198.2 ст.198 Податкового кодексу України зазначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів послуг.

Згідно п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін. визначених відповідно до статті 39 Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у том} числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у том} числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях } межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.5 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) період} і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року. - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до склад невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування, згідно п. 185.1 ст. 185 ПКУ, є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Стаття 201 ПКУ регламентує питання порядку визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків

Пунктом 200.1 ст.200 ПКУ встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з абз. б) та в) п. 200.4 ст.200 ПКУ при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду).

Відповідно до абз. 11 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У силу ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, акти, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

При цьому, слід врахувати, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Водночас, нереальність господарських операцій з придбання/постачання платником податку товарів/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами, і головне, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновки суду.

З аналізу положень податкового законодавства вбачається, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в акті перевірки зазначено, що господарські операції позивача з контрагентом мали нереальний характер, оскільки, за даними інформаційних баз відповідача, у зазначеного контрагента відсутні трудові ресурси в достатній кількості, необхідній для виконання робіт.

Суд вважає зазначені висновки податкового органу такими, що не відповідають обставинам справи, нормам діючого законодавства з огляду на те, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності, як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Відсутність у спірного контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Суд зазначає, що чинним законодавством не регламентовано питання щодо кількості штатних працівників, або інших обов`язкових ресурсів для здійснення певного виду господарської діяльності, а податковим органом, як суб`єктом владних повноважень, що встановлював порушення з боку позивача, не зазначено ні в акті перевірки, ні у відзиві на адміністративний позов, яка кількість зазначених ресурсів є достатньою, на його думку, для здійснення господарських операцій.

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що фактичне виконання укладених господарських договорів не відбулось. Висновки контролюючого органу з цього приводу ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (стаття 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1 пункту 72 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно - аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Так, в силу приписів пп.83.1.2 п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України, податкова інформація є однією, але не єдиною підставою для висновків під час проведення перевірок.

Таким чином, сама по собі наявність податкової інформації щодо контрагентів позивача може свідчити лише про можливі порушення ними норм Податкового кодексу України, цивільного та/чи господарського законодавства.

Судом встановлено, що 10.07.2017 року між Державною установою «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України» (Замовник) та ТОВ «ЮГ-УКРСТРОЙ» (Підрядник) укладено договір підряду в капітальному виробництві №81, предметом якого є будівництво Державної установи «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України», а саме недобудованого лікувального корпусу на Французькому бульварі, 49/51 у Приморському районі м. Одеса.

29.04.2020 року між Державною установою «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України» (Замовник) та ТОВ «ЮГ-УКРСТРОЙ» (Підрядник) укладено договір підряду в капітальному виробництві №68, предметом якого є додаткові роботи «Будівництво Державної установи «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України», а саме недобудованого лікувального корпусу на Французькому бульварі, 49/51 у Приморському районі м. Одеса».

Згідно з п.3.1. Договору №68 від 29.04.2020 року строк виконання робіт: 2020-2021 роки.

15.01.2020 року між ТОВ «ЮГ-УКРСТРОЙ» (Замовник) та ТОВ «СПЕЦБУДТЕХНІКА-1» (Підрядник) укладений договір підряду №15-01/20, відповідно до якого Підрядник бере на себе зобов`язання в межах договірної ціни, якісно та у встановлені терміни виконати роботи з монтажу систем вентиляції на об`єкті Державної установи «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України», а саме недобудованого лікувального корпусу на Французькому бульварі, 49/51 у Приморському районі м. Одеса.

Відповідно до п.2.1. Договору підряду договірна ціна є твердою та становить 8 850 000 грн, у т.ч. ПДВ 1 475 000 грн.

Підпунктом 3.1.1. Договору підряду передбачено, що строк виконання робіт до 01.05.2020 року.

За результатами господарських операцій щодо надання ТОВ «ЮГ-УКРСТРОЙ» послуг за Договором підряду №15-01/20 від 15.01.2020 року, ТОВ «СПЕЦБУДТЕХНІКА-1» подано до ГУ ДПС в Одеській області податкові накладні №6 від 20.01.2020 року, №7 від 20.01.2020 року, №8 від 20.01.2020 року, №15 від 20.01.2020 року, №16 від 20.01.2020 року, №17 від 20.01.2020 року, №18 від 20.01.2020 року, №19 від 20.01.2020 року, №20 від 20.01.2020 року, №21 від 20.01.2020 року, №22 від 20.01.2020 року, №1 від 12.03.2020 року, №2 від 12.03.2020 року, №3 від 12.03.2020 року, №4 від 12.03.2020 року, №5 від 12.03.2020 року, №6 від 12.03.2020 року, №2 від 28.04.2020 року.

Суд вважає, що первинні документи позивача по взаємовідносинам з наведеним вище контрагентом мають всі необхідні обов`язкові реквізити, визначені податковим законодавством. На противагу зазначеному, податковим органом під час судового розгляду справи не було наведено будь-яких переконливих доводів та не надано належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність саме позивача, як платника податків.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальних характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, оскільки вони перебувають поза межами його впливу.

З огляду на викладене, поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням контрагентами контрагента правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами його контрагента податкових зобов`язань.

Під час дослідження обсягу податкових прав і обов`язків платника за господарською операцією суд не обмежується перевіркою формальної відповідності поданих платником податків документів вимогам податкового законодавства, а оцінює всі докази в сукупності та взаємозв`язку для встановлення дійсного економічного змісту господарської операції.

Водночас, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об`єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів щодо наявності обвинувального вироку суду, рішень суду про стягнення одержаного за нікчемними правочинами, наявності рішень суду про визнання недійсними правочинів позивача з контрагентами.

Суд зазначає, що у податкового органу відсутні зауваження щодо складання та оформлення первинних документів ТОВ «ЮГ-УКРСТРОЙ». Проте, на думку відповідача, не відображають реальних господарських операцій щодо виконання монтажних робіт контрагентом позивача, тобто є недостовірними, дефектними, що не дає права ТОВ «ЮГ-УКРСТРОЙ» на формування податкового кредиту, що враховується при визначенні сум ПДВ.

Реальність здійснення господарської операції повинна досліджуватися на підставі первинних документів, складених за результатами таких операцій та не може ґрунтуватися виключно на отриманій податковій інформації з баз даних податкового органу.

Не підтвердження операцій щодо виконання монтажних робіт, відсутність основних засобів у контрагента, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.07.2019 року у справі №808/109/18.

Суд зауважує, що позивач не наділений повноваженнями здійснювати контроль та перевірку господарської діяльності своїх контрагентів, та не має можливості перевіряти обставини ведення їх господарської діяльності. При придбанні робіт, послуг покупець зобов`язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов`язаний врахувати дану суму в складі податкових зобов`язань відповідної звітності з податку на додану вартість і у встановленому порядку сплатити її до бюджету, а у випадку невиконання даних своїх обов`язків, понести за це правопорушення встановлену за законом відповідальність.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що у випадку коли державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Також, чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів. Платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань.

Отже, висновок ГУ ДПС в Одеській області про порушення ТОВ «ЮГ-УКРСТРОЙ» п. 198.1, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого платнику податків була занижена сума ПДВ, спростовується первинними документами, наданими позивачем, та не знайшов свого підтвердження під час розгляду даного спору в суді.

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у пункті 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року (справа «Руїз Торіха проти Іспанії») Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління ".

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-УКРСТРОЙ» (65012, м. Одеса, вул. Французький б-р, 17-А) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 00247400705 від 05.10.2021 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-УКРСТРОЙ» (65012, м. Одеса, вул. Французький б-р, 17-А, код ЄДРПОУ 37224235) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166), сплачений судовий збір у розмірі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) гривень.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 31.01.2022 року.

Суддя Бутенко А.В.