Постанова № 103392410, 11.02.2022, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/9299/21

Провадження № 2-о/487/58/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2022 року м.Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Бобрової І.В., при секретарі судового засідання Тітові А.О., роглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві заяву ОСОБА_1 заінтересована особа – Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області про встановлення факту постійного проживання на території України,-

ВСТАНОВИВ:

29.12.2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду, в інтересах ОСОБА_1 з заявою, в якій просив встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України станом на 24 серпня 1991 року .

Свої вимоги мотивував тим, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в Миколаєві Української РСР та з 1987 року, проживав і проживає на території України, за адресою АДРЕСА_1 . З 14.10.1996 року по 12.08.1997 року ОСОБА_1 навчався в Миколаївській загальноосвітній школі-інтернат І-ІІІ ступенів № 7, а також з 01.09.1993 року по 04.11.1996 року та з 01.09.1997 року по 11.09.2000 року у середній загальноосвітній школі № 17 м. Миколаєва Миколаївської області. До того, з 10.01.2009 року ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних Заводського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Миколаєва. Звернувшись до Заводського РВ у м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області із заявою про отримання паспорту громадянина України ОСОБА_1 отримав відмову, у зв`язку з тим, що він не є громадянином України. Таким чином, без встановлення факту постійного проживання на території України ОСОБА_1 позбавлений можливості отримати паспорт громадянина України, що і стало підставою для звернення до суду із зазначеною заявою.

Ухвалою суду від 10.01.2022 року, заяву прийнято до провадження, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Заявник ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за своєї відсутності, вимоги заяви підтримав в повному обсязі, просив суд її задовольнити.

Представник зацікавленої особи до судового засідання не з`явилася, надала до суду письмові пояснення, просила вирішити справу на розсуд суду.

Всебічно, повно, обєктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд вважає за необхідне заяву задовольнити, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Миколаєві, що підтверджується дублікатом свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції 17 серпня 2012 року, актовий запис №48. Батьками дитини зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно копії паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , останній народився в селі Преображене Сватівського району Луганської області та з 07.04.1987 року є зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Мати заявника - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції.

З 14.10.1996 року по 12.08.1997 року ОСОБА_1 навчався в Миколаївській загальноосвітній школі-інтернат І-ІІІ ступенів № 7, а також з 01.09.1993 року по 04.11.1996 року та з 01.09.1997 року по 11.09.2000 року у середній загальноосвітній школі № 17 м. Миколаєва Миколаївської області, що підтверджується довідками №30 від 20.07.2021 року, виданою в.о. директора школи-інтернат Лоленко Ю.А. та № 188 від 23.06.2020 року, виданою директором миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 17 ім. Саражана В. Г. ОСОБА_5 , відповідно.

Факт того, що ОСОБА_6 з 10.01.2009 року перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних Заводського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Миколаєва, підтверджується відповіддю військового комісара Заводського РТЦК та СП від. 10.09.2021 року № 2517 на адвокатський запит ОСОБА_2 № 07/08-1 від 07.09.2021 року.

В заяві, представник заявника ОСОБА_2 зазначає, що без встановлення факту постійного проживання на території України ОСОБА_1 позбавлений можливості отримати паспорт громадянина України встановленого зразка.

Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України», і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України», громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.

Згідно із п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого указом Президента України від 27.03.2001 року №215, встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.

Пунктом 8 цього Порядку визначено, що для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає: 1) заяву про встановлення належності до громадянства України; 2) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального органу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт); 3) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Відповідно до пункту 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України і виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року №215, в редакції Указу Президента України від 27.06.2006 року №588/2006 зі змінами, у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент її народження чи підчас її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України,Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

За таких обставин юридичне значення має факт постійного проживання заявника на території України в певний період часу, а саме станом на 24 серпня 1991 року чи станом на 13 листопада 1991 року.

За змістом п. 3 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про громадянство України», безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п`яти років є однією з умов прийняття до громадянства України.

Стаття 1 цього ж Закону дає чітке визначення поняття «безперервне проживання на території України» та «проживання на території України на законних підставах».

Безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів.

Проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні.

Розширене тлумачення цих понять та переліку умов, за яких можливе встановлення факту безперервного проживання та прийняття до громадянства України, Законом не передбачено.

У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального органу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт).

Крім того згідно статті 13 ЗУ "Про громадянство України" від 08.10.1991 року, дитина, батьки якої на момент народження перебували в громадянстві України, є громадянином України незалежно від того, чи народилася вона на території України чи за її межами.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звертався до Управління Державної міграційної служби у Миколаївській області з заявою про видачу паспорта громадянина України.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Наведений у ст. 273 ЦПК України перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.

Листом Верховного суду України від 01.01.2012 року про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення роз`яснено, що у порядку ч.2ст.256 ЦПК суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ст. 256 ЦПК України та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема, заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року. Отже, реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року, який має юридичне значення. Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

Відповідно до п.2 ч. 5ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 2ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Приймаючи до уваги те, що встановлення факту постійного проживання на території України має для заявника юридичне значення та необхідне йому для отримання паспорту громадянина України, враховуючі наявність доказів на підтвердження постійного проживання на території України впродовж життя та зокрема станом на 24.08.1991 року та станом на 13.11.1991, а також фактичне набуття ним громадянства України як малолітньою особою, батьки якої перебували у громадянстві України на зазначений час, суд доходить висновку, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 заінтересована особа – Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області про встановлення факту постійного проживання на території України - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Миколаєва на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа – Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області, місце знаходження: м.Миколаїв, вул. Декабристів, 5-А.

Головуючий суддя БОБРОВА І. В.

Повне судове рішення складено 18.02.2022 року.