Вирок № 103384233, 18.02.2022, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/1910/20

Провадження № 1-кп/349/36/22

В И Р О К

іменем України

18 лютого 2022 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Могили Р.Г.,

за участю секретарів судових засідань Матасової Н.М., Савіцької Л.Р.,

Іванило Т.Є.,Сташків О.Б.,

учасники судового провадження:

прокурор Шувар М.Т.,

обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисники Падучак І.І., Раврик І.Д.,

потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали об`єднаного кримінального провадження, яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020090210000080, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з повною вищою освітою, неодруженого, має на отриманні неповнолітню дитину, який працює діловодом в одній із військових частин, згідно ст. 89 КК України несудимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця тажителя АДРЕСА_2 , з професійно-технічною освітою, неодруженого, який не працює, згідно ст. 89 КК України несудимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили умисні дії, які виразились у хуліганстві, тобто в грубому порушенені громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, групою осіб, відповідальність передбачена ч.2 ст.296 КК України.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких встановлених судом обставин.

31 березня 2020 року близько 19 год 00 хв. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та особа провадження щодо якої закрито у зв`язку із смертю, які перебували в стані алкогольного сп`яніння, сиділи у товаристві своїх знайомих на одній із паркових лавок на пл. Роксолани в м. Рогатині. В цей час поблизу них проходили ОСОБА_3 та особа з якою він спільно проживає, але не перебуває ушлюбі ОСОБА_4 , а також її малолітня онука ОСОБА_5 .

Почувши, що ОСОБА_6 спілкується з ОСОБА_4 на російській мові, та використавши дану обставину як малозначимий привід, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 та особою провадження щодо якої закрито у зв`язку із смертю вирішили показати свою зневагу до ОСОБА_7 та ОСОБА_4 . З цією метою вони почали образливо, у грубій формі, чіплятись до ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , виражаючись при цьому в їхню сторону нецензурними словами.

Зухвала поведінка вказаних осіб зумовила обурення в ОСОБА_7 , внаслідок чого між ними виник словесний конфлікт, який супроводжувався взаємними образами, та невдовзі переріс у шарпанину, в яку втрутилась ОСОБА_4 з метою припинення конфлікту.

В цей час ОСОБА_1 , використовуючи малозначний привід, знаходячись у громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, незважаючи на загальноприйняті норми моралі та поведінки, відштовхнув ОСОБА_4 , після чого підійшов у притул до ОСОБА_3 та з особливою зухвалістю завдав йому один удар кулаком правої руки в ділянку обличчя, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_3 відчув сильний фізичний біль, не отримавши при цьому тілесних ушкоджень.

В подальшому ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 та особою провадження щодо якої закрито у зв`язку із смертю, повалили ОСОБА_3 на землю, де продовжили з останнім боротьбу. В свою чергу ОСОБА_4 , бажаючи допомогти ОСОБА_3 підвестись із землі, втрутилась у конфлікт між чоловіками, у ході якого ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 , особою провадження щодо якої закрито у зв`язку із смертю, усвідомлюючи, що вони перебувають у громадському місці та грубо порушують громадський порядок нанесли ОСОБА_8 численні удари руками в різні ділянки тіла, не даючи йому при цьому можливості підвестись, внаслідок чого потерпілий відчув сильний фізичний біль, не отримавши при цьому тілесних ушкоджень.

Позиція обвинувачених щодо пред`явленого обвинувачення.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні визнали себе винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, за обставин, які викладені в обвинувальному акті, а інші учасники судового провадження не заперечували щодо розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст.349 КПК України, а тому суд, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинувачених.

У судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_1 надав показанняпро те,що взазначеному вобвинувальному акті день та часперебував наплощі Роксоланив м.Рогатині,разом ізсвоїми знайомими,серед яких був ОСОБА_9 та ОСОБА_2 . Повзних проходилапара іздитиною,які спілкувалисяміж собоюросійською мовою.Це обурило ОСОБА_9 та вінвирішив зробитизауваження цимособам. Вході їхньогоспілкування міжними виникласловесна суперечка,яке переросла у шарпанину,а в подальшомув бійку. У вчиненому щиро розкаявся, в ході судового розгляду кримінального провадження просив вибачення у потерпілих та добровільно відшкодував потерпілій ОСОБА_4 заподіяну майнову шкоду.

Обвинувачений ОСОБА_2 надав показання проте,що взазначеному вобвинувальному акті день та часперебував разоміз своїмизнайомими наплощі Роксоланив м.Рогатині. Разом ізним був ОСОБА_1 та ОСОБА_9 ,де останньому несподобалось,що потерпілі,які проходилибіля нихрозмовляли російськоюмовою.Це стало приводомтого,що міжними тапотерпілими виник словеснийконфлікт, який переріс у шарпанинуміж нимита потерпілим ОСОБА_3 ,а в подальшомув бійку.Він в цьому конфліктістарався їхрозборонити .У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання. Мотиви призначення покарання.

Призначаючи обвинуваченим покарання, суд зазначає таке.

В частині другій статті 4 КК України зазначено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

За загальними положеннями призначення покарання, які зазначені в приписах частин 1 та 2 статті 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Підстави для призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинене кримінальне правопорушення, визначаються статтею 69 цього Кодексу.

Частиною першою статті 69 КК Українивизначено, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає: щире каяття, визнання вини, відшкодування заподіяної шкоди.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд визнає: щире каяття, визнання вини.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченим суд визнає: вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, а також вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини.

Згідно здосудових доповідей,складених 23квітня 2021 року року Рогатинським районним сектором філії державної установи «Центр пробації», ризик вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній, а ризик вчинення ОСОБА_2 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як високий.

Враховуючи висновок органу пробації,характер таступінь тяжкостівчиненого кримінального правопорушення,яке відповіднодо ст.12КК України є нетяжким злочином,особу обвинувачених, які позитивнохарактеризуються за місцем проживання,обвинувачений ОСОБА_1 на облікув нарколога тапсихіатра не перебуває,обвинувачений ОСОБА_2 на обліку впсихіатра не перебуває,однак перебуваєна облікув наркологаз діагнозом:хронічний алкоголізм,обвинувачений ОСОБА_1 має на утриманні неповнолітню дитину,в періодз березня 2019року по березень 2020 року брав безпосередньо участьв Операції Об`єднаних Сил, забезпечення її проведенняі захисту незалежності, суверенітетута територіальної цілісності Українив районах проведення антитерористичної операції натериторії Донецької та Луганської областей,на даний час працює діловодому однійіз військових частин,а також обставини,які пом`якшуютьпокарання таістотно знижуютьступінь тяжкостівчиненого нимзлочину шире каяття, відшкодуваннязаподіяної шкоди,а томусуд дійшоввисновку,що при призначенні покарання ОСОБА_1 , відповідно до ч. 1 ст.69КК України є підстави для переходу до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст.296КК України увиді штрафу,а припризначенні покарання ОСОБА_2 необхідно визначити покарання у виді обмеження волі в межах мінімальної санкції, передбаченої ч. 2 ст.296КК України із застосуванням ст.75 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи особу винного ОСОБА_2 , який позитивно характеризується за місцем проживання, наявність обставин, які пом`якшують йому покарання, обставини вчинення ним кримінального правопорушення, суд вважає можливим виправлення його без відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до ч.4 ст.75 КК України іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

При визначені тривалості іспитового строку та обов`язків, які необхідно покласти на обвинуваченого, суд враховує характер і тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, вид і строк призначеного покарання, наведені дані, що характеризують особу обвинуваченого та обставини, які пом`якшують покарання.

На підставі наведеного, суд визначає для обвинуваченого ОСОБА_2 іспитовий строк тривалістю один рік, з покладенням на нього обов`язків передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Таке призначене обвинуваченим покарання на думку суду є справедливим та законним з врахуванням всіх фактичних обставин в кримінальному провадженні у їх сукупності, та буде відповідати ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинувачених і є необхідним та достатнім для їх виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішувались судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Вирішуючи в кримінальному провадженні цивільнийпозов ОСОБА_3 про стягнення 10000 грн моральної шкоди солідарно з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд залишає позов без розгляду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно частини 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

26 січня 2022 року позивач ОСОБА_3 до початкурозгляду цивільногопозову посутіподав заяву про залишення позову без розгляду. Також в заяві зазначив, що немає до обвинувачених претензій морального характеру.

Питання речових доказів необхідно вирішити згідно вимогст.100 КПК України.

Під час судового провадження учасники процесу не заявляли клопотань стосовно грошового розміру процесуальних витрат, які повинні бути їм компенсовані.

На час ухвалення вироку до обвинувачених не застосований жоден вид запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 368 -370, 373- 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.296КК України та призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 8 500 грн.

Штраф необхідно сплатити на рахунок UA698999980313080106000009652, отримувач ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Рогатин/21081100, код ЄДРПОУ 37951998, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), кодкласифікації доходів бюджету 21081100.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.296КК України та призначитийому покарання у виді обмеження волі на строк 1 ( один) рік.

На підставіст.75КК Українизвільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді обмеження волі на строк 1 ( один) рік з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один ) рік.

На підставіч.1ст.76КК Українина ОСОБА_2 покласти такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи .

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 10 000 грн моральної шкоди, залишити без розгляду.

Речові докази: оптичний диск з відеозаписами із камери відеоспотереження від 31 березня 2020 року залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченим та прокурору, а іншим учасникам судового провадження за їх заявою.

Суддя Р.Г. Могила