Рішення № 103382374, 16.02.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2022 р. № 400/12707/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу

за позовом:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,

до відповідача:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

про:стягнення податкового боргу в сумі 47 630,23 грн,

Головне управління ДПС у Миколаївській області (надалі позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач), в якому просить суд стягнути податковий борг в сумі 47630,23 грн. на користь Державного бюджету України.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 47630,23 грн. по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості. Наявний борг виник на підставі податкових повідомлень - рішень № 0074698-5006-1404 від 16.05.2019 р., №0023297-5005-1404 від 12.03.2020 р., №0031938-2403-1404 від 06.04.2021 рік. Вказав, що стосовно відповідача була прийнята податкова вимога форми "Ф" № 3644-52 від 13.02.2020 року, проте вжиті позивачем заходи не призвели до добровільного погашення відповідачем заборгованості, що зумовило звернення до суду з позовом.

Ухвалою суду від 16.12.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивачем до звернення з адміністративним позовом до суду направлено запит до управління державної міграційної служби України в Миколаївській області Відділу обліку і моніторингу інформації щодо надання інформації про реєстрацію місця проживання відповідача.

Від відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Миколаївській області надійшла відповідь на запит, в якій надано інформацію про реєстрацію місця проживання відповідача.

Від відповідача до суду відзив не надходив, а копія вищезазначеної ухвали, яку суд направив відповідачу, повернулись до суду без вручення.

З врахуванням положень ч. 1, 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні.

Дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено, що відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Миколаївській області та є платником податку.

За відповідачем рахується податковий борг в сумі 47630,23 грн. по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

Наявний борг виник на підставі податкових повідомлень рішень:

- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2018 рік у розмірі 14504,81 грн., ППР № 0074698-5006-1404 від 16.05.2019 р.;

- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2019 рік у розмірі 16258,01 грн., ППР №0023297-5005-1404 від 12.03.2020 р.;

- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік у розмірі 16867,41 грн., ППР №0031938-2403-1404 від 06.04.2021 р.;

Стосовно відповідача була прийнята податкова вимога форми "Ф" № 3644-52 від 13.02.2020 року, проте вжиті позивачем заходи не призвели до добровільного погашення відповідачем заборгованості

Вказані податкові повідомлення-рішення направлялись відповідачу, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення, проте повернуті без вручення.

Суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення ані в адміністративному, ані в судовому порядку не оскаржувалось, отже є податкове зобов`язання є узгодженим.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.266.1.1п.266.1ст.266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно п.п.266.3.1,266.3.2п.266.3ст.266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до п.п.16.1.4. п.16.1. ст.16 ПК України, - платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п.266.10.1 п. 266.10. ст.266 ПК України податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання вважаються податковим боргом.

Пунктом38.1ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов`язання, а саме податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яка дорівнює 47630,23 грн.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених податкових зобов`язань контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 13.02.2020 року №3644-52, яка направлена поштою на адресу боржника рекомендованим листом з повідомленням, однак лист повернуто на адресу відправника із відміткою «за закінченням терміну зберігання». В силу вимог пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України вважається врученою. Судом встановлено, що з моменту формування та надсилання вимоги податковий борг є непогашеним.

Таким чином, заходи, прийняті податковим контролюючим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли.

Відповідно до п.87.11ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи вимоги ч. 2ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями104-107,122-143,151-154,158,162,163,167,185-186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в дохід держави податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 47630,23 (сорок сім тисяч шістсот тридцять гривень 23 коп).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя В. С. Брагар