Ухвала суду № 103381842, 10.02.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

10 лютого 2022 року Київ № 320/11334/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду- Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання Казміній Я.О.;

за відсутності сторін та їхніх представників,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в межах загального позовного провадження, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільській комбікормовий завод» до Головного управління Державної податкової служби України в Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

у с т а н о в и в:

ТОВ «Бориспільській комбікормовий завод» звернулось до суду на оскарження податкових повідомлень рішень відповідача №№0015940511 від 07.09.2020 форми «В4» та 0015950511 від 07.09.2020 форми «Р».

Ухвалою суду від 05 жовтня 2021 було відкрито загальне позовне провадження, справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 26.10.2021.

У призначений для розгляду справи час, сторони, повідомлені належним чином про дату та місце проведення судового засідання, не з`явились; заяв чи клопотань про розгляд справи за їхньої відсутності, не надали.

Розгляд справи було відкладено. У судові засідання 12.01.2022 та 10.02.2022, сторони, повідомлені належним чином, не з`явилися, за відсутності заяв чи клопотань про розгляд справи за їхньої відсутності. Факт повідомлення позивача підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення №01133 0172427 5 та 01133 0178902 4.

Вирішуючи питання про можливість подальшого розгляду справи за повторної відсутності позивача, суд виходив із наступного:

статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 2 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.181 КАС України, підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, визначених цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Приписами п. 3 ч. 5 ст. 44 КАС України унормовано, що учасники справи, поміж іншого, зобов`язані: з`являтися в судове засідання за викликом суду.

Аналогічна норма міститься у статті 45 КАС України, де вказано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КАС України, учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Статтею 205 КАС України встановлено правове регулювання наслідків неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, які спрямовані на забезпечення прав щодо участі у судовому розгляді осіб, які беруть участь у розгляді, у разі їх неприбуття з об`єктивних причин.

З метою дисциплінування та виключення випадків умисного затягування розгляду справи стаття встановлює негативні для учасників судового процесу наслідки, у разі неприбуття у судове засідання через безвідповідальне ставлення до справи.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 205 Кодексу, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 5 статті 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Отже, у даному випадку позивач, який належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув тричі, не надавши заяву про розгляд справи без його участі та, не повідомивши суд про причини неявки.

Варто зазначити, що Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", є обов`язковою до застосування у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що "право на суд" та "право на доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, щоб не порушувати зміст цих прав (пункт 59 рішення «Де Жуфр де ла Прадель проти Франції», пункт 28 рішення «Станєв проти Болгарії»). Тобто, реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони".

З огляду на викладене, можна зробити висновок, що позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, використовувати власні процесуальні права та можливості, здійснювати їх з метою, з якою такі права йому надані.

При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.

Крім викладеного суд також враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 18.12.2019 року по справі №9901/949/18, де зазначено наступне:

«…В аспекті наведеного суд першої інстанції вказав, що у розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.

Беручи до уваги наведені обставини про належне та своєчасне повідомлення судом позивача про призначення судового засідання як на 09 вересня, так і на 07 жовтня 2019 року, повторне після відкладення розгляду справи неприбуття його в судове засідання без повідомлення поважних причин неявки, неподання заяв про розгляд справи за його відсутності, а також з огляду на те, що представник відповідача на розгляді справи по суті не наполягав, просив залишити позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції позовну заяву ОСОБА_1 до ВККС про визнання протиправною бездіяльності залишив без розгляду.

Отож, якщо позивач був належним чином повідомлений судом про призначення судових засідань, двічі не прибув у судові засідання без повідомлення поважних причин неявки; заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість застосування визначеного частиною п`ятою статті 205 та пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України правового наслідку неявки позивача в судове засідання - залишення позову без розгляду.

Міркування ОСОБА_1 про неправильне застосування судом першої інстанції положень частини п`ятої статті 205 КАС України не можна визнати спроможними і достатніми підставами для скасування оскарженого судового рішення. Не змінює оцінки цих міркувань й посилання скаржника на судову практику застосування цієї норми касаційним судом в іншій адміністративній справі».

«…Загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, - ч.5 ст. 242 КАСУ.

Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому, суд роз`яснює позивачеві, що останній не позбавлений права повторного звернення до суду із зазначеним позовом з огляду на положення ч. 4 ст. 240 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 181, 205, 229, 240, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільській комбікормовий завод» (ЄДРПОУ 42362447, м. Бориспіль Київської області, вул. Привокзальна, 46) до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (ЄДРПОУ 43141377, Київ, вул. Народного Ополчення, 5а) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам для відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту ї підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлена 292-297 КАСУ.

Суддя Брагіна О.Є.