Ухвала суду № 103374215, 17.02.2022, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 6351032/22

Провадження № 2-а/635/46/2022

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17 лютого 2022 року селище Покотилівка

Суддя Харківського районного суду Харківської області О.М. Пілюгіна, розглянувши адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області, поліцейського лейтенанта поліції Лютенка Руслана Андрійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом та просить скасувати постанову молодшого лейтенанта патрульної поліції Лютенка Руслана Андрійовича серії АО 5258642 від 25 січня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень.

Позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. ст.160,161 КАС Українита іншим вимогам, встановленим законом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 160 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

В порушення вказаних вимог позивачем до позовної заяви не доданий документ, що підтверджує сплату ним судового збору за подання адміністративного позову, не додані документи що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першоюстатті 132 КАС Українивизначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаєЗакону № 3674-VІ.

За статтями 1, 2 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частина другастатті 3 Закону № 3674-VІмістить перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, астаття 5 цього Закону- перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюванихзакономправ та інтересів інших осіб.

Відповідно достатті 4 цього ж Законуза подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб`єкт владних повноважень).

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначаєтьсяКУпАП та іншими законами України.

Застаттею 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виноситьпостанову по справі.

Згідно з пунктом 3 частини першоїстатті 288 КУпАПпостанову уповноваженого органу державної влади чи його посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у порядку, визначеномуКАСУкраїни, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Наведеним вище нормамстатті 288 КУпАПкореспондують положення підпункту 2 частини першоїстатті 20 КАСУкраїнищодо предметної підсудності адміністративних справ, а також статті286 КАСУкраїни, що встановлюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

З цих положень убачається, що оскарження рішень дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви.

Частиною четвертоюстатті 288 КУпАПпередбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Аналіз установленогостаттею 288 КУпАПправа на оскарження постанови державного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення показує, що коло осіб, які мають право оскаржити таке рішення, порядок їх оскарження визначені і діють у редакціїЗакону України від 24 вересня 2008 року № 586-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».

З 11 листопада 2011 року набрав чинностіЗакон № 3674-VI. Отже, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об`єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначеноЗаконом № 3674-VI.

ПрийняттяЗакону № 3674-VIне обмежує можливість дії чи прийняття у майбутньому законодавчих актів, які визначають пільги щодо сплати судового збору, отже, питання справляння судового збору, крімЗакону № 3674-VІ, може регулюватися іншим законодавством (наприклад, частиною другою статті239-1КАСУкраїнив редакціїЗакону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIІI «Про забезпечення права на справедливий суд», згідно з якою за подання і розгляд заяви з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленоїзакономюрисдикції адміністративних судів, судовий збір не сплачується, тоді як уЗаконі № 3674-VIтакої підстави для звільнення від сплати судового збору немає).

Визначальним у такому випадку є наявність норми, припису про те, що у разі звернення до суду особа не обтяжується обов`язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах при поданні до суду заяви чи скарги.

Відповідно до положень статей3,5 Закону №3674-VIсеред осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

ТакожЗаконом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору»внесені зміни до положеньКУпАПщодо сплати судового збору. Такстаттею 40-1 КУпАПвизначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини сьомоїстатті 283 КУпАПпостанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п`ятастатті 4 Закону № 3674-VI).

Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до судуЗакон № 3674-VIне передбачає.

Тож особи, стосовно яких ухвалено судове рішенняпро накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору. У випадку незгоди із судовим рішенням про накладення адміністративного стягнення, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, учасники справи вправі оскаржити його в апеляційному порядку іЗакон № 3674-VIвинятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.

За частиною другою статті 171-2КАСУкраїниу редакції, чинній до 14 грудня 2017 року, рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності було остаточним і оскарженню не підлягало. Водночас, положення цієї частини втратили чинність як такі, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними) згідно зРішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 2015 року № 3-рп/2015у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідностіКонституції України(конституційності) положень частини другої статті171-2КАСУкраїни. У пункті 3 резолютивної частини цьогоРішення Конституційний Суд Українирекомендував Верховній Раді України невідкладно врегулювати питання щодо оскарження судового рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Адже у справах щодо притягнення до адміністративної відповідальності особи повинні мати право на інстанційне оскарження рішення місцевих загальних судів як адміністративних судів.

Як до, так і після прийняттяКонституційним Судом України Рішення від 8 квітня 2015 року № 3-рп/2015,Закон № 3674-VIне визначав і не визначає окремо об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок його сплати за подання апеляційної чи касаційної скарг на рішення адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Водночас, вирішуючи порушене у конституційному поданні питання, Конституційний Суд України виходив з обсягу прав у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, який би забезпечував ефективний судовий захист, включаючи в себе, зокрема, можливість оскарження судових рішень в апеляційному та касаційному порядку, що є однією з конституційних гарантій реалізації інших прав і свобод учасників судового провадження, захисту їх від порушень і протиправних посягань, у тому числі від помилкових і неправосудних судових рішень, як складової права осіб на доступ до суду.

У випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач вправі оскаржити його в апеляційному порядку. Однаковою мірою це стосується й відповідача у спірних правовідносинах, оскільки він як рівноправна сторона в адміністративній справі також має право на апеляційне/касаційне оскарження судового рішення.

Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, вбачається, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Саме такого висновку дійшла Велика Палата Верховного суду в постанові від 18 березня 2020 року по справі № 543/775/17, відступивши від висновку Верховного суду України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження№ 21-1410а16) та зазначивши, що чинне законодавство міститьставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Отже, розмір судового збору, який позивачу необхідно сплатити за подання вказаного позову, виходячи з вимог Закону України «Про судовий збір» складає 496,20 грн.

Крім того,в порушеннявимог п.2ч.5ст.160КАС України,позивачем впозовній заявіне зазначено місцезнаходження відповідача та поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти відповідачів.

В порушення вимог ч. 1 ст. 161 КАС України до позову не додані її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до ч. 1ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160,161 цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставинах, відповідно дост. 169 КАС України, заява підлягає залишенню без руху з зазначенням недоліків заяви та наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.160,169 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області, поліцейського лейтенанта поліції Лютенка Руслана Андрійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху.

Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків -10 днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне зазначені недоліки заяви, вона повертається позивачу без розгляду.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.М. Пілюгіна