Ухвала суду № 103368945, 16.02.2022, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/6026/21

Провадження № 1-кп/645/327/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Сілантьєвої Е.Є.,

за участю секретаря судових засідань – Ятлової Ю.В.,

прокурора – Крачека Д.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисника – Назаренко Я.М.

розглянувши в судовому засіданні клопотання про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченогоу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду знаходиться вказане кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку обраного на досудовому розслідуванні обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в зв`язку з існуванням ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. В обґрунтування клопотання про продовження обраного запобіжного заходу прокурор вказав, що на теперішній час потерпіла та свідки не допитані, продовжують бути наявними ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, інші запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання обвинуваченому покладених на нього процесуальних обов`язків. Відповідно до п. 2 ч. 4 ст.183 КІ1К України не визначати розмір застави у кримінальному провадженні у зв`язку з тим, що злочин вчинений ОСОБА_1 спричинив загибель людини.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою не заперечував.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – Назаренко Я.М. підтримала позицію підзахисного.

Потерпіла ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, цивільний позов підтримала.

Заслухавши думку прокурора, про необхідність продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, думку захисника та думку обвинуваченого, які не заперечували проти продовження щодо обвинуваченого строку тримання під вартою, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити.

Під час підготовчого судового засідання 15.09.2021 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення у КПК України передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (статті 131, 176, 183 КПК України).

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує вимогист. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод іст. 12 КПК України,за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

За ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Крім того, суд під час розгляду клопотання про продовження строків тримання під вартою оцінює в сукупності обставини, а саме: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік (неповнолітня особа, особа похилого віку) та стан здоров`я (наявність тяжких хвороб, інвалідності, нездатність самостійно пересуватися) підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого у місці його постійного проживання, в тому числі наявність у нього родини й утриманців. Необхідно з`ясувати сімейний стан цієї особи, стан здоров`я членів його сім`ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості тощо; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого. При врахуванні цієї обставини слідчий суддя, суд зобов`язаний проаналізувати матеріали сторін кримінального провадження, об`єктивно оцінити надані характеристики підозрюваному, обвинуваченому з місця роботи, навчання, проживання; дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на , обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері, тощо; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого. Слід встановити наявність належного цій особі нерухомого майна у місцевості проживання та інших місцевостях, транспортних засобів, грошових банківських вкладів, їх розмір (за наявності відомостей, наданих стороною захисту); 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, суспільної небезпеки злочинних дій, в яких обвинувачується ОСОБА_3 .

При цьому суд враховує, що обвинуваченому інкримінуються злочини, які є надзвичайно небезпечними, адже людина, її життя, здоров`я та безпека належать до найвищих соціальних цінностей.

Продовження існування ризиків передбачених ст.177 КПК України у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 обвинувачується у кримінальному правопорушенні, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, судовий не розгляд не розпочато, потерпіла та свідки не допитані, наявність міцних соціальних зав`язків у судовому засіданні не доведено, тобто ризики, які існували на час обрання та продовження запобіжного заходу на цей час не зникли та не змінились.

Враховуючи існування вище зазначених ризиків, а саме: переховуватися від органів суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілу та свідків, а також оцінюючи сукупність обставин, а також враховуючи, що повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи суд вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим та лише тримання під вартою зможе дієво запобігти ризикам та, з урахуванням положень ст. 183 КПК України, виключає можливість обрання більш м`якого запобіжного заходу щодо даної особи.

З огляду на викладене, виходячи з усіх обставин провадження, враховуючи неможливість завершення судового розгляду кримінального провадження у строк до 19 лютого 2022 року, суд вважає, що у кримінальному провадженні відсутні підстави для скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який або домашній арешт, і приходить до висновку щодо необхідності продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16 квітня 2022 року.

Разом з тим, виходячи з принципів, закріплених в ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, продовжуючи ОСОБА_1 запобіжний захід, обраний в ході досудового розслідування та під час підготовчого розгляду справи, суд вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці, переглядати питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 331, 372 КПК України, суд, -

Постановив:

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою, який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 16 квітня 2022 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором протягом п`яти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Е.Є. Сілантьєва