Рішення № 103364019, 16.02.2022, Франківський районний суд м. Львова

465/10488/21

2-а/465/147/22

РІШЕННЯ

Іменем України

16.02.2022 рокуФранківський районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Ванівського Ю.М.,

за участю секретаря Лозинського Т.-Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що приблизно о 13 год. 00 хв. керуючи автомобілем Фольксваген Гольф, реєстраційний номер НОМЕР_1 у м.Львові і рухаючись по вул. Митрополита Андрея в сторону вул. Бандери, увімкнув правий показчик повороту і мав намір повернути та рухатися по вул. Митрополита Ангеловича, оскільки попереду вул. Митрополита Андрея виявилась повністю перекритою внаслідок ремонту проїзної частини. Відразу помітив забороняючий дорожній знак «В`їзд заборонено» і зупинився не пересікаючи лінію забороняю чого знаку, повернув різко ліворуч і виїхав назад на вул. Митрополита Андрея не вмикаючи задньої передачі не здійснюючи маневрів зміни напрямку руху.

На відстані приблизно 100 метрів від перехрестя вул. Митрополита Андрея та Митрополита Ангеловича, рухаючись по вул. Митрополита Андрея, його зупинили працівники патрульної поліції, які стояли перед перекриваючими рух по вулиці блоками і усно один з працівників поліції яким виявився сержант 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції м.Львова Лебідь М.В., повідомив, що причиною зупинки є рух в протилежну сторону.

Підставою непорозумінь із працівниками поліції та словесних суперечок стала відмова пред`явити докази порушення правил дорожнього руху. Один примірник постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №285534 від 14.12.2021 позивач отримав рекомендованою поштовою кореспонденцією за трековим № 7905311982271 20.12.2021, що також підтверджується сканкопією із сайту Укрпошти.

З постановою не погоджується і просить таку скасувати.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 31 грудня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Після усунення недоліків ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 10.01.2022 року відкрито провадження у справі.

Позивач подав до суду заяву про те, що позов підтримує в повному обсязі та не заперечує проти розгляду спарви за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за правилами спрощеного провадження за наявних у справі доказів без участі сторін.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши її дійсні обставини, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що14.12.2021 року винесено постанову серії БАВ №285534 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Згідно постанови 14 грудня 2021 року о 13 год. 05 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем Фольксваген Гольф, реєстраційний номер НОМЕР_1 у м.Львові на перехресті вул. Митрополита Андрея та вул. Митрополита Ангеловича, здійснив в`їзд в зону дії знаку 5,51 № В`їзд заборонено», а також не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимогу п.-п. а) п.2.4. та п.-п. а) п.2.1 ПДР України.

Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті2.1.

Згідно п.2.1 Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі

посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно положень ст. 122-2 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Згідно положень ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В ст.72 КАС України вказано, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

В ч.1 ст.77 КАС України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно ч. 2ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно дост.251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд звертає увагу на те, що представником відповідачів не було надано до суду жодного належного чи допустимого доказу, який би підтверджував порушення позивачем вимог ч.2 ст. 122 КУпАП.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

В рекомендації №R(91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, встановлених обставин справи, системного аналізу положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позовусторони, яка не єсуб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступаввідповідачему справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з врахуванням встановленогоКАС України,обов`язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення від 14.12.2021 року, слід скасувати, а провадження у справі закрити.

На основі вищевикладеного, керуючись, ст.9,72,77, 241, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 доУправління патрульноїполіції уЛьвівській області,про скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення,- задоволити.

Скасувати постанову серії БАВ №285534 від 14.12.2021 р. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122, ч.1 ст.126 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122, ч.1 ст.126 КУпАП, - закрити за відсутністю складу правопорушення.

Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційну порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в 10 денний строк з дня отримання копії рішення.

Суддя Ванівський Ю.М.