Ухвала суду № 103362564, 11.02.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа 752/19701/20

провадження № 2-з/752/176/22

УХВАЛА

11.02.2022 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Литвиненко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги в частині, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги в частині.

В лютому 2022 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив суд забезпечити позов шляхом зупинення виконавчого провадження № 65695972, відкритого 07.06.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Кісельовою В.В. до набрання рішенням законної сили у даній справі, а також заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, пов`язані із виконанням рішення Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2013 року; заборонити приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Кісельовій В.В. вчиняти будь-які виконавчі дії за виконавчим листом № 757/8230/13-ц, пов`язані із виконанням рішення Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2013 року; зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кісельову В.В. зняти із електронних торгів в системі ДП «Сетам» лот № 509089 з продажу квартири позивача за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви зазначено, що позивачем подано до суду позов про визнання недійсним договір № 2098/к від 09.12.2019 р. про відступлення (купівля-продаж) прав вимоги, укладений між АТ "Альфа - банк" та ПАТ "Дельта банк", в частині, що стосується кредитного договору № 11134251000 від 28.03.2007 р. на ім`я позивача. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2013 року у справі № 757/8230/13-ц було стягнуто із позивача заборгованість за кредитним договором. На даний час в проваджені приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кісельової В.В. знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2013 року у справі № 757/8230/13-ц, та приватним виконавцем вчиняються дії щодо виконання рішення суду, в т.ч.і з продажу квартири, яка належить позивачу. Останній вважає, що невжиття запропонованих ним заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі, та призведе до порушення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, заяви, вважає що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити за наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Судом встановлено, що відповідно до заявлених вимог позивач просить визнати недійсним договір № 2098/к від 09.12.2019 р. про відступлення (купівля-продаж) прав вимоги, укладений між АТ "Альфа - банк" та ПАТ "Дельта банк", в частині, що стосується кредитного договору № 11134251000 від 28.03.2007 року на ім`я позивача.

28.03.2007 року позивач уклав із АКІБ "УкрСиббанк" кредитний договір № 11134251000.

Рішенням Печерського районного суду м Києва від 11 листопада 2013 року задоволено позов ПАТ "Дельта Банк", та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "Дельта банк" заборгованість за договором про надання споживого кредиту № 11134251000 (№11134251001), укладеним 28 березня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 , зі змінами та доповненнями згідно Додаткової угоди № 1 від 30 квітня 2009 р, усього у розмірі 1 593 198 грн. 89 коп. та у відшкодування судових витрат по оплаті судового бору 3 441 грн. в рівних частинах з кожного.

На підставі вказаного судового рішення 17.03. 2014 року Печерським районним судом м. Києва був виданий виконавчий лист № 757/8230/13-ц.

Постановою від 07.06.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Кісельовою В.В. було відкрито виконавче провадження № 6569572 з примусового виконання зазанченого виконавчого листа, боржником за яким є ОСОБА_1 .

Крім того, було встановлено, що право вимоги щодо вказаної заборгованості за кредитним договором № 11134251000 ПАТ "Дельта банк" 09.12.2019 р. було відступлене АТ "Альфа - банк" на підставі договору від 09.12.2019 р., який в частині оспорюється позивачем у даній справі.

В обґрунтування вимог заяви зазначено, що невжиття запропонованих позивачем заходів у виді: зупинення виконавчого провадження, заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, пов`язані із виконанням рішення Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2013 року у справі № 757/8230/13-ц; заборони приватному виконавцю вчиняти будь-які виконавчі дії за виконавчим листом № 757/8230/13-ц, зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кісельову В.В. зняти із електронних торгів в системі ДП «Сетам» лот № 509089 з продажу квартири позивача, - може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі, та призведе до порушення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Перевіряючи обґрунтованість вимог заяви, суд приймає до уваги те, що згідно із п. п. 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема забороною вчиняти певні дії та зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що сторона позивача просить вжити заходи забезпечення позову, в т.ч. шляхом зупинення виконавчого провадження, заборони вчиняти будь-які дії за виконавчим листом, який було видано на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2013 року у справі № 757/8230/13-ц, яке набрало законно сили.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Крім того, пункт 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» наголошує, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналіз наведених вимог закону та роз`ясень, дає підставу для висновку про те, що забезпечення позову шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, можливе лише у випадку оскарження боржником такого виконавчого документа у судовому порядку.

Проте, у цій справі предметом спору є визнання недійсним договору № 2098/к від 09.12.2019 р. про відступлення (купівля-продаж) прав вимоги, укладений між АТ "Альфа - банк" та ПАТ "Дельта банк", в частині, що стосується кредитного договору № 11134251000 від 28.03.2007 року на ім`я позивача.

Суд вважає, що заявником не наведено достатніх обґрунтованих підстав, які б свідчили, що не вжиття відповідних заходів забезпечення позову може утруднити чи взагалі унеможливить виконання судового рішення у даній справі, доводи заяви зводяться виключно до припущення, що стягнення заборгованості по судовому рішенню, яке набрало законної сили може ускладнити поновлення його прав та інтересів у разі задоволення його позовних вимог про визнання недійсним договору про відступлення (купівля-продаж) прав вимоги, укладений між АТ "Альфа - банк" та ПАТ "Дельта банк", в частині, що стосується кредитного договору № 11134251000 від 28.03.2007 року.

Крім того, в заяві про забезпечення позову не зазначено яким чином невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист його прав, або ускладнити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Так, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

При здійсненні судочинства, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 ( далі - Конвенція ) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» ).

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Крім того, відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний (приватний) виконавець зобов`язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного у документі на його виконання, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З урахуванням доказів, наданих стороною позивача на підтвердження своїх вимог, суд вважає за необхідне зазначити про те, що у разі задоволення позовних вимог щодо визнання частково недійсним договору про відступлення прав вимоги, такий договір вважатиметься недійсним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

При цьому, зазначене судове рішення не потребуватиме примусового виконання, а отже відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову у запропоновані позивачем способи може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Крім того, варто вказати про те, що зі змісту позову та характеру позовних вимог вбачається, що позивач не ставив на розгляд суду жодної з вимог, рішення за якими, у разі їх задоволення, без вжиття зазначених заходів забезпечення позову, було б неможливо чи складно виконати, оскільки, визнання недійсним частини договору про відступлення права вимоги не є майновою вимогою і для її виконання компетентними органами, у разі задоволення позову, достатнім є лише судове рішення, що набрало законної сили.

Таким чином, заявлені позвиачем заходи забезпечення позову не є співмірними заявленим позовним вимогам, не перебувають у зв`язку з предметом позовних вимог, а тому підстави для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову відсутні.

Саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість вчинення дій, що створять перешкоди до виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

В частині вимог позивача про забезпечення позову шляхом заборони приватному виконавцю вчиняти будь-які дії за виконавчим листом, виданим на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, та зобов`язання приватного виконавця зняти квартиру з електронних торгів, слід вказати на те, що при вчиненні виконавчих дій, приватний виконавець керується, у тому числі Законом України «Про виконавче провадження», він є уповноважений державою на здійснення діяльності з примусового виконання рішень, визначених законом та у спосіб і порядок, встановлені законом, а тому суд не має повноважень втручатися в діяльність приватного виконавця.

Крім того, зазначені заходи забезпечення позову, на думку суду, не відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на предмет та підстави даного позову, та можуть призвести до порушення прав відповідача (стягувача у виконавчому провадженні).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову у даній справі, а тому заява є необґрунтованою та безпідставною, в зв`язку з чим в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 260 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги в частині, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.П. Чередніченко