Рішення № 103362496, 15.02.2022, Черкаський районний суд Черкаської області

707/92/22

2/707/273/22

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

15 лютого 2022 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Суходольського О.М.

за участю секретаря Культенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -

в с т а н о в и в:

Позивач, Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (Далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця у розмірі 141894,16 грн, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідачі є такими, що фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Померлий ОСОБА_3 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 22.02.2012 року, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору, який у подальшому збільшився до 2500 грн. Однак ОСОБА_3 свої зобов`язання договору надання банківських послуг не виконав і внаслідок невиконання ним взятих на себе зобов`язань, сума заборгованості перед позивачем складає 141894,16 грн., що складається з: 977,23 грн. - заборгованості за кредитом; 2950,47 грн. - заборгованості за відсотками; 137966,46 - нарахованої пені.

Згідно паспортних даних ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та померлого ОСОБА_3 , вбачається що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані за однією адресою, де був зареєстрований померлий, а саме АДРЕСА_1 , та є його донькою та дружиною відповідно.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (6 місяців від дня відкриття спадщини), він не заявив відмову від неї.

Виходячи із вищенаведеного, спадкоємці позичальника мали право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 01.02.2019 року по 01.08.2019 року.

Позивачем 14.04.2021 року була направлена претензія кредитора до Черкаської районної державної нотаріальної контори, та 29.04.2021 року отримана відповідь приватного нотаріуса Віріч І.П.

Крім цього, позивачем на адресу відповідачів було направлено лист-претензію №SAMDN50000058432034 від 03.08.2021 року про необхідність погашення заборгованості по кредитному договору ОСОБА_3 на загальну суму 141894,16 грн, однак дана вимога кредитора АТ КБ «Приватбанк» була залишена ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без виконання.

У зв`язку з невиконанням відповідачами своїх зобов`язань як спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідачів заборгованість в сумі 141894,16 грн. та сплачений ним судовий збір в сумі 2270 грн.

Позивач не заперечував проти винесення заочного рішення судом, у разі неявки відповідача.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про прийняття до розгляду та відкриття провадження від 18.01.2022 року відповідачам був наданий строк у 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.

Відповідачів було повідомлено про вказаний позов шляхом направлення копії позовної заяви разом з додатками та ухвалою суду, на адресу місця їх реєстрації.

Відповідачі вважаються належним чином повідомленими про розгляд справи.

В судовому засіданні встановлено, що 22.02.2012 року між позивачем та ОСОБА_3 , було підписано договір б/н та ОСОБА_3 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору, який у подальшому збільшився до 2500 грн. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_3 станом на 01.02.2019 року за вказаним кредитним договором внаслідок невиконання ним взятих на себе зобов`язань, сума його заборгованості перед позивачем складає 141894,16 грн., що складається з: 977,23 грн. - заборгованості за кредитом; 2950,47 грн. - заборгованості за відсотками; 137966,46 - нарахованої пені.

Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

З наданих позивачем доказів вбачається, що укладений письмовий договір у формі підписання анкети заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 22.02.2012 року №б/н між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є таким відповідає вимогам чинного законодавства та ОСОБА_3 порушив умови договору №б/н від 22.02.2012 року, а тому в наслідок невиконання взятих на себе кредитних зобов`язань розмір заборгованості за тілом кредиту становить 977,23грн. та 2950,47грн заборгованості за простроченими відсотками. Вказаний розмір заборгованості суд вважає обґрунтованим та підтверджений належними доказами, а тому підлягає до стягнення.

Щодо заявленого розміру стягнення пені у сумі 137966,46грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки, якою є штраф та пеня, може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають, істотне значення.

При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

У своїй ухвалі від 13.09.2017 року ВСС України зазначив, що згідно із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 4 вересня 2014 року (справа № 6-100цс14), ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обов`язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Таким чином, суд може з власної ініціативи застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України до вимог про стягнення пені, за умови, що розмір нарахованої пені значно перевищує розмір збитків.

Отже, встановивши, що визначений позивачем розмір пені перевищує основний розмір боргу, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав, передбачених ч. 3 ст. 551 ЦК України, для зменшення розміру пені, що підлягає стягненню на користь банку. А тому суд прийшов до висновку про необхідність зменшення розміру пені до розміру тіла кредиту, що становить 977,23 грн, оскільки вона перевищує розмір збитків.

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 04.02.2019 року, виданого Черкаським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 1218 ЦК України - до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 608, 1218, 1219 ЦК України, у зв`язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов`язання, які нерозривно пов`язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися у наслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємців; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов`язанням.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК - спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (6 місяців від дня відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї.

Частиною 3 статті 1281 ЦК України передбачено, що якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Згідно листа приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Віріч І.П. від 26.04.2021 року №36/02-14, отриманого АТ КБ «Приватбанк» 29.04.2021 року, кредитодавця було повідомлено про звернення осіб із заявою про прийняття спадщина та заведення спадкової справи.

У визначений законом шестимісячний термін АТ КБ «Приватбанк» звернувся до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із листами-претензію №SAMDN50000058432034 від 03.08.2021 року про необхідність погашення заборгованості по кредитному договору ОСОБА_3 на загальну суму 141894,16 грн, однак дана вимога кредитора АТ КБ «Приватбанк». Дані, щодо досудового врегулювання до суду сторонами не надано.

На виконання ухвали суду від 18.01.2022 року, від приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Віріч І.П. надано копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно даних спадкової справи №43/2019 вбачається, що ОСОБА_2 25.07.2019 року звернулася із заявою про прийняття спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведено спадкову справу № 43/2019 та видано свідоцтво про право на спадщину. Також згідно матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_1 згідно заяви від 25.07.2019 року, відмовилася від свого права на спадкування після смерті свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що спадкоємці можуть задовольняти вимоги кредиторів лише, зокрема, у разі прийняття майна у спадщину.

Проте, 25.07.2019 року відповідач ОСОБА_1 відмовилася від належної їй частини спадщини за законом, про що свідчить заява в матеріалах спадкової справи, зареєстрована за № 43/2019, а тому вона не може задовольнити вимоги кредитора особисто, оскільки відмовилася від спадщини.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для стягнення боргу за кредитором спадкодавця з ОСОБА_1 , а тому в задоволенні позову в частині АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, слід відмовити.

Згідно ч. 8 ст.178ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановленийзакономстрок без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимогист. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

На підставі вказаного та керуючись нормами діючого законодавства, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь банку заборгованості за кредитним договором №б/н від 22.02.2012 року спадкодавця ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається із тіла кредиту у розмірі 977 грн 23 коп., простроченої суми відсотків 2950 грн 47 коп. та нарахованої пені у сумі 977 грн 23 коп.

Статтею 280 ЦК Українипередбачено заочний розгляд справи, лише за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивач не заперечує проти винесення заочного рішення судом, відзиву на позов не надходило, відповідач належним чином повідомлений про дату час та місце судового розгляду, а тому зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст.280 ЦПК України.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Враховуючи, що при звернення АТ КБ «Приватбанк» із даним позовом позивачем сплачено судовий збір у мінімальному розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» у сумі 2270 грн, а тому суд прийшов до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру судового збору та вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» судовий збір в розмірі 2270 грн. 00 коп.

На підставі ст.280, 526, 527, 530, 549, 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.141, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов АТ КБ «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по договору № б/н про надання банківських послуг від 22.02.2012 року в розмірі 4904 (чотири тисячі дев`ятсот чотири) гривні 93 (дев`яносто три) копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

У задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О. М. Суходольський