Рішення № 103362030, 18.01.2022, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3579/21

Провадження № 2/545/254/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2022 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Гальченко О.О.,

при секретарі Лисенко І.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія управління активами» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 09.11.2021 року звернувся до суду із позовом до ТОВ «Фінансова компанія управління активами» про визнання виконавчого написунотаріуса таким,що непідлягає виконанню, мотивуючи тим, що предметом даної позовної заяви є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, реєстр № 244407, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Остапенком Є.М. 27.06.2021 року, щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 9347368 від 08.09.2020 року, укладеним між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», право вимоги за яким в подальшому було відступлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами».

Відповідно до ч. 12 ст. 28 ЦПК України, позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Державним виконавцем Київського ВДВС у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми ) 19.08.2021 року відкрито виконавче провадження № 66561599 з виконання вищевказаного виконавчого напису.

В постанові про відкриття виконавчого провадження місце проживання Позивача зазначено як - АДРЕСА_1 ( до 2010 року - попереднє місце проживання ОСОБА_1 ). Станом на момент подання позовної заяви позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Оскільки, виконавчі дії щодо стягнення заборгованості провадяться за місцем проживання боржника - ОСОБА_1 - АДРЕСА_3 ( територія Полтавського району Полтавської області ), то позовна заява підсудна Полтавському районному суду Полтавської області.

Щодо викладення обставин справи.

27.06.2021 року за зверненням ТОВ «Фінансова компанія управління активами» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - Остапенка Євгена Михайловича вчинено виконавчий напис № 244407, про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 13 519,57 грн. за кредитним договором № 9347368 від 08.09.2020 року на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами», з яких :

Заборгованість за тілом кредиту 4 671,87 грн.;

Заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами 8 847,70 грн.

Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» 25 грн. плати за вчинення виконавчого напису.

19.08.2021 року за вказаним виконавчим написом державним виконавцем Київського ВДВС у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми ) - Таранець К.А. відкрито виконавче провадження № 66561599.

В рамках відкритого виконавчого провадження 19.08.2021 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника. В подальшому, 28.08.2021 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 за місцем отримання ним доходу - ФОП ОСОБА_2 .

Згідно заяви позивача державним виконавцем надано копію самого оспорюваного виконавчого напису.

03.11.2021 року представником позивача було проведено ознайомлення з всіма матеріалами виконавчого провадження № 66561599 й отримано : копію заяви ТОВ «Фінансова компанія управління активами» від 02.08.2021 року; копію виписки з рахунка ОСОБА_1 із зазначенням заборгованості за кредитним договором № 9347368 від 08.09.2020 року за період з 21.06.2021 року по 26.06.2021 року, яка долучена до вчиненого виконавчого напису й прошита з ним; копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.08.2021 року; копію постанови про арешт коштів від 19.08.2021 року та копію постанови про звернення стягнення на заробітну плату боржника від 28.08.2021 року.

Ознайомившись з отриманими матеріалами вважає, що виконавчий напис ( реєстр. № 244407 ), вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Остапенком Є.М. 27.06.2021 року, щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 9347368 від 08.09.2020 року, вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і, як наслідок, є достатні правові підстави для визнання такого напису таким, що не підлягає виконанню.

Щодо відсутності факту безспірності заборгованості позивача перед відповідачем.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Як зазначено у правовій позиції Верховного Суду України у справі № 6-887цс17 з урахуванням приписів ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача ( повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині ), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Вказаний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц ( провадження № 84цс19 ).

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису ( ст. 88 Закону України «Про нотаріат» ).

Основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки.

Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником, пред`явлених до нього вимог і визнання їх.

Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт ( подання стягувачем відповідних документів нотаріусу ) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

При вчиненні виконавчого напису третя особа - 1 не отримувала від відповідача та позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення ( платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо ), тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також сума процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними. Розрахунок боргу, здійснений відповідачем щодо наявності грошового зобов`язання позивача по кредиту й процентах, а також виписка з рахунку боржника не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог стягувана до боржника.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вказану норму закону. Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом у виконавчому напису зроблено відповідачем одноособово без урахування думки та позиції позивача та не відповідає дійсній сумі заборгованості.

Виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, підготовленого працівниками відповідача, який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача.

Ніяких повідомлень про виникнення заборгованості на адресу ОСОБА_1 від ТОВ «Фінансова компанія управління активами» не надходило, тому він не знав і не міг знати про висунення стягувачем претензій в його сторону, а, отже, і був позбавлений можливості висловити свої заперечення, надати пояснення з цього приводу та й взагалі захистити свої права.

Крім того, з тексту виконавчого напису вбачається, що право вимоги за кредитним договором № 9347368 від 08.09.2020 року було відступлено від TOB «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами». Відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором відбулось на підставі договору факторингу № 2106 від 21 червня 2021 року. Натомість, ОСОБА_1 не отримував жодного повідомлення про відступлення права вимоги на користь нового кредитора як того вимагають норми чинного законодавства.

При визначенні розміру заборгованості перед відповідачем не були враховані платежі, які здійсненні позивачем : 05.10.2021 року 1 000 грн; 04.11.2020 року - 650 грн. Вказані платежі підтверджуються випискою по картці ОСОБА_1 за період з 01.09.2020 року по 21.09.2021 року ( виконана АТ КБ «Приватбанк» ) та квитанцією № 7А4А-А503-В42А-0ХЕ0 від 04.11.2020 року ( платіж проведено через АТ «Унверсал Банк» ).

Про існування оспорюваного виконавчого напису позивач дізнався 30.09.2021 року, оскільки саме в цей день від третьої особи-2 було отримано копію зазначеного виконавчого документа.

Щодо відсутності у приватного нотаріуса на момент вчинення виконавчого напису необхідних документів, що засвідчують безспірність заборгованості позивача перед відповідачем

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2.1. глави 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5 ( Порядок № 296/5 ), для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувана та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до п.3.2. Порядку №296/5 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172 ( Перелік № 1172).

Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» ( Постанова № 662 ) Перелік № 1172 доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються :

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року - зупинено до закінчення касаційного розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 - залишено без змін.

Судове рішення про визнання протиправним ( незаконним ) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність ( скасовані ) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.217 року у справі № 826/20084/14.

Зазначена правова позиція викладена в постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 року у справі № 910/10374/17. Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Отже, згідно п.1 Переліку № 1172 для одержання виконавчого напису додаються :

а) оригінал нотаріально посвідченого договору ( договорів );

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 2 глави 12 «Порядку…» № 296/5, виконавчі написи вчиняються нотаріусами на документах, які встановлюють заборгованість або передбачають повернення майна. Відповідно до положення ч. 1 ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто виконавчий напис не може існувати окремо від документу, який встановлює заборгованість та з приводу якої вчинено такий виконавчий напис.

При ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження № 66561599 було виявлено, що виконавчий напис ( реєстр. № 244407 ), 27.06.2021 року було вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Остапенком Є.М. не на нотаріально посвідченому договорі, що підтверджує відносини позики чи кредиту, а на виписці з рахунка ОСОБА_1 із зазначенням заборгованості за кредитним договором № 9347368 від 08.09.2020 року за період з 21.06.2021 року по 26.06.2021 року, що є грубим порушенням встановленого порядку вчинення виконавчих написів.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Остапенко Є.М., не дослідивши обставини справи, не з`ясувавши наявність/відсутність спору, щодо висунутих вимог ( що в свою чергу є основною вимогою до вчинюваної нотаріальної дії ), не отримавши достатніх та допустимих документів, що засвідчують безспірність боргу, прийняв суб`єктивне рішення про вчинення виконавчого напису.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необгрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому, судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому, судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Враховуючи все вищевикладене, вважає, що є достатні правові підстави вважати виконавчий напис від 27.06.2021 року за реєстр. № 244407, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Остапенком Є.М., щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості таким, що вчинено з порушенням вимог законодавства та таким, що не підлягає виконанню.

На виконання вимог п.9 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивач повідомляє попередній ( орієнтовний ) розрахунок суми судових витрат: витрати на професійну правничу допомогу 3 500 грн; судовий збір - 908,00 грн, а всього 4 408 грн.

Прохав :

1. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. 27.06.2021 року за реєстровим № 244407, щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 9347368 від 08.09.2020 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами».

2. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

Представник позивача адвокат Нога А.П. надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та прохав задовольнити, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Третя особа Київський відділ ДВС у м. Полтаві надав заяву про розгляд справи без участі представника відділу ( а. с. 56 ).

Згідно повідомлення ЦМРУ МЮ України діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - Остапенка Є.М. зупинена.

Відповідач - ТОВ «Фінансова компанія управління активами» 20.12.2021 року надав заяву про визнання позовних вимог ( в порядку ст..206 ЦПК України ), в якій прохав задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнути з ТОВ «Фінансова компанія управління активами» 50% судового збору сплаченого при подачі позову та заяви про забезпечення позову. ( а. с. 61 ).

Відповідач - ТОВ «Фінансова компанія управління активами» 20.12.2021 року надав заяву про врегулювання спору за участю судді, в якій вказав, що даний спір можливо вирішити в мировому порядку за умов взаємних поступок, оскільки наявність заборгованості за кредитним договором позивачем не спростовується, тому пропонував позивачу, що у разі сплати коштів у розмірі 2 438,02 грн. на відповідний рахунок відповідача у строк до 18-00 год. 20.12.2021 року частина заборгованості в розмірі 11 106,55 грн. буде списана, а заборгованість за кредитним договором та виконавчим написом вважатиметься такою, яка погашена в повному обсязі. ( а. с. 62 ).

Відповідач - ТОВ «Фінансова компанія управління активами» 20.12.2021 року надав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу ( в порядку ч.6 ст.137 ЦПК України ), в якій вказав, що вартість адвокатських послуг є значно завищеною порівняно з витратами по інших аналогічних справах, не відповідає критеріям співмірності. Прохав зменшити розмір витрат на правничу допомогу з 3500 грн. до 1907 грн. Також вказав, що витрати на правничу допомогу не підлягають компенсації в зв`язку з приписами ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», так як не надано доказів укладення угоди з адвокатом, розрахунку витрат та доказів надання юридичних послуг адвокатом позивачу ( а. с. 63-64 ). Прохав справу розглядати без участі представника відповідача.

Представник позивача надав заяву, в якій заперечував щодо задоволення клопотань представника відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, про врегулювання спору за участю судді, прохав при розгляді справи врахувати надану заяву про визнання відповідачем позову.

Тому, суд вважає за можливе розгляд даної справи по суті у відсутності не з`явившихся, належно повідомлених сторін по наявним матеріалам справи згідно ст. 223, 280-281 ЦПК України та ухвалення рішення у зв`язку з наданням заяви про визнання позову відповідачем.

Клопотання відповідача про врегулювання спору за участю судді, про зменшення розміру витрат на правничу допомогу суд при поданні заяви про визнання позову суд розцінює як суперечливі та такі, що спрямовані на зловживання правами та безпідставне затягування розгляду справи.

Судом встановлено всі обставини, на які послався в позові позивач і вони підтверджуються матеріалами справина а. с. 13-25, 4145 та наданими доказами щодо розміру витрат на правничу допомогу.

Суд, дослідивши докази, якими обґрунтовується позов, вважає, що позов підлягає задоволеннювідповідно до ст. 8, 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», оскільки відповідачем не надано суду доказів на спростування зазначених позивачем обставин.

П.п. 3.1, 3.2 глави 16 «Порядку вчинення дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені «Переліком..» документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих документів.

Такими документами, згідно «Переліку..», є нотаріально посвідчена угода, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. При цьому, згідно п.1 цього «Переліку…» для одержання виконавчого напису подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди, а також документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Тобто, із вказаних норм права вбачається, що така заборгованість або інша відповідальність боржника має бути безспірною і не потребує додаткового доказування.

Суд вважає, що нотаріусом при вчиненні виконавчого напису у порушення вимог вищеназваних нормативних актів, не була перевірена безспірність заявлених вимог.

Згідно ст..142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. {Частина перша статті 142 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1875-IX від 16.11.2021}.

Керуючись ст. 4, 10, 43, 49, 77, 81, 141, 142, 220, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 280-281, 288, 354 ЦПК України, ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 8, 50, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія управління активами» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Остапенком Євгеном Михайловичем 27.06.2021 року за реєстровим № 244407, щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 9347368 від 08.09.2020 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами».

Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 50% сплаченого ним судового збору за подання позову згідно квитанції № 0.0.2327642147.1 від 04.11.2021 року в сумі 454,0грн., за подання заяви про забезпечення позову згідно квитанції № 35605960 від 16.11.2021 року в сумі 227,0грн.

Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія управління активами» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті у розмірі 681,0 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 3500 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення надруковано суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Суддя: О. О. Гальченко