Рішення № 103361507, 17.02.2022, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/12454/21

Провадження № 2/263/628/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Хараджа Н.В., при секретарі Зарудній А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачзвернувся до суду з позовом до Маріупольської міської ради визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті його матері ОСОБА_2 , смерть якої настала ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті матері відкрилася спадщина. Після смерті матері позивач не мав можливості в установлений законом строк подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, оскільки в кінці 2019 року мати виїхала до території РФ Ханти-Мансійський автономний округ Югра, м. Ніжневартовськ та знаходилась там по день смерті. Вона часто хворіла, мала онкологічне захворювання, багато грошей уходило на ліки та лікування, позивач допомагав грошима. Через карантинні обмеження. Нестабільну ситуацію в країні він не мав можливості отримати свідоцтво про смерть та звернутися до нотаріальної контори для прийняття спадщини. тільки 17.08.2021 він отримав повторно свідоцтво про смерть. Йому відомо, що до спадкового майна входить квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 13.09.2021 він звернувся до приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Пахниць Н.В. з метою оформлення спадщини, але отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, де йому було роз`яснено, що він порушив шестимісячний строк для прийняття спадщини. В зв`язку з чим просить визначити йому додатковий строк для подачі до органів нотаріату заяви про прийняття спадщини після смерті матері

Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на задоволенні позову наполягав.

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача та просив ухвалити рішення на розсуд суду. Крім того, в матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву, відповідно до кого представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, оскільки причини пропуску ОСОБА_1 шестимісячного строку на прийняття спадщини не є поважними..

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та не оспорювалось сторонами наступні обставини.

ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, актовий запис 1041.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,що підтверджуєтьсясвідоцтвом просмерть НОМЕР_1 ,виданим 17серпня 2021року Управліннямзаписів актівгромадянського стануадміністрації міста Ніжневартовська РФХанти-Мансійськийавтономний округ Югра,актовий запис№ 170209860008801826002,що такожпідтверджується довідкою про смерті № С-05739.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири, ОСОБА_2 належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.04.2007.

Відповідно до акту про фактичне проживання ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , а фактично мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , разом із сином ОСОБА_1

01 липня 2019 року ОСОБА_2 , було складено заповіт ,відповідно до якого, останні заповідача свою майно квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ,своєму сину ОСОБА_1

ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Однак, відповідно до відповіді приватного нотаріуса Пахниць Н.В. ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, яке залишилось після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю у спадкоємця документів, що підтверджують факт спільного проживання зі спадкодавцем.

Згідно зіст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно зіст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно зіст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що перебіг строку, у межах якого спадкоємці мали право прийняти спадщину, розпочався з 31 жовтня 2020 року й закінчився 01квітня 2021 року. У цей строк позивач не прийняв спадщину, яка відкрилась внаслідок смерті матері ОСОБА_2 .

Згідно зіст.1272ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з роз`ясненнями, наданими у п.24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3ст.1272ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Також,Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 17 жовтня 2018 року, справа № 681/203/17-ц, зазначив, що гарантованестаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободправо на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеногостаттею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд мас враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій».

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши докази, відсутність заперечень з цього приводу з боку стотони відповідача вважає, що позивачем пропущено строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки через те, що на території у України було введена національний карантин та була нестабільна ситуація у країни, мати померла на території іншої держави, у зв`язку з чим виникли трудності в отриманні свідоцтва про смерть, позивач був позбавлений можливості своєчасно звернутися до нотаріальної контори, і тому потрібно визначити додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст.1270,1272 ЦК України, ст.ст.12,83,263,265,271,280-281 ЦПК України,Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк три місяці з дня набрання законної сили судовим рішенням для подання ним заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

.

Суддя: Н.В. Хараджа