Рішення № 103354724, 16.02.2022, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/4759/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністраціїї Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Адміністраціїї Державної прикордонної служби України про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Адміністрації Державної прикордонної служби в наданні доручення Чернівецькому прикордонному загону про підготовку документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років та їх надсилання до відповідного Головного управління Пенсійного фонду;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби вжити заходів щодо підготовки та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років на умовах, визначених статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області; зобов`язано позивача направити третій особі копію позовної заяви з додакткми; запропоновано третій особі подати до суду пояснення щодо позову.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказано про те, що відповідно до пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби у період з 01 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше, при цьому зазначено, що календарний рік – це рік, який особа фактично відпрацювала на займаній посаді. Разом з тим, відповідно до витягу з наказу начальника 31 прикордонного загону позивача було виключено зі списків особового складу військової частини, а загальна вислуга років становила 32 роки 10 місяців 09 днів, з яких вислуга років на військовій службі у календарному обчисленні становить 24 роки 08 місяців 18 днів, що не відповідає пункту “а” статті 12 Закону №2262-ХІІ. Крім цього, відповідач у відзиві зазначив, що Адміністрація Державної прикордонної служби приймає заяви про призначення пенсії від особи, яка набула право на пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, проте прийняття заяви про призначення пенсії від особи, яка не набула права на пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ не передбачено чинним законодавством.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу начальника 31 прикордонного загону від 30 липня 2021 року №220-ОС позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

Згідно вказаного наказу вислуга років з розрахунком на 01 серпня 2021 року складає: календарна військова – 24 роки 08 місяців 18 днів; пільгова військова – 08 років 01 місяць 21 день; загальна військова – 32 роки 10 місяців 09 днів.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив вжити заходи щодо оформлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відповідних документів для призначення йому пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.

Відповідач листом від 06 вересня 2021 року відмовив позивачу в оформленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відповідних документи для призначення йому пенсії, оскільки відсутні правові підстави для прийняття такої заяви та надання доручення Чернівецькому прикордонному загону про підготовку документів, необхідних для призначення пенсії позивачу за вислугу років на умовах, визначених статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.

За таких обставин позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції та повноваження визначені Законом України “Про Державну прикордонну службу України” № 661-IV від 03 квітня 2003 року.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України “Про Державну прикордонну службу України” до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

Частиною п`ятою статті 14 Закону України “Про Державну прикордонну службу України” визначено, що комплектування Державної прикордонної служби України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються на підставі Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно частини першої статті 25 Закону України “Про Державну прикордонну службу України”держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної прикордонної служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства. Пенсійне забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України здійснюється у порядку та у розмірах, встановлених Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначені Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби”.

Згідно пункту “а” частини першої статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах “б”-“д”, “ж” статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Відповідно до пунктів “а” - “в” статті 17 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах “б”-“д” статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються:

військова служба;

служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Згідно частини четвертої статті 17 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

Відповідно до статті 17-1 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” затверджено постанову Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей”.

Пунктом 1 Постанови №393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті ж статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.

Згідно підпункту “а” пункту 3 Постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці:

- час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;

- час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

Відповідно до підпункту “в” пункту 3 Постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця: на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України.

З матеріалів справи вбачається, що вислуга років позивача з розрахунком на 01 серпня 2021 року складає: календарна військова – 24 роки 08 місяців 18 днів; пільгова військова – 08 років 01 місяць 21 день; загальна військова – 32 роки 10 місяців 09 днів.

Аналізуючи вказане, суд зазначає, що у позивача наявний відповідний пільговий стаж, визначений відповідно до приписів пункту 3 постанови №393, що також не заперечується відповідачем.

В поданому відзиві відповідач зазначає, що обов`язковою умовою для призначення пенсії за вислугою років є наявність саме календарної вислугу років у мінімально визначеному законом розмірі.

Разом з тим, суд зауважує, що статтею 17 Закону N 2262-XII визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону N 262-XII встановлено порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.

Отже, Законом N2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.

Суд наголошує, що Постановою №393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, особам, які проходили службу в підрозділах Державної прикордонної служби. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладене, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII.

Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393.

Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Отже, особам, які проходили військову службу в підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затвердженим Адміністрацією Державної прикордонної служби України, вислуга років, що дає право для призначення пенсії відповідно до статті 12 Закону № 2262-XII обчислюється на пільгових умовах.

Вказані висновки відповідають правовій позиції, викладеній Верховним Судом у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а.

Крім того, Верховний Суд в складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 14.04.2021 у справі №480/4241/18 дійшов висновку, що для призначення пенсій за вислугу років за Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.

Вказані правові висновки Верховного Суду суд застосовує при вирішенні даного спору відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, оскільки його вислуга років у пільговому обчисленні стажу служби на момент звільнення складає 32 роки 10 місяців 09 днів.

При цьому, суд зазначає, що питання стосовно подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України № 1522 від 02 листопада 2006 року “Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян”врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30 січня 2007 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402 (далі - Порядок № 3-1).

Згідно пунктом 1 Порядку № 3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно з вказаним Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі міністерства та інші органи).

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Пунктами 12 і 13 Порядку № 3-1 визначено, що уповноважений структурний підрозділу 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.

У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.

Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються уповноваженими структурними підрозділами до органів, що призначають пенсії, мають бути завірені цими уповноваженими структурними підрозділами в установленому порядку.

Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються безпосередньо заявниками до органів, що призначають пенсії, завіряються органами, що призначають пенсії.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що на уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 07 вересня 2021 року у справі № 761/28991/17.

Отже, відповідач, відмовляючи позивачу в наданні доручення Чернівецькому прикордонному загону про підготовку документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років та їх надсилання до Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області, діяв не на підставі Конституції та законів України.

З огляду на викладене, наявні правові підстави для визнання протиправною відмову відповідача у наданні доручення Чернівецькому прикордонному загону про підготовку документів, необхідних для призначення пенсії позивачу за вислугу років та їх надсилання до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та для зобов`язання відповідача вжити заходи щодо підготовки та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області документів, необхідних для призначення пенсії позивачу за вислугу років на умовах, визначених статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Вказане, беручи до уваги положення статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено повноваження суду при вирішенні справи, є належним способом захисту порушених прав позивача у даних правовідносинах.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно частин першої – третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення позовних вимог із посиланням на правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права в аналогічних відносинах. Водночас відповідач як суб`єкт владних повноважень у поданому до суду відзиві на позовну заяву не довів законність оскаржуваної відмови, його позиція суперечить зазначеним у цьому рішенні позиціям Верховного Суду у спірних відносинах.

Відповідно до положень частин першої, третьої, сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання до суду цього позову сплачено судовий збір у сумі 980,00 грн.

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в сумі 980,00 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністраціїї Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною відмову Адміністрації Державної прикордонної служби України в наданні доручення Чернівецькому прикордонному загону про підготовку документів, необхідних для призначення пенсії, ОСОБА_1 за вислугу років та їх надсилання до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України вжити заходи щодо підготовки та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області документів, необхідних для призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугу років на умовах, визначених статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору у сумі 980 (дев`ятсот вісімдесять) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 16 лютого 2022 року.

Повне найменування учасників процесу: позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); відповідач – Адміністрація Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034039); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (м. Чернівці, Площа Центральна, 3, код ЄДРПОУ 40329345).

Суддя О.П. Лелюк