Рішення № 103354696, 16.02.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року справа № 580/10214/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гараня С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тальнівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Тальнівської міської ради, в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Тальнівської міської ради Черкаської області від 27.08.2021 № 14/8-32.1 "Про затвердження документації землеустрою щодо відведення земельних ділянок" в частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на правах оренди;

-зобов`язати Тальнівську міську раду Черкаської області затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на правах оренди для ведення городництва площею - 0,2454 га, яка розташована за адресою Черкаська область, Звенигородський район, за межами населеного пункту с. Тальянки (Тальнівська міська територіальна громада), кадастровий номер 7124089300:01:001:0770 з урахуванням висновків суду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у червні 2021 року звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,2454 га, за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, за межами населеного пункту с. Тальянки, кадастровий номер 7124089300:01:001:0770 в оренду терміном на 7 років для городництва. Рішенням Тальнівської міської ради від 30.06.2021 №11/8-30.2 позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою. У серпні 2021 року позивач звернувся до Тальнівської міської ради із клопотанням про затвердження про затвердження проекту. За результатами розгляду клопотання рішенням Тальнівської міської ради від 27.08.2021 №14/8-32.1 позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди терміном на 7 років для городництва, із земель комунальної власності Тальнівської міської ради, які відно сяться до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення, вид сільськогосподар ських угідь - рілля площею - 0.2454 га за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, зa межами населеного пункту с. Тальянки (Тальнівська територіальна громада), кадастровий номер 7124089300:01:001:0770, у зв`язку з тим, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права на дану земельну ділянку зареєстровано право власності. Позивач вважає відмову у затвердженні проекту землеустрою протиправною, оскільки виключні підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою передбачені нормами Земельного кодексу України, чого радою не враховано. Тому з метою зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання її у власність, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

Відповідач ухвалу суду про відкриття провадження отримав 18.12.2021, правом надання відзиву не скористався.

Дослідивши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, подані письмові докази, суд встановив наступне.

У червні місяці 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Тальнівської мі ської ради Черкаської області із заявою про надання йому дозволу на виготовлення проекту зе млеустрою щодо відведення йому земельної ділянки, орієнтованою площею 0.2454 та, за адре сою: Черкаська область, Звенигородський район, за межами населеного пункту с. Тальянки, кадастровий номер 7124089300:01:001:0770 в оренду терміном на 7 років для городництва із земель комунальної власності Тальнівської міської ради.

Після чого 30.06.2021 Тальнівською міською радою Черкаської області було прийня то рішення № 11/8-30.2 «Про надання дозволу на розроблення землевпорядної документації», яким було надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі в користування на умовах оренди термі ном на 7 років для городництва із земель комунальної власності Тальнівської міської ради, які відносяться до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення, вид угідь - рілля, орієнтовною площею 0.2454 га, за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, за ме жами населеного пункту с. Тальянки, кадастровий номер: 7124089300:01:001:0770.

На підставі даного рішення ТОВ «Земельно-кадастрове бюро» за заявою ОСОБА_1 ро зробило проект землеустрою, щодо відведення земельних ділянок площею - 0.2454 га ОСОБА_2 в оренду терміном на 7 років для городництва, із земель кому нальної власності Тальнівської міської ради, які відносяться до категорії земель - землі сільсь когосподарського призначення, вид сільськогосподарських угідь - рілля, за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, за межами населеного пункту с. Тальянки (Тальнівська тери торіальна громада).

Після чого у серпні місяці 2021 року він звернувся із клопотанням до відповідача про за твердження даного проекту землеустрою.

За результатами розгляду клопотання рішенням Тальнівської міської ради від 27.08.2021 №14/8-32.1 позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди терміном на 7 років для городництва, із земель комунальної власності Тальнівської міської ради, які відно сяться до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення, вид сільськогосподар ських угідь - рілля площею - 0.2454 га за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, зa межами населеного пункту с. Тальянки (Тальнівська територіальна громада), кадастровий номер 7124089300:01:001:0770, у зв`язку з тим, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права на дану земельну ділянку зареєстровано право власності.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 18 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Так, згідно із ст. 116 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 5 ст. 123 ЗК України, у разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність та користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про землеустрій" (в редакції чинній на дату замовлення позивачами виготовлення (розробку) проекту землеустрою 01.12.2020) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

Згідно з ч. 6 ст. 123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (в редакції до 27.05.2021).

Таким чином, нормами Земельного кодексу України було передбачено два варіанти рішень, які можуть бути прийняті територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: про затвердження цього проекту або про відмову в його затвердженні.

При цьому з вищенаведених норм ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III (в редакції до 27.05.2021), а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Разом з тим, 28.04.2021 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-IX, який набрав чинності 27.05.2021.

Частиною 6 ст. 123 ЗК України, визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (в редакції внесеною згідно із Законом № 1423-IX від 28.04.2021).

Відповідно до Закону № 1423-IX, статтю 186 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III викладено у новій редакції, а статтю 186-1 вказаного кодексу виключено.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 186 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III в редакції Закону № 1423-IX проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Як передбачено ч. 8 ст. 186 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III в редакції Закону № 1423-IX, підставою для відмови у затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Отже, відповідно до ст. 186 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III в редакції Закону № 1423-IX яка діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення, органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки у власність, надано повноваження на затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. При цьому, підставою для відмови у затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

З аналізу ст. 186 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III в редакції Закону № 1423-IX слідує, що перевірка проекту землеустрою на відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації здійснюється на етапі його затвердження.

Крім того, Законом № 1423-IX внесено зміни до ст. 50 Закону України "Про землеустрій", якою передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає: а) пояснювальну записку; б) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); в) розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); г) розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; д) кадастровий план земельної ділянки.

Тобто, Законом № 1423-IX виключено із ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III та Закону України "Про землеустрій" стадію погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Також Законом № 1423-IX із ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III були виключені всі норми, що стосуються проведення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації.

Після змін внесених Законом № 1423-IX від 28.04.2021, частина 6 ст. 123 ЗК України була викладена у наступній редакції: "відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування".

Тобто, у зміненій редакції ч. 6 ст. 123 ЗК України вже не йдеться про розгляд "погодженого проекту землеустрою", а вживається поняття "проект землеустрою".

Законом № 1423-IX від 28.04.2021 внесено зміни і до ст. 50 Закону України "Про землеустрій" якими виключено із структури (складу) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки такий документ як "матеріали погодження проекту землеустрою".

Пунктом 6 ч. 3 cт. 186 ЗК України (у редакції Закону № 1423-IX від 28.04.2021) передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації (ч. 8 ст. 186 ЗК України у редакції Закону № 1423-IX від 28.04.2021).

Крім цього, Законом № 1423-IX від 28.04.2021 виключено із Земельного кодексу України ст. 186-1 яка передбачала повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Таким чином основною новелою дерегуляції правовідносин пов`язаних із розробкою та затвердженням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки стало виключення із цієї процедури стадії погодження вказаного проекту землеустрою.

Ці зміни набрали чинності 27.05.2021, а відтак діяли як на момент звернення позивача із клопотанням про затвердження проекту землеустрою так і на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення (27.08.2021).

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем у спірному рішенні не наведено передбачених ч. 8 ст. 186 ЗК України підстав для відмови у затвердженні поданого позивачем проекту землеустрою, суд доходить висновку про дотримання позивачем усіх умов для прийняття єдиного правомірного за цих обставин рішення про затвердження проекту землеустрою.

Тому, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасувати рішення Тальнівської міської ради Черкаської області від 27.08.2021 №14/8-32.1 Про затвердження документації землеустрою щодо відведення земельних ділянок" в частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на правах оренди.

При цьому зобов`язання судом відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. Суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки.

А прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, може бути необґрунтованим та призвести до надання у користування земельної ділянки з порушенням закону.

За таких обставин, суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови не перевірки, не надання оцінки та не встановлення певних обставин суб`єктом владних повноважень з цього питання, а тому позовні вимоги про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою, є передчасними та не підлягають задоволенню.

За правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, суд вважає заявлені позовні вимоги часткового обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тальнівської міської ради Черкаської області від 27.08.2021 № 14/8-32.1 "Про затвердження документації землеустрою щодо відведення земельних ділянок" в частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на правах оренди.

Зобов`язати Тальнівську міську раду Черкаської області (код ЄДРПОУ 36566327) повторно розглянути проект ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо відведення земельної ділянки у користування на правах оренди для ведення городництва площею - 0,2454 га, яка розташована за адресою Черкаська область, Звенигородський район, за межами населеного пункту с. Тальянки (Тальнівська міська територіальна громада), кадастровий номер 7124089300:01:001:0770 з урахуванням висновків суду.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Тальнівської міської ради Черкаської області (код ЄДРПОУ 36566327).

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя Сергій ГАРАНЬ