Рішення № 103349245, 16.02.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року Справа № 280/12444/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Прус Я.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (69006, м. Запоріжжя, вулиця Лобановського, будинок 10, код ЄДРПОУ 35036926)

про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - відповідач, Дніпровський ВДВС), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Дорошенко Анастасії Олександрівни від 30.11.2021 за ВП №67654779 про накладення штрафу;

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Дорошенко Анастасії Олександрівни від 07.12.2021 за ВП №67654779 про накладення штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на примусовому виконанні у Дніпровському ВДВС перебуває виконавчий лист, виданий Ленінським районним судом м. Запоріжжя у справі №334/28/21, щодо виконання рішення суду про усунення перешкоди ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні дочки ОСОБА_2 , у зв`язку з невиконанням якого на позивача накладено штраф оскаржуваними постановами. Позивач зазначає, що забезпечила виконання рішення суду, оскільки не чинила перешкод у спілкуванні батька з дитиною, однак дитина з власного бажання відмовилась йти до батька. Вказує, що державним виконавцем порушено процедуру та форму складання актів, на підставі яких відповідачем було винесено оскаржувані постанови про накладення штрафів, а саме те, що акти були складені за відсутності свідків, а отже є сумніви щодо достовірності викладених в них обставинах державним виконавцем. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 20.12.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 07.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст.ст.12, 257, 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 14.02.2022, витребувано від Дніпровського ВДВС належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №67654779.

14.02.2022 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що державним виконавцем 24.11.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано виконати рішення суду, однак рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, будь яких, дій спрямованих на їх виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження». Вимогою виконавця №68441 від 25.11.2021 зобов`язано сторін виконавчого провадження надавати письмові підтвердження до Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжі щодо зустрічі та спілкування ОСОБА_2 з дочкою ОСОБА_2 кожний наступний день після зустрічі, встановлений судовим рішенням. Відповідно до пояснень позивача від 29.11.2021 вбачається, що ОСОБА_1 привела дитину на зустріч зі стягувачем ОСОБА_2 та була присутня при їх спілкуванні, тобто боржник в своїх поясненнях підтвердила свою присутність при спілкуванні стягувача з дитиною, не зважаючи на те, що рішення повинно виконуватись без присутності матері. Так 30.11.2021 складено акт державного виконавця на підставі пояснень сторін про невиконання без поважних причин боржником рішення суду. 01.12.2021 при здійсненні перевірки виконання боржником цього рішення та з пояснень сторін вбачається, що при спілкуванні мати стояла між дитиною та батьком, не даючи дитині спілкуватися зі стягувачем, у зв`язку з чим 07.12.2021 складено акт державного виконавця на підставі якого винесено постанову про накладення штрафу на позивача. Відповідач зазначає, що виконавчі дії проведено у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяв або клопотань з процесуальних питань не подав.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши матеріали справи, відзив на позов, а також надані сторонами письмові докази, відеозапис, суд встановив такі обставини.

На виконанні у Дніпровському ВДВС перебуває виконавче провадження №67654779 з примусового виконання виконавчого листа №334/28/21, виданого 23.11.2021 Ленінським районним судом м.Запоріжжя, про усунення перешкоди ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які створює ОСОБА_1 , встановити спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з ОСОБА_2 враховуючи бажання дитини, її режим дня та стан здоров`я наступним чином: щосереди з 16-30 до 19-30 без присутності матері з правом відвідування дитиною культурних, розважальних закладів, парків, дитячих майданчиків; щонеділі з 10-00 до 14-00 без присутності матері з правом відвідування дитиною культурних, розважальних закладів, парків, дитячих майданчиків; спільний відпочинок з ОСОБА_2 один місяць в літку з метою її оздоровлення, за попередньою домовлінностю з матір`ю дитини та у її присутності, без присутності третіх осіб. Після досягнення дитиною 8-річного віку, відпочинок з дитиною батько проводить без присутності матері; забезпечення спілкування з ОСОБА_2 з батьком засобами телефонного, поштового, електронного та іншого зв`язку, в режимі відео зв`язку через мережу Інтернет за бажанням дитини.

24.11.2021 старшим державним виконавцем Дніпровського ВДВС Дорошенко А.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, відповідно до пункту 2 якої повідомлено боржника про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

30.11.2021 державним виконавцем складено Акт, відповідно до якого в ході проведення виконавчих дій, а саме на підставі пояснень сторін, про невиконання без поважних причин боржником рішення суду.

07.12.2021 державним виконавцем складено Акт, відповідно до якого в ході проведення виконавчих дій, а саме, на підставі пояснень сторін, мати не давала дитині спілкуватися з батьком, ОСОБА_1 повторно не виконує рішення суду.

30.11.2021 виконавцем прийнято постанову про накладення штрафу, якою на позивача накладено штраф на користь держави у розмірі 1 700,00 грн. на підстав статті 64 прим. 1 Закону №1404-VIII. За змістом постанови штраф застосовано у зв`язку з тим, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, встановленому рішенням.

Крім того, 07.12.2021 виконавцем прийнято постанову про накладення штрафу, якою на позивача накладено штраф на користь держави у розмірі 3 400,00 грн. на підстав статті 64 прим. 1 Закону №1404-VIII. За змістом постанови штраф застосовано у зв`язку з тим, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, встановленому рішенням. ОСОБА_1 повторно не виконує рішення суду.

Не погодившись з постановами про накладення штрафу від 30.11.2021 та 07.12.2021 в межах виконавчого провадження №67654779, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що за приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом №1404-VIII.

За змістом ч.1 ст.1 Закону №1404-VIII (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.2 ч.1 ст.2 Закону №1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням такої засади як обов`язковість виконання рішень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 1 ст.18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п.16 ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч.5 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч.6 ст.26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 64-1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням (частина 1).

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем (частина 2).

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність (частина 3).

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом (частина 4).

Згідно із статтею 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення

Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню, визначено Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція №512/5).

У розділі ІХ Інструкції № 512/5 наведено порядок виконання рішень немайнового характеру, у тому числі рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною.

Відповідно до п.5 розділу ІХ Інструкції № 512/5 якщо рішенням про встановлення побачення з дитиною не визначено час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, державний виконавець викликає сторони виконавчого провадження з метою визначення часу та (або) місця такого побачення шляхом надіслання викликів одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.

Сторона виконавчого провадження у разі неможливості з`явитися на призначений час письмово повідомляє про це державного виконавця шляхом подання заяви (клопотання), в якій (якому) зазначає про зручні для неї час та (або) місце проведення побачення стягувача з дитиною.

Державний виконавець визначає час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, враховуючи позицію сторін виконавчого провадження та інтереси дитини, шляхом винесення постанови про визначення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною.

Якщо сторона виконавчого провадження не з`явилася у визначений у виклиці час до державного виконавця та письмово не повідомила державного виконавця про зручні для неї час та (або) місце проведення побачення стягувача з дитиною, державний виконавець визначає час та (або) місце такого побачення без врахування позиції відповідної сторони виконавчого провадження.

Відповідно до п.п. 8, 9 розділу ІХ Інструкції № 512/5 державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною, визначені рішенням або державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною третьою статті 64-1 Закону.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною четвертою статті 64-1 Закону №1404-VІІІ.

При кожному наступному невиконанні боржником зазначеного рішення державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною четвертою статті 64-1 Закону №1404-VІІІ.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті обставин цієї справи, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII .

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі №640/9234/19, від 17.08.2020 у справі №160/4615/19 тощо.

Так відповідно до акту державного виконавця від 31.11.2021 судом встановлено, що «…28.11.2021 ОСОБА_1 привела дитину на зустріч із стягувачем та була присутня при їх спілкуванні. Зі слів боржника дитина відмовилась йти з батьком. В рішенні суду зазначено спосіб і порядок його виконання. Тобто боржник в своїх поясненнях підтвердила свою присутність при спілкуванні стягувача з дитиною, не зважаючи на те, що рішення суду повинно виконуватись без присутності матері. Тобто боржник не вчинила дії спрямовані на виконання рішення суду..». Аналогічні підстави зазначені державним виконавцем і в акті від 07.12.2021.

При цьому суд зазначає, що висновки, зроблені відповідачем у актах, ґрунтуються лише на поясненнях сторін, отже в порушення положень Закону № 1404-VIII державним виконавцем фактично не було здійснено перевірку виконання боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною, оскільки під час побачення державний виконавець не був присутній.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження обставин, зазначених в акті.

Також в актах державного виконавця не міститься жодних даних про вчинення позивачем перешкод у спілкуванні батька з дитиною.

Разом з тим, суд, проаналізувавши зміст акту, доходить висновку, що державним виконавцем не було достатньо перевірені доводи позивача в частині поважності причин не можливості забезпечити спілкування дитини з батьком. Зі змісту самих актів вбачається, що вказані обставини не залежали від волевиявлення позивача.

Судом також досліджено відеозапис побачення, наданий позивачем в якості доказів, з якого вбачається, що позивач не чинила перешкод у спілкуванні батька з дитиною, а неможливість спілкування виникла через небажання дитини та її відмову йти до батька.

Суд звертає увагу, що у будь-якому випадку інтереси дитини мають превалювати над іншими обставинами, які склались в ході виконання рішення суду про побачення стягувача з дитиною, однак державний виконавець не взяв до уваги вказані обставини та не надав їм жодної оцінки.

В свою чергу, не взяття до уваги таких обставин державним виконавцем при накладенні на позивача штрафів свідчить про необґрунтованість оскаржуваних постанов, які винесені всупереч Закону № 1404-VIII.

Отже, державним виконавцем під час винесення постанови не було об`єктивно оцінено всі обставини, які склалися в ході виконання виконавчого листа по справі №334/28/21, виданого Ленінського районного суду м. Запоріжжя, а саме неможливості виконати рішення суду в частині спілкування стягувача з дитиною без присутності матері з поважних причин, що призвело до помилкового висновку про необхідність притягнення позивача до відповідальності шляхом накладення штрафу.

Щодо твердження відповідача про те, що позивач зобов`язана забезпечити побачення батька (стягувача) з дитиною, без присутності матері, суд відхиляє з огляду на те, що активна участь боржника (матері дитини) у влаштуванні зустрічей батька з дітьми, в тому числі здійснення впливу на волевиявлення дітей, є фактично примушуванням дитини до вчинення певних дій, що за відсутності згоди самої дитини може призвести до психологічного тиску на дитину та явно не відповідатиме якнайкращим інтересам дитини в аспекті забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що застосування до позивача негативних наслідків у вигляді штрафу за невиконання рішення суду є необгрунтованим.

Таким чином, оскаржувані постанови про накладення на позивача штрафу від 30.11.2021 та 07.12.2021 є протиправними та підлягають скасуванню, а позов належить задовольнити.

Приписами ст.90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, в межах компетенції, суд дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір за подання позовної заяви в сумі 908,00 грн., який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. т.2, 5, 9, 77, 139, 143, 194, 205, 243-246, 255, 268, 272, 287 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Дорошенко Анастасії Олександрівни від 30.11.2021 за ВП №67654779 про накладення штрафу.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Дорошенко Анастасії Олександрівни від 07.12.2021 за ВП №67654779 про накладення штрафу.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) судові витрати зі сплати судового збору сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених, зокрема статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), місцезнаходження: 69006, м. Запоріжжя, вулиця Лобановського, будинок 10, код ЄДРПОУ 35036926.

Повне судове рішення складено 16.02.2022

Суддя М.О. Семененко