
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 лютого 2022 року Справа№200/16183/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Трояновой О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський комбінат хлібопродуктів» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправним дій суб`єкта владних повноважень та скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ТОВ «Артемівський комбінат хлібопродуктів» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспортів особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними дій посадових осіб щодо складання:акту проведення перервірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 284773 від 24.09.2021р., акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0059073, довідки № 046124 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, розрахунку плати за проїзд великовагового та\або великогабаритного транспортного засобу (додаток до акту ППГВК № 0059073 від 24.09.2021) у розмірі 579,60 Євро, постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 283831 у розмірі 17000,00 грн. за порушення відповідачем частини 1 абзацу 15 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»;про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 283831у розмірі 17000,00 грн. та розрахунку плати за проїзд великовагового та\або великогабаритного транспортного засобу ( додаток до акту ППГВК № 0059073 від 24.09.2021 р.) у розмірі 579,60 Євро.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні)без повідомлення учасників справи. Вирішено розгляд справи проводити в строки встановлені ст. 258 КАС України.
Відповідно до вимог статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За правилами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.
22 грудня 2022 року представник відповідачачерез канцелярію суду надав клопотання про закриття провадження по справі в частині визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд та відзив на позовну заяву.( ар.с. 48-63).
Ухвалою Донецького окружного алмінінстративного суду від 04 лютого 2022 року суд закрив провадження по справі в частині скасування розрахунку плати за проїзд великовагового та\або великогабаритного транспортного засобу ( додаток до акту ППГВК № 0059073 від 24.09.2021 р.) у розмірі 579,60 Євро.
Згідно з нормами частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Щодо позиції позивача та відповідача.
Заявлені позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що 24.09.2021 року працівниками Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки RenoultMagnum держномер НОМЕР_1 , з причіпом BODEXKIS 3WS НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 ,про що складеновідповідний акт № 284773 від 24.09.2021 року, акт про перевищення транспорт засобом нормативних вагових параметрів № 0059073,довідку № 046124 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, розрахунку плати за проїзд великовагового та\або великогабаритного транспортного засобу ( додаток до акту ППГВК № 0059073 від 24.09.2021 р.) у розмірі 579,60 Євро. На підставі зазначених документів відповідачем було прийнято оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт №283831 у розмірі 17000,00 грн.Позивач вважає протиправним прийняття постанови про застосування штрафу за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», за яку передбачена відповідальність на підставі абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».Зазначає, що співробітники Укртрансбезпеки, посадові особи відповідача не маючи законих підстав, підїхали до автомобіля RenoultMagnum держномер НОМЕР_1 , з причіпом BODEXKIS 3WS НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який на той час не здійснював рух і стояв на узбіччі проїжджої частини у колонні вантажних автомобілів і стали вимагати у водія документи на автомобіль і вантаж, на що отримали обґрунтовану відмову, оскільки він не здійснював руху, правил дорожнього руху не порушував. Зважування автомобілів було здійснено примусово, процедура зважування була проведена з чисельними порушеннями. Крім того, зазначив, що саме позивач не виступав перевізником, а є лише власником автотранспорту, будь-якого відношення до вказаного перевезення не мав. Зазначив, що станом на 24.09.2021 року між позивачем та ТОВ «Бахмут-Агро» укладено договір оренди, відповідно до якого транспортні засоби були передані в оренду. Водій ОСОБА_1 не є працівником позивача. Отже, на момент здійснення рейдової перевірки позивач, позивач не перебував в статусі перевізника та не здійснював перевезення вантажу. З зазначених підстав позивач просить задовольнити позовні вимоги, визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову про застосування до нього адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт № 283831 та розрахунок.
В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що представники відповідача при здійсненні рейдової перевірки діяли в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений законом. На підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки у період з 20.09.2021р. по 26.09.2021 р. та направлення на перевірку, 24.09.2021 року проводилась рейдова перевірка на 226 км а/д Н-20 «Словянськ-Донецьк-Маріуполь». Порядок зупинення транспортного засобу , затверджений Постановою КМУ № 422 від 20.05.2013р. Відповідно до п.3,4 Порядку № 422 був зупинений транспортний засіб марки Renoult, держномер НОМЕР_1 , з причіпом BODEXKIS 3WS НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Водій надав перевіряючим документи: посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію, товарно-транспортну накладну, відповідно до яких тягач та напівпричеп належать та використовуються позивачем. За результатами габаритно- вагового контролю встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з напівпричепом становила 44,3 т при нормі 40 т, в ттн зазначено 43,98 т, навантаження на передню одиночну вісь становила 7,55 т,0 при нормі 11 т, навантаження на задню одиночну вісь тягача становило 11,8 т при нормі 11т, навантатаження на строєну вісь з одиночними шинами напівпричепа становило 24,95 т. Про вказані дані результатів габаритно-вагового контролю свідчить талон про зважування № 2843 від 24.09.2021. Зазначив, що зважування проводилось на обладненанні, яке відповідає вимогам Закону України « Про метрологію та метрологічну діяльність». Відповідно до ч.4 п.4 Порядку № 1007/1207 та на підставі талону № 2843, контролюючими особами Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю № 046124 від 24.09.2021. З дотриманням вимог пунктів 30, 31-1 Порядку № 879 співробітники Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено розрахунок плати за проїз великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів до акту № 0059073 від 24.09.2021. Зазначив,що позивач про місце,дату, час розгляду справи повідомлено позивачу вчасно, а саме 05.20.2021 р., про, що свідчить рекомендоване повідомлення. Відповідно до розрахунку перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, в зв`язку з встановленими порушенням позивача, дії позивача підпадають під дію абзацу 15 частини 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», тому, відповідно і підлягає застосуванню штраф у розмірі однієї тисячі еоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Щодо обладнання габаритно-вагового комплексу зазначив, що в пункті габаритно-вагового контролю в Донецькій області на 226 км а/д Н-20 «Словянськ Донецьк Маріуполь» 24.09.2021 використовувались ваги – «Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання на вантаження на вісь 030Т-АS2-PWIA» заводський номер приладу 435, форма довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю встановлена Порядком, тому, відповідно всі документи були заповненні у відповідності до встановлених форм. Щодо методики зважування транспортних засобів відповідач зазначив,що п.19 Порядку № 879 виключено на підставі постанови КМУ № 671 від 30.08.2-17 р., яка набула чинності 08.09.2017 р. Факт порушення позивачем автотранспортного законодавства зафіксовано в акті 24.09.2021 р., отже, відповідно до п.27 Порядку № 1567 справа розглянуто не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Таким чином, відповідач вважає, що оскільки ним виконано усі вимоги законодавства щодо здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, а позивачем допущені порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, підстави для задоволення позову відсутні. (ар.с.52-63).
24 грудня 2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач зазначив про формальність та відсутність аргументації заперечень відповідача, стосовно чисельних порушеннь під час проведеної перевірки.( ар.с.91-92)
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівський комбінат хлібопродуктів» зареєстровано в якості юридичної особи відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 33063696 за адресою: м. Бахмут, Донецька область, пров. Чайковського, 9.
Відповідач, Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (код ЄДРПОУ 39816845), є в розумінні кодексу адміністративного судочинства України суб`єктом владних повноважень.
Товриство з обмеженою відповідальністю «Артемівський комбінат хлібопродуктів», як орендодавець 03.09.2021 року уклали з орендарем - Товриством з обмеженою відповідальністю«Бахмут-Агро» договір оренди № 3 транспортних засобів, механізмів та обладнання, а саме транспортні засоби згідно переліку зазначено у Додатку №1, термін дії договору з моменту підписання і по 31.12.2021 року. (ар.с. 14)
Відповідно до Додатку № 1, який є невідємною частиною Договору та акту прийому-передачі від 03.09.2021 р., орендарю передано 18 одиниць техніки, в тому числі автомобіль марки Renoult Magnum держномер НОМЕР_1 , з причіпом BODEXKIS 3WS номерний знак НОМЕР_2 (ар.с. 15-16).
Відповідно до затвердженого графіку проведення рейдових перевірок, 20.09.2021 року Східним Міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки було виписано направлення на рейдову перевірку № 014601 для проведення рейдової перевірки транспортних засобів автодороги маршрути: А\д М-14 Одеса-Мелитополь-Новоазовськ», 620 км,635 км, Н-20 Словянськ-Донецьк-Маріуполь 216 км, 226 км, 179 км,187 км,54 км, Т-0523 Кременівка-Ялта км 15+100м , Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя, під час виїзду з підприємства: Маріуполь, км712+243 м, км 697+643 м,695 км, ДП «ММТП», ТОВ «АСРЗ», АВ «Маріуполь», АС «Південна», м. Маріуполь, Т-0515 Олександрівка-Покровськ-Костянтянтинопіль 50 км,93 км,с. Ясенове, Н-153 Запоріжжя-Донецьк 167 км, м. Курахове, М-О3 673 км74+499 м, км672+450м Т-0514 Добропілля- Лиман 80 км, С051016 9 км, Покровськ, Добропілля, Краматорськ, Слов`янськ, Димитрове, Бахмут, Лиман, Костянтинівка, Дружківка, Волноваха, Вугледар, В.Новосілка, Селидове Т-05-11, Т-13-02 з 20 вересня 2021 року по 26 вересня 2021 року. (а.с. 65).
Відповідно до Договору № 01/09/21 від 01.09.2021 року ТОВ «Сателлит» ( клієнт) та ТОВ «Бахмут-Агро»(експедитор) уклади договір про надання послу транспортно-експедиціного обслуговування, відповідно до якого експедитор зобов`язується надати послуги з перевезення автомобільним транспортом, як власним так і з залученням третіх осіб зобов`язується надати послуги з перевезення насіння соняшнику автомобільним транспортом, як власним автомобільним транспортом так і з залученням третіх осіб (перевізників)(ар.с. 22-). Строк дії вказаного договору з моменту підписання та діє протягом 365 календарних днів. (ар.с.22-30)
Відповідно до подорожного листа вантажного автомобіля 060193 від 24.09.2021 року: зазначено ТОВ «Бахмут-Агро», автомобіль марки Renoult держномер 3269, з причіпом номерний знак НОМЕР_3 , водій ОСОБА_2 (ар.с. 31)
Відповідно до Наказу (розпорядження)№ 31-к/тр від 29.10.2021 р. виконавчого директора ТОВ «Бахмут-Агро»- ОСОБА_1 прийнятто на посаду з 01.11.2021 р. водія автотранспортних засобів (ар.с.32)
В копії товарно-транспортной накладной від 23.09.2021 року № 623264, яка наявна в матеріалах справи, відображено наступні відомості: автомобіль Рено НОМЕР_1 , автомобільним перевізником зазначено ТОВ «Артемівський комбінат хлібопродуктів», замовник, вантажовідправник ТОВ «Бахмут-Агро», вантажоодержувач ТОВ «Сателлит», водієм зазначено ОСОБА_1 , здійснювалось перевезення вантажу масою 43,980 т, пункт навантаження с. Яковлівка, пункт розвантаження м. Маріуполь (а.с. 34).
Отже, судом встановлено,що перевезення здійснювалось на автомобілі марки Renoult Magnum держномер НОМЕР_1 , з причіпом BODEXKIS 3WS номерний знак НОМЕР_2 , що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Артемівський комбінат хлібопродуктів», що не є спірною обставиною між сторонами.
24.09.2021 року посадовою особою Укртрансбезпеки на ділянці а/д Н-20 «Слов`янськ-Донецьк-Маріуполь» 226 км складено довідку № 046124 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, згідно якої навантаження на осі 1) 7,55; 2)11,8;3)8.5; 4)7,8;5) 8,65, повна маса транспортного засобу становить: фактична-44,3 тонн. Водій транспортного засобу ОСОБА_1 (а.с. 39).
24.09.2021 року посадовою особою Укртрансбезпеки складено акт № 0059073 про перевищення транспортним засобом нормативно - вагових параметрів. В акті заначено суб`єкт,що перевіряється - ТОВ «Артеміввський комбінат хлібопродуктів»;повна маса транспортного засобу становить: фактична- 44,3 тонн,в той час як нормативно допустима - 40,0 тонн. Водій транспортного засобу ОСОБА_2 підписав вказаний акт.(а.с. 38)
24.09.2021 року, як додаток до акту складено розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 0059073, за яким сума, що підлягає сплаті становить 579,6 євро. Платником вказано ТОВ «Артемівський комбінат хлібопродуктів» (а.с. 40).
24.09.2021 року посадовими особами відповідача складено акт № 284773, яким виявлено порушення ттн 623264 від 23.09.2021 (соняшник), порушення п.22.3 ПДР, загальна вага 44, 3 тонн, навантаження на одиночну вісь 11,8 (при нормі 11), на строєну вісь 24,95 (при нормативно допустимому 22т). Встановлено порушення ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: під час надання послуг з перевезення вантажу встановлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% до 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.При цьому, в акті від 24.09.2021 року зазначеноводія ОСОБА_1 , номер дорожнього листа 33063696,що належить ТОВ «Артемівський комбінат хлібопродуктів». Водій ОСОБА_2 підписав вказаний акт (а.с. 37).
Східним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки на адресу ТОВ «Артемівський комбінат хлібопродуктів`на 19.10.2021 рнаправлено запрошення для участі в проведенні засідання комісії з розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с. 36).
19.10.2021 року Східним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесена постанова №283831 про застосування адміністративно-господарського штрафу, відповідно до якої з ТОВ «Артемівський комбінат хлібопродуктів» за допущене порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.15 ч.1 ст.60 «Про автомобільний транспорт» стягнуто адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 гривень (а.с. 42,72). Строк пред`явлення до виконання зазначено 19.01.2021 р.
На адресу позивача Східним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки направлено лист-повідомлення про необхідність сплати адміністративно-господарського штрафу за постановою № 283831 від 19.10.2021 року (а.с. 41,76).
Отже, не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 103 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно з пунктом 4 зазначеного Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є:1) реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті;3) здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.
Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Підпунктом 15 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.2001 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2344-III), відповідно до статті 1 якого, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до статті 1 Закону України від 05.04.2001 №2344-III визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).
Статтею 6 Закону № 2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Частини 1 та 4 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачають, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.
Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України від 30.06.1993 № 3353-XII "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог статті 6 Закону № 2344-III, постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 було затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників, відповідно до пунктів 3, 4 якого органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи, які здійснюють контроль шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктом 15 Порядку № 1567 здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, встановлено вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Згідно з пунктом 16 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті під час рейдової перевірки може проводитись габаритно-ваговий контроль.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено пунктом 21 Порядку № 1567.
Згідно з пунктом 22 Порядку № 1567 у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.
Як зазначалось судом водій ОСОБА_1 від підписання акта не відмовлявся і підписав всі документи, складені посадовими особами відповідача без зауважень.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР) визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено:
- Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні;
- ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні;
- порядок тимчасового обмеження або заборони руху транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на окремих ділянках автомобільних доріг загального користування (Порядок № 879 - далі).
Відповідно до пункту 18 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
Відповідно пунктів 20, 21 Порядку № 879, за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд).
За змістом пункту 30 Порядку №879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.
Пунктом 31-1 Порядку №879 визначено, що якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.
У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Відповідно до пункту 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.
Таким чином, саме позивач має сплатити визначену відповідачем суму плати за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу, вагові параметри якого перевищують нормативні, оскільки саме його транспортний засіб завдає шкоди автомобільним дорогам внаслідок такого перевищення.
Пункти 5, 6 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №422 (далі - Порядок №422), встановлюють, що у разі коли під час проведення перевірки виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, складається акт та/або протокол про адміністративне правопорушення.
Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов`язки позивача.
Враховуючи викладене та те, що чинним законодавством визначено повноваження відповідача щодо складання документів, а саме актів, довідок, розрахунку при виконанні ним своїх посадових обов`язків, відповідно,вимоги позивача в цій частині, а саме в частині визнання протиправними дій відповідача щодо оформлення результатів габаритно-вагового контролю під час перевірки не підлягають задоволеню.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879), вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Порядок № 879 визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування та крім того механізм справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів.
Відповідно до пп. 4 пункту 1 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль (пункт 16 Порядку №879).
Як вбачається з матеріалів справи, навантаження на задню одиночну вісь тягача та на строєну вісь перевищувалонормативно допустимі норми, що підтверджується актами про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
Пунктом 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, передбачено, що для транспортування вантажа треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
Суд враховує виключення пункту 19 Порядку №879 на підставі постанови КМ України від 30.08.2017 року №671, який визначав необхідність наявності Методики проведення габаритно-вагового контролю, затвердженої Мінекономрозвитку, якою під час проведення такого контролю повинні керуватись Укртрансбезпека або її територіальні органи.
Разом з тим суд зазначає, що вимоги відносно визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, які проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, наявні в підпункті 2 пункту 2 Порядку №879, який є чинним.
Отже, виключення пункту 19 Порядку №879 свідчить лише про те, що Кабінетом Міністрів України усунуто вимогу про використання двох різних методик, затверджених різними центральними органами виконавчої влади, а не про те, що ним прийнято рішення про відсутність необхідності у застосуванні взагалі будь-якої методики при здійсненні габаритно-вагового контролю.
Суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо неналежного проведення габаритно-вагового контролю, зокрема, за відсутності спеціально визначеної методики, адже відсутність такої методики не позбавляє обов`язку спеціально уповноважені органи проводити такий контроль.
Відповідно до положень Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №163 (надалі - Технічний регламент), засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту (п. 9); виробники повинні складати технічну документацію, зазначену у пунктах 46-50 цього Технічного регламенту, та проводити відповідну процедуру оцінки відповідності, визначену в пункті 45 цього Технічного регламенту, або забезпечити її проведення (пункт 14).
Разом з тим, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач, суд критично оцінює доводи позивача щодо незаконності та необґрунтованості винесення спірної постанови з підстав в тому числі і відсутності затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології методики.
Поряд з цим, слід зауважити, що відповідно до підпункту 9 пункту 2 Порядку №879 пересувний пункт габаритно-вагового контролю (далі - пересувний пункт) - спеціальний транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами. Місце здійснення габаритно-вагового контролю позначається відповідними тимчасовими дорожніми знаками.
Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (пункт 3 Порядку №879).
Згідно з пунктом 11 Порядку №879 місце та режим роботи пересувного пункту встановлюється Укртрансбезпекою за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції. Забороняється експлуатація пересувних пунктів у темну пору доби, крім випадків, коли такий пункт розташовано на освітлених ділянках автомобільних доріг, у морських, річкових портах, вантажних терміналах, місцях формування вантажопотоків.
За змістом пунктів 12, 13 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Аналізуючи наявні у матеріалах справи докази суд дійшов висновку, що габаритно-ваговий контроль ТЗ позивача здійснено посадовими особами відповідача відповідно до вимог Порядку №879 належним зважувальним обладнанням - прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів та вимірювання навантаження на вісь 030Т-AS2-PWIA» відповідає вимогам ДСТУ, пройшов повірку згідно із свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальной техніки №П40М32804920 від 22.12.2020 року (а.с. 77-78).
Стаття 48 Закону № 2344-III передбачає, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Відповідно до абз. 2 ст. 48 Закону № 2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Частина 3 статті 48 Закону № 2344-III передбачає, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом (окрім зазначених у ч. 2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до пунктів 2, 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 року № 1094.
За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача транспортного засобу марки Renoult Magnum держномер НОМЕР_1 , з причіпом BODEXKIS 3WS НОМЕР_2 , було встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з вантажем напівпричепом становила 44,3 т при нормі 40 т, що також зазначено в товарно-транспортной накладной № 623264 від 23.09.2021 (загальна маса транспортного засобу зазначено 43,980 т), про що свідчить талон про зважування № 2043 від 24.09.2021 року (а.с. 66).
Законом України № 54-ІХ від 11.09.2019 року, який набув чинності 25.09.2019 року, внесені зміни до Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, частину першу статті 60 цього закону доповнено новими абзацами:
- абзац 14 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- абзац 15 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- абзац 16 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідачем, було встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з напівпричепом та вантажем становила 44,3 т при нормі 40,0 т,що у відсотковому співвідношені становить 10,75 %; навантаження на задню одиночну вісь транспортного засобу марки Renoult Magnum держномер НОМЕР_1 , становило 11,8 т при нормативно допустимому 11 т, що у відсотковому співвідношені становить 7,2 %, .навантаження на строєну вісь з одиночними шинами напівпричепа BODEXKIS 3WS НОМЕР_2 , становило 24,95 т при нормативно допустимому 22 т, що у відсотковому співвідношені становить 13,4 %,
Отже, встановлене порушення законодавства про автомобільний транспорт підпадає під дію абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Аналізуючи вищенаведені правові норми, суд вважає, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм покладається виключно на автомобільних перевізників.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у поставові від 09.08.2019р. у справі за №806/1450/16.
З урахуванням з`ясування фактичних обставин справи судом установлено, що транспортний засіб на праві власності належить позивачу, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та не заперечувалось сторонами.
Проте, відповідно до договору оренди вантажного транспортного засобу № 3 від 03вересня 2021 року, укладеного між ТОВ «Артемівський комбінат хлібопродуктів» та ТОВ «Бахмут-Агро» і Додатку до нього (Акт приймання-передачі транспортного засобу) вантажний транспортний засіб марки Renoult Magnum держномер НОМЕР_1 , напівпричіп BODEXKIS 3WS НОМЕР_2 , переданий в оренду ТОВ «Бахмут-Агро» строком до 31.12.2021р.
В той же час, водієм (під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу) було надано відповідачу до перевірки товарно-транспортну накладну від 23.09.2021 №623264, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Зі змісту товарно-транспортної накладної вбачається, що автомобільним перевізником є саме позивач- ТОВ «Артемівський комбінат хлібопродуктів».
Щодо твердження про те, що відповідач не мав права застосовувати штрафні санкції до позивача, оскільки останній не є автомобільним перевізником вантажу в розумінні положень Закону України «Про автомобільний транспорт», а є лише власником транспортного засобу та за відсутності факту здійснення комерційної діяльності, пов`язаної з перевезенням вантажів, суд важає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі – Закон № 2344), передбачено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами, вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.
Статтею ст.3 Закону №2344, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Вказані норми законодавства не виключають відповідальності власників транспортних засобів за недотримання вагових параметрів транспортного засобу під час руху автомобільними дорогами та несення відповідальності.
Статтею 33 вищевказаного закону визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.
Аналізуючи вищенаведені норми законодавства, суд зазначає, що відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів встановлена саме для перевізників, які здійснюють вантажні перевезення, а не власники транспортних засобів за умови, що вони не використовують транспортний засіб, а лише володіють майновими правами на нього, у відповідності до ст.1 Правил дорожнього руху України.
Статтею 50 Закону України "Про автомобільний транспорт"передбачено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).
Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.
Приписами пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку № 363 від 14.10.1997, визначено:
Перевізник - фізична або юридична особа суб`єкт господарювання, який надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами;
Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.
Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Відповідно до пункту 11.1 зазначених Правил, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.
Аналіз вищезазначених положень Правил та форми яка наведена в додатку 7 до цих Правил, свідчить, що у будь-якому разі товарно-транспортна накладна має містити обов`язкову інформацію (обов`язкові реквізити) визначену цими Правилами та відображену у додатку.
Отже, правила перевезення вантажів автомобільним транспортом України, а також постанова Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. №207, якою затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні встановлюють, визначають що товарно-транспортна накладна (ТТН) обов`язково повинна оформлятися, якщо перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом на договірних умовах (тобто коли є послуга перевезення вантажу).
Таким чином, під час здійснення габаритно-вагового контролю, а також під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у фахівців відповідача була наявна інформація щодо автомобільного перевізника лише з наявних документів: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та напівпричепу, товарно транпортной накладной.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано позивачем, під час проведення перевірки водій транспортного ОСОБА_3 не повідомляв інспекторів Укртрансбезпеки про наявність Договорів оренди транспортних засобів та інформацію про перевізника вантажу, водіем не надано зауважень, заперечень до вказаних в актах, довідкі відомостей.
В свою чергу, позивач не скористався своїм правом і не надав спростовуючих документів на розгляд комісії, а саме договір № 3 оренди транспортних засобів, механізмів та обладання від 03.09.2021 року, акт прийому-передачі від 03.09.2021 року, договір поставки № РС00006 від 18.06.2021 року.Крім того, суд зазначає,що позивачем не надано доказів, що він особисто не використовує вказаний транспортний засіб.
До матеріалів справи позивачем додано «Акт опитування особи, якій відомі фактичні обставини, пов`язані із проведенням процесуальних дій по кримінальному провадженню (проступку), вчиненням адміністративного правопорушення» від 16.11.2021 року, складений адвокатом Бакановим В.Є. відносно комірника СТОВ «Ілюс» ОСОБА_4 , яка зазначила, що при складанні ТТН, в тому числі за №623264 була допущено автоматичну помилку, фактично перевізником був ТОВ «Бахмут-Агро», про що свідчать печатки на вказаній ТТН.(ар.с. 33,35)
Суд не бере до уваги долучені пояснення в якості доказів у зв`язку з тим, що в вказаних поясненнях ОСОБА_4 зазначає, що при складанні в комп`ютерному варіанті товарно-транспортної накладної в графі «Автомобільний перевізник» залишила в шаблоні наявне найменування СТОВ «Ілюс», проте позивач наголошує, що дані пояснення ОСОБА_4 свідчать про помилковість зазначення автоперевізником ТОВ «КХП» замість вірного перевізника ТОВ «Бахмут Агро», однак в самих же поясненнях наданих ОСОБА_4 зазначено, що найменування перевізника є СТОВ «Ілюс» (ар.с. 33 зв.бік).
Суду не надано будь-які докази, які свідчать про надання або передачу працівнику СТОВ «Ілюс» ОСОБА_4 повноважень щодо складання ТТН та здійснення відповідних дій від імені ТОВ «Бахмут Агро» або позивача.
Крім того, ОСОБА_4 працює комірником СТОВ «Ілюс» та ніяким чином не відноситься до позивача та ТОВ «Бахмут Агро».
Більш того, позивачем не надано будь-які докази, стосовно відкриття, розслідування, розгляду як кримінального проступку так і адміністративного правопорушення відносно працівника СТОВ «Ілюс».
Посилання позивача на той факт, що ОСОБА_1 є водієм, який працює саме на ТОВ «Бахмут-Агро», а не у позивача, суд також не бере до уваги, оскільки в подорожньому листі, оформленому 24.09.2021 року та в ТТН від 23.09.2021 року водієм автомобіля Рено НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 зазначено ОСОБА_1 , в той час коли водій ОСОБА_1 був прийнятий на работу на посаду водія в ТОВ «Бахмут-Агро» 01.11.2021 року відповідно до наказу директора від 29.10.2021 року № 31-к/тр (ар.с. 32).
Позивачем не надано докази, які свідчать про те, що ОСОБА_1 станом на день складання ТТН від 23.09.2021 року, оформлення подорожнього листа від 24.09.2021 року та проведення рейдових перевірок 24.09.2021 р. перебував в трудових відносинах з позивачем або ТОВ «Бахмут Агро», що свідчить про відсутність права здійснення вантажних перевезень на транспортному засобі Рено НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 , яке належить на праві власності позивачу, та станом на 24.09.2021 року перебувало у ТОВ «Бахмут Агро» в оренді вказаною особою.
Отже, в матеріалах справи взагалі відсутні докази, які підтверджують те, що ОСОБА_1 правомірно здійснював перевезення вантажу ТОВ «Бахмут Агро» станом на день проведення рейдових перевірок.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що ТОВ «Бахмут Агро» (код ЄДРПОУ 36834945) є засновником ТОВ «Артемівський комбінат хлібопродуктів» (код ЄДРПОУ 33063696).
Щодо належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про застосування штрафу, суд зазначає наступне.
Згідно із пунктом 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Пунктом 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
З матеріалів справи встановлено, що запрошення на комісію направлено засобами поштового зв`язку за списком № 45 від 30.09.2021р, відповідно до якого позивача було викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 19.10.2021 р. з 9-30 год. до 13-00 год. в м.Маріуполь.(ар.с.73-74)
Судом встановлено, що згідно із інформацією про відстеження пересилання поштових відправлень на Офіційному сайті «Укрпошта» повідомлення 30.09.2021рнаправлено на адресу позивача, 05.10.2021р. повідомлення вручено позивачу.(ар.с.75)
Вказане свідчить, що позивач мав достатньо часу і можливість надати свої пояснення та підтверджуючи документи стосовно належного перевізника у період проведеної перевірки.
Доказів того, що запрошення на комісію надійшло позивачу 21.10.2021 року в матеріалах справи відсутне.
Пунктом 27 Порядку № 1567 передбачено, що уразі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомив позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а у зв`язку із неявкою уповноваженої особи суб`єкта господарювання, правомірно розглянув справу без його участі.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено апеляційним судом у даній справі.
Враховуючи вся встановлені обставини, з урахуванням зазначеного, винесена 19.10.2021 року Східним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №283831, якою на ТОВ «Артемівський комбінат хлібопродуктів» накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 гривень є законною та обґрунтованою.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв`язку з перебуванням судді Троянової О.В. у щорічній основній відпустці розгляд справи проводиться у перший робочий день.
Згідно частини 3 статті 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, статтями 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський комбінат хлібопродуктів» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними дій посадових осіб щодо складання: акту проведення перервірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 284773 від 24.09.2021р., акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0059073, довідки № 046124 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, розрахунку плати за проїзд великовагового та\або великогабаритного транспортного засобу (додаток до акту ППГВК № 0059073 від 24.09.2021 р.) у розмірі 579,60 євро, постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 283831 у розмірі 17000,00 грн. за порушення відповідачем частини 1 абзацу 15 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»; про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 283831 у розмірі 17000,00 грн.- залишити без задоволення.
Рішення прийнято, складено в повному обсязі та підписано в нарадчій кімнаті 04 лютого 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Суддя О.В. Троянова
Судове рішення № 103347369, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 04.02.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/16183/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: