Рішення № 103339852, 17.01.2022, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/6194/21

Провадження №2/592/356/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді Бичкова І. Г. ,

за участю секретаря судового засідання: Алфімової І. В. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В :

20.05.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до до Сумської міської ради, Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку, в якому вона зазначила про те, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Його єдиною спадкоємицею за заповітом є позивачка ОСОБА_1 (донька спадкодавця) . Спадщину ОСОБА_1 прийняла шляхом подачі заяви до Сумської міської державної нотаріальної контори. Після смерті ОСОБА_2 залишилось наступне спадкове майно: - житловий будинок “А-1” з прибудовами, житлова площа якого 61,3 м ? , загальна площа 172,1 м ? . , з надвірними, господарчими та побутовими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого виконавчим комітетом Сумської міської ради 23.06.1994 року, зареєстрованого в Сумському ООБТІ 04.07.1994 року в реєстровій книзі № 143 за реєстровим № 15199; - земельна ділянка, загальною площею 0,1000 га, надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910136600:02:001:0154, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ № 041378, виданого Сумською міською радою 28.02.1996 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 5282; - земельна ділянка, загальною площею 0,1000 га, надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910136600:02:001:0155, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право постійного користування землею серії CM № 0006, виданого Сумською міською радою 28.02.1996 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 6. На частину спадкового майна, а саме: житловий будинок з прибудовами та надвірними, господарчими та побутовими будівлями та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910136600:02:001:0154, спадкоємиця отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом в Сумській міській державній нотаріальній конторі. Отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) , що знаходиться г адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910136600:02:001:0155, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право постійного користування землею серії CM № 0006, виданого Сумською міської радою 28.02.1996 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на прав постійного користування землею за № 6 у Сумській міській державній нотаріальні конторі, позивачка не має можливості, оскільки право постійного користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особі, якій належало таке право. Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Сумської міської державної нотаріальної контори Охріменко О. І. від 30.03.2021 року, вих. № 974/02-31, додається. Позивачка звернулася до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради зі зверненням стосовно затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд, кадастровий номер 5910136600:02:001:0155 та надання земельної ділянки у власність. Листом Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 31.03.2021 року № Т-218/06.01-21 було відмовлено позивачці у наданні земельної ділянки у власність та було роз`яснено про вирішення даного питання в судовому порядку (копія відповіді додається) . Внаслідок даних обставин позивачка не може оформити спадкові права в повному обсязі на належне майно. Житловий будинок “А-1” з прибудовами, житлова площа якого 61,3 м ? , загальна площа 172,1 м ? , з надвірними, господарчими та побутовими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , розміщується на приватизованій земельній ділянці загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 5910136600:02:001:0154, яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ № 041378, виданого Сумською міською радою 28.02.1996 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 5282 (на даний час власниця – позивачка ОСОБА_1 , свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 11.12.2020 року, номер запису про право власності 39660393) та земельній ділянці загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 5910136600:02:001:0155, яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії CM № 0006, виданого Сумською міською радою 28.02.1996 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 6, що підтверджується довідкою-характеристикою об`єкту нерухомого майна від 12.05.2021 року (копія додається) . Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного) , будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) . Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації) . Ч. 1 ст. 121 ЗК України встановлені норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам – громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю) , визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара; г) для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара. Відповідно до ч. 3 ст. 121 ЗК України розмір земельної ділянки, що передається безоплатно громадянину у власність у зв`язку з набуттям ним права власності на жилий будинок, не може бути меншим, ніж максимальний розмір земельної ділянки відповідного цільового призначення, встановлений ч. 1 цієї статті (крім випадків, якщо розмір земельної ділянки, на якій розташований будинок, є меншим) . Враховуючи те, що позивачка не реалізувала своє право на безоплатне отримання земельної ділянки у власність, вона вважає доцільним передати у приватну власність їй земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 5910136600:02:001:0155, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії CM № 0006, виданого Сумською міською радою 28.02.1996 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 6. Ч. 1 ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Ст. 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Враховуючи викладене, відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України вона – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнає право на земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910136600:02:001:0155, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 та належала йому на підставі державного акту на право постійного користування землею серії CM № 0006, виданого Сумською міською радою 28.02.1996 року, зареєстрованого в книзі записів державні актів на право постійного користування землею за № 6. Вона надає власне письмове підтвердження про те, що нею не було подано іншого позову або заяви (позовів або заяв) до цього самого боржника або відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанції звільняються позивачі-громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Позивачка належить до 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, посвідчення серії НОМЕР_1 , видане Сумською облдержадміністрацією 01.08.2008 року, додається. На підставі викладеного й у відповідності до ст. ст. 16, 328, 392, 1268 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 28, 174, 175, 177 ЦПК України, вона просила визнати за нею – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на спадкове майно – земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910136600:02:001:0155, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (вхідний № 19315/21 від 20.05.2021 року) (а. с. 1-3) .

14.06.2021 року представник Сумської міської ради – головний спеціаліст відділу представництва інтересів Сумської міської ради, виконавчого комітету Сумської міської ради та міського голови правового управління Сумської міської ради Білан Станіслав Петрович надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми відзив на позовну заяву, в якому він зазначив про те, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми знаходиться справа № 592/6194/21 за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку. Ознайомившись із позовною заявою, Сумська міська рада заперечує проти задоволення позовних вимог, виходячи з наступного. I. Позивачка в позовній заяві ставить вимогу про визнання за нею права власності на спадкове майно – земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером № 5910136600:02:001:0155, яка залишилась після смерті її батька ОСОБА_2 . З матеріалів доданих до позовної заяви вбачається, що земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , була надана померлому ОСОБА_2 в постійне користування, що підтверджується державним актом серії CM № 0006 від 28.02.1996 року та листом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 22.10.2020 року. II. Згідно ч. 1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку. Зі змісту ч. 2 ст. 92 ЗК України вбачається, що передача земельної ділянки у постійне користування громадянам не передбачена. Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно ст. ст. 116, 118 ЗК України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Сумською міською радою не приймалось рішення про передачу спірної земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , у власність ані позивачці, ані померлому ОСОБА_2 . Отже, суд не може підміняти орган місцевого самоврядування та приймати замість нього рішення про визнання за позивачкою права власності на земельну ділянку, оскільки це виключна компетенція представницького органу місцевого самоврядування – розпоряджатися землями територіальної громади. ІІІ. Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) , до інших осіб (спадкоємців) . Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщину визначений у ст. 1219 ЦК України. За змістом вказаного переліку право постійного користування земельною ділянкою, яке належало спадкодавцю, не є тим правом, яке не можна успадкувати. А тому таке право за загальним правилом входить до складу спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права власності у встановленому законом порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності відповідних юридичних фактів у їх сукупності, зокрема, ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на право власності на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.03.2019 року у справі № 343/1048/17, провадження № 61-15559св18) . Крім цього, згідно п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 “Про судову практику у справах про спадкування” визначено, що у порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) , право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) , право користування чужим майном (сервітут) . Тому право постійного користування земельними ділянками, яке перейшло у порядку спадкування, не припиняється ані через зміни у земельному законодавстві, ані через смерть осіб, яким це право належало. Такі висновки висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23.06.2020 року у справі № 179/1043/16-ц, провадження № 14-63цс20. В наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила шляхом конкретизації від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.11.2019 року у справі № 368/54/17, в частині відступу від висновків, сформульованих у постановах Верховного Суду України від 05.10.2016 року у справі № 181/698/14-ц, від 23.11.2016 року у справі № 657/731/14-ц про те, що право користування земельною ділянкою, яке виникло в особи лише на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право, і не входить до складу спадщини. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України) . Таким чином, позивачка обрала неналежний спосіб захисту свого права, адже померлий ОСОБА_2 не набув статусу власника земельної ділянки, а лише користувача, тому вимоги про визнання права власності на спірну земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , суперечать нормам матеріального права та правовим позиціям Верховного Суду. З огляду на викладене, Сумська міська рада заперечує проти задоволення позовних вимог і просить суд відмовити позивачці у їх задоволенні за необґрунтованістю. Розгляд справи він просив провести без участі представника Сумської міської ради, про прийняте рішення повідомити (вхідний № 22475 від 14.06.2021 року) (а. с. 46-48) .

14.06.2021 року представник Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради в порядку самопредставництва Парфененко Максим Сергійович надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми відзив на позовну заяву, в якому він зазначив про те, що, Сумська міська рада, ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 5910136600:02:001:0155, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) , заперечує проти її задоволення, виходячи з наступного. За правилами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) , до інших осіб (спадкоємців) . Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. Зазначена земельна ділянка перебувала в постійному користуванні у ОСОБА_2 (батько позивачки) , що підтверджується державним актом на право постійного користування серії CM № 0006 від 28.02.1996 року. Згідно ст. 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Отже, земельна ділянка загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 5910136600:02:001:0155, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває в комунальній власності територіальної громади, та ніколи не була у власності батька позивачки. В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.10.2018 року у справі № 376/2038/14-ц зазначено про те, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право і не входить до складу спадщини. Зазначений правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23.11.2016 року у справі № 6-3113цс15. Вичерпний перелік осіб, які мають право отримати із земель державної та комунальної власності земельну ділянку в постійне користування визначений ч. 2 ст. 92 ЗК України. Зі змісту ч. 2 ст. 92 ЗК України вбачається, що передача земельної ділянки у постійне користування громадянам для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд, не передбачена. Враховуючи викладене, він вважає, що позовна заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню (вхідний № 22507/21 від 14.06.2021 року) (а. с. 52, 53) .

22.06.2021 року позивачка ОСОБА_1 надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми відповідь на відзив, в якій вона зазначила про те, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми знаходиться справа № 592/6194/21 за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку. 16.06.2021 року позивачкою було отримано відзив Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 14.06.2021 року № 513/21юр. Ознайомившись із зазначеним відзивом, вона не визнає наведені у відзиві відповідачем заперечення, з наступних мотивів. Як вбачається згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5916626862020, дата формування 16.10.2020 року, наданого міськрайонним управлінням у м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, державний кадастровий реєстратор Самохвал Т. В. , інформація щодо форми власності про зареєстроване право на земельну ділянку кадастровий номер 5910136600:02:001:0155 в Державному земельному кадастрі відсутня. Разом з тим у даному витязі зазначено, відомості про право постійного користування земельною ділянкою, де вказано, що користувачем земельної ділянки є ОСОБА_2 , документ, який є підставою для виникнення права – рішення органу місцевого самоврядування виконкому Сумської міської Ради народних депутатів від 29.04.1994 року № 224, документ що посвідчує право – державний акт на право постійного користування землею серії CM № 0006 від 28.02.1996 року. Отже, земельна ділянка, загальною площею 0,1000 га, надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910136600:02:001:0155, належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії CM № 0006, виданого Сумською міською радою 28.02.1996 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 6. Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця) до інших . осіб (спадкоємців) . Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщини визначений у ст. 1219 ЦК України. За змістом вказаного переліку право постійного користування земельною ділянкою, яке належало спадкодавцю, не є тим правом, яке не можна успадкувати. А тому таке право за загальним правилом входить до складу спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, іншим будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. Посилання відповідача у відзиві на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.10.2018 року у справі № 376/2038/14-ц є не доречним, оскільки предметом судового розгляду в даній справ було визнання права власності на селянське (фермерське) господарство та прав користування земельною ділянкою в порядку спадкування за законом. Вагомою підставою у прийнятті даної постанови, стали наявні спірні правовідносини між спадкоємцями померлого та Особою_4, яка орендує спірну земельну ділянку, відтак ухваленим судовим рішенням суду першої інстанції порушувалися права Особи_4, що не було враховано судом першої інстанції. Право постійного користування земельними ділянками, яке перейшло в порядку спадкування, не припиняється ані через зміни у земельному законодавстві, ані через смерть осіб, яким це право належало. Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 року у справі № 179/1043/16-ц, провадження № 14-63цс20. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Разом з тим, при підготовці відзиву Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 14.06.2021 року № 513/21юр залишено поза увагою той факт, не заперечний факт, що житловий будинок “А-1” з прибудовами, житлова площа якого 61,3 м ? , загальна площа 172,1 м ? , з надвірними, господарчими та побутовими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , розміщується на двох земельних ділянках: на приватизованій земельній ділянці загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 5910136600:02:001:0154, яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ № 041378, виданого Сумською міською радою 28.02.1996 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 5282 (на даний час власниця – позивачка ОСОБА_1 , свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 11.12.2020 року, номер запису про право власності 39660393) та на земельній ділянці загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 5910136600:02:001:0155, яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії CM № 0006, виданого Сумською міською радою 28.02.1996 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 6, що підтверджується довідкою-характеристикою об`єкту нерухомого майна від 12.05.2021 року (копія зазначених документів додана до матеріалів позовної заяви) . А отже, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного) , будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) . Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації) . Право постійного користування землею регулюється положеннями ЗК України. Так, під правом постійного користування землею розуміють право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ст. 92 ЗК України) . Право постійного користування має свої особливості, що полягають у суб`єктному складі осіб, які можуть мати земельні ділянки на такій підставі (в ч. 2 ст. 92 ЗК України визначено перелік осіб, які можуть набути права постійного користування землею) . Разом з тим, положення п. 6 розд. X ЗК України втратили чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення на підставі Рішення Конституційного Суду № 5-рп/2005 від 22.09.2005 року. Відповідно до п. 7 розд. X ЗК України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки. Отже, чинне законодавство не передбачає припинення права постійного користування земельними ділянками фізичних осіб в силу того, що фізичні особи не згадані законом серед суб`єктів права постійного користування та у зв`язку і непереоформленням відповідного права. На даний час позивачка позбавлена можливості вирішити поставлене нею питання в позасудовому порядку, так як на письмове звернення позивачки до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради стосовно затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлене (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер 5910136600:02:001:0155 та надання земельної ділянки у власність отримала лист від 31.03.2021 року № Т-218/06.01-21 про те, що дане питання повинно вирішуватись у судовому порядку. Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція суди поширюється на будь-який юридичний спір. Ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження і суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевою самоврядування, посадових і службових осіб. Керуючись ст. 199 ЦПК України, вона просила прийняти відповідь позивачки на відзив Департаменту забезпечене ресурсних платежів Сумської міської ради (вхідний № 23451/21 від 22.06.2021 року) (а. с. 57, 58) .

22.06.2021 року позивачка ОСОБА_1 надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заяву про уточнення позовних вимог, в якій вона зазначила про те, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми знаходиться справа № 592/6194/21 за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку. Ознайомившись з відзивами відповідачів на позовну заяву, вона вважає за необхідне уточнити свої позовні вимоги. В зв`язку із наведеним, вона просила: 1. Приєднати до матеріалів справи дану заяву про уточнення позовних вимог. 2. Визнати за нею – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в порядку спадкування право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,1000 га, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910136600:02:001:0155, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 та належала йому на підставі державного акту на праві постійного користування землею серії CM № 0006, виданого Сумською міською радою 28.02.1996 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 6 (вхідний № 23452/21 від 22.06.2021 року) (а. с. 62) .

17.01.2022 року позивачка ОСОБА_1 надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання, в якому вона просила розглянути справу № 592/6194/21 в її відсутність за відсутності представників відповідачів. Уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити (вхідний № 1715 від 17.01.2022 року) (а. с. 83) .

В судове засідання представники відповідачів не з`явилися. Про місце, дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. Їхнє неприбуття не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Ознайомившись з позовною заявою, з відзивами на позовну заяву, з відповіддю на відзив, із заявою про уточнення позовних вимог, дослідивши та перевіривши письмові докази, які містяться в матеріалах провадження, враховуючи наявність судових рішень, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень в режимі повного доступу суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 року у справі № 179/1043/16-ц, провадження № 14-63цс20 зазначено про те, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України) . Тому право постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою не припиняється зі смертю особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки (https://reyestr.court.gov.ua/Review/90458957) .

Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року) .

Таким чином, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, враховуючи те, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, в силу вимог закону, а саме: ст. 1218 ЦК України, беручи до уваги те, що право постійного користування земельними ділянками, яке перейшло у порядку спадкування, не припиняється ані через зміни у земельному законодавстві, ані через смерть осіб, яким це право належало (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений в постанові від 23.06.2020 року у справі № 179/1043/16-ц, провадження № 14-63цс20) , відтак суд дійшов висновку про те, що позов ОСОБА_1 до Сумської міської ради, Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку, слід задовольнити частково та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в порядку спадкування право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,1000 га, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910136600:02:001:0155, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 та належала йому на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії CM № 0006, виданого 28.02.1996 року Сумською міською радою, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 6.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 259, 265, 267, 268, 272 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Сумської міської ради, Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку, задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в порядку спадкування право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,1000 га, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910136600:02:001:0155, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 та належала йому на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії CM № 0006, виданого 28.02.1996 року Сумською міською радою, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 6.

Рішення може бути оскаржене.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Головуючий: І.Г. Бичков